Рішення

від 18.10.2016 по справі 916/4221/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2016 р.Справа № 916/4221/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Сервіс";

до відповідача 1: Охоронного агентства "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

до відповідача 2: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України;

про визнання проведених робіт виконаними та стягнення 17 179,08 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1 - довіреність № 12 від 21.03.2016р.;

від відповідача 1: ОСОБА_2 - довіреність від 21.03.2016р.;

від відповідача 2: ОСОБА_3 - довіреність від 20.11.2015р.; довіреність № 2844 від 17.12.2015р.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона-Сервіс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Охоронного агентства "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів УкраїниВ» , в якій просить суд визнати проведені ТОВ "Охорона-Сервіс" роботи по монтажу та введенню в експлуатацію електророзподільного та контрольного обладнання, що є предметом договору поставки №207-ХД від 30.07.2012 року, укладеного між ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, виконаними, а також стягнути з останнього суму основного боргу у розмірі 8 700,00 грн., 3 % річних у сумі 347,52 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 417,56 грн., пені у сумі 189,00 грн., штрафу у розмірі 6525,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю прийнятих на себе зобов'язань в частині сплати вартості виконаних робіт, яке виникло в силу укладеного з позивачем договору субпідряду № 18/08 від 14.08.2012 року, в результаті невиконання якого у відповідача 1 виникла заборгованість у розмірі, що заявлена до стягнення, та на яку відповідач нарахував 3 % річних, штраф, інфляційні втрати та пеню.

Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що дії ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт» щодо не підписання актів наданих послуг по договору поставки № 207-ХД від 30.07.2012 року, укладеному між портом та Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, порушують права та інтереси позивача, як Субпідрядника, який виконав роботи належним чином і до якості виконання яких у відповідачів не має жодних претензій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2014 року порушено провадження у справі №916/4221/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 19.11.2014р.

Ухвалою суду від 19.11.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 було залучено ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та, з огляду на неподання витребуваних ухвалою суду доказів, необхідність витребування нових доказів та з урахуванням усного клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 03.12.2014 року.

В судовому засіданні 03.12.2014р. представником відповідача 1 було надано відзив на позов (т.1 а.с.80-81), згідно якого останній просить суд задовольнити позов в частині вимог, заявлених ТОВ "Охорона-Сервіс" до відповідача 2, та відмовити у позові в частині вимог до Охоронного агентства „Оріон-ЮГВ» .

Так, відповідач-1, вказує, що під час виконання ним договору поставки №207-ХД від 30.07.2012р. для виконання робіт по монтажу та введенню в експлуатацію продукції (обладнання) був залучений субпідрядник - ТОВ „Охорона -СервісВ» . 17.08.2012р.за актом приймання - передачі ОА „Оріон-ЮГВ» передало субпідряднику обладнання для виконання вищевказаних робіт, які, станом на 27.05.2013р., були виконані субпідрядником в повному обсязі.

ОА „Оріон-ЮГВ» у формі ТОВ зазначає, що після фактичного виконання умов договору поставки ним неодноразово направлялись на адресу порту для підписання та прийняття виконаних робіт відповідні документи, зокрема, акти наданих послуг, видаткові накладні, рахунки, акти звірки взаєморозрахунків. Проте вказані документи не підписані, а роботи не прийняті з невідомих причин.

За таких обставин, з урахуванням положень п. 6.1 договору субпідряду № 18/08 від 14.08.2012р., вважає, що оскільки роботи не прийняті Замовником, позов в частині вимог до ОА „Оріон-ЮГВ» у формі ТОВ про стягнення 17 179,08 грн. є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

При цьому щодо вимог про визнання робіт виконаними зазначає, що ним в повному обсязі було виконано роботи за договором поставки №207-ХД від 30.07.2012р., у зв'язку з чим вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представником позивача в засіданні суду 03.12.2014р. було також надано письмові пояснення по справі (т.1 а.с.99-100), згідно яких останній, наводячи свою аргументацію щодо обґрунтованості заявленого позову, вказує, що з огляду на положення ст. 853, 882 ЦК України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття портом робіт і, як наслідок, про виникнення у відповідача-1 згідно п. 6.1 договору субпідряду обов'язку оплатити вартість виконаних робіт.

Ухвалою суду від 03.12.2014 року у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника третьої особи, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподанням витребуваних ухвалою суду доказів, а також необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 15.12.2014 року.

15.12.2014 року до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.116-117), згідно якого останній заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог, обґрунтовуючи це неотриманням ані портом, ані його правонаступником обладнання, що є предметом договору поставки № 207-ХД від 30.07.2012 року, укладеного між портом та Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідач-2 зазначає, що згідно з п.2.4 договору виконання монтажу та введення в експлуатацію продукції здійснюється протягом 7 календарних днів після поставки продукції Замовнику. Враховуючи, що обладнання не було поставлено, його монтаж та введення в експлуатацію відповідно до умов договору не здійснювалося, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання робіт виконаними не підлягають задоволенню

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2014 року, приймаючи до уваги, що, як вбачається з розподільчого балансу ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та ДП "Адміністрація морських портів України", яке виступає одним із відповідачів у справі, майнові права та зобов'язання порту, з огляду на його реорганізацію, перейшли до ДП "Адміністрація морських портів України" з 13.06.2013 року (т.1 а.с.97-98), а, як стверджує відповідач-1 з посиланням на наявний у матеріалах справи акт наданих послуг (здачі-прийому виконаних робіт) (т.1 а.с.102), електророзподільне та контрольне обладнання для ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" було поставлене, повністю змонтоване та введене в експлуатацію 30.05.2013 року, тобто до моменту реорганізації, судом, в порядку ст. 24 ГПК України було змінено процесуальний статус ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та залучено вказане підприємство до участі у справі в якості іншого відповідача.

У судовому засіданні 24.12.2014 року представником відповідача-1 було надано клопотання про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи (т.1 а.с.156-158).

У засіданні суду 24.12.2014 року, з огляду на необхідність надання представнику позивача та представникам відповідачів можливості ознайомитися з вищезазначеним клопотанням та надати свої пропозиції щодо питань, які необхідно поставити на вирішення судовому експерту та експертної установи, було оголошено перерву до 02.02.2015 року.

Ухвалою суду від 02.02.2015р. у справі №916/4221/14 призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення вказаної експертизи було поставлено наступні питання:

1) Яке програмне забезпечення та обладнання, що використовується для контролю доступу на територію ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» через прохідні контрольно-пропускних пунктів, містять накопичувачі комп'ютерно-технічних засобів ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81?

2) Чи містять накопичувачі комп'ютерно-технічних засобів, які знаходяться на прохідних ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, програмне забезпечення та інформацію про встановлення (підключення) обладнання, що міститься в специфікації (додатку) до договору поставки № 207-ХД від 30.07.2012 року (т.1а.с.20)?;

3) Чи здійснювалося в період з 2008 року по теперішній час оновлення (зміна) програмного забезпечення, яке використовується для контролю доступу на територію ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» через прохідні контрольно-пропускних пунктів, та якщо здійснювалося, то коли саме?

4) Чи піддавались накопичувачі комп'ютерно-технічних засобів, які знаходяться на прохідних ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, та які використовуються для здійснення контролю доступу до нього, певним процедурам з метою видалення програмного забезпечення та відключення обладнання, що зазначене в специфікації (додатку) до договору поставки №207-ХД від 30.07.2012 року (т.1 а.с.20).

Вказаною ухвалою провадження у справі №916/4221/144 було зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

10.02.2015 року справу №916/4221/14 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

20.07.2016р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів №751/29, складений 06.07.2016р. (т.2 а.с.71-86). При цьому матеріали справи №916/4221/14 надійшли до канцелярії суду від вищевказаної експертної установи 31.08.2016р.

Ухвалою суду від 01.09.2016р. провадження у справі № 916/4221/14, з огляду на усунення обставин, які спричинили її зупинення, було поновлено із призначенням розгляду в засіданні суду 28.09.2016р.

Ухвалою суду від 28.09.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представника відповідача 3 було продовжено на п'ятнадцять днів та у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2, від яких не надходили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а також з огляду на невиконання вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 10.10.2016р.

В засіданні суду 10.10.2016р під час розгляду справи по суті представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення позову в частині вимог до Охоронного агентства "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, вважав за можливе задовольнити позов за рахунок відповідача2.

Представник відповідача 2 в свою чергу заперечував проти задоволення позову, зокрема, в повному обсязі заперечував проти факту виконання робіт, зауваживши при цьому, про відсутність доказів на підтвердження їх виконання.

Представник відповідача 3 також заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у їх задоволенні.

В засіданні суду 10.10.2016р. було оголошено перерву до 17.10.2016р.

Ухвалою суду від 10.10.2016р. в порядку ст. 31 ГПК України для участі у судовому засіданні по розгляду справи №916/4221/14 до суду для надання пояснень з приводу складеного ним висновку № 751/29 від 06.07.2016р. було викладено судового експерта - старшого наукового співробітника відділу фоноскопічних та комп'ютерних досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4, який у судовому засіданні 17.10.2016р. надав відповідні пояснення.

У судовому засіданні 17.10.2016р. було оголошено перерву до 18.10.2016р.

18.10.2016р. до канцелярії суду від представника ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 18.10.2016р. провадження у справі № 916/4221/14 в частині вимог до Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України було припинено у зв'язку із відсутністю предмету спору.

В засіданні суду 18.10.2016р. представник позивача та представники відповідачів в повному обсязі підтримали свої правові позиції, що були викладені ними в попередніх судових засіданнях.

Зокрема, представник відповідача 1, визнавши що Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю було порушено п. 2.3 договору поставки від 30.07.2012р., зауважив, що оскільки роботи здійснювалися на території порту, а згодом ним на адресу останнього було направлено відповідний акт про їх виконання, він повністю дотримався умов вищевказаного договору, позов в частині визнання робіт проведеними має бути задоволено.

Представник відповідача 2 заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, зазначивши, роботи виконані не були, а вимога про стягнення є похідною вимогою від вимоги про визнання робіт проведеними. Крім того, наполягав на ненаданні відповідачем 1 жодного доказу на підтвердження виконання умов вищевказаного договору поставки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані в ході судового розгляду справи, суд встановив:

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-Сервіс" (Субпідрядник) та Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Підрядник) виникли внаслідок укладення 14.08.2012р. між вказаними сторонами договору субпідряду № 18/08 (т.1 а.с.13-14)

Згідно п.1.1 вказаного договору Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов даного договору роботу, а Підрядник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

У відповідності до п. 1.2, предметом даного договору є виконання Субпідрядником робіт по здійсненню монтажу та введенню в експлуатацію електророзподільного та контрольного обладнання, яке є предметом договору поставки № 207-ХД від 30.07.2012р., укладеного між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» та Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Пунктом 2.1 договору субпідряду сторони погодили, що монтаж та введення в експлуатацію електророзподільного та контрольного обладнання здійснюється на території ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81.

Найменування, тип, код та кількість обладнання, яке підлягає монтажу та введенню в експлуатацію, визначені у договорі поставки № 207-ХД від 30.07.2012р. та специфікації до нього (п.2.2 договору).

Згідно п.3.1 договору роботи виконуються із обладнання, наданого Підрядником згідно акту приймання -передачі.

Відповідно до п. 5.1 договору вартість робіт за даним договором становить 8 700,00 грн. , у тому числі ПДВ 1 450 грн.

Оплата за виконані роботи здійснюється на протязі 10 робочих днів з дати передачі Підрядником (Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю) ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» фактично виконаних робіт по монтажу та введенню в експлуатацію продукції (обладнання) згідно акту наданих послуг до договору поставки № 207-ХД від 30.07.2012р. (п.6.1 договору).

До зазначеного договору субпідряду сторонами було узгоджено та підписано додатки, а саме „Перелік обладнання від 14.08.2012р.В» (т.1 а.с.15), „Акт приймання-передачіВ» від 17.08.2012р. (т.1а.с.16) та „Акт здачі -приймання виконаних робітВ» від 27.05.2013р. (т.1а.с. 17).

Виходячи зі змісту вищевказаного договору від 14.08.2012р., предметом даного договору є виконання Субпідрядником робіт по здійсненню монтажу та введенню в експлуатацію електророзподільного та контрольного обладнання, яке є предметом договору поставки № 207-ХД від 30.07.2012р.

Як було встановлено судом, згідно п.1.1 даного договору, укладеного 30.07.2012р. між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» (Замовник) та Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Постачальник) (т.1а.с.18-19), Постачальник зобов'язується поставити у власність Замовнику продукцію (ДК 016-97:31.20.3 „Пристрої електричні комплектніВ» , 30.02.1 „Устаткування для автоматичного оброблення інформаціїВ» , 24.65.1 „Носії данихВ» , 31.10.5 „Прилади напівпровідниковіВ» , 31.20.2 „Апаратура електрична низьковольтнаВ» , 31.20.9 „Послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту апаратури електророзподільної та контрольноїВ» ), визначену у п. 1.2 договору та здійснити монтаж та введення в експлуатацію продукції, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію та надані послуги.

Пунктом 1.2 вказаного договору встановлено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), вартість послуг з монтажу та введення в експлуатацію продукції визначаються специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 та 2.5 договору, поставка продукції за цим договором здійснюється на умовах: склад Замовника, Україна, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.. Шабська, 81, ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» . Поставка продукції здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання передплати в розмірі 50 % від вартості продукції. Приймання продукції за асортиментом, кількістю і якістю виробника здійснюється на складі Замовника і підтверджується товарною та видатковою накладною. Виконання монтажу та введення в експлуатацію продукції здійснюється протягом 7 календарних днів після поставки продукції Замовнику. Надання послуг Постачальником та приймання їх результатів Замовником оформлюється актом наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 5 робочих днів після надання послуг.

Згідно п. 3.1 договору, ціна за одиницю продукції, що поставляється за цим договором, визначена сторонами у специфікації, п. 3.2 загальна вартість договору складає 124 392,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % 20 732,00 грн.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що оплата продукції та наданих послуг здійснюється поетапно:

- 50 % від загальної вартості продукції сплачується протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору та на підставі виставленого рахунку;

- 50 % від загальної вартості продукції та наданих послуг сплачується протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг та виставлення рахунку.

Відповідно до п. 4.1 Постачальник, зокрема, зобов'язаний:

- надати Замовнику продукцію в термін та на умовах даного договору, яка відповідає діючим на Україні стандартам якості, що підтверджується відповідним документом (сертифікат якості, тощо);

- виконати монтаж та введення експлуатації продукції в термін та на умовах даного договору;

- оформити товарну, видаткову, податкову накладну, рахунок-фактуру на поставлену продукцію.

Згідно п. 9.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, відповідно до п. 9.2 - строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 договору та закінчується 31.12.2012р.

Додатковою угодою до вказаного договору за №1 від 27.12.2012р. (т.1 а.с.21) сторони внесли зміни до вищевказаного п. 9.2, згідно якого строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 договору, та закінчується 31.12.2013р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи (т.1 а.с.74-79), 31.05.2013р. за вих. № 59 відповідач 1 направив на адресу ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» для підписання акт наданих послуг (здачі-прийому виконаних робіт) від 30.05.2013р. на суму 124 392,00 грн., видаткову накладну від 30.05.2013р. на суму 115032 грн., акт звірки взаєморозрахунків від 31.05.2013р., а також копію рахунку №1 від 01.08.2012р. на суму 124 392,00 грн.

Вказаним листом відповідач 1 попередив порт, що у випадку не підписання вказаних документів, надані послуги (виконані роботи) по договору поставки № 207-ХД від 30.07.2012р. будуть вважатися прийнятими, а сума сальдо, зазначена в акті звірки взаєморозрахунків, - підтвердженою.

При цьому, наявний у матеріалах справи акт наданих послуг (здачі - прийому виконаних робіт) від 30.05.2013р. підписаний виключно з боку Охоронного агентства „Оріон-ЮгВ» та містить позначку щодо відмови порту від його підпису.

Як встановлено судом, портом 09.08.2012р. по договору поставки перераховано Охоронному агентству „Оріон-ЮгВ» грошові кошти у розмірі 62 196,00 грн., проте залишок коштів портом не сплачено у зв'язку з невиконанням, на його думку, Охоронним агентством „Оріон-ЮгВ» своїх зобов'язань.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 24 листопада 2014 по справі №916/3712/14 задоволено позовні вимоги ДП В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» , в особі Білгород-Дністровської філії ДП В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» до Охоронного агентства В«Оріон-ЮгВ» у формі ТОВ про стягнення 62196 грн. заборгованості у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору №207-ХД від 30.07.2012р. в частині постачання товару.

Ухвалою апеляційної інстанції апеляційне провадження за апеляційною скаргою Охоронного агентства В«Оріон-ЮгВ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Одеської області від 24 листопада 2014 по справі №916/3712/14 зупинено до вирішення господарським судом Одеської області спору по справі №916/4221/14.

Як встановлено судом, 10.04.2014р. позивачем було на адресу відповідача-2 направлено претензію про сплату коштів за договором субпідряду (т.1 а.с.22), яка, згідно з відповіддю від 25.04.2014р. (т.1 а.с.23), була залишена без задоволення у зв'язку з відмовою порту від прийняття та оплати виконаних робіт, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Приймаючи до уваги, що вимоги заявлені до двох відповідачів - Охоронного агентства "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України, суд вважає за необхідне спочатку надати оцінку вимогам, заявленим відносно відповідача 1.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги до Охоронного агентства "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 8 700,00 грн., 3 % річних у сумі 347,52 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 417,56 грн., пені у сумі 189,00 грн., а також штрафу у розмірі 6525,00 грн. виникли в силу укладеного між позивачем та відповідачем 1 договору субпідряду № 18/08 від 14.08.2012р.

Як було встановлено судом, вказаний договір відноситься до договору підряду, до якого підлягають застосуванню відповідні норми глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вже було зазначено судом вище, згідно п. 6.1 договору субпідряду № 18/08 від 14.08.2012р., оплата за виконані роботи здійснюється на протязі 10 робочих днів з дати передачі Підрядником (Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю) ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» фактично виконаних робіт по монтажу та введенню в експлуатацію продукції (обладнання) згідно акту наданих послуг до договору поставки № 207-ХД від 30.07.2012р.

При цьому, як було встановлено судом, роботи за актом від 27.05.2013р. (т.1 а.с.17) були прийняті відповідачем-1 від позивача без жодних зауважень та претензій щодо якості їх виконання.

За таких обставин, оскільки оплата за договором субпідряду (п.6.1) сторонами ставиться в залежність саме від передачі робіт ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» , і не пов'язана ані з прийняттям їх останнім, ані з їх оплатою замовником, суд вважає, що позивачем правомірно визначено дату, в яку грошове зобов'язання підрядника мало бути виконано - 14.06.2013р., тобто 10 робочих днів з дня оформлення акту від 30.05.2013р.

Заперечення відповідача-1 щодо того, що фактично виконані роботи, так само і обладнання, яке було змонтовано та введено в експлуатацію ТОВ „Охорона -СервісВ» згідно вищевказаного договору субпідряду, досі не прийняті, акт наданих послуг по договору поставки № 207 ХД від 30.07.2012р. з боку порту не підписаний, судом до уваги не приймаються, оскільки наведені положення договору є обов'язковими для виконання сторонами в силу вимог ст. 629 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що правомірним є заявлення позову в частині стягнення з відповідача 1 основного боргу у розмірі 8 700 грн., у зв'язку із чим вказані вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з Охоронного агентства "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 3% річних у сумі 347,52 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 417,56 грн., суд вказує наступне.

Згідно частини статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом при перевірці розрахунку 3% річних (т.1а.с.11) за допомогою системи „Ліга -ЗаконВ» було здійснено його перерахунок в межах наведеного позивачем періоду.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 8700 14.06.2013 - 13.10.2014 487 3 % 348.24

Отже, сума 3% річних складає 348,24 грн. Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у заявленому позивачем розмірі - 347,52 грн.

Водночас, при перевірці розрахунку інфляційних втрат (т.1 а.с.11) судом за допомогою системи „Ліга -ЗаконВ» також було здійснено його перерахунок в межах наведеного позивачем періоду, сума яких складає 1519,56 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.10.2013 - 30.09.2014 8700 1.175 1519.56 10219.56

При цьому, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі - 1 417,56 грн.

Аналізуючи вимоги про стягнення пені у розмірі 189,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 12.3 договору субпідряду № 18/08 від 14.08.2012р. сторонами, зокрема, обумовлено, що Підрядник у випадку порушення строків оплати виконаних робіт сплачує Субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від суми договору за весь час такого прострочення.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок пені (т.1 а.с.11), за допомогою системи „Ліга -ЗаконВ» здійснив його перерахунок в межах наведеного позивачем періоду.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн. )Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 8700 14.10.2013 - 14.12.2013 62 0.036 % 192.12

Отже, сума пені складає 192,12 грн.

Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у заявленому позивачем розмірі - 189,00 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення штрафу у розмірі 4 350,00 грн., нарахованого на підставі п. 12.3 договору субпідряду, суд вказує таке.

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 9.04.2012р. у справі №20/246-08, які є обов'язковими для суду при прийнятті рішення відповідно до ст. 82 та ст. 111-28 ГПК України, у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Так, вищевказаним пунктом 12.3 договору сторони також встановили, що Підрядник у випадку порушення строків оплати виконаних робіт більш ніж на 30 календарних днів, додатково, крім пені, сплачує штраф у розмірі 50% від суми договору.

Таким чином, відповідач-1 у відповідності до вказаних умов договору зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі, що заявлений останнім до стягнення - 4 350, 00 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Так, відповідно до п. 42 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

На думку суду, стягнення з відповідача 1, крім відсотків річних, інфляційних втрат, пені, також штрафу у заявленій сумі спотворить дійсне правове призначення неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, стягнення штрафних санкцій перетвориться на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

За таких обставин, враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок порушення відповідачем 1 строків оплати виконаних робіт, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за правомірне зменшити нарахований позивачем штраф до 1 000 грн.

Разом з тим, аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 штрафу у сумі 2 175,00 грн., нарахований ним згідно п. 12.5 договору, вказує, що сторонами, дійсно, вказаним пунктом було встановлено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії даного договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 25 % від вартості робіт за даним договором.

При цьому, оскільки з системного аналізу п.12.5 договору вбачається, що вищевказаний штраф у розмірі 25 % передбачено у випадку відмови від виконання інших обов'язків , а не обов'язків по сплаті виконаних робіт, суд вважає, що його нараховано неправомірно, у зв'язку із чим вимоги про його стягнення є такими, що задоволенню не підлягають.

Аналізуючи вимоги про визнання виконаними проведених ТОВ "Охорона-Сервіс" робіт по монтажу та введенню в експлуатацію електророзподільного та контрольного обладнання, що є предметом договору поставки № 207-ХД від 30.07.2012 року, укладеного між ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та Охоронним агентством "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, суд зазначає наступне.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, передбачені законом або договором, самостійно визначивши предмет та підставу позову.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, а захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Фактично, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Сервіс" в частині визнання виконаними проведених ТОВ "Охорона-Сервіс" робіт направлений на встановлення фактів , які, в свою чергу, мають бути підставою для захисту свого права саме з боку Охоронного агентства "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом стягнення з відповідача 2 залишку коштів за договором поставки.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач-1 не звертався до суду з вимогами про стягнення коштів з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" або з ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» .

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивачем в будь-якому випадку не вірно обраний спосіб захисту щодо визнання проведених ним робіт виконаними, що є безумовною підставою для відмови у позові.

Проте, з огляду на те, що суд повинен надати оцінку усім обставинам справи у сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, договір поставки № 207-ХД від 30.07.2012р. за своєю правовою природою є змішаним, оскільки містить у собі два договори, а саме договір поставки та договір підряду, що відповідає ст.3. ст.6, ст. 627 ЦК України та прямо дозволено законодавством.

При цьому аналіз змісту вказаного договору свідчить про те, що спочатку здійснюється поставка продукції (протягом 10 календарних днів з моменту отримання передплати), приймання продукції на підставі товарної та видаткової накладної, і після цього, протягом 7 календарних днів після поставки продукції Замовнику, здійснюється виконання монтажу та введення в експлуатацію поставленої продукції.

Первинним документом, який, відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджує факт приймання передачі товарів та перехід права власності на них та використовується для обліку руху матеріальних цінностей, є видаткова накладна . Її оформлення та видачу передбачено також п.2.3 договору поставки. Згідно з вищевказаною нормою закону, видаткова накладна обов'язково повинна містити наступні реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявна у матеріалах справи видаткова накладна від 30.05.2013р. (т.1 а.с.77) складена однією стороною та з боку порту не підписана, у зв'язку з чим не може розглядатися судом як доказ здійснення поставки.

З урахуванням викладених обставин, позивачем не доведено поставку обладнання, передбаченого договором поставки.

Крім того, суду також не надано доказів придбання відповідачем-1 продукції, встановленої договором поставки № 207-ХД від 30.07.2012р., а надані ним податкові накладні від 10.08.2012р. (т.1а.с.84) на суму 3 161,62 грн. та від 10.08.2012р. на суму 57 064,00 грн. (т.1 а.с.85) та докази сплати цих сум (т.1 а.с.82-83), жодним чином не свідчать про отримання та придбання саме передбаченого договором товару. При цьому впродовж тривалого часу розгляду справи, відповідачем 1, незважаючи на вимоги суду, жодних інших документів надано не було.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем-1 не доведено поставку товару, а посилання на те, що обладнання згідно з переліком було передано ще 17.08.2012р. позивачу взагалі не може бути взято судом до уваги, оскільки зазначений акт (т.1 а.с.16) складено без участі порту.

Більш того, суд зазначає, що процесі розгляду справи, у зв'язку із виникненням питання стосовно наявності чи відсутності факту проведення робіт, за умови неналежного оформлення їх первісними документами, у справі № 916/4221/14 було призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів, за результатами якої судовим експертом - старшим науковим співробітником відділу фоноскопічних та комп'ютерних досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 06.07.2016р. було складено висновок № 751/29 (т.2 а.с.71-86).

Згідно вказаного висновку, експертом було встановлено неможливість ідентифікувати обладнання, наведене в специфікації (додатку) до договору поставки №207-ХД від 30.07.2012р., на прохідних контрольно-пропускних пунктів №1 та №2 ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний портВ» за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, у зв'язку із відсутністю у специфікації переліку серійних номерів цього обладнання .

При цьому у висновку експерта зазначено про не виявлення на НЖМД 1 - НЖМД 3 свідчень здійснення певних процедур з метою видалення програмного забезпечення та відключення обладнання, що зазначене в специфікації (додатку) до договору поставки №207-ХД від 30.07.2012р.

З урахуванням викладеного, суд, приймаючи до уваги обрання позивачем неналежного способу захисту, а також у зв'язку з недоведеністю виконання робіт по монтажу поставленої продукції з огляду, перш за все на відсутність факту її поставлення, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Згідно ст. 84 ГПК України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

З огляду на викладене, позов в частині вимог до відповідача 1 - Охоронного агентства "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні вимог до відповідача 2 - Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України слід відмовити в повному обсязі.

Враховуючи часткове задоволення судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Сервіс", судові витрати, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на позивача та відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Сервіс" в частині вимог до Охоронного агентства "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

2. Стягнути з Охоронного агентства "Оріон-Юг" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65062, м. Одеса, Приморський район, Фонтанська дорога, буд. 53, код ЄДРПОУ 31600923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Сервіс"(65062, м. Одеса, Приморський район, Фонтанська дорога, буд. 53, офіс 1, код ЄДРПОУ 32145711) основну заборгованість у розмірі 8 700 /вісім тисяч сімсот/ грн. 00 коп.; 3 % річних у сумі 347 /триста сорок сім/грн. 52 коп. інфляційних втрат у розмірі 1 417 /одна тисяча чотириста сімнадцять/ грн. 56 коп.; пеню у сумі 189/сто вісімдесят дев'ять/ грн. 00 коп.; штраф у розмірі 1 000 /одна тисяча/грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 595 /одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять/ грн. 69 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. В задоволенні позову в частині вимог до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 жовтня 2016 р.

Суддя Ю.М. Щавинська