Постанова

від 08.02.2011 по справі 2а-7681/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 р. № 2а-7681/10/1370

о 15 год., 02 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Голуб О.Є.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопром», представник -ОСОБА_1 (довіреність від 08.02.2011 року) до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області, представник -ОСОБА_2-М. про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення № 0000042321/0 від 26.01.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопром»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення № 0000042321/0 від 26.01.2010 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту № 1/23/35816239 від 14.01.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та плати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.05.2008 року по 30.11.2008 року прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000042321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість 4567,56 грн. (в тому числі 3045,04 грн. основного платежу, 1522,52 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

На думку позивача, видані його контрагентом ТОВ «Старт-Трейд ЛТД»податкові накладні містять всі необхідні реквізити передбачені п.п 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому припинення діяльності і анулювання Свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Старт-Трейд ЛТД»не робить недійсними всі угоди, укладені з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру та не скасовує видані даним контрагентом податкові накладні за такими договорами. Відтак, позивачем сформовано податковий кредит за звітні періоди відповідно до вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що позивачем включено до складу податкового кредиту за травень 2008 року 3045,04 грн. податку на додану вартість на підставі податкових накладних від 08.04.2008 року за № 1778 та від 15.04.2008 року за № 1868, виданих ТОВ «Старт-Трейд ЛТД», яке не задекларувало суми ПДВ по вказаних податкових накладних в складі податкових зобов'язань. Відтак, позивачем в порушення вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит за травень 2008 року на суму 3045,04 грн. Крім цього, представник відповідача в судовому засідання наголосив, що скарги позивача подані в порядку в порядку передбаченому п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення -рішення -без змін, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримав, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встанови наступні обставини:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопром»перебуває у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується копією Довідки серії АБ № 261125 від 08.07.2010 року.

14.01.2010 року ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.05.2008 року по 30.11.2008 року, про що складено акт № 1/23/35816239.

Вказаною перевіркою, крім іншого, встановлено порушення позивачем вимог п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», в результаті чого підприємством за період з 01.05.2008 року по 30.11.2008 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 4833,62 грн., в тому числі за вересень 2008 року у сумі 449,04 грн., жовтень 2008 року у сумі 1800,00 грн., листопад 2008 року у сумі 2584,58 грн. та зменшено значення р. 26 Декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року на суму 735,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що ТОВ «Старт -Трейд ЛТД»до податкового зобов'язання у декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року включено 5833,33 грн., в липні в декларації з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Технопром»відображено податкових зобов'язань в сумі 0,00 грн. Однак, ТОВ «Технопром»до податкового кредиту віднесено у травні 2008 року 3045,04 грн., згідно податкової накладної № 1778 від 08.04.2008 року на суму 1245,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 207,57 грн., податкової накладної № 1868 від 15.04.2008 року на суму 17024,84 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2837,47 грн.; у липні 2008 року до податкового кредиту віднесено 5883,34 грн., згідно податкової накладної № 2276 від 07.05.2008 року на суму 1087,91 грн., в тому числі ПДВ у сумі 181,32, податкової накладної № 2451 від 31.05.2008 року на суму 33912,09 грн., в тому числі ПДВ в сумі 5652,01 грн. Таким чином, позивачем зайво включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 3045,04 грн.

26.01.2010 року ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області, на підставі акту перевірки № 1/23/35816239 від 14.01.2010 року, прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000042321/0, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено порушення п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, усього 4567,56 грн., в тому числі 3045,04 грн. основним платежем, 1522,52 грн. штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням -рішенням не погодився, оскаржив вказане рішення в порядку передбаченому п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення -рішення відповідачем оскаржуване податкове повідомлення -рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями в (редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»№ 755-IV від 15.05.2003 року із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим же Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно абз. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно п.п. 17.1.3., п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф в даному випадку не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховуються заперечення відповідача та пояснення його представника щодо безпідставності включення позивачем до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у травні 2008 року в розмірі 3045,04 грн., оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій та правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість подано суду копії: реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.05.2008 року по 31.05.2008 року, картки рахунку 631 за другий квартал 2008 року, розхідних накладних № 2276 від 07.05.2008 року, № 1778 від 08.04.2008 року, № 1868 від 15.04.2008 року, № 2451 від 31.05.2008 року, копією випискою банку за 24.04.2008 року, 20.05.2008 року, копіями податкових накладних № 1778 від 08.04.2008 року, № 1868 від 15.04.2008 року, № 2451 від 31.05.2008 року.

Судом також не враховуються пояснення відповідача щодо відсутності у позивача підстав формування податкового кредиту у зв'язку з тим, що ТОВ «Старт-Трейд ЛТД»не задекларувало суми ПДВ по виданих податкових накладних в складі податкових зобов'язань, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в

залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагент позивача (ТОВ «Старт-Трейд ЛТД») не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагента позивача. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім цього, судом також не враховуються пояснення відповідача та його представника щодо безпідставності формування позивачем податкового кредиту на підставі виданих контрагентом (ТОВ «Старт-Трейд ЛТД») податкових накладних, у зв'язку з припиненням його діяльності і анулюванням свідоцтва платника ПДВ, оскільки на момент видачі вказаних податкових накладних ТОВ «Старт-Трейд ЛТД»було зареєстровано як суб'єкт господарювання та як платник податку на додану, а тому мало право видавати податкові накладні. Вказане підтверджується копією Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 02.12.2010 року за № 7705197.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Вказана позиція узгоджується з позицією по суті узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 13.01.2009 року та позицією Вищого адміністративного суду України викладеною у постановах від 21.01.2010 року, від 21.07.2010 року.

Відтак, обставини щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту у травні 2008 року на підставі вищевказаних податкових накладних відповідачем належними та допустимими доказами спростовані не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області № 0000042321/0 від 26.01.2010 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також відсутність підстав застосування до позивача п.п. 17.1.3., п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області № 0000042321/0 від 26.01.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопром»(ЄДРПОУ 34311670, Львівська область, м. Золочів, вул. Лермонтова, 1) 3,40 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, у порядку та строки згідно ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 14.02.2011 року.

Суддя Гавдик З.В.