ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2016 р.Справа № 922/2808/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши справу
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "ОСОБА_1 УКРАЇНА", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест", с. Станичне про стягнення 911414,87 грн. за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, дов. № 0110/16-ЛК від 01.08.2016 року
відповідача - не з*явився
ВСТАНОВИВ:
Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 911414,87 грн. штрафу за невиконання договірних зобов*язань за договорами поставки: № МР-02570 від 09 жовтня 2015 року, № МР-02557 від 07 жовтня 2015 року, МР-02494 від 30 вересня 2015 року, МР-02481 від 28 вересня 2015 року, № 02468 від 25 вересня 2015 року, № МР-02437 від 22 вересня 2015 року, № МР-02360 від 09 вересня 2015 року, № 02349 від 07 вересня 2015 року.
Представник позивача у судовому засіданні та у наданих письмових пояснення до позовної заяви підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі суду не надав.
Разом з цим, 05 вересня 2016 року до суду повернулося повідомлення про вручення відповідачу судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/2808/16.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.
В період з вересня по жовтень 2015 року між Підприємством з іноземними інвестиціями "ОСОБА_1 УКРАЇНА" (позивачем, покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" (відповідачем, продавцем) були укладені договори поставки № МР-02570 від 09 жовтня 2015 року, № МР-02557 від 07 жовтня 2015 року, МР-02494 від 30 вересня 2015 року, МР-02481 від 28 вересня 2015 року, № 02468 від 25 вересня 2015 року, № МР-02437 від 22 вересня 2015 року, № МР-02360 від 09 вересня 2015 року, № 02349 від 07 вересня 2015 року.
Відповідно до пункту 1.1. договорів поставки продавець зобов*язується поставити і передати у власність, а покупець оплатити і прийняти соняшник (товарний) українського походження врожаю 2015 року (товар), який поставляється транспортом постачальника на умовах DAP (доставка до) - ваги ПрАТ "КОЛОС", що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Пересічне, вул. Центральна, 1, згідно - ІНКОТЕРМС 2010.
В період з 07 вересня 2015 року по 30 жовтня 2015 року продавець поставив і передав у власність покупця 573,353 тон соняшника (товарного) на загальну суму 4557074,34 грн. В свою чергу покупець повністю виконав умови договорів та оплатив вартість поставленого товару, що підтверджується копіями платіжних доручень: № 3763 від 10 вересня 2015 року на суму 119837,50 грн., № 3798 від 11 вересня 2015 року на суму 113516,06 грн., № 3787 від 11 вересня 2015 року на суму 57303,97 грн., № 3894 від 15 вересня 2015 року на суму 103738,57 грн., № 3878 від 15 вересня 2015 року на суму 105832,93 грн., № 4157 від 24 вересня 2015 року на суму 154013,68 грн., № 4244 від 25 вересня 2015 року на суму 200194,45 грн.. № 4306 від 28 вересня 2015 року на суму 281804,54 грн., № 4307 від 28 вересня 2015 року на суму 201026,57 грн., № 531 від 01 жовтня 2015 року на суму 160000,08 грн., № 532 від 01 жовтня 2015 року на суму 153818,70 грн., № 554 від 01 жовтня 2015 року на суму 755816,29 грн., № 615 від 05 жовтня 2015 року на суму 990618,43 грн.. № 651 від 06 жовтня 2015 року на суму 148219,46 грн., № 652 від 06 жовтня 2015 року на суму 389995,52 грн., № 4572 від 09 жовтня 2015 року на суму 173840,74 грн., № 4627 від 12 жовтня 2015 року на суму 236921,16 грн., № 1015 від 15 жовтня 2015 року на суму 210575,77 грн.
Згідно пункту 6.6. договорів поставки суми ПДВ зазначені в податкових накладних, які продавець видає покупцю мають відображатися в податкових зобов*язаннях декларації з ПДВ продавця в тому звітному періоді, у якому були виписані податкові накладні. Продавець зобов*язаний подати в податкові органи декларації з ПДВ у встановленому законом порядку. За недотримання вимог цього пункту продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості товару.
Матеріали справи свідчать про те, що в квитанції № 1 автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" ДФС України зазначено, що декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" за вересень 2015 року та жовтень 2015 року не прийнято в зв*язку з порушенням вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв*язку, затвердженого наказом ДПА України № 233 від 10 квітня 2008 року, а саме: для платника ЄДРПОУ 37461160 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" не укладено договір про визнання електронної звітності.
22 січня 2016 року Підприємство з іноземними інвестиціями "ОСОБА_1 УКРАЇНА" направило на адресу відповідача лист № 19/01/16, в якому просило надати інформацію чи подавало Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" податкові декларації ПДВ за звітні періоди: вересень 2015 року та жовтень 2015 року.
20 лютого 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" на лист позивача № 19/01/16 надало відповідь, в якій повідомило, що зареєстровані декларації з ПДВ за періоди вересень - листопад 2015 року зняті з реєстру, як платника сільськогосподарського підприємства. Також у листі зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" неодноразово подавало декларації з ПДВ, в електронному вигляді, проте у відповідь приходять квитанції, що не укладено договір з Нововодолазькою об*єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області. Жодних доказів про повторну подачу декларації з ПДВ в електронному або у поперовому вигляді Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" позивачу не надало.
24 лютого 2016 року Підприємство з іноземними інвестиціями "ОСОБА_1 УКРАЇНА" на лист відповідача від 20 лютого 2016 року направило відповідь, в якій зазначало, що у разі, якщо органами ДФС не приймається податкова звітність, яка подається через автоматизовану систему, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" може подати податкові декларації з ПДВ у паперовому вигляді, проти відповідач жодних дій з цього приводу не зробив.
10 червня 2016 року Підприємство з іноземними інвестиціями "ОСОБА_1 УКРАЇНА" надіслало відповідачу вимогу № 08/06/16 з проханням сплатити на розрахунковий рахунок позивача штраф у розмірі 911414,87 грн, який передбачений пунктами 6.6. договорів поставки.
З матеріалів справи вбачається, що станом на звернення позивача з позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" не виконало умови договорів поставки: № МР-02570 від 09 жовтня 2015 року, № МР-02557 від 07 жовтня 2015 року, МР-02494 від 30 вересня 2015 року, МР-02481 від 28 вересня 2015 року, № 02468 від 25 вересня 2015 року, № МР-02437 від 22 вересня 2015 року, № МР-02360 від 09 вересня 2015 року, № 02349 від 07 вересня 2015 року.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Таким чином, дослідивши умови договорів поставки № МР-02570 від 09 жовтня 2015 року, № МР-02557 від 07 жовтня 2015 року, МР-02494 від 30 вересня 2015 року, МР-02481 від 28 вересня 2015 року, № 02468 від 25 вересня 2015 року, № МР-02437 від 22 вересня 2015 року, № МР-02360 від 09 вересня 2015 року, № 02349 від 07 вересня 2015 року, на підставі яких виникло первісне грошове зобов'язання, суд вважає, що вказані договори за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу та до яких повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи свідчать про те, що вимога № 08/06/16 від 10 червня 2016 року, отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" - 14 червня 2016 року, що підтверджується роздруківкою інформації про статус поштового відправлення з сайту УДП поштового зв*язку "Укрпошта". Відповідно семиденний строк для виконання боржником обов*язку сплати штрафу настав - 21 червня 2016 року.
Відповідно до пункту 4.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно пункту 49.18.1. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України податкова декларація, подана платником, вважається прийнятою: за наявності на всіх аркущах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв*язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Відповідно до пункту 6.6. статті 6 договорів поставки за недотримання строку на подачу декларації з ПДВ продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості товару.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.
За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до чатини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов*язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов*язання незалежно від ступеня його виконання або у кратному розмірі до вартості товару.
Таким чином, за невиконання умов договорів поставки: № МР-02570 від 09 жовтня 2015 року, № МР-02557 від 07 жовтня 2015 року, МР-02494 від 30 вересня 2015 року, МР-02481 від 28 вересня 2015 року, № 02468 від 25 вересня 2015 року, № МР-02437 від 22 вересня 2015 року, № МР-02360 від 09 вересня 2015 року, № 02349 від 07 вересня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" повинно сплатити позивачу суму штрафу у розмірі 911414,87 грн, що складає 20% від 4557074,34 грн. - вартості поставленого товару.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 509, 525, 526, 530, 551, 610, 611, 655 Цивільного кодексу України, статтями 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-Інвест" (63232, Харківська область, Нововодолазький район, с. Станичне, вул. Комарова, 9, розрахунковий рахунок 26003252618 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 37461160) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "ОСОБА_1 УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 100 (б/ц "Торонто", 6 поверх, вхід "А"), код ЄДРПОУ 23393195) 911414,87 грн. штрафу за невиконання договірних зобов*язань за договорами поставки: № МР-02570 від 09 жовтня 2015 року, № МР-02557 від 07 жовтня 2015 року, МР-02494 від 30 вересня 2015 року, МР-02481 від 28 вересня 2015 року, № 02468 від 25 вересня 2015 року, № МР-02437 від 22 вересня 2015 року, № МР-02360 від 09 вересня 2015 року, № 02349 від 07 вересня 2015 року та 13671,22 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20.10.2016 р.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2016 |
Оприлюднено | 27.10.2016 |
Номер документу | 62176999 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Хотенець П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні