Постанова

від 07.12.2016 по справі 804/4867/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2016 рокусправа № 804/4867/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транс Логістик" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі № 804/4867/16 за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик" до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Транс Логістик" (далі - позивач) звернулося суду з позовом до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову № 1021-04-15-60 від 18.07.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Транс Логістик" до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Транс Логістик" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що належний їм паливнозаправний пункт є обладнанням та не відноситься до нерухомого майна, а тому не може бути об'єктом будівництва. При цьому у розумінні приписів Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій від 06.12.2005 року № 376 спірне обладнання є контейнером зберігання палива, а не автозаправною станцією (паливнозаправним пунктом) та використовується не в комерційних цілях, а для задоволення власних потреб. Зазначено, що висновок суду першої інстанції відносно того, що законодавство не вимагає нерухомості споруди для визнання її об'єктом будівництва, є необґрунтованим та безпідставним. Наголошено також і на численних процедурних порушеннях при здійсненні перевірки, зокрема, на порушенні строків проведення позапланової перевірки, складання протоколу неуповноваженою особою, складенні акту перевірки до початку проведення останньої та невірному застосуванні штрафних санкцій у зв'язку з протиправним віднесенням об'єкту до V категорії складності.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останнього.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 09.06.2016 року листом за вих. № 77/14/3847 від 01.06.2016 року начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області проінформовано заступника начальника Управління ДАБІ у Херсонській області про наступне (а.с.67):

- у м. Цюрупинськ по вул. Гвардійська на території авторозборки, розміщено АЗС для обслуговування власних автомобілів ПП В«Транс ЛогістикВ» , без наявності узгодженої проектної документації, шляхом встановлення стаціонарних наземних резервуарів;

- в порушення вимог законодавства замовником не отримано технічні умови щодо інженерного забезпечення автозаправної станції з пожежної та техногенної безпеки;

- проекти обладнання об'єкту системами протипожежного захисту не надавались на розгляд до органів державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки, що свідчить про відсутність введення їх в експлуатацію згідно діючого законодавства України;

- на вказаному об'єкті мають місце інші порушення нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме: недотримання мінімальних відстаней між технологічним обладнанням, будинками та спорудами, розташованими на території модульної АЗС згідно вимог НАПБ Б.05.019-2005, відсутність первинних засобів пожежогасіння, та інші порушення, які можуть привести до виникнення пожежі та надзвичайних ситуацій.

Згідно вказаного листа № 77/14/3847 від 01.06.2016 року, на підставі наказу № 976 від 08.09.2016 року В«Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролюВ» та направлення на здійснення позапланової перевірки № 432 від 01.07.2016 року, здійснено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПП В«Транс ЛогістикВ» на об'єкті будівництва - автозаправний пункт за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 202 а, про що складено акт від 05.06.2016 року (а.с.69-71).

За результатами перевірки встановлено:

- на підставі звернення ГУ ДСНС України у Херсонській області № 77/14/3847 від 01.06.2016 року та направлення на перевірку № 381 від 16.06.2016 року, посадовими особами Управління розпочато перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства по об'єкту за зазначеною адресою. Але листом № 360/1 від 30.06.2016 року ПП В«Транс ЛогістикВ» повідомило про неможливість прибуття уповноваженого представника для присутності під час проведення перевірки на 29.06.2016 року у зв'язку із знаходженням у службовому відрядженні. А також, що всі необхідні документи будуть надані уповноваженим представником 05.07.2016 року за місцем знаходження об'єкту будівництва;

- 05.07.2016 року заступником генерального директора ПП В«Транс ЛогістикВ» ОСОБА_1 було надано на розгляд до управління завірену копію договору оренди земельної ділянки площею 0,0130 га від 04.04.2016 року між ПП В«Транс ЛогістикВ» та ОСОБА_2, кадастровий номер земельної ділянки 6525010100:02:001:0648, завірену копію проектної документації, відповідно до якої автозаправний пункт складається з двох ємностей об'ємом по 10 м. куб. (загальна 40 м. куб.) та паливно-роздавальної колонки, які встановлюються як фундамент, який представляє собою монолітну залізобетонну плиту прямокутної форми розмірами 11.7х3.5х0.2. Розрахунок категорії складності об'єкта будівництва відсутній;

- відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів у Держархбудінспекції відсутня інформація про початок виконання будівельних робіт та готовності об'єкта до експлуатації за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 202 а. Виконавча документація відсутня;

- відповідно до пункту 21 В«Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпекуВ» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №808 від 28.08.2013 року, та пункту 3 частини 5 В«Порядку віднесення об'єктів будівництва до ІV та V категорії складностіВ» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №557 від 27.04.2011 року, описаний автозаправний пункт відноситься до V категорії складності;

- встановлено факт експлуатації автозаправного пункту для власних потреб ПП В«Транс ЛогістикВ» ;

- ПП В«Транс ЛогістикВ» порушено вимоги статей 34, 37, 39 Закону України В«Про врегулювання містобудівної діяльностіВ» , постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року та постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року.

05.07.2016 року відповідачем складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно керівника ПП В«Транс ЛогістикВ» ОСОБА_3:

- № 40, яким встановлено, що станом на 05.07.2016 року за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 202 а, ПП В«Транс ЛогістикВ» без отримання дозволу на початок будівельних робіт здійснено будівництво стаціонарного автозаправного пункту (а.с.73);

- № 41, яким встановлено, що станом на 05.07.2016 року за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 202 а, ПП В«Транс ЛогістикВ» здійснюється експлуатація самочинно збудованого об'єкту В«стаціонарний автозаправний пунктВ» без введення в експлуатацію у встановленому законом порядку (а.с.72).

05.07.2016 року відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою привести виконані будівельні роботи у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності (оформити дозвільну документацію на початок виконання будівельних робіт) в термін до 07.12.2016 року, в разі неможливості приведення об'єкта будівництва до вимог чинного законодавства привести у первісний стан шляхом знесення самовільно збудованого автозаправного пункту до 07.01.2017 року, та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.07.2016 року (а.с.73,74).

18.07.2016 року відповідачем винесені постанови:

- № 1021-04-15-60, якою визнано позивача винним у правопорушенні, передбаченому абзацом 6 пунктом 6 частини 2 статті 2 Закону України В«Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльностіВ» та накладено штраф у сумі 1 305 000 грн. (а.с.77);

- № 1021-04-15-61, якою визнано позивача винним у правопорушенні, передбаченому абзацом 3 пунктом 5 частини 2 статті 2 Закону України В«Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльностіВ» та накладено штраф у сумі 1 305 000 грн. (а.с.76).

Визнання протиправною та скасування постанови № 1021-04-15-60 від 18.07.2016 року і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не заперечується, що обладнання, розміщене за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 202 а, є паливозаправним пунктом, який у розумінні приписів Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій є автозаправною станцію, та на неї необхідна проектна документація, що свідчить про порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної документації.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 553), на яку міститься посилання в акті перевірки від 05.06.2016 року, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, територіальні органи Держархбудінспекції здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, мають право проводити позапланові перевірки у випадку надходження звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

В матеріалах справи наявна копія листа ГУ ДСНС України в Херсонській області №77/14/3847 від 01.06.2016 року, направлення на проведення перевірки № 432 від 01.07.2016 року, та акта від 05.06.2016 року, з яких вбачається, що позапланову перевірку позивача було призначено у зв'язку з надходженням листа ГУ ДСНС України в Херсонській області №77/14/3847 від 01.06.2016 року.

Таким чином, відповідачем проводилася позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивачем щодо автозаправного пункту за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 202 а, саме з огляду на наявність вищезазначеного звернення.

В той же час, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, залишив поза увагою те, що відповідачем було допущено численні процесуальні порушення при проведенні позапланової перевірки та її оформленні, які полягають у наступному.

Так, згідно приписів вказаного Порядку № 553 проведенню перевірки передує складення уповноваженою особо направлення із визначенням об'єкта, на якому має здійснюватися така перевірка, та строків її проведення.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що в.о начальника управління ДАБК у Херсонській області ОСОБА_4 було видане направлення на здійснення позапланової перевірки підприємства позивача № 381 від 16.06.2016 року, в якому визначено строк дії направлення з 17.06.2016 року по 24.06.2016 року (а.с.14).

Разом з тим, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил датовано 05.06.2016 року, тобто ще до проведення зазначеної перевірки (а.с.71).

При цьому посилання відповідача на те, що у акті перевірки була допущена описка, та прийняття даної позиції судом першої інстанції, не приймаються колегією суддів апеляційного суду, оскільки сам акт перевірки містить посилання саме на направлення на перевірку № 381 від 16.06.2016 року, яким чітко визначено період проведення перевірки, а саме з 17.06.2016 року по 24.06.2016 року, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для проведення перевірки 05.07.2016 року.

В матеріалах адміністративної справи міститься також і направлення управління ДАБК у Херсонській області від 01.07.2016 року № 432, яким визначено період проведення перевірки на підприємстві позивача з 05 липня 2016 року по 11 липня 2016 року, але колегія суддів апеляційного суду, з урахуванням приписів ст. ст. 69,70 КАС України, не приймає вказане направлення як належний доказ допущення описки у акті перевірки, а саме посилання на помилкове зазначення дати проведення перевірки 05.06.2016 року, оскільки, як зазначалося вище, сам акт перевірки містить чітке посилання на направлення № 381 від 16.06.2016 року, яким визначено інші строки проведення перевірки, а тому висновки суду першої інстанції щодо вказаного питання є безпідставними, оскільки прийняті без урахування усіх обставин справи.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року (справа «Рисовський проти України») ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, п. 3 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що у 2016 році діяв мораторій на проведення перевірок та такі перевірки могли бути здійснені лише з дозволу КМУ України, в той же час, відповідачем на підтвердження обґрунтованості проведеної ними перевірки таких доказів як до суду першої інстанції, так і до апеляційного суду, надано не було.

Також слід зазначити, що під поняттям «державного нагляду (контролю)» слід розуміти діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а тому поняття «контролюючий орган», що застосоване у п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII слід трактувати через призму саме Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а не лише через норми податкового законодавства, з огляду на що органи державного архітектурно-будівельного контролю як контролюючі органи також повинні дотримуватися приписів вищенаведених правових норм в частині отримання дозволу на проведення позапланової перевірки.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до п. 14 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 р. № 244 (далі - Порядок № 244), під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.

Пунктом 22 вказаного Порядку № 244 визначено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Таким чином, винесенню постанови про накладення штрафу передує складення відповідного протоколу, який є невід'ємною частиною при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Разом з цим, уповноважена особа має в обов'язковому порядку при складенні відповідного протоколу ознайомити суб'єкта містобудування з його правами та обов'язками, в той же час, протокол від 05.07.2016 року № 41 таких відомостей не містить (а.с.72).

До того ж, слід зазначити, що позапланова перевірка позивача, як зазначено в направленні № 381 від 16.06.2016 року, проводилась на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2016 року № 533 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".

Пунктом 20 вказаного Порядку визначено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу ержавного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Отже, з огляду на вищенаведені правові норми, оскаржувана постанова про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності мала б підписуватися саме керівником інспекції ДАБК у Херсонській області або його заступником, натомість постанова від 18.07.2016 року № 1021-04-15-60 підписана головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_5, що додатково свідчить про недотримання відповідачем порядку притягнення особи до відповідальності (а.с.11).

Більш того, відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Абзацом 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Тобто, з наведених норм вбачається, що до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат може бути притягнуто суб'єктів містобудування у випадку експлуатації або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації або виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання виключно стосовно об'єктів V категорії складності.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011року № 557, визначено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки;

2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб;

3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом;

4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

Колегія апеляційного суду зазначає, що доказів та характеристик того, що спірний об'єкт будівництва має бути кваліфікований саме як об'єкт V категорії складності та є: об'єктом підвищеної небезпеки; розрахований на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; становить можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: може спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат, або може призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення або призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення,- матеріали справи не містять.

Відповідно, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що визначення інспекцією класифікації об'єкта, що належить позивачу, а саме V категорії складності, є безпідставним та як наслідок неправомірним є застосування штрафних санкцій.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для накладення на позивача штрафу у розмірі 1 305 000,00 грн. та винесення постанови № 1021-04-15-60 від 18.07.2016 року.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів апеляційного суду виходить з приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транс Логістик" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі № 804/4867/16 за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик" до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови - скасувати та прийняти нову.

Адміністраивний позов Приватного підприємства "Транс Логістик" - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 1021-04-15-60 від 18.07.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Транс Логістик"за рахунок бюджетних асигнувань інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області суму сплаченого судового збору у розмірі 41 107 грн. (сорок одна тисяча сто сім гривень) 50 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко