Ухвала

від 12.10.2016 по справі 703/1279/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1787/16Головуючий по 1 інстанції Категорія : на ухвалу Васильківська Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Качан О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКачана О. В. суддівЗахарової А. Ф., Фетісової Т. Л. при секретаріЛитвин-Восколович Ж. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ПП "Інфо-міст" про захист прав споживача та відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15.04.2016 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ПП "Інфо-міст" про захист прав споживача та відшкодування шкоди

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач подала клопотання про направлення справи на розгляд по підсудності до Івано-Франківського міського суду, за місцем знаходження відповідачів.

Ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2016 року в задоволенні клопотання відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу як таку, що постановлена із порушенням норм процесуального права та постановити нову, якою змінити підсудність розгляду справи.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступним мотивам.

При вирішенні справ даної категорії суди мають виходити насамперед із положень Закону "Про захист прав споживачів", прийнятого 12 травня 1991 р. і введеного в дію з 1 жовтня 1991 р., який відповідно до Закону від 15 грудня 1993 р. діє в новій редакції з 15 січня 1994 року, а також роз'ясненнями викладеними в постанові Пленум Верховного Суду України, від 12.04.1996, № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів".

Споживачем, права якого захищаються на підставі вказаного закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Оскільки даний закон не визначає певних меж своєї дії, відносини, які ним регулюються, роз'яснив пленум - ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин, між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду, в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування, доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян, у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг.

Вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем, виготівником, виконавцем, про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обов'язки сторін, суд має виходити як із норм данного закону і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать вказаному закону.

Із змісту контракту укладеного між сторонами 10.04.2013 року вбачається, що представництво ПП "Інфо-міст" іменує себе "консультант", а ОСОБА_7 є "клієнт". Консультант зобов'язується надати клієнту увесь комплекс послуг для досягнення певної мети - навчання в певному закладі та у певній країні.

За таких фактичних умов контракту колегія вважає обґрунтованим висновок суду про регулювання виниклих правовідносин між сторонами в тому числі і Законом України "Про захист прав споживачів" та відкриття провадження у справі за вибором позивача.

Законом України "Про судовий збір" не передбачено звільнення від сплати судового збору за іншими нормативними актами, крім вказаного Закону, в зв'язку з чим позивач зобов'язаний був оплатити судовий збір при подачі даного позову.

Керуючись ст. 109, 110, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ПП "Інфо-міст" про захист прав споживача та відшкодування шкоди відхилити, ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала колегії набуває законної сили з моменту проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :