Рішення

від 18.10.2016 по справі 910/13692/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2016Справа №910/13692/16

За позовом Дочірнього підприємства «Ойл Експортерз Лімітед»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНГ Еко Капітал»

Про стягнення 63 797,68 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 1/22 від 22.06.16.

Від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № б/н від 23.08.16.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Ойл Експортерз Лімітед» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНГ Еко Капітал» (далі - відповідач) про стягнення 43 797,68 грн., з яких: 43 650,68 грн. - основного боргу, 147,00 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.16. порушено провадження у справі № 910/13692/16 та призначено її до розгляду на 15.09.16.

За результатами судового засідання 15.09.16. розгляд справи було відкладено на 27.09.16., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

Щодо клопотання відповідача, поданого 26.09.16., про витребування від позивача додатків № 2, № 3 до договору № 01/03-01 від 01.03.16. суд відзначає, що за усними поясненнями Дочірнього підприємства «Ойл Експортерз Лімітед», такі додатки відсутні.

В судовому засіданні 27.09.16. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12.10.16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.16. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.

11.10.16. позивачем через відділ діловодства суду на підставі ст. 22 ГПК України було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Дочірнє підприємство «Ойл Експортерз Лімітед» просить суд стягнути з відповідача на свою користь 63 797,68 грн., з яких: 63 650,68 грн. - основного боргу, 147,00 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

В судовому засіданні 12.10.16. відповідачем було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує в частині стягнення 29 062,19 грн. основного боргу.

В судовому засіданні 12.10.16. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 18.10.16.

18.10.16. відповідачем через відділ діловодства суду було подано доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких він проти позову заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у вказаних доповненнях.

В судовому засіданні 18.10.16. відповідачем було підтримано подане ним 18.10.16. через відділ діловодства суду клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Клопотання обґрунтовано приписами п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України та доводами про те, що позивачем не подано додатків № 2, № 3 до договору № 01/03-01 від 01.03.16.

Позивач в судовому засіданні 18.10.16. заперечував проти задоволення означеного клопотання.

Розглянувши в судовому засіданні 18.10.16. клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про відмову в його задоволення з огляду на наступне.

За приписами п.5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Також, згідно з п. 4.9. вказаної постанови, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

При цьому, судом враховано, що за усними поясненнями позивача, такі додатки між сторонами підписано не було, а тому, відповідно, відсутня можливість їх надати до матеріалів даної справи.

Отже, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.10.16. позивачем було підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі із врахуванням заяви про збільшення їх розміру.

Відповідач в судовому засіданні 18.10.16. проти позову заперечував.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/13692/16.

В судовому засіданні 18.10.16. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

01.03.16. між позивачем (далі - Підрядник) та відповідачем (далі - Замовник) було укладено Договір № 01/03-01 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання здійснити комплекс робіт по електромонтажу на території та в будівлях заводу з переробки деревини та виробництва пелет за адресою: вул. Шевченка,96, с. Жубровичі, Олевського району Житомирської області, згідно затвердженого кошторису на об'єкт.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 9.3 з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п.п. 2.1-2.3 Договору, вартість робіт, накладних і транспортних витрат, необхідних для виконання робіт зазначена в додатку № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору. Остаточна вартість робіт коригується при остаточному розрахунку згідно з актами прийому-передачі виконаних підрядних робіт. Кошторисна вартість є динамічною. Зміна кошторисної вартості залежить від вартості матеріалів, обсягів та видів виконуваних робіт, що письмово узгоджується зі сторонами та оформлюється додатковою угодою до Договору. Передбачена Договором ціна може змінюватись за погодженням сторін шляхом внесення змін до кошторисів і до Договору лише за наявності обставин: зміна обсягів і складу робіт за рішенням замовника; зміна за рішенням або з вини Замовника строків будівництва; зупинка робіт за рішенням замовника.

Сторонами було погоджено кошторис в загальному розмірі 504 588,49 грн. шляхом підписання та скріплення печатками Додатків до Договору: № 1.1, № 1.2, № 1.3, № 1.4.

Сторони в пунктах 2.4, 2.6 Договору погодили, що Замовник здійснює оплату відповідно до графіка оплат (додаток № 3 до Договору). Поетапна оплата виконаних робіт відповідно до актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт проводиться згідно з додатком № 3 до Договору. Якщо роботи виконуються з випередженням графіка, замовник оплачує виконані роботи відповідно до актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Додатку № 3 до Договору (графіку оплат) сторонами погоджено не було.

Проте, в пункті 2.5 Договору сторони передбачили, що розрахунок з Підрядником за виконані роботи проводиться по кожному етапу протягом п'яти банківських днів після підписання відповідного акту прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

При цьому, відповідно до п. 3.3 Договору роботи виконуються поетапно, завершення кожного етапу оформляється актом прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Крім того, судом враховано, що Замовник має право в будь-який час оплатити Договір в 100% обсязі (п. 2.7 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи, передбачені Договором в терміни, визначені в додатку № 2 до Договору. Терміни виконання всього комплексу робіт визначаються поетапно, етапи зазначені в додатку № 3 до Договору та оформлюються актами прийому-передачі виконаних підрядних робіт по кожному етапу (п. п. 3.1, 3.2 Договору).

Разом з тим, судом враховано, що між сторонами було підписано та скріплено печатками Акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по Договору: № 1.1 на суму 152 341,20 грн., № 1.2 на суму 211 726,56 грн., № 1.3 на суму 54 129,48 грн., № 1.4 на суму 115 453,45 грн., на загальну суму 533 650,69 грн.

Відповідно до ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки за умовами Договору остаточна вартість робіт коригується при остаточному розрахунку згідно з актами прийому-передачі виконаних підрядних робіт, а кошторисна вартість є динамічною, судом встановлено, що умовами Договору передбачено приблизний кошторис.

Додаткові роботи, не передбачені затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконуються Підрядником на підставі додаткових угод до Договору (п. 3.5 Договору).

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду (ч. 4 ст. 844 ЦК України).

Хоча додаткові угоди до Договору сторонами не підписувались, проте, у відповідності до наявних в матеріалах справи та зазначених вище Актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по Договору, Замовник їх підписав та скріпив печаткою, та не відмовився від Договору, отже, є таким, що погодився на перевищення кошторису.

Вказане спростовує викладені в письмовому відзиві від 12.10.16. доводи відповідача про те, що ним не було узгоджено виконання робіт на суму 29 062,19 грн.

Крім того, все вказане вище свідчить про те, що сторонами було погоджено ціну Договору.

За приписами ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом, сторонами не було підписано додатку № 2 до Договору по термінам виконання будівельних робіт, отже, застосування підлягають положення ч. 2 ст. 846 ЦК України, у відповідності до яких, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

При цьому судом враховано, що за Актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по Договору: № 1.1, № 1.2, № 1.3, № 1.4 роботи (послуги) виконані повністю, сторони претензій одна до одної не мають.

Оцінюючи представлені позивачем докази в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо виконання робіт за Договором відповідачу, суд дійшов висновку, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 533 650,69 грн.

Крім того, жодних заперечень з приводу якості виконаних робіт відповідачем суду надано не було, акти є підписаними та скріпленими печаткою зі сторони відповідача.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Замовника за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Підрядником прийнятих за Договором зобов'язань з виконання робіт.

Жодних доказів на підтвердження власних доводів про те, що роботи ним за актами фактично не приймались, відповідачем до матеріалів справи не подано.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем ОСОБА_3 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по Договору: № 1.1 на суму 152 341,20 грн., № 1.2 на суму 211 726,56 грн., № 1.3 на суму 54 129,48 грн., № 1.4 на суму 115 453,45 грн., на загальну суму 533 650,69 грн., є належним доказом виконання позивачем робіт для відповідача за Договором, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з виконання робіт на суму 533 650,69 грн. здійснено в межах Договору та належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Як відзначалось судом, розрахунок з Підрядником за виконані роботи проводиться по кожному етапу протягом п'яти банківських днів після підписання відповідного акту прийому-передачі виконаних підрядних робіт. Замовник має право в будь-який час оплатити Договір в 100% обсязі (п. п. 2.5, 2.7 Договору).

У відповідності до наявних в матеріалах справи платіжних доручень: № 96 від 04.04.16. на суму 50 000,00 грн., № 135 від 19.04.16. на суму 60 000,00 грн., № 155 від 21.04.16. на суму 60 000,00 грн., № 175 від 29.04.16. на суму 30 000,00 грн., № 53 від 10.03.16. на суму 70 000,00 грн., № 42 від 03.03.16. на суму 200 000,00 грн., на загальну суму 470 000,00 грн., відповідач сплатив позивачу 470 000,00 грн. за виконані роботи за Договором.

Несплаченими залишились грошові кошти на суму 63 650,69 грн.

При встановлення того, з якої дати настав строк оплати виконаних робіт за Договором судом враховано наступне.

ОСОБА_3 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по Договору: № 1.1, № 1.2, № 1.3, № 1.4 не містять точної дати їх підписання, а зазначена від руки дата « 03.06.2016» на першій сторінці вказаних актів не приймається судом як така.

В підписаних сторонами та скріплених їх печатками Протоколі від 03.06.16. (по визначенню обов'язків сторін щодо остаточних фінансових розрахунків та введення в експлуатацію заводу з переробки деревини та виробництва пелет за адресою вул. Шевченка, 96, с. Жубровичі Олевського району Житомирської області) та Акті звірки станом на 03.06.16. до нього, не вказано дати до якої (чи з настанням якої/ чи періоду часу, протягом якого) відповідач зобов'язується сплатити неоплачені роботи зо Договором.

З огляду на вказане застосування підлягають положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією № 3 від 24.06.16. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити наявну за Договором заборгованість.

Зазначену претензію було направлено відповідачу 24.06.16. та отримано останнім 08.07.16., що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та інформацією, розміщеною на Інтернет порталі http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/ про наявність та стан пересилання поштових відправлень.

Таким чином, грошові кошти в розмірі 63 650,69 грн. за виконані, проте не оплачені за Договором роботи відповідач повинен був сплатити позивачу до 15.07.16. включно.

Отже, строк оплати є таким, що настав, а борг відповідача перед позивачем за Договором за виконані проте не оплачені підрядні роботи становить 63 650,69 грн.

Викладене спростовує доводи відповідача, викладені в письмовому відзиві від 12.10.16., про те, що неможливо встановити чи настав обов'язок відповідача сплатити виконані роботи.

Крім того, все означене вище свідчить про те. що сторонами було погоджено строки виконання зобов'язань за Договором.

Доводи відповідача про те, що під час підписання Договору генеральний директор ОСОБА_4 не мав необхідного обсягу повноважень на укладення такого Договору, не приймаються судом з огляду на наступне.

Договір № 01/03-01 від 01.03.16. недійсним в судовому порядку не визнався.

Крім того, відносно Договору сторонами узгоджено всі істотні умови, а відповідно він є укладеним. Більше того, сторони виконували взяті на себе зобов'язання за цим Договором.

Наданий відповідачем до матеріалів справи витяг з кримінального провадження № 12016100010006912 свідчить лише про те, що на підставі заяви від 08.07.16. Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві відкрито кримінальне провадження за заявою в.о. генерального директора відповідача на громадянина ОСОБА_4, та не підтверджує чи не спростовує жодних доводів сторін в даній справі, як і не несе доказового навантаження в межах даної справи.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем, роботи, виконані на підставі Договору, оплачено не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 63 650,69 грн.

Проте позивачем пред'явлено до стягнення 63 650,68 грн. основного боргу. Жодних заяв про збільшення розміру позовних вимог чи виправляння описки від позивача до суду не надходило. Жодного клопотання про вихід за межі позовних вимог на підставі ч. 1 ст. 83 ГПК України від заінтересованої сторони так само не надходило.

Таким чином, приймаючи до уваги все викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Ойл Експортерз Лімітед» про стягнення основного боргу в сумі 63 650,68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимог позивача про стягнення 147,00 грн. - 3% річних, суд відзначає наступне.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором в частині внесення плати за виконані роботи позивачем було нараховано за період з 09.06.16. по 20.07.16. та на суму 43 659,68 грн.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. (п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Оскільки строк оплати є таким, що настав 15.07.16., то прострочення почалось з 16.07.16., а тому розрахунок 3% річних здійснюється з 16.07.16. по 20.07.16. (як те вказано у розрахунку позивача).

Після здійснення власного розрахунку суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17,94 грн. - 3% річних. 3% річних в розмірі 129,06 грн. 3% річних нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Позивачем пред'явлено до стягнення 63 797,68 грн., отже розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 1 378,00 грн.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом (п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Отже, відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНГ Еко Капітал» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, б. 55, нежиле приміщення 2, в літері А; ідентифікаційний код 39814319) на користь Дочірнього підприємства «Ойл Експортерз Лімітед» (01030, м. Київ, вул. Пирогова, б. 7, квартира 2-А; ідентифікаційний код 23530054) 63 650 (шістдесят три тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 68 коп. - основного боргу, 17 (сімнадцять) грн. 94 коп. - 3% річних, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.16.

Суддя Т.М. Ващенко