Рішення

від 24.10.2016 по справі 916/1476/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2016 р.Справа № 916/1476/13

За позовом: Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1

до відповідача: Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області

за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : виробничого кооперативу В«Чорноморська Рів'єраВ»

про визнання незаконним та скасування рішення, повернення земельної ділянки

Головуючий суддя - Цісельський О.В.

Судді - Д'яченко Т.Г.

ОСОБА_2

За участю представники сторін:

від прокурора: Риженко М.Ю. (за посідченням)

від позивача (МОУ): ОСОБА_3 (за довіреністю)

від позивача (КЕВ м. Одеси): не з'явився

від відповідача: ОСОБА_4 (за довіреністю), ОСОБА_5 (за довіреністю)

від третьої особи: ОСОБА_6 (за довіреністю)

від інженера-землевпорядника концерну "КАМЕЛОТ": не з'явився

У відповідності до приписів ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.06.2013р. до 11 год. 40 хв. 03.07.2013р., з 30.09.2013р. до 14 год. 30 хв. 16.10.2016р.

СУТЬ СПОРУ: позивач, Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 28 грудня 2011р. №194-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області" в частині, що стосується віднесення земельних ділянок №№189, 190, 191, 195 загальною площею - 16,6318 га до земель комунальної власності;

- зобов'язати Чорноморську селищну раду повернути належному землекористувачу - КЕВ м. Одеси земельні ділянки №№189, 190,191, 195 загальною площею - 16,6318 га вартістю - 53 298 266 грн.

07.06.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області позовну заяву (вх.№2301/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1476/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Разом з позовною заявою прокурор звернувся до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів, яка викладена в тексті позовної заяви, у задоволенні, якої судом було відмовлено, з підстав її недоведеності та необґрунтованості.

01.07.2013р. відповідач звернувся до суду із заявою (вх.№19814/13) про залучення ТОВ "Чорноморське Рів'єра" до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Письмове клопотання представника Міністерства оборони України (вх.№21731/13 від 17.07.2013р.) про продовження строку розгляду справи, судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

19.08.2013р. прокурор подав до суду письмові пояснення (вх.№25086/13), якими навів додаткове обґрунтування заявлених позовних вимог, які судом досліджені та враховані при прийнятті рішення.

19.08.2013р. представник Міністерства оборони України звернувся до суду із заявою про призначення судової експертизи (вх.№25089/13), в обґрунтування якої зазначив, що для встановлення місцезнаходження спірних земельних ділянок №№189, 190, 191, 195 відповідно до експлікації розподілу земель смт. Чорноморське за формами власності, виникла необхідність у проведенні судової землевпорядної експертизи.

19.08.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області справу №916/1476/13 було призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області ОСОБА_7 від 19.08.2013р. було визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Д'яченко Т.Г., Зайцев Ю.О.

20.08.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Д'яченко Т.Г., Зайцев Ю.О. прийняла справу до свого провадження та призначила її до розгляду в судовому засіданні.

30.09.2013р. прокурор подав до суду письмові пояснення (вх.№29008/13), відповідно до яких навів перелік питань для судової експертизи.

Письмове клопотання представника Міністерства оборони України (вх.№29011/13 від 30.09.2013р.) про продовження строку розгляду справи, судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

30.09.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська Рів'єра" було замінено на його правонаступника - виробничий кооператив "Чорноморська Рів'єра"

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2013р. у справі №916/1476/13 було призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів було поставлено наступні питання:

1. Чи перебувають спірні земельні ділянки (№ 189, 190, 191, 195) загальною площею 16,6318 га в межах земельної ділянки, відображеної в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

2. У графічному вигляді відобразити спірні земельні ділянки з урахуванням меж земельної ділянки, відображеної в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

3. Визначити координати спірних земельних ділянок та вказати з ким вони мають (має) спільні межі?

4. Чи знаходиться на спірних земельних ділянках об'єкти нерухомого майна та кому воно належить?

З підстав призначення у справі №916/1476/13 судової експертизи, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2013р. провадження у справі було зупинено.

25.12.2013р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вх.№25.12.2013р.) про неможливість надання висновку за матеріалами господарської справи №916/1476/13.

З врахуванням того, що суддя Зайцев Ю.О. знаходився у відпустці, розпорядженням голови господарського суду Одеської області ОСОБА_7 від 25.12.2013р. справу №916/1476/13 було передано на розгляд колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Д'яченко Т.Г., Меденцев П.А.

25.12.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області колегією суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Д'яченко Т.Г., Меденцев П.А. було прийнято справу №916/1476/13 до свого провадження, поновлено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

З підстав перебування судді Меденцева П.А. з 08.01.2014р. по 03.02.2014р. у відпустці, розпорядженням голови господарського суду Одеської області ОСОБА_7 від 20.01.2014р., справу №916/1476/13 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Д'яченко Т.Г., Зайцев Ю.О.

21.01.2014р. ухвалою господарського суду Одеської області колегією суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Д'яченко Т.Г., Зайцев Ю.О. було прийнято справу №916/1476/13 до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

21.01.2014р. прокурор звернувся до суду із клопотанням (вх.№2-207/14) про зупинення провадження у даній справі, залучення спеціаліста в галузі геодезії для участі у проведенні призначеної судом комплексної землевпорядної експертизи, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2014р. призначено судову експертизу у справі №916/1476/13, проведення якої було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

1. Чи перебувають спірні земельні ділянки (№189, 190, 191, 195) загальною площею 16,6318 га в межах земельної ділянки, відображеної в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

2. У графічному вигляді відобразити спірні земельні ділянки з урахуванням меж земельної ділянки, відображеної в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

3. Визначити координати спірних земельних ділянок та вказати з ким вони мають (має) спільні межі?

4. Чи знаходиться на спірних земельних ділянках об'єкти нерухомого майна, кому вони належать, яку площу займають та яка площа земельних ділянок необхідна для використання та обслуговування відповідних об'єктів в разі їх наявності?

З підстав призначення судової експертизи, провадження у справі №916/1476/13 було зупинено.

17.02.2014р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових документів.

Враховуючи перебування головуючого судді Погребної К.Ф. на навчанні в Інституті підготовки професійних суддів України, розпорядженням голови суду ОСОБА_7 від 19.02.2014р., клопотання судового експерта (вх.№4044/14 від 17.02.2014р.) про надання додаткових документів, було передано на розгляд судді Брагіної Я.В.

Листом господарського суду Одеської області від 19.02.2014р. судового експерта було повідомлено про необхідність повернення матеріалів справи №916/1476/13 на адресу суду для розгляду клопотання.

20.03.2014р. на адресу суду надійшла справа №916/1476/13, у зв'язку з чим, 24.03.2014р. провадження у справі було поновлено.

З підстав ненадання сторонами документів, необхідних для проведення експертного дослідження, провадження у справі №916/1476/13 було зупинено для подальшого проведення експертного дослідження за наявними в матеріалах справи документами.

29.04.2014р. на адресу суду надійшло повідомлення (вх.№11011/14) Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про неможливість проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №916/1476/13.

27.05.2014р. провадження у справі №916/1476/13 було поновлено, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

11.06.2014р. на адресу суду надійшла заява (вх.№2-2350/14) Міністерства оборони України про призначення судової землевпорядної експертизи із залученням ДП "Одеський проектний інститут".

11.06.2014р. ухвалою господарського суду Одеської області заяву Міністерства оборони України було задоволено, призначено у справі №916/1476/13 судову землевпорядну експертизу, проведення якої було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи перебувають спірні земельні ділянки (№№189, 190, 191, 195) загальною площею 16,6318 га в межах земельної ділянки, відображеної в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

2. У графічному вигляді відобразити спірні земельні ділянки з урахуванням меж земельної ділянки, відображеної в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

3. Визначити координати спірних земельних ділянок та вказати з ким вони мають (має) спільні межі?

4. Чи знаходиться на спірних земельних ділянках об'єкти нерухомого майна та кому воно належить?

Проведення геодезичних робіт було доручено державному підприємству Міністерства оборони України В«Одеський проектний інститутВ» .

З врахуванням призначення судової експертизи у справі №916/1476/13, провадження у справі було зупинено.

14.11.2014р. на адресу суду надійшло клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про проведення експертного дослідження в строк, що перебільшує три місяці.

20.02.2015р. на адресу суду надійшло клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової експертизи.

На виконання зазначеного клопотання, судом, листом від 27.02.2015р. було повідомлено експертну установу про те, що після надходження на адресу суду результатів проведення геодезичних робіт, зазначені матеріали будуть скеровані на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

19.06.2015р. на адресу суду надійшов лист (вх.№15744/15) Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яким повідомлялось, що з врахуванням відсутності у експертної установи матеріалів проведених геодезичних робіт, проведення судової експертизи було зупинено.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Погребної К.Ф., розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_1 №1224 від 21.08.2015р., справу №916/1476/13 було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2015р., справу №916/1476/13 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Д'яченко Т.Г., Зайцев Ю.О.

04.11.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло повідомлення (вх.№27451/15) судового експерта ОСОБА_8 про повернення матеріалів справи №916/1476/13 без надання експертного висновку, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2015р., справу №916/1476/13 було прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя О.В. Цісельський, судді Д'яченко Т.Г., Зайцев Ю.О. до свого провадження, поновлено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

17.12.2015р. представник Міністерства оборони України звернувся до суду із клопотанням (вх.№2-6975/15) про призначення судової землевпорядної експертизи, проведення якої доручити ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2015р. клопотання Міністерства оборони України про призначення експертизи було задоволено, призначено у справі №916/1473/13 судову експертизу, проведення якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз".

На вирішення експерта поставити наступне питання:

1. Чи перебувають спірні земельні ділянки ( № 189, 190, 191, 195) загальною площею 16,6318 га в межах земельної ділянки, відображеної в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

2. У графічному вигляді відобразити спірні земельні ділянки з урахуванням меж земельної ділянки, відображеної в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

3. Визначити координати спірних земельних ділянок та вказати з ким вони мають (має) спільні межі?

4. Чи знаходиться на спірних земельних ділянках об'єкти нерухомого майна та кому воно належить?

У зв'язку із призначенням у справі №916/1476/13 судової експертизи, ухвалою господарського суду Одеської області, провадження у справі №916/1476/13 було зупинено.

01.02.2016р. на адресу суду надійшло клопотання (вх.№2-493/16) ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової експертизи у справі №916/1476/13, у зв'язку з чим, з метою задоволення клопотання експерта, провадження у справі було поновлено.

З врахуванням не надання суду відповідачем необхідних для проведення судової експертизи додаткових документів, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2016р. провадження у справі №916/1476/13 було зупинено до проведення судової експертизи за наявними документами.

Листом господарського суду Одеської області від 16.05.2016р. було погоджено залучення інженера-геодезиста для виконання комплексу топографо-геодезичних робіт в особі ОСОБА_9 (кваліфікаційний сертифікат №002856 від 13.03.2013р.) та Концерну "Камелот" з правом проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт (ліцензія №076129 від 21.09.2012р., серія АД) для проведення судової експертизи у справі №916/1476/13

25.08.2016р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов висновок експерта №191/15 за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи у справі №916/1476/13, у зв'язку з чим, провадження у справі було поновлено.

04.10.2016р. відповідач звернувся до суду із клопотанням (вх.№2-5226/16) про виклик судового експерта та інженера-землевпорядника, яке судом було задоволено.

04.10.2016р. до суду звернувся представник Міністерства оборони України із клопотанням (вх.№2-5228/16) про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи, яке судом було задоволено частково, в частині відкладення розгляду справи.

Письмове клопотання Міністерства оборони України про продовження строку розгляду справи (вх.№2-5567/16) судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

24.10.2016р. прокурор звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (вх.№25877/16), відповідно до якої просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівської району Одеської області від 28.12.2011р. №194-VI "Про розмежування проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське" в частині, що стосується віднесення земельних ділянок №№ 189, 190, 191, 195 загальною площею - 9,5063 га до земель комунальної власності;

- зобов'язати Чорноморську селищну раду Комінтернівського району Одеської області повернути державі в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси частину земельної ділянки №189 площею 1,5806 га вартістю 5 065 190 грн.

З врахуванням того, що зазначена заява не суперечить приписам ст.22 ГПК України та лише конкретизує прохальну частину позовної заяви, судом її було прийнято до розгляду.

Представник прокурора заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача МОУ заявлені прокурором позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі, однак письмову позицію щодо позову суду не надав.

Представник позивача КЕВ м. Одеси в судові засідання не з'являвся, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені прокурором позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№27794/13 від 17.09.2013р.)

Представник третьої особи, заявлені прокурором позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, однак письмову позицію щодо позову суду не надав.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові письмові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Також під час розгляду справи учасниками судового процесу надавалися клопотання щодо ознайомлення з матеріалами справи, які судом були задоволені.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

В 1983 році Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району (правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ міста ОСОБА_1) було видано Державний акт на право постійного користування землею серії Б №031728.

Відповідно до зазначеного Державного акту, виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради народних депутатів Одеської області Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району було надано у постійне та безоплатне користування земельні ділянки, загальною площею 4382,6 га, розташовані на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

22.09.2014р. Міністр оборони України ОСОБА_10 звернувся до відповідача листом №220/2022, яким повідомив, що Міністерство оборони України на підставі Державного акту 1983р. №031728 є землекористувачем земельних ділянок, які розташовані за адресою Одеська обл., Комінтернівський район смт. Чорноморське, а саме:

№11,12 - дизельна та ВКГ Чорноморської КЕЧ (0,65 та 0,67 га);

№18 - прибережна зсувна смуга від забудови вільна (16,9 га);

№21, 22 - зелені насадження, від забудови вільні (20,31 га);

№25 - озеро (7,42 га)

№41 - схили озера, від забудови вільні (60,5 га);

№37 - рілля, від забудови вільна (27,31 га).

У зв'язку з відсутністю необхідності у використанні для потреб оборони вищезазначених земельних ділянок Міністерство оборони України повідомляє про свою відмову від права користування цими ділянками на підставі положень, передбаченими ст.ст.141, 142 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим, Міністерство оборони України просило прийняти зазначені земельні ділянки до земель запасу Чорноморської селищної ради.

Згідно листа директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України №227/4604 від 07.10.2004р., командувача військами Південного оперативного командування було повідомлено про необхідність здійснення передачі до земель запасу у відповідності до чинного законодавства.

Листом ТВО начальника управління МОУ №31/1/705 від 11.10.2004р., Чорноморську КЕЧ району було повідомлено, що 22.09.2004р. Міністром оборони України прийнято рішення про передачу до земель запасу земельних ділянок загальною площею 136,76 га із земель "Чабанського" полігону, у зв'язку з чим, передачу земельних ділянок слід провести після винесення рішення Чорноморською селищною радою.

Рішенням Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області "Про прийом до земель запасу Чорноморської селищної ради земельних ділянок державної власності, загальною площею 136,76 га та розпорядження цими земельними ділянками" №304 від 12.10.2004р. вирішено:

1. Прийняти до земель запасу Чорноморської селищної ради земельні ділянки державної власності, загальною площею 136,76 га, що знаходяться в межах с.м.т. Чорноморське, а саме:

№11,12 - дизельна та ВКГ Чорноморської КЕЧ (0,65 та 0,67 га);

№18 - прибережна зсувна смуга від забудови вільна (16,9 га);

№21, 22 - зелені насадження, від забудови вільні (20,31 га);

№25 - озеро (7,42 га)

№41 - схили озера, від забудови вільні (60,5 га);

№37 - рілля, від забудови вільна (27,31 га).

2. Здійснити розпорядження прийнятими земельними ділянками загальною площею 136,76 га згідно до раніше прийнятих рішень сесії Чорноморської селищної ради №285, 286, 287, 289 від 30.07.2004р. та рішень прийнятих цією сесією.

Зазначене рішення №304 від 12.10.2004 року було прийняте за заявою Міністерства оборони України від 22.09.2004 року № 220/2022 про відмову від права користування у порядку ст.ст.141, 142 ЗК України, акта прийому-передачі восьми земельних ділянок загальною площею 136,76 га із земель Чабанського полігону, рішення виконкому ОСОБА_7 №106 від 05.10.2004 року та на підставі ст.12 ЗК України, п. 12 Розділу Х Перехідних положень ЗК України, постанови Кабінету міністрів України №427 від 31.03.2004 року "Про затвердження порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів".

12.10.2004р. на підставі акту прийому-передачі восьми земельних ділянок загальною площею 136,76 га із земель "Чабанського полігону" начальник Чорноморської КЕЧ району підполковник ОСОБА_11 здав, а голова Чорноморської селищної ради ОСОБА_12 прийняв к землі запасу Чорноморської селищної ради земельні ділянки державної власності, що знаходяться у межах смт. Чорноморське:

№11,12 - дизельна та ВКГ Чорноморської КЕЧ (0,65 та 0,67 га);

№18 - прибережна зсувна смуга від забудови вільна (16,9 га);

№21, 22 - зелені насадження, від забудови вільні (20,31 га);

№25 - озеро (7,42 га)

№41 - схили озера, від забудови вільні (60,5 га);

№37 - рілля, від забудови вільна (27,31 га).

загальною площею 136,76 га із земель "Чабанського" полігону, які не використовуються для потреб оборони.

Вказаний акт підписаний начальником Чорноморської КЕЧ району та Чорноморським селищним головою та скріплений печатками юридичних осіб.

На замовлення ТОВ "Чорноморська Рів'єра" ПП "Земконсалт" був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "Чорноморська Рів'єра" у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, експлуатації та обслуговування культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних об'єктів на території смт. Чорноморське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

29 вересня 2006р. між Чорноморською селищною радою Комінтернівського району Одеської області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморська Рів'єра" (Орендар) було укладено договір оренди землі, згідно п.1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 31,25 га для будівництва, експлуатації та обслуговування культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних об'єктів, за рахунок земель рекреаційного призначення не наданих у власність або користування, що перебувають в запасі Чорноморської селищної ради (в межах смт. Чорноморське) Комінтернівського району Одеської області, Україна (надалі - "Об'єкт оренди").

Відповідно до п.2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 31,25 га, у тому числі: під ярами 31,25 для будівництва, експлуатації та обслуговування культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних об'єктів, на території смт. Чорноморське, Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, за рахунок земель рекреаційного призначення.

За приписами п.2.2. Договору на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна а також інші об'єкти інфраструктури відсутні.

Пунктом 3.1. Договору укладено на 49 (сорок дев'ять) років.

На підставі акту приймання-передачі, 29.09.2006р. Чорноморська селищна рада передала, а товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська Рів'єра" прийняло земельні ділянки загальною площею 31,25 га за адресою: Україна, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське.

Зазначений договір зареєстровано в Комінтернівському районному відділі ОРФ ЦДЗК 02.10.2006р. за №040652400004.

На виконання приписів ч.1 ст.9 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" Чорноморська селищна рада Комінтернівського району Одеської області звернулась до державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" щодо розробки проекту землеустрою з розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області

В 2011р. державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" було розроблено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

28.12.2011р. Чорноморська селищна рада Комінтернівського району Одеської області Рішенням прийняла рішення №194-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області в межах населених пунктів смт. Чорноморське та с. Гвардійське", яким:

- затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, села Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області;

- розмежовано землі державної та комунальної власності на території Чорноморської селищної ради, в тому числі в межах населеного пункту смт. Чорноморське, в тому числі:

* 362,1904 га земель комунальної власності;

* 210,6917 га земель державної власності;

- надано згоду на отримання у комунальну власність земель, загальною площею 484,5762 га.

В обґрунтування заявленого позову, прокурор зазначає, що проведеною в порядку п.2 ч.1 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції 2013р.) перевіркою встановлено, що рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області в межах населених пунктів смт. Чорноморське та с. Гвардійське" №194-VI від 28.12.2011р. прийнято незаконно, з перевищенням повноважень та спричиняє шкоду державі, оскільки відповідачем затверджено проект землеустрою про розмежування земель оборони та передано в комунальну власність землі Міністерства оборони України без відповідної відмови Міністра оборони України та дозволу Кабінету Міністрів України.

Крім того, прокурор зазначає, що на оспорюваних земельних ділянках знаходиться військове майно.

Згідно висновку судового експерта №191/15 за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи експертом було встановлено, що земельні ділянки №189, №190, №191 та №195 частково розташовані (перебувають) в межах земельної ділянки, відображеної в Державному акті на право користування землею серії Б 031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983 році. Загальна площа накладання складає 9,5063 га.

У результаті проведеного обстеження земельних ділянках №189, №190, №191 №195 експертом встановлено, що на вказаних земельних ділянках відсутні об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, комунікації, тощо). Поверхня вказаних земельних ділянок на момент огляду покрита дикою рослинністю.

Так, на думку прокурора відповідачем оспорюваним рішенням затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель оборони, попре відсутності згоди (рішення) Кабінету Міністрів України про припинення права користування земельною ділянкою у складі земель Чабанського полігону та доказів, які б засвідчували добровільну відмову Міноборони України від спірної земельної ділянки на адресу Кабінету Міністрів України, що в свою чергу і стало підставою для Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернутись до господарського суду Одеської області для захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_12.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного:

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 143 Конституції України та п.3 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з приписами ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови;

землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

землі оздоровчого призначення;

землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення;

землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду;

землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ст.65 ЗК України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Статтею 77 ЗК України (у відповідній редакції) встановлено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Приписами ст.84 ЗК України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно зі ст.83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності та земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність, зокрема, у разі передачі їм земель державної власності.

Згідно з приписами ст.14 ЗУ "Про Збройні ОСОБА_11 України" (у відповідній редакції) земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

За приписами ст.1 Закони України "Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Щодо посилань прокурора на те, що компетентним державним органом не приймалось рішення про безоплатну передачу спірної земельної ділянки з державної власності у власність територіальної громади смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області, то таке посилання зроблено прокурором без урахування законодавства, чинного на час прийняття рішення відповідачем про прийом до земель запасу Чорноморської селищної ради земельних ділянок державної власності, загальною площею 136,76 га та розпорядження цими земельними ділянками .

Так, ст.2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", передбачено, що до компетенції Кабінету Міністрів України належить, зокрема, визначення порядку вилучення і передачі військового майна у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування).

Отже, повноваження щодо визначення порядку прийняття рішення про відчуження військового майна визначаються згідно з окремим нормативно-правовим актом, прийняття якого делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно з п.3 Положення "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року №1919 повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у п.4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

В свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1282 затверджено Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, яким встановлено, що передача військового майна у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням:

Кабінету Міністрів України - щодо цілісних майнових комплексів;

Міноборони - щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна, житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі цілісних майнових комплексів (п.4 Порядку в редакції, чинній на момент укладення договору оренди).

Виходячи зі змісту вищезазначеного, рішення щодо відчуження військового майна приймається Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України з урахуванням особливостей майна.

Відтак твердження прокурора про те, що право вилучення та передачі будь-якого військового майна, відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, є таким, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Водночас особливості користування земельними ділянками, наданими для потреб Збройних Сил України, визначені Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженим наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року №483.

Відповідно до п.44 положення, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з ст.27 Земельного Кодексу України.

Пунктом 45 положення визначено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Згідно п.46 положення, своєчасне виявлення земель, що не використовуються, та надання відомостей про них покладається на заступників Міністра оборони України - командувачів видів Збройних Сил України, командуючих військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, начальників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, а також командирів військових частин - землекористувачів.

Відповідно до п.47 положення, інженерне управління Військово-Морських Сил України, квартирно-експлуатаційні управління військових округів, квартирно-експлуатаційний відділ Північного оперативно-територіального командування і відповідні управління центрального апарату Міністерства оборони України узагальнюють відомості про наявність земель, що не використовуються для бойової підготовки військ, та надають їх до Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Відомості надаються разом з топографічними картами масштабу 1:25000 чи 1:50000, на яких нанесені земельні ділянки з координатами (землі, що розташовані в містах наносяться на плани міст), що пропонуються для передачі місцевим органам влади.

За приписами п.48 положення перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступниками Міністра оборони України - командувачами видів Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючими військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження Міністру оборони України.

Оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України (п. 50 положення).

Таким чином, Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженим наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року №483, передбачено певну процедуру відмови від користування землею, наданою для потреб Збройних Сил України, за відсутністю потреби та передачі цієї землі місцевим органам влади згідно з ст.27 ЗК України.

У відповідності до ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За приписами ст.142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що необхідною умовою передачі земель оборони є згода на це Міністра оборони України або, за його дорученням, начальника Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Саме таку правову позицію Вищого господарського суду України висловлено в постанові від 07.07.2016р. у справі №916/5113/15.

Водночас встановивши те, що спірні земельні ділянки, площею 136,76 га були прийняті Чорноморською селищною радою до земель запасу на підставі рішення №304 від 12.10.2004р., за наявності на це відповідної згоди міністра оборони України, яке на час розгляду справи не скасовувалось та є чинним.

Поряд з цим, слід зазначити, що рішення відповідача №304 від 12.10.2004 року було прийняте останнім за заявою Міністерства оборони України від 22.09.2004 року №220/2022 про відмову від права користування у порядку ст.ст.141, 142 ЗК України, акта прийому-передачі земельних ділянок загальною площею 136,76 га із земель Чабанського полігону, рішення виконкому ОСОБА_7 №106 від 05.10.2004 року та на підставі ст.12 ЗК України, п.12 Розділу Х Перехідних положень ЗК України, постанови Кабінету міністрів України №427 від 31.03.2004 року "Про затвердження порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів".

Як зазначив прокурор та не оспорювалось сторонами, земельні ділянки №189, 190, 191, 195, загальною площею 9,5063 га входять до складу земельних ділянок прийнятих відповідачем до складу земель комунальної власності.

З врахуванням зазначеного, Чорноморська селищна рада підставно прийняла рішення 28 грудня 2011р. №194-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області" в частині, що стосується віднесення земельних ділянок №№189, 190, 191, 195 загальною площею - 136,76 га до земель комунальної власності.

При цьому, суд зазначає, що оспорюване прокурором рішення Чорноморської селищної ради №194 від 28.12.2011р., яким було затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, села Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, розмежовано землі державної та комунальної власності на території Чорноморської селищної ради, в тому числі в межах населеного пункту смт. Чорноморське та надано згоду на отримання у комунальну власність земель, загальною площею 484,5762 га, є законним та не порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси.

За приписами п.4.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Слід зазначити, що суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення неможливе без проведення ним всебічного, повного, об'єктивного дослідження усіх обставин справи.

При цьому судове рішення повинно базуватись на принципах верховенства права, неупередженості, незалежності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловленої в своєму рішенні від 02.11.2004 року №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.

Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Згідно з вимогами ст.ст.32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" від 16.12.1993р. №69/1991/321/393 національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їх рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті , вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Стаття 34 ГПК України чітко визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що при вирішені спору судом мають бути належним чином зазначені підстави, на яких ґрунтується прийняте рішення.

І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, саме це зазначено у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_12 є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим відмовляє у їх задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог прокурора, судові витрати, згідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові - відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24 жовтня 2016 р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Судді Т.Г. Д'яченко

ОСОБА_2