Постанова

від 14.06.2011 по справі 53/21-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2011 р. Справа № 53/21-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Івакіна В.О. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

за участю представників:

прокурора - Шевелев К.Є.

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

1-ї третьої особи - не з'явився,

2-ї третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Київського району м. Харкова (вх. № 1913 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 29.01.08 року у справі

за позовом ТОВ "Бут", м. Харків

до Харківська міська рада м. Харків

1-ша третя особа - КЖЕП №4 Київського району м. Харкова

2-га третя особа - КВЖРЕП №1 Київського району м. Харкова

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Господарським судом Харківської області розглядалась позовна вимога позивача про визнання права власності на нежитлові приміщення підвалу, що розташовані в будівлі літ. «А-2»по вулиці Революції, 7/9 в м. Харкові загальною площею 26,4 кв.м., а саме: приміщення №9а-1 площею 3,0 кв.м., приміщення №9а-2 площею 6,8 кв.м., приміщення №9а-3 площею 1,4 кв.м., приміщення №9а-4 площею 8,7 кв.м., приміщення №9а-5 площею 6,5 кв.м., а також право власності на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху розташовані в літ. «А-1»по вул. Революції, 7 в м. Харкові загальною площею 95,9 кв.м., а саме: підвальні приміщення №6 площею 79,9 кв.м., приміщення №7 площею 7,3 кв.м.; приміщення першого поверху №19 площею 8,7 кв.м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2008 року (суддя Прохоров С.А.) у справі № 53/21-08 позов задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бут»право власності на нежитлові приміщення підвалу, що розташовані в будівлі літ. «А-2»по вулиці Революції, 7/9 в м. Харкові загальною площею 26,4 кв.м., а саме: приміщення №9а-1 площею 3,0 кв.м., приміщення №9а-2 площею 6,8 кв.м., приміщення №9а-3 площею 1,4 кв.м., приміщення №9а-4 площею 8,7 кв.м., приміщення №9а-5 площею 6,5 кв.м. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бут»право власності на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху розташовані в літ. «А-1»по вул. Революції, 7 в м. Харкові загальною площею 95,9 кв.м., а саме: підвальні приміщення №6 площею 79,9 кв.м., приміщення №7 площею 7,3 кв.м.; приміщення першого поверху №19 площею 8,7 кв.м.

Прокурор із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить це рішення скасувати, та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з"явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час ті місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем на протязі тривалого часу позивач безперервно, відкрито та добросовісно використовуються нежитлові приміщення підвалу, що розташовані в будівлі літ. «А-2»по вулиці Революції, 7/9 в м. Харкові, а саме: приміщення №9а-1, №9а-2, №9а-3, №9а-4, №9а-5 загальною площею 26,4 кв.м., а також використовуються нежитлові приміщення підвалу та першого поверху розташовані в літ. «А-1»по вул. Революції, 7 в м. Харкові, а саме: підвальні приміщення №6, №7; приміщення першого поверху №19, всього загальною площею 95,9 кв.м.

Із технічних паспортів, виготовлених на замовлення позивача ОСОБА_1 підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»вбачається, що позивач самовільно реконструював зазначені приміщення. Під час обстеження було встановлено загальну площу, яка відповідно становить: приміщення в літ. «А-2»- 26,4 кв.м., приміщення в літ. «А-1»- 95,9 кв.м.

16.04.2007р. та 24.04.2007р. між позивачем та третьою особою було укладено договори оренди вказаних нежитлових приміщень, відповідно до яких позивач належним чином здійснює відповідні платежі, пов'язані з користуванням приміщеннями по вул. Революції, 7/9 та вул. Революції, 7 в м. Харкові.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що позивач добросовісно користувався приміщеннями та здійснив їх реконструкцію.

Здійснена реконструкція відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій і можливості експлуатації нежитлових приміщень по вулиці Революції, 7/9, літ. «А-2»в м. Харкові, а також відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій і можливості експлуатації нежитлових приміщень по вул. Революції, 7, літ. «А-1»в м. Харкові, виконаних НВФ ТОВ «Левел»(ліцензія АВ №109928) - визнана такою, що технічний стан будівельних конструкцій знаходиться в задовільному стані, який забезпечує несучу здатність, необхідну для подальшої експлуатації. Застосовані матеріали і розмірі конструктивних елементів володіють достатньою надійністю і відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності, а також санітарним і протипожежним нормам. Ступінь зносу несучих і огороджуючи конструкцій не перевищує гранично допустимих параметрів. Експлуатація не протирічить будівельно -технічним, санітарним і протипожежним нормам.

26.11.2007р. позивачем до Харківської міської ради було направлено листа з проханням видачі позивачу правовстановлюючих документів на нежитлові приміщення підвалу в літ. «А-2»по вул. Революції, 7/9, а також нежитлові приміщення підвалу та першого поверху в літ. «А-1»по вул. Революції, 7 в м. Харкові, проте по теперішній час рішення не прийнято, документів які посвідчували б за позивачем право власності відповідачем не видане.

Враховуючи вищевикладені обставини, місцевий господарський суд із посиланням на статтю 328 ЦК України, відповідно до якої право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не витікає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; а також із посиланням на ст. 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на нову річ, виготовлену (створену) особою, набувається нею якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) речі із своїх матеріалів на підставі договору, являється власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з вимогами ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудові, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюється ст. 376 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до вимог п. 1.6. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Згідно з вимогами ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно з "Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 передбачено затвердження акту державної приймальної комісії органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєстрацію в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

ТОВ «Бут»не надано до суду доказів введення в експлуатацію нерухомого майна, затвердження акту державної приймальної комісії органом місцевого самоврядування, яким є Харківська міська рада, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

При винесенні оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2008 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписано 14.06.2011 року