Рішення

від 19.10.2016 по справі 711/5565/16-ц

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5565/16-ц

(провадження № 2/711/1755/16-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого - судді Шиповича В.В.

при секретарі Нарадько Л.О.,Євтушенко М.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради про визнання права власності на квартиру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житлово-будівельний кооператив № 89 та позов ОСОБА_2, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Черкаської міської ради та ОСОБА_3 про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у червні 2016 року звернулася до суду з позовом до Черкаської міської ради про визнання права власності на квартиру, вказавши, що наприкінці 80-х років ХХ століття було побудовано кооперативний будинок за адресою м. Черкаси, бул. Шевченка, 403, в якому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебуваючи в шлюбі отримали двокімнатну квартиру № 69 загальною площею 48,28 кв.м.. Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 261 від 29.05.1985 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були зараховані членами житлово-будівельного кооперативу №89. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як члени ЖБК № 89, сплатили у кооператив повну вартість квартири в сумі 8392,92 рублі СРСР. 16.02.1989 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Придніпровським районним відділом РАГС було розірвано шлюб. Рішенням Придніпровського районного суду 22.03.1990 року було розділено майно подружжя. Двокімнатну квартиру № 69 по бул. Шевченка, 403 поділено на дві частини: із житлової площі 26,94 кв.м. ОСОБА_4 отримав 12,00 кв.м., а ОСОБА_3 отримала 14,94 кв.м., нежитлові приміщення залишилися у спільному користуванні. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прописані в даній квартирі починаючи з 27.09.1985 року і проживали в ній весь час, на їхні імена відкриті особові рахунки по сплаті комунальних послуг, які регулярно сплачувалися. ОСОБА_3 проживає в зазначеній квартирі і нині. ОСОБА_4 18.11.2015 року помер. Після смерті ОСОБА_4, з'ясувалось що документи які б підтверджували право власності на квартиру № 69 по бул. Шевченка, 403 в м. Черкаси відсутні. За таких обставин позивач просила суд визнати за нею право власності на квартиру за адресою м. Черкаси, бул. Шевченка, 403, кв. 69.

Ухвалою суду від 22.09.2016 року до участі в справі залучено Житлово-будівельний кооператив №89 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

06.10.2016 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про вступ в дану справу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, в якій зазначила, що вона є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3. 18.11.2015 року помер її батько, - ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина ? частину квартири № 69 по бул . Шевченка, 403 у місті Черкаси. ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, чим таким чином прийняла спадщину. Разом з тим нотаріус відмовив ОСОБА_2В у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки в неї відсутній оригінал правовстановлювального документу на спірну квартиру. За таких обставин ОСОБА_2 просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири № 69 по бул . Шевченка, 403 у місті Черкаси.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1, який діє в межах наданих йому повноважень, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, також просив проводити розгляд справи без участі позивача ОСОБА_3

Представник Черкаської міської ради ОСОБА_5 в судовому засіданні за його участі при вирішенні спору покладався на розсуд суду. При цьому будь-яких заперечень проти позову від міської ради не надійшло.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала свій позов та просила визнати за нею право власності на ? частину квартири № 69 по бул . Шевченка, 403 у місті Черкаси в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 Щодо позовних вимог ОСОБА_3, то ОСОБА_2 частково заперечувала проти задоволення позову.

Голова ЖБК №89 ОСОБА_6, подала суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_3 та просила провести розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, третьої особи ОСОБА_2, оголосивши заяву представника третьої особи ЖБК №89, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 03.08.1984 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який 24.01.1989 року було розірвано, що підтверджується рішенням суду (а.с. 32) та свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 6).

Відповідно до довідок ЖБК №89 19.04.2016 року № 158/89 (а.с.7) та від 07.10.2016 року № 161/89 (а.с. 59) ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є членами ЖБК №89 м. Черкаси, бул. Шевченка, 403, кв. 69. Пайовий внесок в розмірі 8392,92 рублі виплачено ними повністю 25.07.1987 року, заборгованості немає.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону Української РСР (з 1992 року Закону України) «Про власність» від 07.02.1991 року, - член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Відповідно до п. 3 Постанови Верховної Ради Української РСР від 26.03.1991 року «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» положення статті 15 зазначеного Закону застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року.

Статтею 28 Кодексу законів про шлюб та сім'ю України (1969 року), який був чинним на момент виникнення даних правовідносин, встановлено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в період шлюбу у повному обсязі спільно сплатили пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 в ЖБК №89, то з моменту повної сплати пайового внеску вони стали в рівних частках (по 1/2 частці кожен) співвласниками вказаної квартири, але не оформили свої право власності належним чином.

Рішенням Придніпровського народного суду м. Черкаси від 22.03.1989 року (справа № 2-529/89) було ОСОБА_4 було виділено в користування житлову кімнату площею 12 кв.м., а ОСОБА_3 житлову кімнату з балконом площею 14,94 кв.м., всі підсобні приміщення залишено в загальному користуванні (а.с. 32-33).

Відповідно до Інформаційної довідки від 19.10.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - право власності на квартиру за адресою м. Черкаси бул. Шевченка, 403, кв.69 на даний час ні за ким не зареєстроване (а.с. 61).

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання за нею права власності на ? частку квартири АДРЕСА_2.

18.11.2015 року у м. Черкаси помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 5).

Згідно Свідоцтва про народження (а.с. 44), - 01.05.1985 року народилася ОСОБА_7, батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Відповідно до Свідоцтва про шлюб (а.с. 50) ОСОБА_7 одружилась з ОСОБА_8 та змінила прізвище на «Федоряк».

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_4, що помер 18.11.2015 року у м. Черкаси.

За змістом ст. 1261 ЦК України діти спадкодавця належать до першої черги спадкоємців за законом.

Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ст. ст. 1269-1270 ЦК).

Згідно по квартирної картки (а.с. 8) на момент смерті ОСОБА_4 за адресою м. Черкаси бул. Шевченка, 403, кв. 69 разом з померлим ОСОБА_4 були зареєстровані ОСОБА_9 та ОСОБА_2.

Після смерті 18.11.2015 року ОСОБА_4 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 08.09.2016 року, яка є дочкою спадкодавця.

Постановою нотаріуса Другої черкаської ДНК від 08.09.2016 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, у зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлювального документу на квартиру (а.с. 51-52).

Таким чином після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну йому частку квартири, а ОСОБА_2, як дочка спадкодавця та спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину, оскільки на момент смерті спадкодавця проживала з ним спільно.

Відомості про інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4, які б належним чином прийняли спадщину, у суда відсутні.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню та за нею в порядку спадкування за законом після смерті 18.11.2015 року її батька ОСОБА_4 необхідно визнати право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_3.

На підставі ст. 15 Закону України «Про власність», п. 3 Постанови Верховної Ради Української РСР від 26.03.1991 року «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність», ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України (1969 року), ст. 392, ст. ст. 1216-1222, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-11, 60-61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? (одну другу) частку квартири АДРЕСА_4.

В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на ? (одну другу) частку квартири АДРЕСА_4.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд міста Черкаси шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: ОСОБА_10