Рішення

від 19.10.2016 по справі 915/946/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 915/946/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області

у складі головуючого судді Коваля Ю.М.,

при секретарі Яйчення К.М.,

з участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов. від 19.09.2016 р. № 616/2;

від відповідача - ОСОБА_2, голови правління, ОСОБА_3, дов. від 04.03.2014 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства В«Хлібна база № 76В» Державного агентства резерву України,

55310, вул. Елеваторна, 10, с. Кавуни, Арбузинський район, Миколаївська обл.,

до приватного акціонерного товариства В«Єланецька сільгоспхіміяВ» ,

55501, вул. Горького, 47, смт. Єланець, Миколаївська обл.,

про стягнення основного боргу та пені, а всього грошових коштів у сумі 20818 грн. 62 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство В«Хлібна база № 76В» Державного агентства резерву України (далі - ДП В«Хлібна база № 76В» ) звернулося з позовною заявою, з урахуванням заяви від 10.10.2016 р. про зменшення позовних вимог, до приватного акціонерного товариства (ПрАТ) В«Єланецька сільгоспхіміяВ» про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 20818 грн. 62 коп., із яких: 19212 грн. 74 коп. - основний борг; 1605 грн. 88 коп. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» не виконує грошові зобов'язання за укладеним між ними договором складського зберігання зерна від 08.10.2015 р. № 73, а саме, зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати послуг ДП В«Хлібна база № 76В» з приймання, зберігання, відвантаження, аналізу на показники безпеки, очищення олійних та видачі складської квитанції на соняшник нестандартний фізичною вагою 49000 кг., зданого згідно товарно-транспортних накладних від 03.10.2015 р. № 0086507; від 04.10.2015 р. № 0086508 та від 06.10.2015 р. № 0086509, і оформленого за відповідачем складською квитанцією серії АЦ № 153465 від 10.05.2016 р. за № 15038, унаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на котру, на підставі п. 7.3 вказаного договору, нараховано пеню.

Позивач також просить суд про стягнення з ПАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

У відзиві від 22.09.2016 р., з урахуванням доповнень від 28.09.2016 р., відповідач позов не визнає повністю, вважаючи вимоги ДП В«Хлібна база № 76В» необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на те, що, зокрема, завезене ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» згідно товарно-транспортних накладних від 03.10.2015 р. № 0086507; від 04.10.2015 р. № 0086508 та від 06.10.2015 р. № 0086509 зерно соняшника оформлено відповідачем і зберігалося останнім до 10.05.2016 р. як власність іншої юридичної особи, а тому укладений між сторонами у справі договір складського зберігання зерна від 08.10.2015 р. № 73 не має відношення до спірного соняшника, оформленого відповідачем згідно складської квитанції серії АЦ № 153465 від 10.05.2016 р. за № 15038.

Вислухавши представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та представників відповідача, які заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та доповненнях до нього, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» не маючи угоди на зберігання зерна з ДП В«Хлібна база № 76В» доставило на елеватор останнього зерно соняшнику за товарно-транспортними накладними: від 03.10.2015 р. № 0086507 на 17520 кг; від 04.10.2015 р. № 0086508 на 14860 кг та від 06.10.2015 р. № 0086509 на 16620 кг (а.с. 11-13), а всього у фізичній вазі 49000 кг., указавши у цих накладних вантажоодержувачем ТОВ В«Інтертрейд ОСОБА_4В» , і маючи намір з останнім, за твердженнями представника відповідача, укласти договір на поставку соняшника.

Указане зерно соняшника ДП В«Хлібна база № 76В» зараховано на особову картку ТОВ В«Інтертрейд ОСОБА_4В» на підставі укладеного між ними договору від 28.09.2015 р. № 69 складського зберігання зерна (а.с. 14-18) та виписано на ім'я ТОВ В«Інтертрейд ОСОБА_4В» складські квитнації від 03.10.2015 р. АЦ № 153055, від 04.10.2015 р. АЦ № 153056, від 06.10.2015 р. АЦ № 153131.

08.10.2015 р. ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» і ДП В«Хлібна база № 76В» уклади договір від 08.10.2015 р. № 73 складського зберігання зерна (далі - договір), згідно умов якого ПАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» (поклажлдавець) зобов'язалося передати на зберігання ДП В«Хлібна база № 76В» (зерновому складу) зерно, а останній - за плату прийняти зерно на зберігання та повернути на умовах та у строк, зазначених у цьому договорі (п. 1.1 договору). Строк зберігання зерна договором визначено до 01.06.2016 р. (п. 9.1 договору). Сторонами погоджено, що оплата послуг за договором проводиться до 15 числа наступного місяця за звітним на підставі виставленого рахунку, та що договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.2 договору).

За заявою ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» слідчим Арбузинського районного відділу УМВС України в Миколаївській області внесено до реєстру кримінальне провадження № 12015150130000494, в котрому постановою слідчого від 22.10.2015 р. визнано здане ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» згідно товарно-транспортних накладних від 03.10.2015 р. № 0086507; від 04.10.2015 р. № 0086508 та від 06.10.2015 р. № 0086509 зерно соняшника у кількості 49000 кг речовим доказом та передано його на відповідальне зберігання ДП В«Хлібна база № 76В» до вирішення питання по суті.

У період знаходження зерна під арештом сторони у справі з'ясовували обставини права власності на спірне зерно соняшника.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2016 р. у справі № 915/274/16 задоволено позов, та визнано за ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» право власності на зерно соняшнику вагою 49000 кг, передане ДП В«Хлібна база № 76В» згідно товарно-транспортних накладних від 03.10.2015 р. № 0086507, від 04.10.2015 р. № 0086508 та від 03.10.2015 р. № 0086509.

На підставі вказаного рішення суду, яке набрало законної сили у встановленому законодавством порядку, ДП В«Хлібна база № 76В» наказом від 10.05.2016 р. № 68-р переведено спірне зерно соняшнику на особовий рахунок ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» (ас. 35), з випискою на ім'я останнього складської квитанцію серії АЦ № 153465 від 10.05.2016 р. за № 15038 на 49000 кг зерна соняшнику (ас. 34) з погашенням складських квитанції від 03.10.2015 р. АЦ № 153055, від 04.10.2015 р. АЦ № 153056, від 06.10.2015 р. АЦ № 153131, виписаних на ім'я ТОВ В«Інтертрейд ОСОБА_4В» .

Із змісту листа від 24.05.2016 р. № 321/2 випливає, що позивач за 7 днів до закінчення узгодженого в договорі строку зберігання зерна звернувся до ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» з пропозицією вирішити питання про відвантаження зерна, з урахуванням необхідності здійснення оплати за виставленим рахунком, або укласти додаткову угоду від 31.05.2016 р. № 1 до договору, якою продовжити строк зберігання зерна, та направив проект такої додаткової угоди (а.с.38-39).

Постановою слідчого Арбузинського районного відділу УМВС України в Миколаївській області від 26.05.2016 р. закрите кримінальне провадження № 12015150130000494, та вирішено про повернення речового доказу - спірного зерна соняшнику його власнику (ас. 46).

Після цього ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» звернулося про видачу належного йому соняшника, що випливає із змісту листа від 26.05.2016 р. № 27 (ас. 40), а ДП В«Хлібна база № 76В» листом від 24.05.2016 р. № 330/2 повідомило відповідача про те, що згідно п. 5.4 укладеного між ними договору складського зберігання відвантаження зерна проводиться тільки після повного відшкодування витрат, включно з оплатою послуг по відвантаженню зерна (ас.49) До цього листа позивачем додано рахунок від 26.05.2016 р. № 00003873, в котрий, крім іншого, включено витрати з відвантаження в сумі 4766 грн. (ас.50)

У подальшому сторони обмінювалися листами щодо відвантаження зерна соняшнику, проте ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» зазначений рахунок від 26.05.2016 р. та інші виставлені рахунки з оплати послуг, у тому числі послуг по відвантаженню зерна, відмовляється оплачувати, а позивач притримує відвантаження зерна соняшника.

У зв'язку із утворенням заборгованості за укладеним між сторонами договором ДП В«Хлібна база № 76В» направлено претензію від 26.07.2016 р. № 453/2 з вимогою про погашення заборгованості за надані послуги та сплату здійснених позивачем нарахувань, але відповідачем відмовлено у її задоволенні листом від 12.08.20016 р. № 108.

Цивільним законодавством України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 ЦК України). Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором (ч.1 ст.946).

Положеннями ст.ст.525, 526, 629 ЦК України, ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно умов укладеного сторонами договору поклажодавець зобов'язаний своєчасно розрахуватися за надані йому послуги з приймання, зберігання, відвантаження (п. 3.6 договору).

Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» не виконує грошові зобов'язання за укладеним з позивачем договором. Доводи про те, що умови цього договору не поширюються на правовідносини щодо зберігання позивачем спірного зерна соняшника є безпідставними, і суд їх відхиляє, тому що відповідач не спростував тверджень ДП В«Хлібна база № 76В» , що між останнім та поклажодавцями укладається лише один договір на всі види та кількість сільгосппродукції, яку поклажодавець здає на склад для тимчасового зберігання.

Суд відхиляє доводи ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» , що ним не оплачено виставлені рахунки обґрунтовано, а саме через те, що в рахунках позивачем включено безпідставно суми послуг, котрі не підлягали оплаті. Суд вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити виставлені ДП В«Хлібна база № 76В» рахунки в межах сумах, які визначені у відповідності до умов договору та погоджених сторонами тарифів за послуги.

Суд вважає доведеним, що ДП В«Хлібна база № 76В» правомірно відмовилося відвантажити зерно соняшника на вимоги ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» , викладених в указаному вище листі від 26.05.2016 р. № 27 та інших, тому що відповідач не оплатив рахунки, зокрема, виставлений 26.05.2016 р. № 00003873, в котрих, крім іншого, позивачем включено витрати з відвантаження в сумі 4766 грн. Відвантаження соняшнику тільки після повного відшкодування витрат, включно з оплатою послуг по відвантаженню зерна, передбачено п.5.4 укладеного сторонами договору.

Такі дії позивача узгоджуються й з положеннями цивільного законодавства України, яким передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1,2 ст. 594 ЦК України).

Так як ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» не оплатило вартості відвантаження зерна соняшника згідно рахунку від 26.05.2016 р., відмовилася від укладення додаткової угоди щодо продовження строку зберігання зерна, строк зберігання якого, згідно п.9.1 договору, закінчився 30.05.2016 р., і це зерно продовжує знаходитися на зберіганні у ДП В«Хлібна база № 76В» , при цьому витрати останнього по зберіганню зерна також не оплачуються, то вимоги позивача про стягнення заборгованості з оплати за зберігання зерна у період з 27 травня по 25 серпня 2016 року є обґрунтованими.

Суд погоджується із розрахунком позивача суми основного боргу, визначеної за прострочення внесення платежів за зберігання зерна соняшника у період з 27 травня по 25 серпня 2016 року в сумі 11270 грн. 16 коп., в основу котрих покладено однократну вартість зберігання у період з 27 по 30 травня 2016 року і подвійну вартість зберігання за період з 1 червня по 25 серпня 2016 року. Розрахунок подвійної вартості зберігання ґрунтується на умовах договору, якими сторони погодили, що після закінчення строку зберігання зерна поклажодавець зобов'язаний забрати зерно (п. 3.7 договору). Зберігання зерна понад строк, установлений договором, без укладання додаткової угоди сплачується за подвійним тарифом (п.9.2 договору).

Щодо інших вимог, суд вважає, що позивачем їх не доведено.

У відповідності до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги про стягнення вартості зберігання зерна соняшника у період з 3 по 22 жовтня 2015 року є безпідставними, так як у зазначений період позивач власником зерна визнавав іншу особу. ДП В«Хлібна база № 76В» оформлено спірне зерно соняшника за відповідачем лише складською квитанцією від 10.05.2016 р. після прийняття судом рішення про визнання права власності на спірний соняшник за ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» . Дані обставини суд визнає як прострочення кредитора в розумінні ст.613 ЦК України.

У зв'язку з тим, що не може розглядатися гарантією, в розумі ст.563 ЦК України, зобов'язання ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» оплати вартість зберігання зданого на склад спірного зерна соняшника згідно товарно-транспортних накладних від 03.10.2015 р. № 0086507, від 04.10.2015 р. № 0086508 та від 06.10.2015 р. № 0086509, викладене у листі, зареєстрованому в ДП В«Хлібна база № 76В» 08.10.2015 р. за № 195/1, суд відхиляє доводи позивача що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань за гарантією.

Суд відхиляє вимоги позивача щодо стягнення з ПАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» оплати за приймання олійних, аналізу зерна на показники безпеки та очищення зерна, як безпідставні, оскільки на момент надання позивачем указаних послуг ним ще не був укладений договір між ДП В«Хлібна база № 76В» та ПАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» , стягнення заборгованості за яким є предметом спору в даній справі.

Суд вважає недоведеними вимоги щодо оплати відповідачем послуг за виписку складської квитанції, так як відповідач оспорює правомірність її оформлення, посилаючись на те, що нормативними актами, зокрема, Інструкцією В«Про ведення обліку й оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствахВ» та наказу Міністерства аграрної політики України від 27.03.203 р. № 198 В«Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерноВ» , застосування котрих у своїй діяльності підтверджується ДП В«Хлібна база № 76В» , передбачено, що на кожну продукцію, котра надходить для зберігання на склад по товарно-транспортній накладній, оформляється окрема складська квитанція.

Щодо вимог про стягнення з ПАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» пені за прострочення виконання своїх зобов'язань за укладеним між сторонами у справі договором, суд приходить до такого.

Господарським законодавством визначено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, кожна сторона договору повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Сторони у договорі передбачили, що у разі порушення термінів оплати позивач має право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент прострочення за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором (пп. 7.3 договору).

Ураховуючи, що судом визнано доведеним порушення ПрАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» грошових зобов'язань за укладеним договором зберігання, то вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.

Разом з тим, суд виходить з того, що позивачем не виконано вимог, викладених в ухвалі суду від 02.09.2016 р. в даній справі, щодо подання обґрунтованого розрахунку сум вимог.

Із розрахунку пені, доданого до заяви про зменшення позовних вимог, випливає, що позивачем безпідставно включено в цей розрахунок нарахування пені за період, у який ДП В«Хлібна база № 76В» не визнавало відповідача як власника зерна, а у розрахунках пені за період прострочення з 27 травня по 28 серпня 2016 року в суми основного боргу, на який нараховувалася пеня, включено суми нарахованої пені за попередній період.

Так як позивачем доведено вимоги в частині стягнення основного боргу за період з 27 травня по 28 серпня 2016 року в сумі 11270 грн. 16 коп., то суд вважає, що в цій частині вимоги належить задовольнити, а в задоволені решти вимог - відмовити.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при частковому задоволенні позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог (ст. 49 ГПК України). Проте суд, визначаючи розмір підлягаючого відшкодуванню позивачу, виходить з того, що ДП В«Хлібна база № 76В» оплачено судовий збір, згідно платіжного доручення від 29.08.2016 р. № 745 у сумі 1378 грн. - розмірі, який є мінімальним розміром судового збору, яким, у відповідності до Закону України В«Про судовий збірВ» , належить оплатити позовну заяву при зверненні до господарських судів України.

Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги товариства про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 11270 грн. 16 коп.

Указана ціна позову, виходячи із положень Закону України В«Про судовий збірВ» , у відповідності до яких за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), підлягає оплаті судовим збором у сумі 1378 грн.

Отже, витрати ДП В«Хлібна база № 76В» на оплату позовної заяви судовим збором належить відшкодувати за рахунок ПАТ В«Єланецька сільгоспхіміяВ» в сумі 1378 грн..

У судовому засіданні 19.10.2016 р. згідно зі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов державного підприємства В«Хлібна база № 76В» Державного агентства резерву України задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства В«Єланецька сільгоспхіміяВ» , 55501, вул. Горького, 47, смт. Єланець, Миколаївська область, ідентифікаційний код 05490090, на користь державного підприємства В«Хлібна база № 76В» Державного агентства резерву України, 55310, вул. Елеваторна, 10, с. Кавуни, Арбузинський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 20885124, грошові кошти в сумі 11270 (одинадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 16 коп. - основний борг, а також грошові кошти в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.10.2016 р.

Суддя Ю.М. Коваль.

.