Рішення

від 17.10.2016 по справі 552/672/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/672/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Самсонової О.А.,

при секретарі Ворона Д.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визначення частки у праві спільної сумісної власності, виділ частки в натурі та визнання права власності,

за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку,

за зустрічним позовом ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку,

за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визначення частки у праві спільної сумісної власності, виділ частки в натурі та визнання права власності.

В позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог посилалась на те, що вона є власником 31/240 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних побудов, що розташований у АДРЕСА_1. Також на праві спільної сумісної власності їй належить земельна ділянка площею 0,1000 га, що розташована за цією ж адресою. Оскільки її частка у праві спільної власності на земельну ділянку не виділена, вона не може розпорядитися належним їй майном.

Тому позивач просила суд визначити її частку у праві спільної власності на земельну ділянку в розмірі 11/100 частин, визнати за нею право власності на 11/100 частин цієї земельної ділянки та виділити в натурі на місцевості земельну ділянку площею 85 кв.м., встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 05 серпня 2016 року №46-16.

Відповідачі ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визначення належних їм часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га в наступних розмірах: ОСОБА_10 - 3/50, ОСОБА_9 - 9/200, ОСОБА_11 - 3/200.

Відповідач ОСОБА_8 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визначення належної їй частки у праві спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку ,у якому просила визначити належну їй частку у розмірі 31/120.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 також звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визначення часток у праві спільної сумісної власності, виділ частки в натурі та визнання права власності. В своєму зустрічному позові просили суд визначити належні їм частки у праві спільної власності на вказану земельну ділянку, визнати за ними право власності на ці ділянки та виділити їх в натурі на місцевості.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2016 року за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги про виділення в натурі їх часток земельної ділянки та про визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку залишені без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги ОСОБА_7 підтримав та просив задовольнити. При цьому посилався на обставини, викладені в позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував. Під час розгляду справи змінив своє ставлення до зустрічних позовних вимог. В їх задоволенні просив відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 свої зустрічні позовні вимоги підтримали. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 просили відмовити, проти задоволення зустрічних позовів ОСОБА_8 та ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 не заперечували.

Представник відповідача ОСОБА_10 ОСОБА_5 та представник відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_4 в судовому засіданні зустрічні позови своїх довірителів підтримали в повному обсязі та просили задовольнити. Проти позовних вимог ОСОБА_7 щодо виділу земельної ділянки в натурі та щодо визначення порядку користування заперечили. Зустрічні позови, пред'явлені до їх довірителів визнали.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Клопотань щодо відкладення розгляду справи не подавали.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст. 169 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з'явились.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради від 10 серпня 2010 року №464 земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (т.1, а.с.16-17).

Частки співвласників у праві спільної власності на вказану земельну ділянку визначені не були.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 померла (а.с.52).

Визначаючи розмір часток співвласників земельної ділянки, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України частки у спільній власності вважаються рівними , якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними , якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом .

Більш детальне регулювання відповідних правовідносин передбачене ст. ст. 370 - 372 ЦКУ, які також виходять із рівності часток у праві спільної сумісної власності, допускаючи, проте, винятки із цього правила "з урахуванням обставин, що мають істотне значення". При застосуванні наведених норм важливе значення мають рекомендації Пленуму Верховного Суду України, викладені у постанові від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ". Слід особливо відзначити позицію, викладену в абз. 3 п. 21 постанови, за якою "суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої".

Вирішуючи питання про можливість визначення часток співвласників земельної ділянки відповідно до їх часток у праві спільної власності на житловий будинок, суд встановив наступне.

Як вбачається з даних інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22 квітня 2016 року №57920862 (т.1, а.с.145-147), на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на даний час зареєстровано право власності за:

ОСОБА_10 - на 9/300 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22 січня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. (копія правовстановлюючого документу - т.1, а.с.69);

ОСОБА_10 - на 9/300 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22 серпня 2003 року нотаріусом Третьої полтавської державної нотаріальної контори (копія правовстановлюючого документу - т.1, а.с.67);

ОСОБА_15 - на 9/300 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22 серпня 2003 року нотаріусом Третьої полтавської державної нотаріальної контори (копія правовстановлюючого документу - т.1, а.с.67);

ОСОБА_9 - на 9/300 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22 серпня 2003 року нотаріусом Третьої полтавської державної нотаріальної контори (т.1 а.с.67);

ОСОБА_12 - на 6/25 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 31 травня 2001 року, виданого управлінням житлокомунгоспу за №75 (т.1, а.с.95);

ОСОБА_7 - на 31/240 на підставі договору купівлі-продажу б/н, посвідченого 05 березня 1971 року Другою полтавською державною нотаріальною конторою (т.1, а.с.18-19);

ОСОБА_2 - на 31/480 на підставі договору дарування, б/н, від 18 січня 1995 року, посвідченого Першою полтавською державною нотаріальною конторою за №6-155 (т.1, а.с.135-136);

ОСОБА_3 - на 31/480 на підставі договору дарування, б/н, від 04 січня 1999 року, посвідченого Другою полтавською державною нотаріальною конторою за №2-1 (т.1, а.с.137);

ОСОБА_17 - на 31/120 на підставі договору купівлі-продажу, б/н, від 23 листопада 1995 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полєжаєвою Н.П. за №5955 (т.1, а.с.103-104);

ОСОБА_13 - на 2/25 на підставі договору дарування, б/н, від 07 червня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. за №3469 (т.1, а.с.94);

ОСОБА_14 - на 2/25 на підставі договору дарування, б/н, від 07 червня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. за №3469 (т.1, а.с.94);

ОСОБА_9 - на 3/200 на підставі свідоцтва про право на спадщину, б/н, від 22 серпня 2003 року, посвідченого Третьою полтавською державною нотаріальною конторою за №1-1260 (т.1, а.с.65);

ОСОБА_11 - на 3/200 на підставі свідоцтва про право на спадщину, б/н, від 22 серпня 2003 року, посвідченого Третьою полтавською державною нотаріальною конторою за №1-1260 (т.1, а.с.65).

Таким чином ні на час приватизації земельної ділянки, ні на час розгляду справи судом, сума часток співвласників житлового будинку, на які за ними зареєстровано право власності, не складає одиницю.

Рішенням Виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради від 29 травня 2001 року №224 змінено частки співвласників домоволодіння по АДРЕСА_1, які визначено у розмірах:

ОСОБА_12 - 2/5,

ОСОБА_7 - 1/10,

ОСОБА_20 - 3/25,

ОСОБА_2 - 2/25,

ОСОБА_8 - 1/4,

ОСОБА_21 - 1/20 (т.1, а.с.96).

Але дане рішення співвласниками будинку крім ОСОБА_22 залишено без реагування, реєстрація зміни розміру часток не проведена.

Також, як вбачається з викладеного вище, співвласники будинку ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_3 не брали участі у приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1, на якій розташований житловий будинок, співвласниками якого вони є.

До даного часу приватизація земельної ділянки ними не оскаржена.

Оскільки ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_3 не брали участі у приватизації земельної ділянки, відповідно вони не є її співвласниками, та відповідно, не може бути визначена їх частка у праві спільної власності на вказану земельну ділянку.

Як вбачається з інформації Управління Держгеокадастру у м.Полтаві від 22 квітня 2016 року №9-1604-0.5-396/2-16, державні акти на право власності на земельну ділянку з додатками були видані співвласникам ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 (т.1, а.с.167).

Інші співвласники - ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11 для одержання державних актів не звернулися.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про неможливість при визначенні часток співвласників земельної ділянки виходити з розміру їх часток у праві спільної власності на житловий будинок, та вважає за необхідне на підставі ч.2 ст.370 ЦК України виходити з рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності.

У зв'язку з цим необхідно встановити, що після приватизації земельної ділянки розмір частки у праві спільної власності кожного із її співвласників (ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11.) становить 1/8 частину.

Таким чином зустрічна позовна вимога ОСОБА_2 про визначення розміру частки підлягає до задоволення, позовні вимоги ОСОБА_7 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визначення часток - до часткового задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_7 про виділ частки земельної ділянки в натурі, суд виходить з того, що належна їй частка у праві спільної власності на житловий будинок в натурі не виділена, відповідно, відсутні підстави і для виділу в натурі частки земельної ділянки, на якій будинок розташований.

В задоволенні зазначеної позовної вимоги необхідно відмовити.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_7 про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 05 серпня 2016 року №46-16, виходячи з того, що таким порядком користування порушуватимуться права співвласників будинку, які не брали участь у приватизації земельної ділянки - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_3, та чиї інтереси не були враховані при складанні вказаного висновку.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про визначення частки та визнання права власності на частину земельної ділянки, суд виходить з того, що ОСОБА_3 не є співвласником земельної ділянки, оскільки участі у її приватизації не брала. Право власності на частину житлового будинку у неї виникло до приватизації земельної ділянки, але до даного часу приватизація земельної ділянки без її участі ОСОБА_3 не оскаржена.

Тому суд має виходити з даних рішення виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради від 10 серпня 2010 року №464, згідно якого співвласниками спірної земельної ділянки є лише ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про що видані відповідні державні акти на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Будь-які правочини, на підставі яких ОСОБА_3 набула б право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 або її частину, не укладались, право власності на земельну ділянку або її частину ОСОБА_3 не передавалось.

Тому в задоволенні зустрічних позовних з вимог ОСОБА_3 про визначення її частки у праві власності на земельну ділянку та про визнання права власності необхідно відмовити.

Враховуючи, що ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_13 не є співвласниками спірної земельної ділянки, вони не є належними відповідачами за позовними вимогами про визначення часток співвласників, виділ частки в натурі, визначення порядку користування та визнання права власності на земельну ділянку.

Тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_23 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 до ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_13 необхідно відмовити.

Судові витрати між сторонами необхідно розподілити пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_7 та зустрічні позови ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 задовольнити частково, зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити, що після приватизації земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, частки співвласників у спільній сумісній власності на зазначену земельну ділянку склали:

ОСОБА_2 - 1/8,

ОСОБА_7 - 1/8,

ОСОБА_8 - 1/8,

ОСОБА_15 - 1/8,

ОСОБА_9 - 1/8,

ОСОБА_10 - 1/8,

ОСОБА_11 - 1/8,

ОСОБА_12 - 1/8.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7 та в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на користь ОСОБА_2 по 91 грн. 87 коп. з кожного на відшкодування понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на користь ОСОБА_7 по 91 грн. 87 коп. з кожного на відшкодування понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на користь ОСОБА_8 по 45 грн. 93 коп. з кожного на відшкодування понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 на користь ОСОБА_9 по 137 грн. 80 коп. з кожного на відшкодування понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 на користь ОСОБА_10 по 137 грн. 80 коп. з кожного на відшкодування понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 на користь ОСОБА_11 по 137 грн. 80 коп. з кожного на відшкодування понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.

Головуючий О.А.Самсонова

17.10.2016