Рішення

від 20.09.2016 по справі 4/133-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16тел. 235-95-51РІШЕННЯ

Іменем України

"20" вересня 2016 р. Справа № 4/133-12

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючого судді Подоляк Ю.В., суддів: Антонова В.М., Христенко О.О розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора Білоцерківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква до Фастівської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаАвтогаражний кооператив «Зоряний»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаСлужба Зовнішньої Розвідки Українитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет споруМіністерство оборони України Кабінет Міністрів Українипро скасування рішення Фастівської міської ради № 12/38-LXIII-V від 25.02.2010за участю представників:

прокуратури:Дубченко О.В. посв. від 31.08.2015 № 035307 позивача:Ковальчук Д.В. дов. від 28.01.2016 № 198/21відповідача:Мельниченко А.В. дов. від 13.06.2016 № 06-23/2758третьої особи 1:не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномтретьої особи 2:Мітлицька О.О. дов. від 21.04.2016 № 5/3/348Бтретьої особи 3:Свириденко В.М. дов. від 30.12.2015 № 220/809/дтретьої особи 4:не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Білоцерківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України (далі прокурор) в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (далі позивач) до Фастівської міської ради (далі відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Автогаражного кооперативу «Зоряний» (далі третя особа 1), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служби Зовнішньої Розвідки України (далі третя особа 2), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерства оборони України (далі третя особа 3), Кабінету Міністрів України (далі третя особа 4) про скасування рішення Фастівської міської ради Київської області «Про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність додатково для розширення автогаражного кооперативу «Зоряний» в м. Фастів по пров. Дачний» від 25.02.2010 № 12/38-LXIII-V.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Фастівська міська рада приймаючи оскаржуване рішення діяла поза межами власних повноважень та не у спосіб, визначений законом, з порушенням норм земельного законодавства України, зокрема, ст.ст. 77, 84, 149 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка, якою розпорядилась рада входить в межі земельної ділянки військового містечка № 6, за цільовим призначенням віднесена до земель оборони, є землею державної власності та перебуває на обліку Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, а тому рада незаконно розпорядилася спірною земельною ділянкою, надавши дозвіл на розробку проекту землеустрою з її відведення у власність гаражному автокооперативу «Зоряний», оскільки не наділена повноваженнями на розпорядження землями державної власності для потреб оборони. Також прокурор посилається на те, що земельна ділянка у належного землекористувача у встановленому порядку не вилучалася, цільове призначення її не змінювалося.

Від відповідача надійшло клопотання від 10.12.2012 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на те, що відсутні передбачені ст. 81 Господарського процесуального кодексу України підставі для залишення позовної заяви без розгляду.

Присутній в судовому засіданні прокурор та представник позивача повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві, запереченнях та письмових поясненнях, які зводяться до того, що спірне рішення прийняте з дотриманням норм чинного земельного законодавства.

Третя особа 1 Автогаражний кооператив «Зоряний», належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Проте, від Автогаражного кооперативу «Зоряний» на адресу суду надійшли пояснення, в яких він просить суд оскаржуване рішення міської ради залишити в силі.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи 2 Служба Зовнішньої Розвідки України надав суду пояснення по суті спору.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи 3 Міністерство оборони України підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити, про що зазначено в поданих до суду поясненнях.

Третя особа 4 Кабінет Міністрів України, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, письмових пояснень по суті спору не надіслала.

Враховуючи, що неявка третіх осіб 1, 4 в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників третіх осіб 1, 3 за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб 2, 3, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Оспорюваним рішенням Фастівської міської ради Київської області «Про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність додатково для розширення автогаражного кооперативу «Зоряний» в м. Фастів по пров. Дачний» від 25.02.2010 № 12/38-LXIII-V вирішено надати дозвіл автогаражному кооперативу «Зоряний» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність додатково для розширення території кооперативу орієнтовною площею 0,25 га в м. Фастів по пров. Дачний за рахунок земель запасу міської ради (категорія земель землі транспорту).

Звертаючись з даним позовом прокурор посилається на те, що Фастівська міська рада приймаючи оскаржуване рішення діяла поза межами власних повноважень та не у спосіб, визначений законом, з порушенням норм земельного законодавства України, зокрема, ст.ст. 77, 84, 149 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка, якою розпорядилась рада входить в межі земельної ділянки військового містечка № 6, на якій дислокувались військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , за цільовим призначенням віднесена до земель оборони, є землею державної власності та перебуває на обліку Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, а тому рада незаконно розпорядилася спірною земельною ділянкою, надавши дозвіл на розробку проекту землеустрою з її відведення у власність гаражному автокооперативу «Зоряний», оскільки не наділена повноваженнями на розпорядження землями державної власності для потреб оборони. Також, прокурор посилається на те, що земельна ділянка у належного землекористувача у встановленому порядку не вилучалася, цільове призначення її не змінювалося.

Відповідач проти вказаних вимог заперечує з підстав того, що спірне рішення прийняте з дотриманням норм чинного земельного законодавства, оскільки на його думку, земельна ділянка площею 0,25 га відноситься до земель запасу Фастівської міської ради (категорія землі транспорту), не входить в межі земельної ділянки військового містечка № 6 та відповідно до ситуаційного плану м. Фастова знаходиться за його межами. Крім того, у Міністерства оборони України відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,25 га у м. Фастові по пров. Дачний. З огляду на зазначене, порушень з боку Фастівської міської ради при прийняті оскаржуваного рішень відповідач не вбачає.

З огляду на зазначені підстави вимог та заперечень суд зазначає таке.

Рішенням Фастівської міської ради від 26.06.06 № 1-УІ-У вилучено земельну ділянку колишнього військового містечка № 6 по вулиці Інтернаціональній площею 22,1 га із земель Міністерства оборони та зараховано її до земель запасу міської ради; переведено земельну ділянку площею 22,1 га по вул. Інтернаціональній до категорії земель землі житлової та громадської забудови; міському відділу земельних ресурсів доручено внести відповідні зміни до державної статистичної звітності, виконавчому комітету міської ради доручено завершити роботи по прийому-передачі будівель та споруд військового містечка № 6, від Міністерства оборони України в комунальну власність міста, які розпочалися в жовтні 2004 року згідно чинного законодавства.

Рішенням міськради від 17.01.2007 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки колишнього військового містечка по АДРЕСА_1 , площа якої складає 21,0247 га, кадастровий номер 3211200000:09:012:0007, надано дозвіл на оформлення проекту відведення земельної ділянки на праві постійного користування земельною ділянкою Фастівській міській ради для подальшої забудови житлового масиву.

Рішенням міськради від 12.03.2007 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 21,0247 га в постійне користування Фастівській міськраді для забудови житлового масиву в АДРЕСА_1 ; надано в постійне користування Фастівській міській раді земельну ділянку площею 21,0247 га для забудови житлового масиву в АДРЕСА_1 ; доручено ТОВ НВФ «Фастівзем» виготовити Фастівській міській раді державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,0247 га для забудови житлового масиву в АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного рішення від 12.03.07 № 1-ХУ-У Фастівською міською радою 15.03.07 отримано державний акт серії ЯЯ № 143018 на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,0247 га.

Рішенням міськради від 22.03.2007 № 24-ХУІ-У «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 26.06.2006 № 1-УІ-У» на підставі ст. 141 ЗК України припинено право користування земельною ділянкою по вул. Інтернаціональна площею 22,1 га в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 в зв`язку з їх розформуванням та зараховано її до земель запасу міської ради; переведено земельну ділянку площею 22,1 га по вул. Інтернаціональній до категорії земель - землі житлової та громадської забудови; міському відділу земельних ресурсів доручено внести відповідні зміни до державної статистичної звітності, виконавчому комітету міської ради доручено завершити роботи по прийому-передачі будівель та споруд в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 в комунальну власність міста, які розпочалися в жовтні 2004 року згідно ст.ст. 2, 3, 7 ЗУ «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності».

Вищенаведені факти встановлені рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2007, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2007 у справі № А361/9-06 за позовом Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України до Фастівської міської ради, за участю третіх осіб Кабінету Міністрів України та Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті Україні по земельних ресурсах про визнання недійсним рішення № 1-VI-V від 26.06.2006 про вилучення земельної ділянки площею 22,1 га.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що на земельній ділянці, що вилучена рішенням Фастівської міської ради від 26.06.06 № 1-УІ-У, як на час вилучення, так і на час вирішення спору по суті знаходиться майно Збройних сил України, а саме, майно військового містечка № 6 (що залишилось після розформування військових частин). Рішення про передачу майна військового містечка № 6 до комунальної власності м. Фастова уповноваженим органом (Зокрема, Кабінетом Міністрів України) не приймалось.

Категорія (цільове призначення) земельної ділянки площею 22 га, що розташована під військовим містечком № 6, до її вилучення рішенням міськради від 26.06.2006, не змінювалась та обліковувалась як землі оборони державної власності та є майном Збройних сил України.

Зазначеним рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2007, яке на час розгляду даної справи набрало законної сили скасовано рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 № 1-УІ-У «Про вилучення земельної ділянки бувшого військового містечка № НОМЕР_3 в м. Фастові по вул. Інтернаціональній» із змінами та доповненнями внесеними рішення від 22.03.2007 № 24-ХУІ-У. Скасовано рішення Фастівської міської ради від 17.01.2007 № 13-ХІІ-У «Про затвердження інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_1 та дозвіл на оформлення проекту відведення на право постійного користування земельною ділянкою». Скасовано рішення Фастівської міської ради від 12.03.2007 № 1-ХІ-У «Про надання земельної ділянки в постійне користування Фастівській міській раді для забудови житлового масиву в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23». Визнано недійсною державну реєстрацію земельною ділянки площею 21,0247 га, що посвідчена Державним актом серії ЯЯ №143018 від 15.03.07 на право постійного користування земельною ділянкою.

Рішенням Фастівської міської ради Київської області від 16.02.2006 № 13/29-ХLIІ-ІV «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на право власності на землю автогаражному кооперативу «Зоряний» по провул. Дачному» було надано дозвіл АГК «Зоряний» на виготовлення технічної документації на право власності на земельну ділянку площею 1,0524 га для обслуговування автогаражного кооперативу.

Рішенням Фастівської міської ради Київської області від 21.12.2006 № 1/31-XII-V «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в м. Фастові по пров. Дачному» кооперативу було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності АГК «Зоряний» на земельну ділянку загальною площею 1,0524 га в м. Фастів по пров. Дачний та передано вказану земельну ділянку кооперативу для обслуговування існуючих гаражів.

На виконання вказаних рішень Фастівської міської ради АГК «Зоряний» 06.06.2007 був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 (кадастровий номер ділянки 3211200000:09:012:0017) площею 1,0524 га, розташовану в м. Фастів по пров. Дачний, для обслуговування існуючих гаражів, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:07:032:00003.

Вищенаведені факти встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі № 20/022-12 за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в Київській області, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства Оборони України до Фастівської міської ради, Автогаражного кооперативу «Зоряний» про визнання недійсними рішень Фастівської міської ради від 16.02.2006 № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 № 1/31-XII-V та виданого на цій підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 від 06.06.2007 і зобов`язання повернути земельну ділянку.

Вказаним судовим актом встановлено накладення земельної ділянки площею 1,0524 га (кадастровий номер земельної ділянки 3211200000:09:012:0017) на земельну ділянку колишнього військового № 6 військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ).

Та встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2007 у справі № А361/9-06 скасовано державний акт серії ЯЯ №143018 від 15.03.07 на право Фастівської міської ради постійного користування земельною ділянки площею 21,0247 га. У зв`язку з скасуванням вказаного акту, в державну власність було повернуто земельну ділянку площею 21,0247 га, тобто земельну ділянку меншу за площею, ніж ту, яка була незаконно вилучена рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 № 1-УІ-У, із земель Міністерства оборони України площею 22,1 га, тобто саме за виключенням земельної ділянки площею 1,0524 га на яку АГК «Зоряний» було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 від 06.06.2007.

Вищевказаною постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 у справі № 20/022-12 визнано недійсним рішення Фастівської міської ради від 16.02.2006 № 13/29-XLII-IV «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на право власності на землю автогаражному кооперативу «Зоряний» по про Дачному». Визнано недійсним рішення Фастівської міської ради від 21.12.2006 № 1/31-XII-V «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в м. Фастові по пров. Дачному автогаражному кооперативу «Зоряний». Визнано недійсним та скасовано Державний акт серії ЯЕ № 104989 (кадастровий номер ділянки 3211200000:09:012:0017) від 06.06.2007 на право власності на земельну ділянку площею 1,0524 га, розташовану в м. Фастів по пров. Дачний, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:07:032:00003. Зобов`язано автогаражний кооператив «Зоряний» повернути земельну ділянку площею 1,0524 га (кадастровий номер ділянки 3211200000:09:012:0017), розташовану в м. Фастів по пров. Дачний до земель державної власності в межах Фастівської міської ради Фастівського району Київської області, нормативна грошова оцінка якої становить 1144379,76 грн.

Таким чином, належність земельної ділянки площею 1,0524 га, кадастровий номер земельної ділянки 3211200000:09:012:0017 та земельної ділянки площею 21,0247 га, кадастровий номер 3211200000:09:012:0007), незаконно вилученої рішенням Фастівської міської ради від 26.06.2006, Міністерству оборони України встановлена у зазначених вище судових рішеннях, які носять преюдиціальний характер та не потребує додаткового підтвердження.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

У відповідності до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Відповідно до листа Відділу Держкомзему у місті Фастів Київської області Головного управління Держкомзему у Київській області від 03.03.2011 № 2-01/0321, який міститься в матеріалах справи, станом на 01.02.2011 згідно державної статистичної звітності форми 6-зем земельна ділянка по вул. Інтернаціональній, 23 в м. Фастів площею 21,0247 перебуває у користуванні Міністерства оборони України.

Згідно листа Відділу Держкомзему у місті Фастів Київської області Головного управління Держкомзему у Київській області від 17.02.2012 № 2-03/0187, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, спірним рішенням Фастівської міської ради Київської області від 25.02.2010 № 12/38-LXIII-V автогаражному кооперативу «Зоряний» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність додатково для розширення автогаражного кооперативу по пров. Дачному площею 0,25 га. Після проведення інвентаризації земельної ділянки з`ясувалося, що дана земельна ділянка накладається на землі колишнього військового містечка, тобто відноситься до земель Міністерства оборони України.

Відповідно до листа Управління Держземагентства у Фастівському районі Київської області Головного управління Держземагентства у Київській області від 27.06.2013 № 1030, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, згідно державної статистичної звітності форми 6-зем станом на 01.01.2013 у користуванні Міноборони знаходиться земельна ділянка загальною площею 21,2695 га, з них: земельна ділянка площею 0,2448 га під військовим містечком № НОМЕР_5 по вул. Садовій № 12, (військомат); земельна ділянка площею 21,0247 га під військовим містечком № НОМЕР_3 по вул. Інтернаціональній № 20 (23), розформовані військові частини. Рішенням міської ради № 1-УІ-У від 26.06.2006 було вилучено земельну ділянку площею 22,1 га під військовим містечком № 6 в зв`язку з розформуванням військових та використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням. Фастівською міською радою була проведена інвентаризація земель колишнього військового містечка № 6 та військових частин, яка затверджена рішенням міської ради № 13-ХІІ-У від 17.01.2007, площа складає 21,0247 га та виданий Фастівській міській раді Державний акт на право постійного користування землею № 03:07:032:00001 від 15.03.2007. Державна реєстрація Державного акту на право постійного користування землею Фастівські міській раді була проведена Фастівським районним відділом № 32 Київської регіональної філії ДП «Центру ДЗК». На підставі постанови господарського суду Київської області від 02.04.2007 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2007, вищезазначене рішення міської ради та Державний акт на право постійного користування землею були скасовані, відповідно були внесені зміни до державної статистичної звітності форми 6-зем. Додаткове відведення земельної ділянки автогаражному кооперативу «Зоряний» для розширення території кооперативу площею 0,25 га на підставі рішення Фастівської міської ради № 12/38-LXIII-У від 25.02.2010 не було проведено, так як дана земельна ділянка є землями Міністерства оборони.

Згідно листа Управління Держгеокадастру у Фастівсьому районі Київської області від 26.08.2016 № 10-1015-99.1-867/2-16, завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи, на території Фастівської міської ради військове містечко № 6 м. Фастів (КЕВ м. Біла Церква) згідно форми № 6-зем облікова площа земельної ділянки складає 22,0771 га. Право постійного користування земельною ділянкою за Міністерством оборони закріплено на підставі: відведення до 1941 року, перезакріплено рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради № 3 44 від 09.12.1975 22,1 га, Державний акт в КЕВ м. Біла Церква відсутній. Згідно даних Управління площа земельної ділянки військового містечка № 6 складає 22,0771 га, дані підтверджені матеріалами землевпорядної документації виготовленої на замовлення Фастівської міської ради; на теперішній час обліковується у категорії земель землі оборони, державної форми власності, закріплені за Міністерством оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква.

Вищезазначеними рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2007 у справі № А361/9-06 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 у справі № 20/022-12 встановлено загальну площу земельної ділянки військового містечка № 6, а саме 22,1 га та встановлено, що земельна ділянка площею 21,0247 га, кадастровий номер 3211200000:09:012:0007 та земельна ділянка площею 1,0524 га, кадастровий номер 3211200000:09:012:0017 є земельними ділянками військового містечка № 6 площею 22,1 га. Зазначена земельна ділянка військового містечка № 6, площею 22,1 га незаконно була вилучена рішенням Фастівської міської ради від 26.06.2006 із земель Міністерства оборони України та безпідставно зарахована до земель запасу міської ради.

Спірна земельна ділянка площею 0,25 га в м. Фастів по пров. Дачний, якою Фастівська міська рада розпорядилась оскаржуваним розпорядженням, знаходиться в межах земельної ділянки військового містечка № 6, є землею оборони та державною власністю, закріплена за Міноборони в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква. Доказів протилежного, сторони, треті особи, зокрема, відповідач суду не надали.

На зазначеній земельній ділянці площею 0,25 га в м. Фастів по пров. Дачний згідно довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква від 12.12.2011 № 2/247 розташована будівля свинарнику № 6/193, яка рахується на обліку та перебуває на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква.

Доказів того, що земельна ділянка, якою рада розпорядилась спірним рішенням у встановленому законом порядку була вилучена у належного землекористувача, припинено його право користування вказаною земельною ділянкою та змінено категорію земельної ділянки 0,25 га з категорії земель оборони, Фастівською міською радою суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі оборони (ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення), яка кореспондується зі ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Частиною 4 ст. 77 Земельного кодексу України встановлено, що порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі оборони (ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про оборону України» до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері оборони, належить, зокрема, встановлення порядку надання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних (водних) ділянок.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про збройні сили України» передбачено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 141 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно п. 4 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1282 (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням: Кабінету Міністрів України - щодо військових містечок, що вивільняються в процесі реформування Збройних Сил і не плануються до використання за цільовим призначенням, нерухомого майна (будівлі, споруди, об`єкти незавершеного будівництва, приміщення, інше нерухоме майно); Міноборони - щодо іншого окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна, житлових фондів, інших об`єктів соціальної та інженерної інфраструктури, що перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі майнових комплексів.

Відповідно до п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483 передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Отже, зважаючи на викладене та виходячи зі змісту зазначених положень земельного законодавства, Фастівська міська рада приймаючи оскаржуване рішення «Про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність додатково для розширення автогаражного кооперативу «Зоряний» в м. Фастів по пров. Дачний» від 25.02.2010 № 12/38-LXIII-V не мала повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою державної власності землею оборони.

Доказів того, що Фастівська міська рада приймаючи спірне рішення, яким розпорядилась землею оборони діяла в межах своїх повноважень у спосіб визначений законом, відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, Фастівська міська рада приймаючи спірне рішення, яким розпорядилась землею оборони діяла поза межами власних повноважень та не у спосіб визначений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 Цивільного кодексу України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Фастівської міської ради Київської області «Про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність додатково для розширення автогаражного кооперативу «Зоряний» в м. Фастів по пров. Дачний» від 25.02.2010 № 12/38-LXIII-V прийняте Фастівською міською радою з порушенням вище перелічених вимог земельного законодавства та вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України поза межами власних повноважень та не у спосіб, визначений законом в зв`язку з чим, позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав того, що спірне рішення прийняте з дотриманням норм чинного земельного законодавства, оскільки земельна ділянка розміром 0,25 га відноситься до земель запасу Фастівської міської ради (категорія землі транспорту), не входить в межі земельної ділянки військового містечка № 6, відповідно до ситуаційного плану м. Фастова знаходиться за його межами, не приймаються судом до уваги при вирішенні спору та відхиляються з огляду на те, що вони спростовуються матеріалами справи та встановленими вище обставинами.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав того, що у Міністерства оборони України відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,25 га у м. Фастові по пров. Дачний, не приймаються судом до уваги при вирішенні спору та відхиляються з огляду на те, що належність вказаної земельної ділянки Міністерству оборони України встановлена фактичними обставинами, а також зазначеними вище судовими актами, які носять преюдиціальний характер та не потребує додаткового підтвердження у вигляді наявності відповідного державного акту.

Вищий господарський суд України направляючи дану справу на новий розгляд у своїй постанові від 26.05.2016 зазначив, зокрема, порядок участі прокурора у розгляді справи та представництво прокуратурою інтересів держави в суді. Зазначив і те, що прокурор уподовж розгляду даного спору наголошував на тому, що земельна ділянка є державною власністю, за цільовим призначенням віднесена до категорії земель оборони; що оспорюване рішення радою прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки рада не наділена повноваженнями на розпорядження землями державної власності для потреб оборони, та таке рішення зачіпає права Міністерства оборони України, як органу у віданні якого перебувають землі оборони. Проте, Міністерство оборони України господарські суди до участі у справі не залучили та не перевірили вказані доводи, як того вимагають приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України, хоча на їх дослідженні прокурор і позивач наголошували упродовж розгляду усього спору. Та зазначив, що для правильного вирішення даного спору, суду необхідно залучити до участі у справі Міністерство оборони України, визначивши його процесуальне місце та з`ясувати дійсні правовідносини, які склались між сторонами у справі.

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1030-р від 20.10.11 було прийнято рішення про передачу в оперативне управління Служби зовнішньої розвідки України майнового комплексу військового містечка № 6 у м. Фастові Київської області і цей об`єкт за актом приймання-передачі військового майна від 23.01.13 був прийнятий Службою зовнішньої розвідки України. Проте, належна правова оцінка вказаним обставинам судами не надавалася, не з`ясовували суди і те, чи має право вимоги (за таких обставин) КЕЧ м. Біла Церква, тобто бути позивачем у справі.

Суд врахував вказані вказівки Вищого господарського суду України та зазначає наступне.

Право на судовий захист суб`єктивних прав, свобод та інтересів юридичних осіб, а також держави здійснюється шляхом звернення до суду з позовом, який у процесуальному розумінні є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів і складається з двох елементів: предмету та підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

У відповідності до пункту 2 статті 121 Конституції України, на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді, у випадках, визначених законом.

Згідно з приписами статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на момент звернення прокурора з позовом) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

За приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення встановлено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Отже, прокурор це особливий суб`єкт судового процесу, участь у якому викликана необхідністю виконання конституційної функції представництва інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Порядок участі прокурора у розгляді справи визначений статтею 29 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. При цьому, суд перевіряє доводи позову.

Приписами статті 21 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем особа, яка повинна виконати зобов`язання.

Разом з тим, Заступник прокурора Білоцерківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України звернувся з даним позов в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, а не в інтересах Міністерства оборони України, як органу у віданні якого перебувають землі оборони та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23.03.2012р. № 7 якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України.

Проте, суд у даному випадку не вважає за необхідне залишити позов без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України, з підстав того, прокурор звернувся з даним позовом не в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, а лише в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2016 у даній справі суд залучив Міністерство оборони України до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення зі спору у даній справі, впливає на його права або обов`язки щодо однієї з сторін.

Суд враховує, що в разі залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України у зв`язку з тим, що господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, то прокурор при майбутньому зверненні до суду втратить право на подачу подової заяви з вимогами, які є предметом даного позову в межах строку позовної даності, у зв`язку з чим, суд конкретно в даному випадку, захищаючи порушені інтереси держави, вважає належну правову конструкцію у вигляді звернення прокурора в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, на обліку котрого перебуває земельна ділянка, якою незаконно розпорядилась рада спірним рішенням.

Щодо передачі в оперативне управління Служби зовнішньої розвідки України майнового комплексу військового містечка № 6, то суд зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1030-р від 20.10.11 в оперативне управління Служби зовнішньої розвідки України передано майновий комплекс військового містечка № 6 у м. Фастові Київської області, який знаходиться на земельній ділянці площею 20,5121 га. Вказана площа землі не включає земельну ділянку, якою розпорядилась Фастівська міська рада спірним рішення, що підтверджується, зокрема, кадастровим планом земельної ділянки з технічної документації розробленої на замовлення Служби зовнішньої розвідки України, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1 розмір мінімальної заробітної плати.

На момент звернення прокурора з даним позовом відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» мінімальна заробітна плата у 2012 у місячному розмірі з 1 січня становила 1073 гривень.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент звернення прокурора з даним позовом, органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Згідно п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Оскільки відповідач не звільнений від сплати судового збору, то відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, позаяк спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення Фастівської міської ради Київської області «Про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність додатково для розширення автогаражного кооперативу «Зоряний» в м. Фастів по пров. Дачний» від 25.02.2010 № 12/38-LXIII-V.

3.Стягнути з Фастівської міської ради (08500, Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, 1, ідентифікаційний код 34446857) в доход Державного бюджету України 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Головуючий суддя Ю.В. Подоляк

Судді: В.М. Антонова

О.О. Христенко

Дата підписання рішення 20.10.2016.