Рішення

від 18.10.2016 по справі 909/752/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 р. Справа № 909/752/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , секретар судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль",

вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

вул. С. Яричевського, 24, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

про стягнення заборгованості по договору еквайрингу №336462/0040/276389 від 16.03.2015 р. в сумі 824 420,87 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність №196/16 від 28.03.2016 р.);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" подало позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору еквайрингу №336462/0040/276389 від 16.03.2015 р. в сумі 824 420,87 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.09.2016 року. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2016 року розгляд справи було відкладено на 06.10.2016 року. Ухвалою суду від 06.10.2016 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та відкладено розгляд справи на 18.10.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення , або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив таке.

16.03.2015 року між публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" (банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) було укладено договір еквайрингу №336462/0040/276389.

Відповідно до вимог п.11.4 договору 16.03.2015 року між банком та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до договору. Пунктом 1.1. додаткової угоди №2 визначено, що відповідач має право здійснювати операції предавторизації, які передбачають резервування суми коштів на рахунку клієнта - держателя платіжної карти у місцях реалізації відповідача за допомогою POS- терміналу.

Пунктом 2.1 додаткової угоди №2 встановлений обов'язок відповідача при проведенні предавторизації дотримуватися певних правил. Пунктом 2.1 додаткової угоди №2 встановлено, що трансакція може оформлюватись без додаткової авторизації, якщо сума оплати товарів (робіт, послуг) після преавторизації не перевищує преавторизовану суму більш ніж на 15 %. Якщо сума оплати товарів (робіт, послуг) після предавторизації перевищує преавторизовану суму більш ніж на 15%, тоді предавторизована сума збільшується на 15% і оформлюється в режимі off-line авторизації однією трансакцією, інша частина трансакції оформлюється додатковою трансакцією в режимі on-line.

За словами позивача, відповідач, як торговець, при здійсненні операцій з використанням БПК допустив порушення вказаних вимог договору та додаткової угоди №2, що призвело до виникнення заборгованості перед банком.

Так, 20.03.2015 року в місці реалізації відповідачем, як торговцем товарів (робіт, послуг) - готелю "Монарх" здійснено операцію предавторизації з використанням платіжної картки на суму 150 грн. (операція 1). 24.03.2015 року в місці відповідачем, як торговцем товарів (робіт, послуг) - готелю "Монарх" здійснено операцію закриття предавторизації з використанням платіжної картки на суму 298 690 грн. (операція 2).

За словами позивача в результаті здійснення зазначених операцій на поточний рахунок відповідача було зараховано кошти в сумі 292 716, 20 грн. Як вбачається з позовної заяви, в результаті здійснення відповідачем операції преавторизації (операція 1) та завершення предавторизації (операція 2) з порушенням вимог п.2.1. додаткової угоди №2 до договору з позивача, як банка - еквайра міжнародною платіжною системою MasterCard (далі - МПС), відповідно до операційних правил МПС, було списано суму зворотного платежу у розмірі 12 024, 86 євро (еквівалент 298 540 грн.).

Крім того, за словами позивача 20.03.2015 року в місці реалізації відповідачем, як торговцем товарів (робіт, послуг) - готелю "Монарх" здійснено операцію предавторизації з використанням платіжної картки на суму 200 грн. 21.03.2015 року в місці реалізації відповідачем, як торговцем товарів (робіт, послуг) - готелю "Монарх" здійснено операцію закриття предавторизації з використанням платіжної картки на суму 398 550 грн.

В результаті здійснення вказаних операцій на поточний рахунок відповідача було зараховано кошти в сумі 390 579 грн.

Як вбачається з позовної заяви, в результаті здійснення відповідачем операції преавторизації (операція 1) та завершення предавторизації (операція 2) з порушенням вимог п.2.1. додаткової угоди №2 до договору з позивача, як банка - еквайра міжнародною платіжною системою MasterCard (далі - МПС), відповідно до операційних правил МПС, було списано суму зворотного платежу у розмірі 16 045, 10 євро (еквівалент 398 350 грн.).

Підпунктом 8.1.1 п.8.1 договору еквайрингу встановлено, що операція з використанням платіжної картки, здійснена торговцем з порушенням договору вважається недійсною операцією.

Відповідно до п.6.6 договору якщо відповідач не отримує поточних або наступних платежів на свою користь протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту настання умов, перелічених у п.6.1, або сум таких платежів недостатньо для проведення відшкодування банку, відповідач зобов'язується протягом наступних 10 (десяти) календарних днів відшкодувати суми операцій, які відповідно до умов договору еквайрингу є недійсними.

22.04.2015 року банк звернувся до відповідача з листами №81-12-1/13990, №81-12-1/13989, а також повторно 26.05.2015 року з листами №81-12-1/14678, №81-12-1/14677 з вимогами про відшкодування заборгованості, що виникла внаслідок проведення відповідачем недійсних операцій, відповідно до умов договору, однак, за словами позивача, заборгованість так і не була погашена.

Відповідно до п.9.6 договору еквайрингу у випадку затримки з боку відповідача відшкодування сум у строк, вказаний у п. 6.6 договору відповідач сплачує банку пеню у розмірі 0,1 % від суми переказу за кожен день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період затримки. З урахуванням викладеного, позивачем нараховано пеню в період з 12.04.2015 року по 12.10.2015 року у розмірі 127 550, 87 грн.

Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача 824 420, 87 грн., з яких: 696 890 грн. - заборгованість за недійсними операціями, 127 530, 87 грн. - пеня.

Відповідач відзиву на позов та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду не подав, в судові засідання не з'являвся.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір еквайрингу №336462/0040/276389 від 16.03.2015 року. Крім того, між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору еквайрингу №336462/0040/276389 від 16.03.2015 року.

Еквайринг - послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.9. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні").

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.2.1. договору в порядку та на умовах, визначених договором, торговець зобов'язується приймати до оплати ПК платіжних систем, перелік яких визначений у додатку №3 до договору, а еквайр зобов'язується забезпечити технологічне, інформаційне обслуговування торговця та проведення розрахунків за операціями, які здійснені між торговцем та держателем з використанням ПК (далі - послуги).

Відповідно до п.1.1. та 1.2. додаткової угоди №2 на підставі цієї угоди торговець має право здійснювати процедуру предавторизації та приймати в оплату за товари, роботи чи послуги БПК платіжних систем, визначених у додатку №2 до договору еквайрингу. Сторони дійшли згоди, що торговець доручає, а еквайр бере на себе зобов'язання здійснювати діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговця та виконання розрахунків з ним за операції, які здійснені з застосуванням БПК, в порядку та на умовах, передбачених цією угодою.

Відповідно до 4.1.2. договору торговець зобов'язаний робити запит авторизації на загальну суму операції з використанням ПК (не розбивати суму операції на дві та більше частини), здійснювати операцію з використанням ПК на повну суму покупки/надання послуги, включаючи до неї всі необхідні податки (п.4.1.7.).

Пунктом 2.1. додаткової угоди №2 встановлено, що при проведенні предавторизації торговець зобов'язаний обов'язково дотримуватись правил, зокрема, трансакція може оформлюватись без додаткової авторизації, якщо сума оплати товарів (робіт, послуг) після предавторизації не перевищує предавторизовану суму більш, ніж на 15%. Якщо сума оплат товарів (робіт, послуг) після предавторизації перевищує предавторизовану суму більш, ніж на 15%, тоді предавторизована сума збільшується на 15% і оформлюється в режимі off-line авторизації однією трансакцією, інша частина трансакції оформлюється додатковою транcакцією в режимі on-line.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2015 року та 24.03.2015 року відповідачем здійснено операцію предавторизації з використанням платіжної картки на суму 150 грн. та операцію закриття предавторизації з використанням платіжної картки на суму 298 690 грн., внаслідок чого на рахунок відповідача було зараховано кошти в розмірі 298 690, 00 грн.

20.03.2015 року та 21.03.2015 року відповідачем здійснено операцію предавторизації з використанням платіжної картки на суму 200 грн. та операцію закриття предавторизації з використанням платіжної картки на суму 398 550 грн.

Вказане підтверджується випискою по рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 11.08.2016 року за період з 01.03.2015 року по 31.12.2015 року, а також випискою по точці 6652977 Monarkh.

Відповідно до розділу 1 договору недійсна операція - операція з використанням ПК , щодо якої здійснюється повернення коштів (зворотній рух коштів) відповідно до Правил платіжних систем, зокрема, але не виключно операція з використанням ПК здійснена з порушенням Правил платіжних систем та/або вимог договору та/або правил.

Файли - повідомлення, що надаються еквайру від процесінгової установи в електронному вигляді та можуть містити інформацію щодо здійснення в місцях реалізації товарів/надання послуг торговця операцій з використанням ПК (у тому числі недійсних операцій, які опротестовуються держателем ПК, банком-емітентом чи платіжною організацією платіжної системи), інформацію про суми коштів, що були списані з еквайра платіжними системами та згідно з їх правилами тощо.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що відповідно до Правил платіжних систем та/або у зв'язку з виконанням цього договору, з торговця можуть бути стягнуті кошти в сумах здійснених між торговцем та держателями операцій з використанням ПК, у тому числі шахрайських операцій, недійсних операцій та кредитових операцій. Зазначені кошти списуються платіжними системами з еквайра та повинні бути відшкодовані еквайру торговцем та/або стягуються з торговця безпосередньо еквайром на користь держателів ПК - клієнтів еквайра (без участі платіжних систем). Торговець зобов'язується сплатити/відшкодувати на користь еквайра суми коштів за зазначеними операціями, а також сплатити всі витрати еквайра , пов'язані зі здійсненням відповідних платежів (в тому числі, але не обмежуючись, комісії інших банків, Платіжних систем, пов'язані з переказом /поверненням таких коштів, купівлею іноземної валюти).

Відповідно до п.5.6. договору списання платіжними системами з еквайра коштів ( у тому числі, за операціями, здійсненими в місцях реалізації товарів/надання псолуг торговця) підтверджується файлами, які за необхідності можуть бути надані еквайром торговцю. Файли є належною та єдиною підставою для відшкодування еквайру торговцем та/або стягнення з торговця коштів, списаних з еквайра Платіжними системами.

Як вбачається з довідки №310/2-01-010 від 17.08.2016 року Українського процесінгового центру операції 21.03.2015 року та 24.03.2015 року були здійснені торговим підприємством з порушенням вимог правил МПС, щодо списання коштів з картки без авторизації на суму, що перевищує початкову суму предавторизації від 20.03.2015 року, які в подальшому були визнані МПС MasterCard недійсними. Внаслідок порушень правил здійснення трансакцій торговим підприємством по терміналу R0176178 (кліше №6652977) міжнародною платіжною системою MasterCard списано з банку, як банку - еквайра, відповідно до операційних правил МПС відповідні суми недійсних операцій.

В додаток до вказаної довідки подано витяги з файлів електронного протоколу реєстру зворотних платежів МПС MasterCard. Відповідно до вказаних витягів суми зворотних платежів - 16 045, 10 євро (еквівалент 398 350 грн.) та 12 024,86 євро (еквівалент 298 540 грн.).

Відповідно до п.5.4. договору з метою виконання торговцем своїх зобов'язань перед еквайром, визначених п. 5.3. договору, торговець надає еквайру право утримувати на користь еквайра грошові кошти в розмірі таких зобов'язань (або в сумах, еквівалентних їх розміру) із сум, що належить до перерахування на користь торговця згідно з пунктом 5.2. цього договору, а у випадку їх відсутності, або недостатності, торговець зобов'язаний негайно, але не пізніше десяти робочих днів після отримання відповідно письмової вимоги еквайра, сплатити на користь еквайра зазначені у цьому пункті договору кошти.

Разом з тим, судом взято до уваги листи позивача адресовані відповідачу №81-12-1/13990, №81-12-1/13989,№81-12-1/14678, №81-12-1/14677 з вимогами про відшкодування заборгованості, що виникла внаслідок проведення відповідачем недійсних операцій, з додатком копії свіфт - повідомлення №МТ910 від 01.04.2015 року.

В спірному випадку, докази надання відповідачем відповідей на вказані листи - вимоги та докази в спростування вказаної суми заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, в суду є всі підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 696 890 грн. заборгованості.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 127 530, 87 грн. пені, слід вказати таке.

Відповідно до ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.11.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору. Пунктом 11.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання торговцем будь-яких грошових зобов'язань перед еквайром за договором, торговець сплачує на вимогу еквайра пеню в розмірі 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним.

Оскільки, відповідач не виконав вимоги позивача щодо відшкодування заборгованості, що виникла внаслідок проведення відповідачем недійсних операцій у передбачений договором термін, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 127 530, 87 грн. визнається судом обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Таким чином, суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 549, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 /78200, Івано- Франківська область, м. Коломия, вул. С. Яричевського, 24, п/р НОМЕР_1 в АТ "ОСОБА_1 Аваль", МФО 380805, ідентифікаційний номер 2560714849/ на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" /01001, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335, коррахунок 32008173102 в ГУ НБУ (код банку 321024) по м. Києву і Київській області/ заборгованість в розмірі 824 420 грн. 87 коп. (вісімсот двадцять чотири тисячі чотириста двадцять гривень вісімдесят сім копійок), з яких: 696 890 грн. 00 коп. (шістсот дев'яносто шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень) - заборгованість за недійсними операціями, 127 530 грн. 87 коп. (сто двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять гривень вісімдесят сім копійок) - пеня та судовий збір в розмірі 12 366 грн. 31 коп. (дванадцять тисяч триста шістдесят шість гривень тридцять одна копійка).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.16

Суддя Фрич М. М.