Постанова

від 13.10.2016 по справі 914/1474/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2016 р. Справа № 914/1474/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Данко Л.С.

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства "Рава-Руське лісове господарство" від 09.09.2016р., б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2016 р.

у справі № 914/1474/16

за позовом керівника Червоноградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Забірської сільської ради Жовківського району Львівської області, с. Забір'я, Львівська область

до відповідача Державного підприємства "Рава-Руське лісове господарство", м. Рава-Руська, Львівська область

про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 25908,44 грн.

представники сторін:

- прокурор - Макогон Ю.І.,

- від позивача - не з'явився,

- від відповідача - не з'явився.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України прокурору роз'яснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.08.2016 р. у справі №914/1474/16 (суддя Блавацька-Калінська О.М.) позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства (надалі - ДП) «Рава-Руське лісове господарство» на користь Забірської сільської ради Жовківського району Львівської області 26138,78грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Оскаржуваним рішенням встановлено факт заподіяння державі шкоди у розмірі 25908,44 грн. внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала в незабезпеченні ним охорони і захисту закріплених за відповідачем лісів, внаслідок чого невстановленими особами здійснено незаконну рубку дерев породи сосна в кількості 28 штук у виділі 8 кварталу №19 Рава-Руського лісництва на території Забірської сільської ради.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ДП "Рава-Руське лісове господарство" оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що судом при вирішенні спору не було враховано наступного: 1) з матеріалів справи не вбачається факту звернення прокурора до Забірської сільської ради із повідомленням про намір пред'явити позов до суду, що свідчить про відсутність у прокурора підстав для здійснення представництва; 2) ні прокурором, ні позивачем при поданні позовної заяви не було сплачено судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».

Виконуючий обов'язки керівника Червоноградської місцевої прокуратури подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Прокурор звернув увагу на те, що судовий збір у передбаченому законодавством розмірі (1378,00 грн.) ним було сплачено при поданні позовної заяви згідно платіжного доручення №470 від 04.05.2016р., оригінал якого долучений до матеріалів справи. Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі суб'єкта владних повноважень - Забірської сільської ради, то такі обґрунтовані в тексті позовної заяви. Крім того, відповідно до листа №04-17/2560вих.16 від 04.05.2016р. ним було повідомлено Забірську сільську раду про скерування позовної заяви у даній справі до суду.

Позивач вимог ухвали суду від 16.09.2016р. не виконав та не подав відзиву на апеляційну скаргу, не забезпечив явку в судове засідання свого представника, натомість листом від 03.10.2016р. №02-13/303 повідомив про те, що він просить розглядати дану справу без участі свого представника. Зважаючи на те, що в судовому засіданні прокурор усно заперечив проти вимог і доводів апеляційної скарги, а в матеріалах справи наявно достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідно до ст.75 ГПК України без представника позивача.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Як зазначає прокурор та не заперечує у своїх письмових поясненнях відповідач, ДП «Рава-Руське лісове господарство» є державним спеціалізованим лісогосподарським підприємством, яке належить до сфери управління Державного комітету лісового господарсьва України та є постійним лісокористувачем, зокрема на території Рава-Руського лісництва, що знаходиться в межах земель Забірської сільської ради (а.с. 21 ).

29.10.2015 р. до Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області з письмовою заявою звернувся лісничий ДП "Рава-Руське лісове господарство" Кочан М.М. про вжиття заходів до невідомих осіб, які вчинили незаконну порубку дерев породи сосна в кількості 28 штук у виділі 8 кварталу №19 Рава-Руського лісництва, заподіявши шкоду лісовому господарству.

29.10.2015 р. Жовківським РВ ГУ МВС України у Львівській області внесено відомості до ЄДР за №12015140240001517 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

З підстав невстановлення досудовим розслідуванням осіб, які вчинили незаконну порубку дерев та з'ясуванням, що даний квартал не належить до об'єктів природно-заповідного фонду, 03.11.2015 року СВ Жовківського ГУ МВСУ у Львівській області прийнято постанову про закриття кримінального провадження від 29.10.2015 року №12015140240001517 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (а.с. 17-18 ).

Шкода в розмірі 25908,44 грн. встановлена польовою відомістю від 29.10.2015 р. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №655 від 23.07.2008 р. "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" з урахуванням коефіцієнта індексації 1.249 на 2015 рік та п.2 додатку 1 до постанови (а.с. 19 ). Крім цього, вона відображена в розрахунку здійсненому відповідачем (а.с. 20 ), у якому відповідач, серед іншого, зазначає, що незаконна вирубка вчинена на території Забірської сільської ради Жовківського району.

Доказів повного чи часткового відшкодування шкоди державі в особі позивача прокурором чи сторонами станом на час розгляду справи по суті суду не заявлено та не подано.

У зв'язку з відсутністю відшкодування заподіяної шкоди в добровільному порядку, прокурор в інтересах держави в особі Забірської сільської ради звернувся з позовом про стягнення з ДП "Рава-Руське лісове господарство", як постійного лісокористувача, 25908,44 грн. шкоди, завданої державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Зі змісту статті 17 Лісового кодексу України вбачається, що основною метою надання лісів у постійне користування є ведення лісового господарства. Статтями 19 та 64 Лісового кодексу України передбачено обов'язки постійних лісокористувачів та основні вимоги щодо ведення лісового господарства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 цього Кодексу, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно ст. 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується факт незаконної вирубки невстановленими особами дерев породи сосна в кількості 28 штук у виділі 8 кварталу №19 Рава-Руського лісництва (зокрема, польовою відомістю від 29.10.2015р. та матеріалами кримінального провадження №12015140240001517). Як було зазначено вище, постійним лісокористувачем на вказаній ділянці є ДП «Рава-Руське лісове господарство».

Таким чином, допустивши вчинення невстановленими особами незаконних рубок дерев породи сосна в кількості 28 штук, відповідач порушив вимоги п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, оскільки не виконав свого обов'язку здійснювати охорону лісів від незаконних рубок.

Відповідно до п. 6.1.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

В польовій відомості від 29.10.2015р. та в розрахунку здійсненому відповідачем встановлено розмір заподіяної шкоди внаслідок вищезазначеної незаконної рубки, а саме 25908,44 грн.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства , встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що: 1) законодавством на відповідача покладено обов'язок охорони лісів від самовільних рубок; 2) польовою відомістю від 29.10.2015р підтверджено факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених лісів виділу 8 кварталу №19 Рава-Руського лісництва на території Забірської сільської ради, що призвело до незаконної порубки лісу; 3) з вказаної польової відомості вбачається розмір заподіяної шкоди; 4) на виконання положень ст.ст. 33, 34 ГПК України та ч.2 ст.1166 ЦК України відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу.

На підставі наведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про підставність позовних вимог керівника Червоноградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Забірської сільської ради Жовківського району Львівської області про стягнення з ДП "Рава-Руське лісове господарство" 25908,44 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, оскільки даний факт підтверджується матеріалами справи, а відповідальність за таке правопорушення покладається на відповідача згідно вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", з врахуванням положень п.7 ч.3 ст.29 та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, суму заявлених збитків правомірно було стягнуто із врахуванням наступного розподілу: 50% до спеціального фонду місцевого бюджету Бітлянської сільської ради, на території якої вчинено правопорушення, 20% до до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області, 30% до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до листа УДКСУ у Жовківському районі Львівської області від 28.04.2016р. вих.№04-01-05/616 (а.с. 16 ) грошові стягнення за шкоду, заподіяну вчиненими порушеннями вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в ГУДКСУ у Львівській області відкрито дохідні рахунки за надходженнями за балансовим рахунком 3311, код класифікації доходів 24062100, де вказані платежі автоматично розподіляються між Державним Бюджетом (30 % платежу), обласним бюджетом (20 % платежу) та місцевим бюджетом (50 %).

Стосовно доводів скаржника про відсутність у прокурора підстав для здійснення представництва в суді, то такі колегія суддів вважає передчасними. В матеріалах справи наявний лист прокурора від 04.05.2016р. №04-17/2560вих.16, яким Забірська сільська рада була повідомлена про скерування позовної заяви в інтересах держави в її особі та докази відправки такого листа (а.с. 76, 77 ); позивач також був ознайомлений з ходом розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, а у своїх заявах як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції (№04-17/2560вих.16 від 04.05.2016р.) просив проводити розгляд справи без його участі. Вказані доводи скаржника, в розумінні ст.23 Закону України «Про прокуратуру», можуть бути підставою для оскарження суб'єктом владних повноважень представництва прокурора, проте не для скасування рішення.

Доводи скаржника, які стосуються несплати прокурором судового збору за подання позовної заяви спростовуються наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №470 від 04.05.2016р. на суму 1378,00 грн. (а.с. 13 ) та копією довідки УДКС України у Личаківському районі м.Львова №02-57457 від 01.08.2016р. (а.с. 75 ).

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2016 р. у справі №914/1474/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Рава-Руське лісове господарство" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Данко Л.С.