Постанова

від 19.10.2016 по справі 823/863/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року справа № 823/863/16

16 год. 03 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреностями, представника відповідача ОСОБА_3 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (далі-позивач) з позовною заявою до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служи у Черкаській області (далі-відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2016 № 23/НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 26.01.2016 № 23/НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, винесено неправомірно і безпідставно, у зв'язку з тим, що відповідач дійшов невірного висновку в ході проведеної перевірки, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентом фактично здійснені та оформлені належним чином. Крім того, викладені в акті перевірки висновки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та направленими на безпідставне зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість. Також, позивач зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач не перебував на податковому обліку у Золотоніській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області. За вказаних обставин позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив про безпідставність доводів позивача щодо неможливості проведення перевірки посадовими особами відповідача у зв'язку з перереєстрацією позивача за іншим місцем обліку тому, що відповідно до пункту 10.14 розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09 грудня 2011 року після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори. Крім того, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.01.2016 № 23/НОМЕР_1, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 400 932 грн, прийнято на підставі акта перевірки від 06.01.2016 № 5/23-13/2200/31082518 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» за період з 01.07.2015 по 31.07.2015». Висновками акта перевірки встановлено, що подані документи на підтвердження реаліності здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» не можуть бути підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Золотоніської міської ради Черкаської області 23.01.2001, ідентифікаційний код 31082518.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.01.2016 № 23/НОМЕР_1, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 400 932 грн, прийнято на підставі акта перевірки від 06.01.2016 № 5/23-13/2200/31082518 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» за період з 01.07.2015 по 31.07.2015».

Висновками вказаного акта перевірки вставнолено порушення п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1 600 621 грн.

Як встановлено з висновків акта перевірки між прозивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» було укладено договір поставки від 01.07.2015 № 56. Вказаний договір підписаний директором товариства з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» ОСОБА_4

На підтвердження виконання вказаного договору товариством з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до матеріалів справи надало податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

У відповідності до видаткових накладних позивач отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» витратні матеріали для виробництва лікеро-горілчаної продукції на загальну суму 9 603 726 грн 26 коп., у тому числі ПДВ - 1 600 621 грн 04 коп. Вказані видаткові накладні містять підпис директора товариства з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» ОСОБА_4

Так, висновками перевірки зазначено, що у відповідності до даних, що містяться у системі «Подана звітність» підсистеми «Обробка податкових зобов'язань та платежів» системи «Податковий блок» Державної фіскальної служби України в частині поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» податкової та статистичної звітності встановлено наступне, що згідно відомостей про об'єкти оподаткування товариство з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» орендує лише офіс в приміщення за адресою: м. Запоріжжя Заводський район вул. Теплична буд. 5.

За даними додатків № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту і розрізі контрагентів» до Декларацій з податку на додану вартість за липень 2015 року, що надані товариством з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» до контролюючого органу, а також на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено відсутність придбання останнім таких видів продукції як пляшка, короби, піддони, решітки, що в подальшому були реалізовані позивачу.

Відповідно додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до Декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Агробазторг», а також на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» під час взаємовідносин з позивачем, а саме у липні 2015 року, одночасно мало взаємовідносини ще з 44 контрагентами - покупцями різних областей України.

До видаткових накладних надані товарно-транспортні накладні, відповідно до яких встановлено наступне.

Згідно товарно-транспортних накладних, пункт навантаження товарів знаходиться в приміщенні за адресою м. Дніпропетровськ вул. Білостоцького 93. Проте, відповідно до відомостей про об'єкти оподаткування встановлено відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» орендованих приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Білостоцького 93.

Крім того, в товарно-транспортних накладних за № 54, № 55/1, № 55/2 від 02.07.2015 зазначено що водій ОСОБА_5 02.07.2015 здійснив три виїзди до пункту завантаження в м. Дніпропетровськ, завантажився та перевіз товар вантажоодержувачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до м. Золотоноша Черкаської області, на загальну відстань більше як 1800 км.

Також службовою запискою від сектору контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів № 552/23-13-15-027 від 30.12.2015 було надано видаткові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» за липень 2015 року та копія журналу відвантаження лікеро-горілчаних виробів.

Відповідно до журналу обліку та наданих до перевірки видаткових накладних встановлено, що зазначені водії здійснювали перевезення від товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до складу товариства з обмеженою відповідальльністю «Петрус-Алко» в м. Золотоноша.

Отже, вищезазначеним встановлено що, водії відповідно до товарно-транспортних накладних до перевірки не могли здійснювати перевезення від товариства з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» (м. Дніпропетровськ) на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (м. Золотоноша, Черкаська область), оскільки вони були задіяні в перевезеннях по м. Золотоноша.

Вирішуючи питання про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать матеріали справи, 01.07.2015 позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» договір поставки № 56.

На підтвердження виконання ніби то укладеного між позивачем та його контрагентом договору товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» надало податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Так, з наданих позивачем документів про отримання позивачем від товариства з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» матеріалів виробництва лікеро-горілчаних виробів вбачається, що вони підписані директором товариства з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» ОСОБА_6

Судом також встановлено, що у період здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Агробазторг», а саме в липні 2015 року ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ДП ФТД «Маркет-Груп», що підтверджується відповідними наказами про прийняття та звільнення ОСОБА_4 з посади охоронника вказаного підприємства.

Крім того, згідно відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, встановлено, що ОСОБА_4 в період з 01.07.2015 по 30.09.2015 отримував дохід (заробітну плату) лише від ДП ФТД «Маркет-Груп».

Отже, враховуючи наведене, первинні документи надані до перевірки позивачем не мають юридичної значимості, не підтверджують реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Агробазторг» та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-101112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такий етап, як встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операціїдоговори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Тому в даному випадку наявність у платника податку виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Державної фіскальної служби України № 26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП від 08.12.2015р. змінено основне місце обліку позивача шляхом його переведення на облік до Спеціаплізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі МГУ ДФС.

Відповідно до пункту 10.14 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011р., після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та контролюючий орган вже повідомив платника податків про її проведення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що посадові особи відповідача мали достатні повноваження для проведення перевірки позивача.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу положень частини 2 статті 71 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні довела належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про незаконність формування позивачем податкового кредиту за липень 2015 року у зв'язку з включенням до його складу суми податку на додану вартість, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова складена у повному обсязі 24.10.2016.