Ухвала

від 20.10.2016 по справі 916/1656/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.10.2016Справа № 916/1656/16

За позовомПриватного підприємства «ЛЕВ 2004» доДержавного підприємства «Укртранснафтопродукт» простягнення 1 398 973,00 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1, ОСОБА_2 від відповідача:ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

На розгляді господарського суду Одеської області перебувала справа №916/1656/16 за позовом Приватного підприємства «ЛЕВ 2004» (надалі - ПП «ЛЕВ 2004») до Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» (надалі - ДП «Укртранснафтопродукт») про стягнення 1 398 973,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання охоронних послуг №2/16-ФО від 25.12.2015 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 398 973,00 грн., в тому числі суму основної заборгованості у розмірі 999 811,00 грн., штрафних санкцій у розмірі 344 251,00 грн., інфляційних у розмірі 43 734,00 грн. та компенсацію за користування чужими коштами у розмірі 11 177,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2016 р. справу №916/1656/16 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2016 р. справу №916/1656/16 передано на розгляд судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2016 р. справу прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду на 07.09.2016 р.

В тесті позовної заяви позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шлюзом накладення арешту на рахунки відповідача в обсязі позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В той же час, позивачем не надано суду жодних належним та допустимих доказів, з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не містить обґрунтувань з посиланням на докази в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, яким саме чином запропоновані в такій заяві заходи вплинуть на можливість виконання рішення у даній справі у випадку задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів.

Також позивачем не доведено та не обґрунтовано, яким чином майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного підприємства «ЛЕВ 2004» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити повністю.

Суддя В.П. Босий