ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2016 року Справа № 904/4080/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. №б/н від 07.04.2016р.
від відповідача -1: ОСОБА_2, адвокат, посвідчення № 1495 від 11.03.2008р.
від відповідача-2: ОСОБА_3, адвокат, дог.№01/06-2016-г від 06.06.2016р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну фермерського господарства "Лісовол В.Г. 11" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016р. у справі №904/4080/16
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімдніпро", м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: фермерського господарства "Лісовол В.Г. 11", с. Кочубеївка Херсонської області
відовідача-2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 180 400,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково.
Стягнуто з фермерського господарства "Лісовол В.Г.11" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімдніпро" заборгованість за поставлений товар у сумі 163 999,9грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2 460,00грн.
В решті позовних вимог до фермерського господарства "Лісовол В.Г.11" відмовлено.
В позові до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - відмовлено.
Рішення суду мотивовано доведеністю заборгованості відповідача -1 перед позивачем та законністю вимог позивача, оскільки фермерським господарством «Лісовол В.Г. 11» не здійснено розрахунків за поставлений товар - 20 тон карбаміду на суму 163 999, 92 грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач-1 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016 року та прийняти нове, яким відмовити в позові в повному обсязі .
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження укладення з ФГ «Лісовол В.Г.11» як письмового договору поставки на 20 тон карбаміду, так і доказів існування між сторонами усної домовленості щодо цього договору, в тому числі й належних доказів його не виконання зі сторони цього фермерського господарства. Господарський суд дійшов помилкового висновку про укладання між позивачем та відповідачем 1 договору поставки в усній формі. Суд безпідставно прийняв як доказ поставки фотокопію товарно-транспортної накладної, оригінал якої відсутній. Оплата відповідачем -1 була здійснена шляхом переказу коштів на ім'я ОСОБА_5, оскільки у цієї фізичної особи відповідач, як фізична особа, діючи в інтересах свого господарства, закупив мінеральні добрива. В матеріалах справи відсутні докази поставки цих добрив саме позивачем.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі та додатково зазначив, що при розгляді справи в суді першої інстанції не знайшло свого належного документального підтвердження не лише факт домовленості сторін з усіх істотних умов договору поставки, але й сам факт існування таких домовленостей між відповідачем -1 та позивачем.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали, що господарський суд дійшов вірного висновку про укладання усного договору між ТОВ «Агрохімдніпро» та ФГ «Лісовол В.Г. 11» та отримання останнім міндобрив саме від позивача. Доводи скаржника , наведені в апеляційній скарзі, є надуманими та не ґрунтуються на фактичних обставинах. Просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач-2 в письмових поясненнях зазначив, що на підставі заявки № 12 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір перевезення, на виконання якого відповідачем -2 було доставлено від позивача мінеральні добрива відповідачу-1. Товарно-транспортна накладна буда видана позивачем в одному екземплярі. Товар був доставлений відповідачу -1 в обумовлений з позивачем строк, тобто відповідач-2 свої зобов'язання виконав. Тому суд правильно відмовив позивачу в позові до відповідача-2. Зі слів водія, який доставляв товар відомо, що голова фермерського господарства ОСОБА_6, особисто підписав товарно-транспортну накладну. Дану накладну водій сфотографував перед тим, як її вилучили працівники поліції для ксерокопіювання. Водію працівники поліції сказали, що накладну вони повернули ОСОБА_6
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
24.02.2016 року між ТОВ "Агрохімдніпро" та ФГ "Лісовол В.Г. 11" досягнуто усної домовленості про поставку карбаміду у кількості 22 тони на суму 180 400,00грн.
Згідно Статуту фермерського господарства "Лісовол В.Г.11", затверджений установчими зборами 14.03.2012, членами фермерського господарства є ОСОБА_6Г та ОСОБА_7
Про перемовини між сторонами та досягнення домовленостей свідчить копія електронного листа від 23.02.2016р., яким, з використанням електронної адреси ОСОБА_8 (а.с.21 том 1), на електронну адресу ОСОБА_9, який вів перемовини з ТОВ "Агрохімдніпро", були направлені відомості щодо банківських реквізитів ФГ "Лісовол В.Г.11", довідка АБ №431880 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, копія свідоцтва №200148225 НБ №105513 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.03.2012 (а.с.22-26 том 1). Наведені копії документів фермерського господарства "Лісовол В.Г.11" були передані товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохімдніпро".
24.02.2016р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (перевізник) та ТОВ "Агрохімдніпро" (замовник) укладено договір - заявка №12 на перевезення вантажу за маршрутом м. Підгородне, Дніпропетровська область - с. Кочубеївка Херсонська область;
- вага на один автомобіль до 22 тон, об'єм на один автомобіль-86 м.куб.;
- заявлена вартість вантажу - згідно накладної;
- дата завантаження - 24.02.2016, дата розвантаження - 25.02.2016,
- адреса завантаження - м. Підгородне, Дніпропетровська область,
- адреса розвантаження - с. Кочубеівка, Херсонська область
Договір-заявка містить примітку наступного змісту: обов'язково з місця розвантаження забрати весь пакет документів з печатками отримувача: товарно-транспортні накладні, акти прийомки-передачі товару з підписом водія, товарні накладні з довіреністю.
Також в договорі - заявці зазначено номер автомобіля: НОМЕР_1 п/пр АЕ 6232 ХО П.І.Б. водія (повністю): ОСОБА_10.
Перевізником зобов'язання було виконане, товар у кількості 20 тонн доставлено фермерському господарству, що не заперечується відповідачем-1.
Згідно ст..712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару...
Оскільки сторонами не було погоджено строк оплати, то відповідно до вищезазначеної норми відповідач зобов'язаний був розрахуватися за товар після його прийняття.
Відповідач оплату товару позивачу не здійснив. Тому суд правильно задовольнив позовні вимоги.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу (надалі -ГК) України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладання договору поставки. Тому, враховуючи поставку позивачем відповідачу-1 товару, прийняття товару відповідачем, суд правильно дійшов висновку про укладання між сторонами договору поставки у спрощений спосіб.
Факт поставки відповідачу-1 мінерального добрива карбамід в кількості 20 тон саме позивачем, підтверджується відповідачем-2, з яким позивач укладав договір на перевезення. Факт доставки товару водієм і автомобілем зазначеним в договорі-заявці № 12 підтверджується як відповідачем-2 так і Висновками № 100 та №115 Високопільського відділення Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, працівниками якого проводилася перевірка за заявами керівника фермерського господарства ОСОБА_6 та керівника ТОВ «Агрохімдніпро» ОСОБА_11 (т.1 а.с.122-136).
Крім того підтверджується наданою відповідачем-2 копією товарно-транспортної накладної № РН-0000093 від 24.02.2016р. з якої вбачається, що власником і відправником товару карбамід в кількості 20 тонн за ціною 8 199,99грн. з урахуванням податку на додану вартість на загальну суму 163 999,8грн. є ТОВ «Агрохімдніпро». Пункт навантаження с.Підгороднє Дніпропетровської області. Пункт розвантаження - Херсонська область, с. Кочубеївка. В графі «вантаж одержав» стоїть підпис, зазначено прізвище - ОСОБА_6, з приміткою, що діє без печатки (т.1 а.с.42).
Здійснення відповідачем-1 оплати, згідно квитанції від 25.02.2016р. на суму 165 400,00грн. на картковий рахунок ОСОБА_5 не є належним та достатнім доказом того, що саме ним мінеральні добрива у кількості 20 тонн були поставлені відповідачу-1.
В квитанції зазначено призначення платежу - надходження готівки за платіжними картками. Доказів того, що грошові кошти були перераховані саме за поставлений ОСОБА_5 та отриманий фермерським господарством "Лісовол В.Г. 11" товар - 20 тонн карбаміду матеріали справи не містять, як не містять і жодних доказів того, що поставку 20 тон карбаміду на склад фермерського господарства "Лісовол В.Г.11" здійснено ОСОБА_5.
Навпаки, матеріали справи підтверджують поставку відпоідачу-1 товару саме позивачем.
За наведених обставин апеляційна скарга задоволенню не підялгає. Рішення слід залишити в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фермерського господарства "Лісовол В.Г. 11" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016р. у справі №904/4080/16 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 19.10.2016р.
Головуючий:
Судді:
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2016 |
Оприлюднено | 26.10.2016 |
Номер документу | 62156889 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні