cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2016 р. Справа№ 910/16830/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Гаврилюка О.М.
Агрикової О.В.
за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача 1: Старушкевич У.М. довіреність № 55/2016 від 20.04.16
від позивача 2: Чеботарьова І.Г. довіреність № 14-124 від 13.05.14
від відповідача: Скорик Л.В. довіреність № 01/564-26 від 30.08.16
прокурор: Секретар В.В. посвідчення №029901 від 21.10.14
розглядаючи матеріали апеляційної скарги Київського національного університету імені Тараса Шевченка
на рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2016 року
у справі №910/16830/15 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі:
1.Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
2.Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України"
до Київського національного університету імені Тараса Шевченка
про стягнення 436 699, 94 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 436 699,94 грн. (т. І, а.с.7-12).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 р. у справі № 910/16830/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 р., позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2016 р. вищезазначені судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі № 910/16830/15 позовні вимоги задоволено повністю (т.II, а.с.28-39).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Київський національний університет імені Тараса Шевченка звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі №910/16830/15 (т. II, а.с.47-49).
08 липня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/16830/15 апеляційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка прийнято до провадження колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., судді Тарасенко К.В., Хрипуна О.О. (т. II, а.с. 45-46).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному, справу №910/16830/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів - Рудченка С.Г., Агрикової О.В.
05 серпня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка на рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі №910/16830/15 прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В., справу призначено до розгляду на 06 вересня 2016 року.
06 вересня 2016 року від представника позивача-1 надійшли заперечення на апеляційну скаргу.
06 вересня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 27 вересня 2016 року.
06 вересня 2016 року від представника позивача-2 надійшло клопотання про відмову від позовних вимог.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26 вересня 2016 року, у зв'язку зі звільненням у відставку та припиненням повноважень судді Рудченка С.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, для розгляду справи №910/16830/15, сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Гаврилюка О.М.
26 вересня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка на рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі №910/16830/15 прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Гаврилюка О.М.
27 вересня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 18 жовтня 2016 року.
17 жовтня 2016 року представником позивача подано додаткові документи.
Розглянувши клопотання позивача-1 про відмову від позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абз. 4 п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України", апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК щодо затвердження господарським судом мирової угоди та відмови позивача від позову.
Тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
У судовому засіданні 18 жовтня 2016 року представник відповідача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представники Прокуратури та позивачів у судовому засіданні 18 жовтня 2016 року надали пояснення, в яких заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
22 січня 2014 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач-2, продавець) та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка в особі Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" Київського національного університету імені Тараса Шевченка (покупець) укладено Договір №1453/14-ТЕ/19 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору (т.І, а.с. 13-18).
У відповідності до п. 2.1 Договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. газ обсягом до 640 тис.куб.м, в тому числі, по місяцях і кварталах.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2014 р. і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 Договору).
Скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України, наголосив на необхідності дослідження обставини щодо укладання Договору №1453/14-ТЕ-19 від 22.01.2014 р. у відповідності до вимог чинного законодавства України та надання оцінки твердженням заявника щодо укладання вказаного правочину з дефектом волі з урахуванням дослідження питання належності копій довіреності.
Приймаючи до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, слід зазначає наступне.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Так, зокрема, ч.ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Враховуючи викладене, недійсність правочину може бути зумовлено наявністю таких дефектів його елементів, як дефекти волі, які не відповідають волі та волевиявленню.
Договір від імені університету підписано в.о. директора Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т.Шевченко) Ростопчиною-Шаховською А.М., яка діяла на підставі Положення та довіреності № 01/806-26 від 23.12.2013.
Відповідно до розділу 12 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 28.02.2014 р. (т.І, а.с. 19), покупцем за вказаним Договором є Науково-дослідний інститут "Кримська астрофізична обсерваторія" Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який знаходиться за адресою: 98409, смт. Научний, Бахчисарайський р-н, АРК, рахунок: 3522920108555 ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026; Код ЄДРПОУ: 38568504; Св. пл. ПДВ№ 100020300; ІПН: 020709426654; телефон: (06554) 77-110; факс (06554) 71-161.
Положення про НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т.Шевченко (в редакції від 20.02.2013 р.) визначає НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т.Шевченка відокремленим структурним підрозділом університету без права юридичної особи (т.І, а.с. 43-50).
Відповідно до Положення, директор НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія", крім повноважень щодо забезпечення діяльності філії, наділений правом підписувати від імені університету документи, визначені довіреністю ректора.
Обґрунтовуючи твердження про відсутність у в.о. директора НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" Ростопчиної-Шаховської А.М. повноважень на підписання спірного правочину, відповідачем надано копію довіреності №01/806-26 від 23.12.2013 р., у відповідності до якої вказану особу уповноважено на підписання від імені університету господарських договорів (угод) на суму, що не перевищує 50 тис.грн. кожний, необхідних для забезпечення функціонування підрозділу, що їй підпорядковується.
За приписами ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. При цьому, копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом №55 від 07.04.2003р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Згідно листа відповідача № 01/613-19 від 17.10.2016 року, КНУ ім.. Тараса Шевченка, направляє «завірену ксерокопію КОПІЇ довіреності № 01/806-26 від 23.12.2013 року, яка зберігається в архіві університету».
Отже відповідачем подано копію з копії, а не копію оригіналу довіреності.
Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала (абз. 6 п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2012 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").
Як судом першої, так і апеляційної інстанції було витребувано у відповідача оригінал зазначеної довіреності, проте останній, вказаних вказівок не виконав з посиланням на неможливість їх виконання через те, що вказана довіреність знаходиться у повіреного на непідконтрольній Україні території.
Втім, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказані обставини ніяким чином не нівелюють обов'язку доказування відповідачем наявності обставин, на які він посилається та з якими пов'язує укладення правочину з дефектом волі.
Поряд з цим, позивачем-2 надано інший екземпляр довіреності №01/806-26 від 23.12.2013 р. (т.І, а.с. 157), який обмеження щодо суми договорів, які від імені КНУ ім. Т.Шевченка могла підписувати в.о. директора НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т.Шевченка - не містить.
При цьому, за поясненнями ПАТ "НАК "Нафтогаз України", вказана довіреність була отримана ним під час підписання Договору №1453/14-ТЕ/19.
До того ж, відповідно до п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Тобто у даному випадку слід довести, що контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.
У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Аналогічну правову позицію також наведено у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 р. у справі №6-62цс-16.
Тобто, з огляду на те, що у момент підписання спірного правочину в.о. директора НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т.Шевченка Ростопчина-Шаховська А.М. діяла на підставі Довіреності №01/806-26 від 23.12.2013 р., копія якої була надана позивачу-2, та яка не містила обмежень щодо суми правочинів, які вказана особа уповноважена підписувати від імені відповідача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не мало підстав для сумнівів щодо повноважності представника свого контрагента.
При цьому, твердження відповідача про те, що у копії довіреності, наданій ПАТ "НАК "Нафтогаз України", міститься відмітка про завірення копії 13.11.2013 р., не є обґрунтованими, з огляду на наступне.
По-перше, зазначене на вказаному штампі число місяця містить цифру "три", яка є візуально відмінною від останньої цифри року, зазначеної на вказаному штампі.
По-друге, оглянувши копію вказаної довіреності, що міститься в матеріалах справи та надану для огляду відповідачем у судовому засіданні 27.09.2016р., колегією суддів встановлено, що остання містить відмітку "Згідно з оригіналом", що датована 13.11.2015р.
Враховуючи викладене, Договір №1453/14-ТЕ/19 є належною підставою, у розумінні норм ст.11 ЦК України, для виникнення у позивача-2 та відповідача цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до Актів приймання-передачі природного газу б/н від 31.01.2014 р. та 28.02.2014 р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало, а КНУ ім. Т.Шевченка в особі НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" прийняв природний газ на суму 206 870,62 грн. та на суму 146 598,97 грн., що загалом складає 353 469,59 грн. (т.І, а.с. 20, 21).
Посилання відповідача на те, що зазначені акти з боку покупця підписано неповноважною особою є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідач посилається на те, що розпорядженням ректора КНУ ім. Т.Шевченка № 17 від 27.02.2014 р. відкликано довіреність № 01/806-26 від 23.12.2013 р., видану Ростопчиній-Шаховській А.М. (т.І, а.с. 39).
Частинами 1-3 ст.249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
На підтвердження направлення вказаного розпорядження відповідачем подано список згрупованих поштових відправлень, що пересилаються в межах України на якому міститься поштовий штамп із зазначенням дати "27.02.14" (т.І, а.с. 40). Проте зі вказаного документа неможливо достеменно встановити факт обізнаності з вказаним розпорядженням Ростопчиної-Шаховської А.М. станом на дату підписання акту від 28.02.2014 р.
З наданого відповідачем Витягу з журналу обліку вихідної кореспонденції, факсів відділу діловодства та архіву КНУ ім. Т.Шевченка (т.І, а.с. 125-127) також неможливо встановити отримання Ростопчиною-Шаховською А.М. факсом вказаного розпорядження.
Отже, оскільки відповідачем не доведено того, що НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" та/або ПАТ "НАК"Нафтогаз України" у строк до підписання Актів приймання-передачі було відомо про скасування довіреності №01/806-26 від 23.12.2013 р., вищезазначені Акти є належними доказами поставки ПАТ "НАК"Нафтогаз України" природного газу.
При цьому, оскільки п.11 Договору встановлено, що він поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2014 р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої про безпідставність доводів відповідача щодо того, що поставка газу за Актом б/н від 31.01.2014 р. відбулась фактично поза межами спірного правочину, з посиланням на те, що останній було укладено 22.01.2014 р.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 5.2 Договору №1453/14-ТЕ/19 від 22.01.2014 р. ціна за 1000 куб.м газу становить 1091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за врегульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість.
За умовами п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Отже, виходячи з наведених умов Договору, строк оплати поставленого газу на загальну суму 353 469,59 грн. - настав, проте, НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" КНУ ім. Т.Шевченка, своїх обов'язків з оплати вказаного товару виконано не було. Доказів сплати вказаної заборгованості у матеріалах справи відстуні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 353 469,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За умовами 7.2 Договору №1453/14-ТЕ/19 від 22.01.2014 р. у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору покупець крім суми заборгованості зобов'язується сплатити продавцю, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми пені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції пор те, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, а тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 33095,01 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 3% річних у розмірі 6286,55 грн. та інфляційних втрат в сумі 43848,79 грн., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, а тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Місцевий господарський суд при прийнятті рішення не врахував, що договір укладено відокремленим підрозділом (філією) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Науково-дослідним інститутом "Кримська астрофізична обсерваторія".
У абз. 2 п. 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" зазначено, що коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії № 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Київського національного університету імені Тараса Шевченка на рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі №910/16830/15 не підлягає задоволенню, резолютивна частина рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі №910/16830/15 підлягає зміні.
Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка на рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі №910/16830/15 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі №910/16830/15 - змінити частково, пункти 2, 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2016 року у справі №910/16830/15 викласти у наступній редакції:
"2. Стягнути з Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" (98409, смт. Научний, Бахчисарайський р-н, Автономна республіка Крим, рахунок: 3522920108555 ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026; Код ЄДРПОУ: 38568504; Св. пл. ПДВ№ 100020300; ІПН: 020709426654; телефон: (06554) 77-110; факс (06554) 71-161) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) основний борг в сумі 353 469 (триста п'ятдесят три тисячі чотириста шістдесят дев'ять) грн. 59 коп., пеню в розмірі 33 095 (тридцять три тисячі дев'яносто п'ять) грн. 01 коп., інфляційні втрати в розмірі 43 848 (сорок три тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 79 коп. та 3% річних в сумі 6 286 (шість тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 55коп.
3. Стягнути з Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" (98409, смт. Научний, Бахчисарайський р-н, Автономна республіка Крим, рахунок: 3522920108555 ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026; Код ЄДРПОУ: 38568504; Св. пл. ПДВ№ 100020300; ІПН: 020709426654; телефон: (06554) 77-110; факс (06554) 71-161) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 8 734 (вісім тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 00 коп."
3. Справу №910/16830/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.М. Гаврилюк
О.В. Агрикова
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2016 |
Оприлюднено | 25.10.2016 |
Номер документу | 62121082 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні