Ухвала

від 16.03.2016 по справі к21/103-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 березня 2016 року Справа № К21/103-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Кочерової Н.О., Саранюка В.І. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Східний степ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року та рішенняГосподарського суду Київської області від 28.09.2011 рроку у справі№К21/103-11 Господарського суду Київської області за позовом ОСОБА_4 доСільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" (Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Переробник" змінено назву відповідно до заяви відповідача) провизнання недійсними рішень

за участю представників:

від скаржника: Верховський О.В. (дов.б/н від01.03.2016 року);

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Галінська Ю.М. (дов. б/н від 11.03.2016 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.09.2011 року у справі №К21/103-11 (суддя: Ярема В.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що загальні збори акціонерів товариства, які відбулися 23.07.2001 року, проведені за наявності кворуму, а рішення прийняті загальними зборами стосуються виключно питань, включених до порядку денного загальних зборів Товариства і не включають питань зміни статутного фонду Товариства. Порушення на які посилається позивач в позовній заяві, не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів, а позивачем не доведено, що ці порушення могли істотно вплинути на прийняття оспорюваних рішень, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів СЗАТ "Переробник", оформлених протоколом б/н від 23.07.2001 року є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року у справі №К21/103-11 (судді: Шапран В.В., Моторний О.А., Кошіль В.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2011 року скасовано і прийняти нове рішення, яким позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення про ліквідацію Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" оформлене протоколом загальних зборів Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" від 23.07.2001 року.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки загальні збори акціонерів 23.07.2001 року Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" відбулися з порушенням порядку повідомлення позивача про проведення загальних зборів.

Приватне підприємство "Східний степ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року та рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2011 року у справі №К21/103-11, в обґрунтування касаційної скарги, посилається на те, що оскаржувані судові рішення впливають на права Приватного підприємства "Східний Степ", як орендаря земельної ділянки, загальною площею 3,4708 га, що підтверджується Договором оренди від 09.02.2007 року укладеного між Зазимською сільською радою та ПП "Східний степ" та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі про що вчинено запис №040732500092 від 17.12.2007 року. Скаржник зазначає, що ПП "Східний степ" та інші користувачі та власники земельних ділянок отримали земельні ділянки із земель вилучених у Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" у зв'язку з його ліквідацією, рішення про що прийнято на Загальних зборах Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" та оформлено протоколом від 23.07.2001 року. Враховуючи, що зазначений протокол зборів визнано Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року у справі №К21/103-11 недійсним, зазначена постанова зачіпає права ПП "Східний степ", як орендаря земельної ділянки ті інших користувачів та власників земельних ділянок, у зв'язку з їх отриманням в оренду та власність, саме на підставі ліквідації Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" та вилученням у нього вищезазначених земельних ділянок.

У відзиві на касаційну скаргу, відповідач, просить Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 у справі №К21/103-11 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні представник скаржника, підтримав вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, вказував на те, що судами попередніх інстанцій у цій справі не вирішено питання про права та обов'язки скаржника.

У силу ст. 107 ГПК України право подати касаційну скаргу мають сторони, прокурор, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

У розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи господарським судом нижчої інстанції і яка вважала, що таким господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, касаційна інстанція, прийнявши касаційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягає поверненню з передбачених ГПК підстав), повинна з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи судовими рішення місцевого та апеляційного господарських судів не порушено та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі попередніми судовими інстанціями не вирішувалися, то суд касаційної інстанції своєю ухвалою припиняє касаційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт касаційного оскарження. (п. 6 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України")

Оскаржуване незалученою особою судове рішення повинно безпосередньо стосуватися її прав та обов'язків. Тобто в рішенні суду має бути безпосередньо вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститися судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не повинен братися до уваги.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому разі рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі №23/294).

Предметом позову в даній справі є визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів СЗАТ "Переробник" від 23.07.2001 року, оформлених протоколом б/н від 23.07.2001 року з підстав, що позивача як акціонера Товариства з часткою 0,47% у статутному фонді Товариства, не було повідомлено про проведення 23.07.2001р. загальних зборів акціонерів Товариства, що є порушенням корпоративних прав останнього і позбавляє його права на участь в управлінні Товариством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.1997р. установчими зборами акціонерів СЗАТ "Переробник"прийнято рішення про створення СЗАТ "Переробник".

Відповідно до установчого договору (зі змінами від 11.09.1997 року) засновниками СЗАТ "Переробник", засновниками Товариства є: КСП "Нова Україна", гомадянин України ОСОБА_4, громадянин України ОСОБА_7, громадянин України ОСОБА_8, громадянин України ОСОБА_9

23.07.2001р. відбулись позачергові загальні збори акціонерів Товариства, на порядок денний яких були винесені наступні питання: 1. про ліквідацію СЗАТ "Переробник"; 2. призначення ліквідаційної комісії; 3. про повноваження членів ліквідаційної комісії.

Відповідно до протоколу, який був складений за результатами проведеної реєстрації акціонерів Товариства, для участі у загальних зборах акціонерів Товариства 23.07.2001р. було зареєстровано 1 учасник - КСП "Нова Україна", який володіє 98,84% частки статутного фонду Товариства.

За результатами проведених зборів, одноголосно прийнято рішення по кожному із перелічених питань, що підтверджується протоколом загальних зборів б/н 23.07.2001р.

Приватне підприємство "Східний степ" не брало участі у даній справі, а звертаючись з касаційною скаргою доводить, що суд апеляційної інстанції вирішив питання про його права та обов'язки, визнавши недійсним рішення загальних зборів акціонерів СЗАТ "Переробник" від 23.07.2001 року про ліквідацію СЗАТ "Переробник".

Зважаючи на предмет та підстави позову, судами у даній справі вирішено спір, що виник між господарським товариством та його учасником (акціонером) з корпоративних відносин стосовно корпоративних прав.

При цьому, пункт 4 частини першої статті 12 ГПК України не відносить до складу сторін корпоративного спору осіб, що не є учасниками (засновниками, акціонерами, членами) відповідної юридичної особи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств з підстав недотримання вимог закону під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та господарське товариство. Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2010 у справі № К19/021-09).

Оскільки, Приватне підприємство "Східний степ", звертаючись з касаційною скаргою не доводить, що на час прийняття рішення загальними зборами акціонерів СЗАТ "Переробник" від 23.07.2001 року, він був учасником вказаного товариства, тому скаржник не знаходиться у правовому зв'язку з учасниками спірних корпоративних відносин, що склались між позивачами та відповідачем, а тому оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не стосуються прав і обов'язків особи, що не є учасником цих корпоративних відносин.

Крім того, суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині оскаржуваної постанови не вказав про певні права і обов'язки ПП "Східний степ".

З викладеного вбачається, що судами при розгляді даної справи не вирішувались питання про права і обов'язки Приватного підприємства "Східний степ", а відтак вказана особа не є суб'єктом оскарження відповідно до ст. 107 ГПК України, що унеможливлює подальше здійснення касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Східний степ" та є підставою для його припинення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з заявою про зміну найменування відповідача по справі №К21/103-11 з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" на Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Переробник" посилаючись на те, що згідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" від 11.05.2015 року №5, у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" найменування Товариства з сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Переробник" змінено на приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Переробник".

На підтвердження зазначених обставин додає копію протоколу позачергових загальних зборів акціонерів від 11.05.2015 року №5; копію статуту Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Переробник" та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.5 розділу ХVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" зазначено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій, зокрема внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства.

Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). (п.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Тобто, Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Переробник" відповідно до його заяви змінено на Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Переробник".

Керуючись ст.ст. 80, 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В

Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Східний степ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року та на рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2011 року у справі №К21/103-11 припинити.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: Н.О. Кочерова

В.І. Саранюк