Постанова

від 11.01.2017 по справі 909/752/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р. Справа № 909/752/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді: Бойко С.М.,

судді: Бонк Т.Б.,

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання : Фака С.,

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 29.09.2016р.);

від відповідач - ОСОБА_3 (довіреність від 29.11.2016р.);

від третьої особи - не з'явився;

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 б/н від 27.10.2016,

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016, суддя -

ОСОБА_5,у справі № 909/752/16

за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль , м. Київ

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Коломия

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство Український процесінговий центр , м. Київ

про стягнення заборгованості за договором еквайрингу,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016 року по справі № 909/752/16 позов публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль заборгованість в розмірі 824 420 грн. 87 коп. (вісімсот двадцять чотири тисячі чотириста двадцять гривень вісімдесят сім копійок), з яких: 696 890 грн. 00 коп. (шістсот дев'яносто шість тисяч вісімсот дев'яносто гривень) - заборгованість за недійсними операціями, 127 530 грн. 87 коп. (сто двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять гривень вісімдесят сім копійок) - пеня.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач як торговець за договором еквайрингу, при здійсненні операцій з використанням БПК допустив порушення вимог додаткової угоди №2 до договору еквайрингу №336462/0040/276389 від 16.03.2015 р. та додатку № 2 до договору еквайрингу №336462/0040/276389 від 16.03.2015 р., а саме замість двох операцій у кожному окремому випадку здійснено лише одну, що призвело до виникнення заборгованості перед банком.

В апеляційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016 р. по справі № 909/752/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що п.4.1.2, п. 4.1.7. Договору еквайрингу № 336462/0040/276389 від 16.03.2015 р. та Додаткова угода по МОТО-трансакціям № 1 до Договору еквайрингу № 336462/0040/276389 передбачають обов'язок для торговця не розбивати суму операції на дві та більше частини.

Додаткова угода № 2, так і Додаток № 2 до Договору (Правила прийому до оплати платіжних карток міжнародних платіжних систем) були підписані відповідачем лише 14.04.2015 року, що підтверджується цим ж документами (при підписанні відповідачем біля особистого підпису було також зазначено і дату вчинення відповідної дії), а тому відповідні умови набрали чинності для скаржника лише з 14.04.2015 р. Таким чином, в силу того, що Додаткова угода № 2 (якою встановлено обов'язок проводити дві окремі операції з використання платіжної картки (з оформленням двох окремих квитанції POS-терміналу) разом з Додатком № 2 (порушення умов якого стало причиною визнання недійсними спірних операцій) до Договору були підписані після вчинення спірних операцій, то об'єктивно відповідач не міг у березні 2015 року порушити ті договірні умови, які набрали для нього чинності у квітні 2015 року.

Посилається апелянт й на те, що при розгляді справи відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи № 909/752/16, у суду першої інстанції були відсутні підстави для винесення рішення за відсутності відповідача, оскільки в витягах з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта , які були долучені місцевим господарським судом до матеріалів справи вбачається, що відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 7601838813940 та № 7601838942066, станом на дату формування таких витягів, тільки надійшли до відділення зв'язку , а не вручені особисто відповідні відправлення були вручені адресату лише 22.10.2016 року (тобто вже після прийняття рішення по справі).

Додатково скаржник зазначає, що в силу відсутності належного повідомлення відповідача, останній був позбавлений можливості подати заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності для стягнення пені.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство ОСОБА_6 Аваль (позивач) просить залишити рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016 у справі № 909/752/16 без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 без задоволення.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що 20.03.2015 року в місці реалізації відповідачем, як торговцем товарів (робіт, послуг) - готелю Монарх здійснено операцію преавторизації з використанням платіжної картки на суму 150 грн. (операція 1). 24.03.2015 року в місці відповідачем, як торговцем товарів (робіт, послуг) - готелю Монарх здійснено операцію закриття преавторизації з використанням платіжної картки на суму 298 690 грн. (операція 2). В результаті здійснення зазначених операцій на поточний рахунок відповідача було зараховано кошти в сумі 292 716, 20 грн.

За операцією преавторизації (операція 1) та завершення преавторизації (операція 2) з порушенням вимог п.2.1. додаткової угоди №2 до договору з позивача, як банка - еквайра міжнародною платіжною системою MasterCard (далі - МПС), відповідно до операційних правил МПС, було списано суму зворотного платежу у розмірі 12 024, 86 євро (еквівалент 298 540 грн.).

Крім того, 20.03.2015 року в місці реалізації відповідачем, як торговцем товарів (робіт, послуг) - готелю Монарх здійснено операцію предавторизації з використанням платіжної картки на суму 200 грн. 21.03.2015 року в місці реалізації відповідачем, як торговцем товарів (робіт, послуг) - готелю Монарх здійснено операцію закриття предавторизації з використанням платіжної картки на суму 398 550 грн. В результаті здійснення вказаних операцій на поточний рахунок відповідача було зараховано кошти в сумі 390 579 грн. Як вбачається з позовної заяви, в результаті здійснення відповідачем операції преавторизації (операція 1) та завершення предавторизації (операція 2) з порушенням вимог п.2.1. додаткової угоди №2 до договору з позивача, як банка - еквайра міжнародною платіжною системою MasterCard (далі - МПС), відповідно до операційних правил МПС, було списано суму зворотного платежу у розмірі 16 045, 10 євро (еквівалент 398 350 грн.).

Позивач вважає, що вищенаведені обставини в силу умов Договору еквайрингу дають банку право на отримання з відповідача відшкодування сум таких недійсних операцій та стягнення пені.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство Український процесінговий центр у наданих поясненнях зазначає, що внаслідок порушень правил здійснення транзакцій торговим підприємством, міжнародною платіжною системою MasterCard списано з ОСОБА_7 суми недійсних операцій.

В судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016 у справі №909/752/16 без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 без задоволення з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача (скаржника) надав пояснення аналогічні змісту апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016 у справі №909/752/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ ОСОБА_6 Аваль по справі № 909/752/16 відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, а тому його неявку суд розцінює як без поважних причин, відсутні процесуальні перешкоди в розгляді справи, суд вважає за можливе розглянути спір за наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016 у справі № 909/752/16 з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що 16.03.2015 року між ПАТ ОСОБА_6 Аваль , як еквайром, та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4, як торговцем, було укладено договір еквайрингу № 336462/0040/276389, за яким в порядку та на умовах, визначених Договором, Торговець (відповідач) зобов'язується приймати в оплату товарів, робіт, послуг банківські платіжні картки (надалі - БПК) платіжних систем, перелік яких визначений у Додатку № 2 до цього Договору. В свою чергу, ОСОБА_6 здійснює діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування Відповідача та виконання розрахунків з ним за операції, які здійснені з застосуванням БПК в термін, у порядку та за умовами, передбаченими цим Договором та згідно з чинним законодавством.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України , однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України , іншими актами цивільного законодавства.

Підпунктом 8.1.1. Договору еквайрингу визначено, що операція з використання платіжної картки, здійснена торговцем з порушенням Договору вважається недійсною операцією.

Відповідно до п. 6.6. Договору еквайрингу, якщо Відповідач не отримує поточних або наступних платежів на свою користь протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту настання умов, перелічених у п. 6.1., або сум таких платежів недостатньо для проведення відшкодування ОСОБА_7, торговець зобов'язується протягом наступних 10 (десяти) календарних днів відшкодувати суми операцій, які відповідно до умов договору еквайрингу є недійсними.

Отже, предметом розгляду у даній справі є вимога ПАТ ОСОБА_6 Аваль до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором еквайрингу, яка, на думку позивача, виникла за недійсними операціями.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідно встановити факт здійснення відповідачем операції з використанням платіжної картки з порушенням Договору еквайрингу, тобто факт наявності або відсутності недійсних операцій.

20.03.2015 р. в місці реалізації відповідачем, як торговцем товарів (робіт, послуг) - готелю Монарх здійснено операцію предавторизації (код авторизації 998863) з використанням платіжної картки 516897******5783 на суму 150,00 грн. При цьому, 24.03.2015 р. відповідачем здійснено операцію закриття предавторизації на суму 298 690,00 грн. В результаті здійснення зазначених операцій, на поточний рахунок відповідача ОСОБА_7 26.03.2015 р. меморіальним ордером № 807113800958 від 26.03.2015 р. було зараховано кошти в сумі 292 716,20 грн. (сума здійснених операцій: 298690.00, зменшена на сума комісії - 5973,80 грн.).

Внаслідок здійснення відповідачем вищезгаданих операцій з ОСОБА_7 міжнародною платіжною системою MasterCard (надалі - МПС) відповідно до операційних правил МПС було списано суму зворотнього платежу у розмірі 12 024,86 євро (еквівалент 298 540,00 грн.), що підтверджується витягами з файлів електронного протоколу зворотніх платежів МПС MasterCard.

Позивач також зазначає, що 20.03.2015 р. відповідачем здійснено операцію предавторизації (код авторизації 214734) з використанням платіжної картки 516897******5783 на суму 200,00 грн. Поряд з цим, 21.03.2015 р. відповідачем здійснено операцію закриття предавторизації на суму 398 550,00 грн. В результаті здійснення зазначених операцій, на поточний рахунок Відповідача ОСОБА_7 23.03.2015 р. згідно з меморіальним ордером № 806213766752 від 23.03.2015 р. було зараховано кошти в сумі 390 579,00 грн. (сума здійснених операцій: 398550,00 грн. зменшена на суму комісії ОСОБА_7 - 7971,00 грн.).

Внаслідок здійснення відповідачем вищезгаданих операцій з ОСОБА_7 міжнародною платіжною системою MasterCard (надалі - МПС) відповідно до операційних правил МПС було списано суму зворотнього платежу у розмірі 16 045,10 євро (еквівалент 398 350,00 грн.), що підтверджується свіфт-повідомленням № МТ950 та витягами з файлів електронного протоколу реєстру зворотніх платежів.

Як це слідує із п. 4.1.2. Договору еквайрингу, Торговець зобов'язаний робити запит авторизації на загальну суму операції з використанням ПК (не розбивати суму операції на дві та більше частини).

Таким чином умовами Договору еквайрингу передбачено обов'язок торговця при здійсненні операції з використанням платіжної картки вчиняти одну операцію у кожному окремому випадку.

Між сторонами також було укладено також додаткову угоду № 2 до Договору еквайрингу № 336462/0040/276389 відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. якої, торговець має право здійснювати операції предавторизації, які передбачають резервування суми коштів на рахунку клієнта-держателя платіжної картки у місцях реалізації відповідачем, як торговцем товарів (робіт, послуг) за допомогою POS - терміналу. Торговець доручає, а ОСОБА_6 бере на себе зобов'язання здійснювати діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування Торговця та виконання розрахунків з ним за операції, які здійснені з застосуванням БПК, в порядку та на умовах, передбачених цією Угодою.

Відповідно до абз. 7 п.2.1. додаткової угоди № 2 до договору еквайрингу, трансакція може оформлюватись без додаткової авторизації, якщо сума оплати товарів (робіт, послуг) після Преавторизації не перевищує преавторизовану суму більш ніж на 15 % . Якщо сума оплати товарів (робіт, послуг) після Преавторизації перевищує преавторизовану суму більш ніж на 15 %, тоді преавторизована сума збільшується на 15 % і оформляється в режимі off-line авторизації однією трансакцією, інша частина трансакції оформляється додатковою трансакцією в режимі on-line.

З огляду на вищенаведене, умовами додаткової угоди № 2 до договору еквайрингу передбачено обов'язок торговця проводити дві окремі операції з використання платіжної картки (з оформленням двох окремих квитанції POS-терміналу).

Відповідно до п. 5.6. Договору еквайрингу, списання платіжними системами з еквайра коштів (у тому числі, за операціями, здійсненими в місцях реалізації товарів/послуг Торговця підтверджується Файлами, які за необхідності можуть бути надані Еквайром Торговцю та є належною та єдиною підставою для відшкодування Еквайру Торговцем та/або стягнення з торговця коштів, списаних з Еквайра Платіжними системами).

Згідно з розділом 1 Договору еквайрингу, файли - повідомлення, що надаються еквайру від процесінгової установи в електронному вигляді та можуть містити інформацію щодо здійснення в місцях реалізації товарів/надання послуг торговця операцій з використанням ПК (у тому числі недійсних операцій, які опротестовуються держателем ПК, банком-емітентом чи платіжною організацією платіжної системи), інформацію про суми коштів, що були списані з еквайра платіжними системами та згідно з їх правилами тощо.

А тому, висновок суду першої інстанції, що відповідачем допущено порушення умов договору і є підстави вважати, що операція, яка здійснена Торговцем(відповідачем) слід вважати недійсною, не відповідає встановленим обставинам по справі.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про час та розгляду справи № 909/752/16, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна копія довідки № 310/2-01-010 ПАТ Український процесінговий центр від 17.08.2016 р. з якої слідує, що операції фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 були здійснені з порушенням вимог правил МПС, а не конкретного договору між позивачем та відповідачем.

Проте, матеріалами справи підтверджується те, що Правила прийому до оплати платіжних карток міжнародних платіжних систем (додаток № 2 до Договору еквайрингу) були підписані скаржником 14.04.2015 р., що підтверджується підписом скаржника та зазначенням дати на додатку № 2 до Договору еквайрингу) і саме з цього моменту набрали для нього чинності. Таким чином, умови, які за Договором еквайрингу передбачені для визнання операції недійсною, у даному випадку відсутні.

Таким чином, в силу того, що правила МПС були підписані скаржником 14.04.2015 р., фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не могла у березні 2015 року порушити ті договірні умови, які набрали для нього чинності у квітні 2015 року.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Суд також надає належну оцінку тій обставині, що місцевим господарським судом було долучено до матеріалів справи витяги із офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта за штрихкодовими ідентифікаторами № 7601838813940 та № 7601838942066. Проте, із даних витягів вбачається, що вищезгадані відправлення, станом на дату формування таких витягів, тільки надійшли до відділення зв'язку , а не вручені особисто .

Водночас, у матеріалах справи наявна довідка Центру поштового зв'язку № 3 Івано-Франківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта від 27.10.2016 року № 21.1/81 з якої вбачається, що рекомендовані листи з повідомленням № 7601839085620, № 7601838942066 та № 7601838813940 були отримані відповідачем лише 22.10.2016 року.

Таким чином, у місцевого господарського суду були відсутні підстави вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи № 909/752/16.

Щодо доводів скаржника про те, що в силу відсутності належного повідомлення відповідача, останній був позбавлений можливості подати заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності для стягнення пені, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013.

Таким чином, оскільки право або охоронюваний законом інтерес позивача, відповідачем не порушено, позовна давність в даному спорі не може застосовуватись.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд, прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та скасування рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з квитанції №50 від 26.10.2016 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 сплачено 13 603,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про покладення обов'язку відшкодування судового збору в розмірі 13 603,00 грн. за подання апеляційної скарги на позивача (Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; Ідентифікаційний код: 14305909).

Керуючись ст. ст. ст. ст. 99 , 101 , 103 , 105 ГПК України , Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016 р. по справі № 909/752/16 задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2016 року по справі № 909/752/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; Ідентифікаційний код: 14305909) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Леонідвіни (78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. С. Яричевського, 24; Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) по справі № 909/752/16 відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 Аваль (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; Ідентифікаційний код: 14305909) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Леонідвіни (78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. С. Яричевського, 24; Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 13 603,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Бонк Т.Б.

ОСОБА_1

Повний текст постанови виготовлено 16.01.2017.