Рішення

від 17.10.2016 по справі 910/13258/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016№910/13258/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/13258/16

за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ, в особі відокремленого підрозділу «Складське господарство», м. Вараш Рівненської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація», м. Київ,

про стягнення 14 999,98 грн.,

за участю представників:

позивача - Мельник А.М. (довіреність від 07.07.2016 №141/10);

відповідача - не з'явився.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Компанія) в особі відокремленого підрозділу «Складське господарство» (далі - Підрозділ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» (далі - Товариство) (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 09.09.2016): 12 531,66 грн. заборгованості з урахуванням інфляції, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг відповідального зберігання від 23.10.2015 №148/63-145-SD-15-00405 (далі - Договір); 181,34 грн. 3% річних та 2 286,98 грн. пені, а всього 14 999,98 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим у Товариства наявна перед позивачем заборгованість у сумі 12 150 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2016 порушено провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 09.09.2016) підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань; відзиву на позовну заяву суду не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва від 21.07.2016, від 29.08.2016 і від 19.09.2016 було надіслано на адресу відповідача (03039, м. Київ, просп. Науки, буд. 4/2), зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з юридичної адреси відповідача.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 17.10.2016 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.09.2015 Компанією в особі Підрозділу (зберігач) та Товариством (поклажодавець) укладено Договір, за умовами якого:

- у порядку і на умовах, визначених Договором, зберігач надає поклажодавцю послуги відповідального зберігання на Рівненському відділенні Підрозділу таких матеріальних цінностей:

найменування ТМЦ - захисне огородження модулів дезактивації, кр. 2079077.00000;

од. вим. - шт.;

кількість - 1;

вартість майна, зазначена у супровідних документах поклажодавця: вартість за одиницю, без ПДВ, грн. - 120 000; всього без ПДВ, грн. - 120 000 (розділ 1 Договору);

- умови Договору поширюються на відносини сторін, що стосуються предмета Договору, які виникли до його укладення з 23.06.2015 (пункт 1.3 Договору);

- поклажодавець зобов'язаний передати майно на відповідальне зберігання зберігачу за актом приймання-передачі майна, підписаним уповноваженими представниками сторін (пункт 2.2 Договору);

- зберігач зобов'язаний забезпечити повне збереження майна, а після закінчення терміну зберігання зобов'язаний повернути його поклажодавцю згідно з Договором за умови оплати поклажодавцем вартості наданих послуг зберігання (пункт 2.5 Договору);

- зберігач зобов'язаний повернути майно поклажодавцю за актом приймання-передачі майна, підписаним уповноваженими представниками сторін (пункт 2.7 Договору);

- поклажодавець зобов'язаний щомісяця оплачувати послуги зі зберігання майна відповідно до розрахунку, встановленого розділом 3 Договору (пункт 2.10 Договору);

- поклажодавець оплачує зберігачу вартість послуг зберігання майна в такому порядку і розмірах: загальна площа, на якій зберігається майно, становить - 5 кв.м.; вартість послуги за 1 кв.м. за добу з ПДВ становить - 6 грн.; у разі зменшення площі (часткового повернення майна з відповідального зберігання), на якій розміщено майно, оформлюється акт приймання-передачі з відповідального зберігання, в якому вказується площа, на якій було розміщено повернуте майно, та загальна площа, на якій залишилося майно, без укладання додаткової угоди до Договору (пункт 3.1 Договору);

- вартість зберігання узгоджується сторонами у протоколі узгодження договірної ціни (додаток №1 до Договору) (пункт 3.2 Договору);

- поклажодавець щомісяця здійснює оплату надання послуг за фактичний період зберігання згідно з наданим зберігачем рахунком, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зберігача, зазначений у розділі 9 Договору, в термін до 30-го числа наступного за звітним місяцем надання послуг; за період з 23.06.2015 по 31.08.2015 поклажодавець сплачує зберігачу суму 2 100 грн., в тому числі ПДВ 350 грн., протягом 30 календарних днів після укладання Договору, на підставі виставленого рахунку (пункт 3.3 Договору);

- надання послуг зі зберігання майна підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, підписаними уповноваженими представниками обох сторін (пункт 3.4 Договору);

- поклажодавець зобов'язується надіслати на адресу зберігача підписаний зі свого боку один примірник акта приймання-передачі наданих послуг або мотивовані заперечення; якщо впродовж 10 (десяти) календарних днів від дати відправлення зберігачем акта приймання-передачі наданих послуг підписаний поклажодавцем примірник не надійшов на адресу зберігача, надані послуги вважаються прийнятими поклажодавцем (пункт 3.5 Договору);

- зберігач має право в односторонньому порядку змінити вартість послуг, зазначену в пункті 3.1 Договору, про що поклажодавець письмово повідомляється протягом 30 днів; у випадку, коли поклажодавець не погоджується з новою ціною послуг, він має право в будь-який момент відмовитись від Договору та протягом 2-х днів забезпечити вивезення майна з території зберігача (пункт 3.7 Договору);

- за несвоєчасне або неповне проведення грошових розрахунків поклажодавець зобов'язаний сплатити зберігачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу (пункт 5.2 Договору);

- Договір набирає чинності з дати підписання і діє протягом року (пункт 7.1 Договору);

- при відсутності письмової заяви однієї із сторін за один місяць до закінчення терміну дії Договору про його розірвання або про зміну його істотних умов Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 7.2 Договору).

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з актом приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів на відповідальне зберігання від 23.10.2015 відповідач передав, а позивач прийняв на відповідальне зберігання захисне огородження модулів дезактивації, кр. 2079077.00000 - 1 шт., вартістю 120 000 грн.

Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Частиною першою статті 938 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до частини першої статті 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги з відповідального зберігання на загальну суму 12 150 грн., що підтверджується актами приймання-передачі, а саме: без дати №1-РВ на суму 3 000 грн.; від 31.10.2015 №2-РВ на суму 930 грн.; від 30.11.2015 №3-РВ на суму 900 грн.; від 31.12.2015 №4-РВ на суму 930 грн.; від 31.01.2016 №1-РВ на суму 930 грн.; від 29.02.2016 №2-РВ на суму 870 грн.; від 31.03.2016 №3-РВ на суму 930 грн.; від 30.04.2016 №4-РВ на суму 900 грн.; від 31.05.2016 №5-РВ на суму 930 грн.; від 30.06.2016 №6-РВ на суму 900 грн.; від 31.07.2016 №7-РВ на суму 930 грн.

Судом встановлено, що акти приймання-передачі без дати №1-РВ, від 31.10.2015 №2-РВ, від 30.11.2015 №3-РВ, від 31.12.2015 №4-РВ, від 31.01.2016 №1-РВ, від 29.02.2016 №2-РВ та від 31.03.2016 №3-РВ підписані уповноваженими представниками позивача і відповідача.

Акти приймання-передачі від 30.04.2016 №4-РВ, від 31.05.2016 №5-РВ, від 30.06.2016 №6-РВ та від 31.07.2016 №7-РВ не підписані відповідачем.

Разом з тим, згідно з пунктом 3.5 Договору поклажодавець зобов'язується надіслати на адресу зберігача підписаний зі свого боку один примірник акта приймання-передачі наданих послуг або мотивовані заперечення; якщо впродовж 10 (десяти) календарних днів від дати відправлення зберігачем акта приймання-передачі наданих послуг підписаний поклажодавцем примірник не надійшов на адресу зберігача, надані послуги вважаються прийнятими поклажодавцем.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, акт приймання-передачі від 30.04.2016 №4-РВ було надіслано відповідачу 18.08.2016, акт приймання-передачі від 31.05.2016 №5-РВ - 02.06.2016, акт приймання-передачі від 30.06.2016 №6-РВ - 01.07.2016, акт приймання-передачі від 31.07.2016 №7-РВ - 01.08.2016.

Таким чином, враховуючи умови Договору, послуги, надані позивачем за вказаними актами, є прийнятими відповідачем без будь-яких зауважень.

Згідно з умовами Договору позивачем було виставлено відповідачу такі рахунки: від 25.10.2015 №22-РВ на суму 3 000 грн.; від 31.10.2015 №26-РВ на суму 930 грн.; від 30.11.2015 №30-РВ на суму 900 грн.; від 31.12.2015 №34-РВ на суму 930 грн.; від 22.01.2016 №5-РВ на суму 930 грн.; 29.02.2016 №11-РВ на суму 870 грн.; від 31.03.2016 №16-РВ на суму 930 грн.; від 30.04.2016 №22-РВ на суму 900 грн.; від 31.05.2016 №30-РВ на суму 930 грн.; від 30.06.2016 №37-РВ на суму 900 грн.; від 31.07.2016 №43-РВ на суму 930 грн.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Претензією від 24.02.2016 №45/0-309 позивач вимагав перерахувати на рахунок Підрозділу 7 237,56 грн. заборгованості за послуги зберігання майна з урахуванням суми пені.

Листом від 29.04.2016 №45/1-488 позивач повідомив відповідача про те, що станом на 31.03.2016 у останнього наявна заборгованість за надані позивачем послуги з відповідального зберігання у сумі 9 390 грн. Вказаний лист надіслано відповідачу 29.04.2016.

Досудовим попередженням від 19.05.2016 №45/0-747 позивач вимагав терміново оплатити заборгованість у сумі 10 653,52 грн.

Листом від 31.05.2016 №45/1-610 позивач повідомив відповідача про те, що станом на 31.05.2016 у останнього наявна заборгованість за надані позивачем послуги з відповідального зберігання у сумі 10 320 грн. Вказаний лист надіслано відповідачу 02.06.2016.

Листом від 01.07.2016 №45/1-719 позивач повідомив відповідача про те, що станом на 30.06.2016 у останнього наявна заборгованість за надані позивачем послуги з відповідального зберігання у сумі 11 220 грн. Вказаний лист надіслано відповідачу 01.07.2016.

Листом від 01.08.2016 №45/1-853 позивач повідомив відповідача про те, що станом на 31.07.2016 у останнього наявна заборгованість за надані позивачем послуги з відповідального зберігання у сумі 12 150 грн. Вказаний лист надіслано відповідачу 01.08.2016.

Відповідач відповіді на вказані листи не надіслав, заборгованість у сумі 12 150 грн. не сплатив.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 381,66 грн. втрат від інфляції і 181,34 грн. 3% річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 381,66 грн. втрат від інфляції і 181,34 грн. 3% річних за такі періоди:

з 24.11.2015 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 117,60 грн., 3% річних - 49,71 грн.;

з 31.10.2015 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 69,30 грн., 3% річних - 23,08 грн.;

з 01.12.2015 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 52,08 грн., 3% річних - 21,48 грн.;

з 31.12.2015 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 43,20 грн., 3% річних - 18,57 грн.;

з 31.01.2016 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 36,27 грн., 3% річних - 16,82 грн.;

з 01.03.2016 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 39,99 грн., 3% річних - 14,52 грн.;

з 31.03.2016 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 28,71 грн., 3% річних - 11,44 грн.;

з 01.05.2016 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить -1,86 грн., 3% річних - 9,86 грн.;

з 31.05.2016 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить -2,70 грн., 3% річних - 7,32 грн.;

з 01.07.2016 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить -0,93 грн., 3% річних - 5,20 грн.;

з 31.07.2016 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 0,00 грн., 3% річних - 2,81 грн.;

з 31.08.2016 по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 0,00 грн., 3% річних - 0,54 грн.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Згідно з пунктом 3.3 Договору поклажодавець щомісяця здійснює оплату надання послуг за фактичний період зберігання згідно з наданим зберігачем рахунком, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зберігача, зазначений у розділі 9 Договору, в термін до 30-го числа наступного за звітним місяцем надання послуг; за період з 23.06.2015 по 31.08.2015 поклажодавець сплачує зберігачу суму 2 100 грн., в тому числі ПДВ 350 грн., протягом 30 календарних днів після укладання Договору, на підставі виставленого рахунку.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум втрат від інфляції і 3% річних та періоди їх нарахування, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що вони неправильні.

Отже, за перерахунком суду суми втрат від інфляції і 3% річних та періоди їх нарахування становлять:

з 24.11.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 100 грн. заборгованості за період з 23.06.2015 по 31.08.2015) по 06.09.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума втрат від інфляції становить 110,48 грн., 3% річних - 49,71 грн.;

з 31.10.2015 (оскільки 30.10.2015 останній день оплати відповідачем послуг за вересень 2015 року; нарахованих на 900 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 66,29 грн., 3% річних - 23,08 грн.;

з 01.12.2015 (оскільки 30.11.2015 останній день оплати відповідачем послуг за жовтень 2015 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 48,93 грн., 3% річних - 21,48 грн.;

з 31.12.2015 (оскільки 30.12.2015 останній день оплати відповідачем послуг за листопад 2015 року; нарахованих на 900 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 40,76 грн., 3% річних - 18,57 грн.;

з 02.02.2016 (оскільки 30.01.2016 і 31.01.2016 вихідні дні, то 01.02.2016 останній день оплати відповідачем послуг за грудень 2015 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 33,45 грн., 3% річних - 16,66 грн.;

з 02.03.2016 (оскільки у лютому 2016 року 29 днів, то 01.03.2016 є останнім днем оплати відповідачем послуг за січень 2016 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 37,32 грн., 3% річних - 14,45 грн.;

з 31.03.2016 (оскільки 30.03.2016 останній день оплати відповідачем послуг за лютий 2016 року; нарахованих на 870 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 25,95 грн., 3% річних - 11,44 грн.;

з 04.05.2016 (оскільки 30.04.2016, 01.05.2016 і 02.05.2016 вихідні дні, то 03.05.2016 останній день оплати відповідачем послуг за березень 2016 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить -4,65 грн., 3% річних - 9,63 грн.;

з 31.05.2016 (оскільки 30.05.2016 останній день оплати відповідачем послуг за квітень 2016 року; нарахованих на 900 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить -5,39 грн., 3% річних - 7,32 грн.;

з 01.07.2016 (оскільки 30.06.2016 останній день оплати відповідачем послуг за травень 2016 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить -3,72 грн., 3% річних - 5,20 грн.;

з 02.08.2016 (оскільки 30.07.2016 і 31.07.2016 вихідні дні, то 01.08.2016 останній день оплати відповідачем послуг за червень 2016 року; нарахованих на 900 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить -2,70 грн., 3% річних - 2,66 грн.;

з 31.08.2016 (оскільки 30.08.2016 останній день оплати відповідачем послуг за липень 2016 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 06.09.2016 сума втрат від інфляції становить 0,00 грн., 3% річних - 0,54 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 346,72 грн. втрат від інфляції і 180,74 грн. 3% річних за перерахунком суду; у стягненні ж решти сум втрат від інфляції (34,94 грн.) і 3% річних (0,60 грн.) слід відмовити.

Що ж до стягнення 2 286,98 грн. пені, то слід зазначити таке.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з пунктом 5.3 Договору у випадку недотримання замовником обумовлених Договором строків здійснення платежів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України - від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання по дату фактичної оплати.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 286,98 грн. пені за ті ж самі періоди, які позивачем визначено для нарахування втрат від інфляції і 3% річних.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені та періоди її нарахування, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що він неправильний.

Так, позивачем не враховано, що частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені не враховані зазначені приписи ГК України.

Отже, сума пені за наведені судом періоди нарахування становить:

з 24.11.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 100 грн. заборгованості за період з 23.06.2015 по 31.08.2015) по 24.04.2016 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України) - 385,69 грн.;

з 31.10.2015 (оскільки 30.10.2015 останній день оплати відповідачем послуг за вересень 2015 року; нарахованих на 900 грн. заборгованості) по 01.05.2016 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України) - 197,87 грн.;

з 01.12.2015 (оскільки 30.11.2015 останній день оплати відповідачем послуг за жовтень 2015 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 01.06.2016 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України) - 199,34 грн.;

з 31.12.2015 (оскільки 30.12.2015 останній день оплати відповідачем послуг за листопад 2015 року; нарахованих на 900 грн. заборгованості) по 01.07.2016 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України) - 186,33 грн.;

з 02.02.2016 (оскільки 30.01.2016 і 31.01.2016 вихідні дні, то 01.02.2016 останній день оплати відповідачем послуг за грудень 2015 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 02.08.2016 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України) - 182,14 грн.;

з 02.03.2016 (оскільки у лютому 2016 року 29 днів, то 01.03.2016 є останнім днем оплати відповідачем послуг за січень 2016 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 02.09.2016 (останній день шестимісячного строку для нарахування пені у відповідності до вимог статті 232 ГК України) - 174,13 грн.;

з 31.03.2016 (оскільки 30.03.2016 останній день оплати відповідачем послуг за лютий 2016 року; нарахованих на 870 грн. заборгованості) по 06.09.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку) - 135,52 грн.;

з 04.05.2016 (оскільки 30.04.2016, 01.05.2016 і 02.05.2016 вихідні дні, то 03.05.2016 останній день оплати відповідачем послуг за березень 2016 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 06.09.2016 - 108,68 грн.;

з 31.05.2016 (оскільки 30.05.2016 останній день оплати відповідачем послуг за квітень 2016 року; нарахованих на 900 грн. заборгованості) по 06.09.2016 - 80,14 грн.;

з 01.07.2016 (оскільки 30.06.2016 останній день оплати відповідачем послуг за травень 2016 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 06.09.2016 - 54,99 грн.;

з 02.08.2016 (оскільки 30.07.2016 і 31.07.2016 вихідні дні, то 01.08.2016 останній день оплати відповідачем послуг за червень 2016 року; нарахованих на 900 грн. заборгованості) по 06.09.2016 - 27,44 грн.;

з 31.08.2016 (оскільки 30.08.2016 останній день оплати відповідачем послуг за липень 2016 року; нарахованих на 930 грн. заборгованості) по 06.09.2016 - 5,51 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 737,78 грн. пені, у решті стягнення суми пені (549,20 грн.) слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» (03039, м. Київ, просп. Науки, буд. 4/2; ідентифікаційний код 31303049) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного судового рішення, на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Складське господарство» (34400, Рівненська обл., м. Вараш; ідентифікаційний код 36217282): 12 150 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. заборгованості; 346 (триста сорок шість) грн. 72 коп. втрат від інфляції; 180 (сто вісімдесят) грн. 74 коп. 3% річних; 1 737 (одну тисячу сімсот тридцять сім) грн. 78 коп. пені і 1 324 (одну тисячу триста двадцять чотири) грн. 28 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2016.

Суддя О. Марченко