Ухвала

від 25.10.2016 по справі 680/842/16-ц

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/842/16-ц

№ 2/680/378/16

У Х В А Л А

"25" жовтня 2016 р. смт. Нова Ушиця

Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Яцина О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, треті особи: Новоушицька районна державна адміністрація, фермерське господарство «БСБ-05» про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною угоди до договору оренди землі, -

встановив:

Позивач звернувся до суду зі вказаним позовом, в якому просить, серед іншого, визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі №017/06 від 17 липня 2006 року, який зареєстрований у Новоушицькому відділі ХРФЦДЗК, про що в державному реєстрі земель зроблено запис від 17 липня 2006 року за №01067680002.

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до такого висновку.

Із договору оренди землі №017/06вбачається, що 17 липня 2006 року Новоушицька районна державна адміністрація з одного боку та орендар ОСОБА_1, що діє на підставі статуту з другого боку, уклали договір, згідно яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Березівської сільської ради із земель державної власності загальною площею, 40 га - рілля. З листа повідомлення №30 від 15 вересня 2016 року, адресованого виконуючому обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, суд вбачає, що ОСОБА_1 діє як голова фермерського господарства «БСБ-05», код ЄДРПОУ 33823291.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Суд також звертає увагу на те, що у п.1.1, 1.2.2 та 1.2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК України підвідомчі господарським судам. Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фермерське господарство", чинної на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Фермерське господарство діє на основі Статуту.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі щодо права користування земельними ділянками, підсудні господарським судам (відповідну правову позицію викладено також у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 " Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ".

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі було встановлено, що позивач у справі діє як голова фермерського господарства, а не як фізична особа, у даному випадку наявний спір із земельних відносин приватноправового характеру, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому вважаю, що дана позовна заява не підлягає розгляду в суді у порядку цивільного судочинства, а підвідомча господарському суду, у зв'язку з чим у відкритті провадження в справі слід відмовити на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України.

ОСОБА_1 разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову.

Зі змісту ст.ст.151-153 ЦПК України вбачається, що суд може забезпечити позов тільки по цивільний справі, по якій відкрито провадження, за винятком, випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України, а саме: застосування забезпечення позову з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності може мати місце до відкриття провадження у справі.

Оскільки ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження у справі, тобто провадження в справі не відкрито, тому відсутні підстави для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.119,122, 151-153 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, треті особи: Новоушицька районна державна адміністрація, фермерське господарство «БСБ-05» про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною угоди до договору оренди землі - відмовити.

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу невідкладно надіслати позивачу разом із заявою та всіма доданими документами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

ССуддя: ОСОБА_2