Ухвала

від 19.10.2016 по справі 173/532/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5891/16 Справа № 173/532/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Гулієву М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Любомирівка-Агро» на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «СТД Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки , -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯА №347613 від 03 листопада 2005 року позивачу належить на праві власності земельна ділянка площею 5,185 га на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. 2 листопада 2009 року між позивачем та ПП «СТД Агро» було укладено договір оренди, згідно з умовами якого ОСОБА_2 передала в оренду приватному підприємству «СТД Агро» власну земельну ділянку строком на 10 років, починаючи з дати його реєстрації. Умовами договору передбачено, що орендар має сплачувати орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі щорічно до 31 грудня. В порушення умов договору відповідач не сплатив орендну плату за 2013-2015 роки, у зв'язку з чим сума заборгованості по орендній платі становить 10051,35 грн. Також відповідач допустив порушення чинного земельного та екологічного законодавства, що призвело до погіршення стану родючості земельної ділянки та втрати корисних властивостей землі. Відповідач не виконує умови збереження стану об'єкту оренди, оскільки протягом кількох років поспіль земельна ділянка засівається тільки соняшником, що призводить до порушення умов збереження якості об'єкту оренди та руйнації землі. Власник земельної ділянки неодноразово зверталась до Новомиколаївської селищної ради зі скаргами на орендаря, який не дотримується сівозміни. Філією ДУ «Держгрунтохорона» було надано висновок про те, що родючість верхнього шару ґрунту, тобто зміст гумусу (органічної речовини) в ґрунті станом на 2014 рік значно знизився. Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просила розірвати договір оренди від 02 листопада 2009 року, укладений між нею та відповідачем; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі в розмірі 6700,90 грн.; стягнути з відповідача на її користь завдані збитки у зв'язку з погіршенням стану земельної ділянки в сумі 23842,00 грн., та судові витрати по справі (а.с.150-151 т.1).

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року позовна заява ОСОБА_2 до приватного підприємства «СТД Агро» в частині стягнення збитків була залишена без розгляду (а.с.175 т.1).

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено розірвати договір оренди землі, укладений 02 листопада 2009 року між ОСОБА_2 та ПП «СТД Агро» щодо оренди земельної ділянки площею 5,1850 га на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1221055800-01-024-0328); в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з ПП «СТД Агро» на користь позивачки судові витрати в сумі 243,60 грн.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2016 року, за результатом перегляду рішення районного суду за апеляційною скаргою ПП «СТД-Агро», рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.224-227 т.1).

14 червня 2016 року із апеляційною скаргою звернулось ТОВ «Любомирівка-Агро», яке не було залучено до участі у справі, та посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням порушуються його інтереси, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову (а.с. 230-241).

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники процесу повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,185 га на території Новомиколаївської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 1221055800-01-024-0328), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 347613 (а.с.7 т.1).

Між ОСОБА_2 (орендодавець) та приватним підприємством «СТД Агро» (орендар) 02 листопада 2009 року було укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого орендодавець передала орендарю земельну ділянку площею 5,185 га на території Новомиколаївської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 1221055800-01-024-0328) строком на 10 років та з умовами сплати орендної плати щорічно в строк до 31 грудня (а.с.8-10 т.1).

Зазначений вище договір було зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському районному відділ Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № 041011900166 від 22 лютого 2010 року.

Пунктом 5 договору оренди земельної ділянки від 02.11.2009 року погоджено, що цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка передається в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва шляхом вирощування рослинницької сільськогосподарської продукції. Використання земельної ділянки орендар повинен здійснювати з втіленням сучасних агротехнічних заходів з метою отримання високих урожаїв і збереження родючості шару землі, боротьби з бур'янами. А також не допускати погіршення якості, порчу ґрунтів (засмічення, заростання земельної ділянки деревами та бур'янами і іншими негативними наслідками водної і вітрової ерозії ґрунтів).

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. 37 Закону України «Про охорону землі», власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Також, згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості.

За змістом ст.141 Земельного кодексу України, яка передбачає підстави припинення права користування земельною ділянкою, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам та систематична несплата, зокрема, орендної плати (п. п. г, д ч.1 ст.141 ЗК України), є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Враховуючи наведені вище норми матеріального права, оскаржуваним рішенням місцевого суду, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду від 31 травня 2016 року, обґрунтовано розірвано договір оренди землі, укладений 02 листопада 2009 року між ОСОБА_2 та ПП «СТД Агро» щодо оренди земельної ділянки площею 5,1850 га на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1221055800-01-024-0328). Зазначені судові рішення сторонами договору оренди в касаційному порядку до цього часу не оскаржені, що стверджується письмовими матеріалами даної цивільної справи.

Також встановлено, що на підтвердження доводів апелянта, суду надано копію договору суборенди земельної ділянки від 01.02.2016 року між ПП «СТД Агро» та суборендарем ТОВ «Любомирівка-Агро», згідно якого земельна ділянка ОСОБА_2 площею 5,1850 га на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1221055800-01-024-0328), на підставі вищевказаного договору оренди від 02 листопада 2009 року, була передана в суборенду ТОВ «Любомирівка-Агро» до 21.02.2020 року (а.с. 238 - 239 у т. 1). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, зазначений договір суборенди від 01.02.2016 року зареєстрований у відповідному реєстрі 10.02.2016 року (а.с. 240 у т. 1).

Статтею 8 Закону України «Про оренду землі» встановлено, зокрема, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового

повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні

обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що договір суборенди є похідним від договору оренди і у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди припиняється; враховуючи, що судові рішення судів першої та другої інстанцій у даній справі сторонами договору оренди в касаційному порядку не оскаржені, а правомірність рішення місцевого суду підтверджена ухвалою апеляційного суду від 31 травня 2016 року, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги суборендаря ТОВ «Любомирівка-Агро».

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Любомирівка-Агро» щодо суті спору між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП «СТД Агро» - не свідчать про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та зводяться лише до переоцінки доказів, зокрема, висновку експерта.

Незалучення місцевим судом ТОВ «Любомирівка-Агро» до участі у справі у якості третьої особи не вплинуло на правильність вирішення даного спору між ОСОБА_2 та ПП «СТД Агро» по суті.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 309 ЦПК України, де зазначено, що порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, - колегія дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення місцевого суду без змін.

Колегія звертає увагу, що відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на положення ст.ст. 88, 303 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любомирівка-Агро» - відхилити.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий

Судді