Постанова

від 21.10.2016 по справі 804/4867/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 р.Справа №804/4867/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Транс Логістик» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

1 серпня 2016 року Приватне підприємство «Транс Логістик» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 18 липня 2016 року №1021-04-15-60, винесеної Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року та 29 вересня 2016 року провадження у справі було зупинено.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:

- позивачем не здійснювалося ніякого будівництва за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська 202а. Придбане позивачем обладнання - пункту паливозаправного, яке можна вільно переміщувати у просторі без змін його функціонального призначення, знецінення безліч разів, за своєю правовою суттю ПЗП є обладнання, рухомою річчю, яку не будують, а виготовляють відповідні заводи-виробники, а тому не є об'єктом будівництва;

- розмістивши ПЗП та на момент здійснення перевірки, позивач не здійснював його експлуатацію;

- під час проведення перевірки ні направлення на перевірку, на посвідчення не пред'являлось, більше того позивача не було проінформовано про проведення перевірки на початку червня 2016 року, отже, складання акту, яким нібито зафіксовано факт будівництва стаціонарного автозаправного пункту до початку проведення перевірки - є протиправним, з чого випливає і те, що всі похідні від акту документи, також є протиправними;

- як вбачається з акту, відповідач не врахував клас наслідків об'єкта будівництва, а тому дії відповідача при визначенні категорії складності є суперечливими, не можуть вважатись правомірними, а клас складності не може вважатись визначеним належним чином;

- відповідачем порушені норми законодавства при складанні оскаржуваної постанови та строку проведення позапланової перевірки, позивача не ознайомлено з наказом про проведення перевірки, при прийнятті оскаржуваної постанови не були враховані пояснення позивача.

Представником відповідача надані суду витребувані ухвалою документи, та у клопотанні про долучення документів зазначено про невизнання позову, невірність дати, вказаної в акті перевірки про її проведення, а саме: замість вірної дати 05.07.2016 року, зазначено 05.06.2016 року, та надав пояснення щодо визначення категорії складності об'єкта будівництва.

Представники сторін клопотали про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2016 року листом за вих. №77/14/3847 від 01.06.2016 року начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області проінформовано заступника начальника Управління ДАБІ у Херсонській області про наступне (а.с.67):

- у м. Цюрупинськ по вул. Гвардійська на території авторозборки, розміщено АЗС для обслуговування власних автомобілів ПП «Транс Логістик», без наявності узгодженої проектної документації, шляхом встановлення стаціонарних наземних резервуарів;

- в порушення вимог законодавства замовником не отримано технічні умови щодо інженерного забезпечення автозаправної станції з пожежної та техногенної безпеки;

- проекти обладнання об'єкту системами протипожежного захисту не надавались на розгляд до органів державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки, що свідчить про відсутність введення їх в експлуатацію згідно діючого законодавства України;

- на вказаному об'єкті мають місце інші порушення нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме: недотримання мінімальних відстаней між технологічним обладнанням, будинками та спорудами, розташованими на території модульної АЗС згідно вимог НАПБ Б.05.019-2005, відсутність первинних засобів пожежогасіння, та інші порушення, які можуть привести до виникнення пожежі та надзвичайних ситуацій.

Згідно вказаного листа №77/14/3847 від 01.06.2016 року, на підставі наказу №976 від 08.09.2016 року «Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю» та направлення на здійснення позапланової перевірки №432 від 01.07.2016 року, здійснено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПП «Транс Логістик» на об'єкті будівництва - автозаправний пункт за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська 202а, про що складено акт від 05.06.2016 року (а.с.69-71).

За результатами перевірки встановлено:

- на підставі звернення ГУ ДСНС України у Херсонській області №77/14/3847 від 01.06.2016 року та направлення на перевірку №381 від 16.06.2016 року, посадовими особами Управління розпочато перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства по об'єкту за зазначеною адресою. Але листом №360/1 від 30.06.2016 року ПП «Транс Логістик» повідомило про неможливість прибуття уповноваженого представника для присутності під час проведення перевірки на 29.06.2016 року у зв'язку із знаходженням у службовому відрядженні. А також, що всі необхідні документи будуть надані уповноваженим представником 05.07.2016 року за місцем знаходження об'єкту будівництва;

- 05.07.2016 року заступником генерального директора ПП «Транс Логістик» ОСОБА_3 було надано на розгляд до управління завірену копію договору оренди земельної ділянки площею 0,0130 га від 04.04.2016 року між ПП «Транс Логістик» та ОСОБА_4, кадастровий номер земельної ділянки 6525010100:02:001:0648, завірену копію проектної документації, відповідно до якої автозаправний пункт складається з двох ємностей об'ємом по 10 м. куб. (загальна 40 м. куб.) та паливно-роздавальної колонки, які встановлюються як фундамент, який представляє собою монолітну залізобетонну плиту прямокутної форми розмірами 11.7х3.5х0.2. Розрахунок категорії складності об'єкта будівництва відсутній;

- відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів у Держархбудінспекції відсутня інформація про початок виконання будівельних робіт та готовності об'єкта до експлуатації за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська 202а. Виконавча документація відсутня;

- відповідно до пункту 21 «Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №808 від 28.08.2013 року, та пункту 3 частини 5 «Порядку віднесення об'єктів будівництва до ІV та V категорії складності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №557 від 27.04.2011 року, описаний автозаправний пункт відноситься до V категорії складності;

- встановлено факт експлуатації автозаправного пункту для власних потреб ПП «Транс Логістик»;

- ПП «Транс Логістик» порушено вимоги статей 34, 37, 39 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року та постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року.

05.07.2016 року відповідачем складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно керівника ПП «Транс Логістик» ОСОБА_5:

- №40, яким встановлено, що станом на 05.07.2016 року за адресою Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська 202а, ПП «Транс Логістик» без отримання дозволу на початок будівельних робіт здійснено будівництво стаціонарного автозаправного пункту (а.с.73);

- 41, яким встановлено, що станом на 05.07.2016 року за адресою Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська 202а, ПП «Транс Логістик» здійснюється експлуатація самочинно збудованого об'єкту «стаціонарний автозаправний пункт» без введення в експлуатацію у встановленому законом порядку (а.с.72).

та призначено дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

05.07.2016 року відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою привести виконані будівельні роботи у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності (оформити дозвільну документацію на початок виконання будівельних робіт) в термін до 07.12.2016 року, в разі неможливості приведення об'єкта будівництва до вимог чинного законодавства привести у первісний стан шляхом знесення самовільно збудованого автозаправного пункту до 07.01.2017 року (а.с.74).

18.07.2016 року відповідачем винесені постанови:

- №1021-04-15-60, якою визнано позивача винним у правопорушенні, передбачене абзацом 6 пунктом 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1305000 грн. (а.с.77);

- №1021-04-15-61, якою визнано позивача винним у правопорушенні, передбачене абзацом 3 пунктом 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1305000 грн. (а.с.76).

Предметом розгляду у цій адміністративній справі є постанова №1021-04-15-60 від 18.07.2016 року, а суттю спору встановлення правомірності висновку відповідача про здійснення ПП «Транс Логістик» експлуатації самочинно збудованого об'єкту «стаціонарний автозаправний пункт» без введення в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд встановлює належність споруд, розміщених за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська 202а, до об'єкту будівництва в розумінні норм містобудівного законодавства.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об'єктів будівництва, що визначаються відповідно до меж населених пунктів, їх функціональних зон (селищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №122 від 23.03.2012 року об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Як встановлено судом та підтверджено позивачем, за вищезазначеною адресою знаходиться обладнання, що представляє собою паливозаправний пункт, придбаний позивачем у ТОВ «Петрометал Україна» згідно договору поставки від 01.09.2015 року №1220 (а.с.19-24).

Зі специфікації №3 від 14.03.2016 року, укладеної на виконання договору від 01.09.2015 року №1220, позивачем отримано резервуар сталевий горизонтальний, двухстенний 20 куб.м з зовнішнім антикорозійним покриттям, ложементи - 2 шт., горловина з кришкою діаметром 800 мм - 2 шт.; прокладка з листової маслобензостійкою гуми марки Б по ГОСТ 7338-90 - 1 шт. на люк; комплект технологічного обладнання - 2 к-кт; сходи з майданчиком для обслуговування - 2 к-кт; майданчик під ТРК з козирком - 1 к-кт; колонка паливораздаточна з вбудованими блоками системи ідентифікації та GSM-модемом - 1 шт.; зчитувач електронних ключів - 1 шт.; спеціалізоване ПО - 1 прод.; електронний ключ (ідентифікатор) - 70 шт.; рівнемір - 2 шт. (а.с.25).

З наданих суду фотокопій поставленого обладнання встановлено, що воно являє собою дві цистерни з автозаправними пристроями (а.с.16-17).

З пояснень позивача також встановлено, що вказане обладнання може бути переміщено та не є нерухомим майном, що підтверджується фотокопіями обладнання (а.с.17-18).

З викладеного вбачається, що поставлене обладнання є автозаправним пунктом для задоволення власних потреб ПП «Транс Логістик».

Пунктом 1.2 «Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій», затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення віл наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 року №376 (далі - Інструкція №376), надані терміни різних видів автозаправних станції, що по своїй суті є обладнанням позивача, зокрема:

- автозаправна станція - комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту);

- паливозаправний пункт (далі - ПЗП) - автозаправна станція, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству;

- пересувна автозаправна станція (далі - ПАЗС) - автозаправна станція, технологічне обладнання якої встановлено на базі автомобільного шасі, причепі чи напівпричепі; виконана як цілісний заводський виріб;

- контейнер зберігання палива - цілісний заводський виріб, до складу якого входять резервуар для зберігання палива, ПРК та інше технологічне обладнання;

- майданчик для автоцистерни - технологічний майданчик, на якому встановлюється автоцистерна (далі - АЦ) під час зливно-наливних операцій на автозаправних станціях;

- технологічне обладнання автозаправної станції - комплекс обладнання, що спеціально сконструйоване, змонтоване і використовується для приймання, зберігання та заправлення паливом автотранспорту.

Оскільки позивачем підтверджено, що обладнання, розміщене за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська 202а, є паливозаправним пунктом, то суд доходить висновку, що в розумінні Інструкції №376 зазначений паливозаправний пункт є автозаправною станцію та його рухомість не є підставою для невизнання його об'єктом будівництва, оскільки законодавством не вимагається нерухомість споруди для визначення її об'єктом будівництва.

Відповідно пункту 1.3 Інструкції №376 вимоги Інструкції поширюються на проектування автозаправних станцій, автозаправних комплексів (далі - АЗС), у тому числі під час їх реконструкції чи технічного переоснащення, зазначених у пункті 1.2 Інструкції, і є обов'язковими для виконання юридичними та фізичними особами незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Під час проектування АЗС слід керуватись нормативно-правовими актами та іншими нормативними документами.

У проектній документації на АЗС застосовують пожежо-технічну класифікацію будівельних матеріалів, конструкцій, будинків, приміщень, що встановлена розділом 2 ДБН В.1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва».

Технологічне обладнання, що передбачається проектною документацією, повинно мати технічні умови які погоджені з органами державного пожежного нагляду

З огляду на викладене, на вказаний паливозаправний пункт необхідна проектна документація, яка є вимогою для об'єктів будівництва.

Таким чином, вказаними нормами законодавства паливозаправний пункт є об'єктом будівництва, тобто, спорудою, експлуатація якої має відповідати вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно вимог частин 8, 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється; замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Представником позивача надана суду інвентарна картка обліку основних засобів типової форми №03-6 на пункт паливозаправочний, 2-стор.40м.куб + колонка мобільний ПЗП2-20/20-2-1, ТРК Nova2202.21SB, експлуатація якого є предметом розгляду у цій справі (а.с.58-59).

У вказаній інвентаризаційній картці міститься інформація щодо ведення в експлуатації у складі автоколони №11, а саме: у таблиці 2 зазначено дату та номер акту про ведення в експлуатацію топливозапарвочного пункту - №207 від 11.05.2016 року, міститься інформація про дату початку сплати за основні засоби - 01.04.2016 року.

Тобто, на момент проведення відповідачем перевірки експлуатація паливозаправочного пункту здійснювалась позивачем, про що 11.05.2016 року складено акт про введення в експлуатацію №207.

За умовами частини 1 статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно абзацу 6 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Враховуючи встановлене відповідачем та підтверджене в судовому засіданні порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, допущене позивачем, суд вважає правомірною прийняту постанову №1021-04-15-60 від 18.07.2016 року.

Щодо визначення правомірності віднесення відповідачем об'єкта будівництва до експлуатації об'єктів V категорії складності при розрахунку штрафної санкції, суд керується «Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року №557.

Зазначеним Порядком встановлений вичерпний перелік ознак об'єктів будівництва, які надають змогу віднести об'єкт будівництва до IV або V категорії складності.

Так, пунктом 6 цього Порядку визначено, що До V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки;

2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб;

3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом;

4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

Відповідно статті 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»:

- об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

- небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям;

- потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено «Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» постановою від 28.08.2013 року №808, пунктом 21 якої віднесено до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку автозаправні станції та комплекси, а також автогазонаповнювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу.

З огляду на встановлене вище віднесення паливо заправного пункту ПП «Транс Логістик» до автозаправних станцій, правомірність застосування до позивача під час розрахунку штрафу V категорії складності є беззаперечною.

Щодо зазначення невірної дати проведення перевірки - 05.06.2016 року, замість вірної дати - 05.07.2016 року, то суд вважає це опискою, яка не може впливати на порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, допущеної під час проведення перевірки.

Щодо інших визначених позивачем порушень процедури здійснення перевірки, суд зазначає, що на виконання статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038) процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Згідно пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема:

- вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

- інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи; отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

На підставі пункту 14 Порядку №553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно підпункту 3 пункту 11 статті 41 Закону №3038 з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду.

Отже, Законом інспектору будівельного нагляду Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області надано право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених Порядком №553.

Суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Однак, позивач на час виходу інспектора 29.06.2016 року не забезпечив присутність на працюючому об'єкті представника.

Вищий адміністративний суд України у постанові від 13 червня 2013 року по справі №К/800/9647/13 дійшов правового висновку про те, що Порядок №553 не містить норми про заборону проведення перевірки при невстановленні або відсутності суб'єкта містобудування чи його представників та допускає здійснення перевірки у разі виявлення факту самочинного будівництва із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Відмова особи від підписання акта перевірки не свідчить про неправомірність встановлення факту порушення.

Таким чином, законодавство із спірного питання є чітким та прогнозованим, позивачем допущено порушення законодавства з питань містобудування, порушень прав позивача не відбулось, проте захисту у судовому порядку підлягають лише порушені права.

Оскільки судом встановлено, наявність в діях позивача порушення статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», то прийнята постанова є правомірною, такою, що винесена в межах закону, а тому не може порушувати права позивача.

З системного аналізу обставин справи та норм законодавства, якими унормовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дії відповідача є правомірними, такими, що вчинені згідно до діючого законодавства, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача на підставі частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Транс Логістик» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18 жовтня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1