Ухвала

від 18.10.2016 по справі 813/1369/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 р. Справа № 876/4721/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Гнатик А.З.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства В«ОліярВ» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства В«ОліярВ» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПП В«ОліярВ» звернулося з позовом до ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення за № НОМЕР_1 від 28.12.2015року на суму 228900 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки акту ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача та є необґрунтованими. Позивач зазначає, що господарські операції з ТОВ В«Оптова база В«Чай - АгропродуктВ» підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. З огляду на це, висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2016року, в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ПП В«ОліярВ» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП В«ОліярВ» (код ЄДРПОУ 32461721) з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ В«Оптова база В«Чай - АгропродуктВ» (код ЄДРПОУ -30785400) за березень 2015 року.

25.11.2015 року податковим органом за результатами перевірки складено акт за №936/13-25-22-00/32461721, яким встановлено порушення п. 14.1.36, п.14.1, п.14.1.231 ст. 14, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 201.1, п. 201.2, п.201.6 ст. 201, пп.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого ПП В«ОліярВ» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2015 року в сумі 228900 грн..

В акті перевірки зазначено, що згідно з інформаційною системою на рівні ДФС України ІС В«Податковий БлокВ» ТзОВ В«Оптова база В«Чай - АгропродуктВ» (код за ЄДРПОУ - 30785400)-9 сформувало податковий кредит за рахунок найбільших контрагентів - постачальників, а саме: ПП В«Прайм ФІШВ» (код ЄДРПОУ 37786861), ТОВ В«ОСОБА_3 КомпаніВ» (код ЄДРПОУ 39146820), ТзОВ В«ОСОБА_1 ОСОБА_4В» (код ЄДРПОУ 39371307), ТзОВ В«Виробниче підприємство В«Імпульс ПлюсВ» (код ЄДРПОУ 34150627), ПАТ В«Саливонківський цукровий заводВ» (код ЄДРПОУ 372517). Відповідно до електронних податкових накладних з номенклатурою : продукти харчування, душові системи.

Відтак, підприємство ТзОВ В«Оптова база В«Чай - АгропродуктВ» не могло продати ПП В«ОліярВ» зазначений у відпускних накладних товар, оскільки даний товар взагалі не оприбутковувався підприємством постачальником ТзОВ В«Оптова база В«Чай - АгропродуктВ» , як придбаний.

На підставі складеного акта, відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення форми В«В4В» від 28.12.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 228900 грн., та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 228900 грн.

Апелянт не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ПП В«ОліярВ» , згідно з Рішенням ГУ Державної фіскальної служби у Львівській області про результати розгляду скарги від 24.02.2016 року № 896/10/13-01-10-0705, залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області від 28.12.2015 року № НОМЕР_1, а скаргу ПП В«ОліярВ» - без задоволення.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 11.04.2016 року № 7980/6/99-99-10-01-01-25, залишено без змін податкове повідомлення- рішення ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області від 28.12.2015 року № НОМЕР_1, та рішення прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Між ТОВ В«Оптова база В«Чай - АгропродуктВ» (постачальник), з однієї сторони, та ПП В«ОліярВ» (покупець), з іншого боку, було укладено договір поставки № 120315 від 12.03.2015 року. Згідно даного договору постачальник зобов'язувався передати у власність покупця порошок перлітовий фільтрувальний, натрій гідрооксид 100%, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Відповідно до п. 2.3 Даного договору, поставка товару здійснюється партіями транспортом постачальника за місцем знаходження покупця (с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область).

На підтвердження виконання умов договору поставки №120315 від 12.03.2015р., апелянтом були надані наступні докази: специфікація №1 до договору поставки №120315 від 12.03.2014 року, видаткова накладна №44 від 27.03.2015 року на суму 763560, 00 грн., в тому числі ПДВ - 127260 грн., видаткова накладна №45 від 27.03.2015 року на суму 609840 грн., в тому числі ПДВ - 101640 грн., акт приймання - передачі від 27.03.2015 року, податкова накладна №44 від 27.03.2015 року на суму 763560,00 грн., в тому числі ПДВ - 127260 грн., податкова накладна №45 від 27.03.2015 року на суму 609840 грн., в тому числі ПДВ - 101640 грн., витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, договір про відступлення права вимоги №250915 від 25.09.2015 року, виписка з банківського рахунку, акти списання матеріалів №1025 від 31.03.2015 року, №1555 від 30.04.2015 року, №1839 від 31.05.2015 року, №2064 від 30.06.2015 року, регламент виробничий технологічний на виробництво нерафінованих виморожених, рафінованих дезодорованих невиморожених та рафінованих дезодорованих виморожених олій, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.(п. 198.3. ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Згідно з п. 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

При цьому, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою, оскільки для достеменного з'ясування реального характеру господарської операції з поставки товару необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції (при поставці товарів - документи на підтвердження їх транспортування, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, прийняття за кількістю та якістю, зберігання тощо), наявність у організації-контрагента основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, зміни у їх майновому стані як обов'язкова ознака господарської операції.

Як встановлено по справі, апелянтом не було надано товарно-транспортних накладних та інших відповідних супровідних документів по транспортуванню товару, а ні під час перевірки, а ні під час розгляду справи. Отже, підприємством не було надано доказів відвантаження, транспортування та прийняття товарів чи продукції, а також товаро-транспортних документів, наявність яких є обов'язковою для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, що передбачено умовами договору між ТОВ В«Оптова база В«Чай - АгропродуктВ» та ПП В«ОліярВ» (п. 2.3. Договору № 120315 від 12.03.2015 року), відтак, сама по собі наявність у апелянта підписаних видаткових накладних та акту приймання-передачі товару від 27.03.2015 року, не підтверджує фактичне отримання товарів від вказаного контрагента, таких документів недостатньо для підтвердження факту здійснення господарської операцій з використання транспортних засобів ТОВ В«Оптова база В«Чай - АгропродуктВ» , а з зазначених актів приймання - передачі неможливо встановити обсяг виконаних робіт, а саме: транспортування товару в кількості 90 (дев'яносто)тон за двома видатковими накладними, при тому, що один вантажний автомобіль технічно спроможний перевезти лише 20-25 тон вантажу.

За текстом договору, поставка товару здійснювалась транспортом постачальника ТОВ В«Оптова база В«Чай - АгропродуктВ» м. Київ до місця знаходження покупця ПП В«ОліярВ» с. Ставчани, Пустомитівського району Львівської області (згідно інформації зазначеній у договорі поставки № 120315 від 12.03.2015 року та у видаткових накладних), відтак доставити товар в кількості 90 400 кг по двох видаткових накладних №44 і №45 від 27.03.2015року фізично не вбачалось за можливе, адже таку кількість вантажу слід було б перевозити чотирма автомобілями по чотирьох окремих видаткових накладних і товаро-транспортих документах(шляхових листах), які за вимогами Інструкцій П-6; П-7 про прийняття товарів та продукції є обов'язковими при доставці вантажу автомобільним транспортом (а.с.66-67, 69-70).

До матеріалів справи долучено Акт приймання-передачі від 27.03.2015року, складений в с.Ставчани Пустомитівського району Львівської області про передачу і прийняття 904000 кг порошку перлітового, натрію гідрооксиду за підписами керівників підприємств сторін угоди, який жодним чином не відповідає вимогам Інструкцій П-6; П-7 про прийняття продукції по кількості та якості, затверджених Постановою ВР України від 12.09.1991року, а тому не може бути прийнятим до уваги чи визнаний належним доказом по справі апеляційним судом( а.с.71).

Крім цього, при перевезенні вантажів автомобільним транспортом товаро-транспортна накладна форми ТН-1 є основним первинним документом на підставі якого здійснюється списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, облік на шляху їх переміщення, подальше оприбуткування їх у вантажоодержувача, складського та бухгалтерського обліку, згідно наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України за №488/346 від 29.12.1995року; №363 від 14.10.1997року, які зареєстровані Міністерством юстиції України за №128/2568 від 20.02.1998року.

Формальна наявність лише первинних документів у вигляді видаткових і податкових накладних, які не підтверджені товаро-транспортними документами на переміщення вантажу, а останні обов'язково виписуються в чотирьох екземплярах (по одному для кожного з учасників господарської угоди і перевізника), недостатньо для спростування висновків податкового органу та не може свідчити про реальність виконання договору поставки порошку перлітового - натрію гідрооксиду в кількості 90 тон.

Відтак, колегія суддів додатково та прискіпливо дослідивши обставини справи прийшла до неспростовного переконання про те, що фактичні обставини справи свідчать про підставність і правомірність висновків податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин по поставці продукціїі з боку ТОВ В«Оптова база В«Чай - АгропродуктВ» в адресу ПП «Оліяр" по видаткових та податкових накладних за № 44;45 від 27.03.2015року, а тому податкове повідомлення-рішення від 28.12.2015 року № НОМЕР_1 не підлягає скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства В«ОліярВ» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі №813/1369/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2016 року