Постанова
від 19.10.2016 по справі 911/1159/14
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р. Справа№ 911/1159/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

ОСОБА_1

за участю секретаря Чміль Я.Є.

та представників:

від боржника - не з'явились;

розпорядник майна - не з'явився;

від ПАТ „ВТБ ОСОБА_2В» - ОСОБА_3 (дов. від 14.05.2015 № 218);

інші учасники провадження у справі - не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ»

на ухвалу господарського суду Київської області від 13.07.2016

у справі № 911/1159/14 (суддя: Лопатін А.В.)

за заявою ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) В«РасалесВ»

до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) В«ОльвітаВ»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2016 у справі № 911/1159/14 задоволено клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 21.07.2015 про затвердження розміру грошової винагороди, нарахованої за період виконання останнім повноважень розпорядника майна боржника на загальну суму 33068,40 грн. та стягнення з заявника - ТОВ В«РасалесВ» вказаної винагороди; затверджено розмір грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015 на загальну суму 33068,40 грн.;стягнуто з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«РасалесВ» на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 грошову винагороду у розмірі 33 068,40 грн., в рахунок оплати послуг за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015; визнано кредиторами ТОВ В«ОльвітаВ» : ПАТ В«ВТБ ОСОБА_2В» з грошовими вимогами у розмірі 27655077,59 грн., з яких: 1218,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, 24290085,90 грн. - в четверту чергу, 3363773,69 грн. - в шосту чергу; ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» з грошовими вимогами у розмірі 28514,94 грн., з яких: 27296,94 грн. підлягають задоволенню в четверту чергу, 1218,00 грн. - в першу чергу; ПАТ Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» з грошовими вимогами у розмірі 1778632,07 грн., з яких 1218,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу; 1645835,18 грн. - в четверту чергу та 131578,89 грн. - в шосту чергу; Бориспільську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з грошовими вимогами у розмірі 54844,01 грн., з яких: 45107,83 грн. підлягають задоволенню в другу чергу, 9104,11 грн. - в третю чергу, 632,07 грн. - в шосту чергу; ТОВ В«РасалесВ» з грошовими вимогами у розмірі 448093,57 грн., з яких: 6090,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, 442003,57 грн. - в четверту чергу; Щасливську сільську раду Бориспільського району Київської області з грошовими вимогами у розмірі 2011681,07 грн., які підлягають задоволенню у четверту чергу; ПП В«Українська рибна компанія ЦентрВ» з грошовими вимогами у розмірі 141130,05 грн., з яких: 1218,00 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, а 139912,05 грн. підлягають погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» з грошовими вимогами у розмірі 139550972,12 грн., з яких: 1218,00 грн. - підлягають задоволенню в першу чергу, 124704950,77 грн. - в четверту чергу, 14844803,35 грн. - в шосту чергу; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, ТОВ В«ОльвитаВ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд відновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 13.07.2016 у даній справі в частині задоволення клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 21.07.2015 про затвердження розміру грошової винагороди, нарахованої за період виконання повноважень розпорядника майна боржника на загальну суму 33 068,40 гривень; затвердження розміру грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015 на загальну суму 33 068,40 гривень; стягнення з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«РасалесВ» на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 грошової винагороди у розмірі 33 068,40 гривень, в рахунок оплати послуг за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015; визнання кредиторами з грошовими вимогами до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» : Публічного акціонерного товариства В«ВТБ ОСОБА_2В» на суму 52 757 478,59 грн., Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» на суму 170 822 924,12 грн., ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«РасалесВ» на суму 448 093,57 грн., Публічного акціонерного товариства В«КиївоблгазВ» на суму 1 218,00 грн., Приватного підприємства В«Українська рибна компанія центрВ» на суму 141 130,05 грн.; окремого внесення до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» вимог Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» у розмірі 31 271 952,00 гривень, як забезпечені майном ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» , та прийняти в цій частині нове рішення (ухвалу), якою: відмовити в задоволенні клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 21.07.2015 про затвердження розміру грошової винагороди, нарахованої за період виконання повноважень розпорядника майна боржника на загальну суму 33 068,40 грн.; відмовити в затвердженні розміру грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015 на загальну суму 33 068,40 грн.; відмовити у стягненні з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«РасалесВ» на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 грошової винагороди у розмірі 33068,40 грн., в рахунок оплати послуг за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015; відмовити у визнанні кредиторами з грошовими вимогами до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» : Публічного акціонерного товариства В«ВТБ ОСОБА_2В» на суму 52 757 478,59 грн., Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» на суму 170 822 924,12 грн., ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«РасалесВ» на суму 448 093,57 грн., Публічного акціонерного товариства В«КиївоблгазВ» на суму 1 218,00 грн., Приватного підприємства В«Українська рибна компанія центрВ» на суму 141 130,05 грн.; відмовити в окремому внесенні до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» вимог Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» у розмірі 31 271 952,00 грн., як забезпечені майном ТОВ В«ОльвитаВ» .

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ В«ОльвитаВ» не наводить жодних обгрунтувань, лише просить суд врахувати доводи, які будуть наведені при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 у даній справі апеляційну скаргу ТОВ В«ОльвитаВ» прийнято до розгляду та призначено на 19.10.2016.

18.10.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ В«ОльвитаВ» надійшла телеграма, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю участі представника апелянта, не надавши будь-яких обґрунтувань та документальних підтверджень зазначеного.

В судове засідання 19.10.2016 розпорядник майна, представники боржника (апелянта) та кредиторів (крім представника ПАТ В«ВТБ ОСОБА_2В» ) не з'явилися. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцятиденного строку з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому, господарський суд виходить з того, що у даному випадку апелянт не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Представник ПАТ В«ВТБ ОСОБА_2В» категорично заперечив проти вказаного клопотання апелянта, зазначивши, що це є зловживанням процесуальними правами та затягуванням розгляду даної справи про банкрутство ТОВ В«ОльвитаВ» з боку боржника (апелянта).

Зважаючи на викладене, клопотання апелянта про відкладення розгляду апеляційної скарги, викладене в тексті вищевказаної телеграми, задоволенню не підлягає.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників, які не прибули у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Представник ПАТ „ВТБ ОСОБА_2В» в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.10.2016 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу в частині, що оскаржується, просив залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2014 порушено провадження у справі № 911/1159/14 про банкрутство ТОВ В«ОльвитаВ» , визнано ТОВ В«РасалесВ» кредитором ТОВ В«ОльвитаВ» з безспірними грошовими вимогами у розмірі 403908,33 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ В«ОльвитаВ» , призначено у справі розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_5, встановлено розпоряднику майна ТОВ В«ОльвитаВ» заробітну плату в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, зобов'язано розпорядника майна боржника подати до господарського суду реєстр вимог кредиторів у термін до 16.06.2014 та вирішено інші процесуальні питання.

05.05.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ В«ОльвитаВ» .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 апеляційні скарги ТОВ "Ольвита" та ТОВ "Расалес" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 30.04.2014 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 по справі № 911/1159/14 касаційну скаргу ТОВ В«ОльвитаВ» залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 30.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 залишено без змін.

26.05.2014 через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» подано заяву про визнання останнього кредитором ТОВ "Ольвита".

05.06.2014 до господарського суду Київської області від ПАТ Акціонерно-комерційний банк В«ЛьвівВ» надійшла заява про визнання останнього кредитором ТОВ "Ольвита".

10.06.2014 на адресу господарського суду Київської області від Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області надійшла заява про визнання кредитором в справі з грошовими вимогами у розмірі 54844,01 грн.

11.06.2014 на адресу господарського суду Київської області від ТОВ В«КФ АвіонВ» , ТОВ В«УкрелектростандартВ» та ПП В«ТД АгробудВ» надійшли заяви про визнання останніх кредиторами ТОВ "Ольвита".

Крім того, 11.06.2014 на адресу господарського суду Київської області від ТОВ "Расалес" надійшла заява з додатковими кредиторськими вимогами до боржника.

13.06.2014 на адресу господарського суду Київської області від ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» на дійшла заява про визнання останнього кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Ольвита".

16.06.2014 на адресу господарського суду Київської області від Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області та Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю В«Ольвія ОСОБА_2В.В» надійшли заяви про визнання останніх кредиторами ТОВ "Ольвита".

26.06.2014 на адресу господарського суду Київської області від ПП В«Українська рибна компанія ЦентрВ» надійшла заява з кредиторськими вимогами до боржника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2015 заяву розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого ОСОБА_5 про припинення повноважень останнього задоволено, звільнено від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» арбітражного керуючого ОСОБА_5, призначено новим розпорядником майна боржника у даній справі арбітражного керуючого ОСОБА_6, у задоволенні заяв про участь у даній справі про банкрутство, поданих арбітражними керуючими ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, відмовлено, та вирішено інші процесуальні питання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 апеляційну скаргу арбітражних керуючих ОСОБА_12 та ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 16.06.2015 по справі № 911/1159/14 - без змін.

За час перебування матеріалів справи № 911/1159/14 в апеляційній судовій інстанції, до господарського суду Київської області від арбітражного керуючого ОСОБА_5 надійшло клопотання про затвердження розміру грошової винагороди останнього, від боржника відзиви на подані до суду кредиторські заяви, від розпорядника майна боржника клопотання про забезпечення вимог кредиторів.

30.05.2016 на поштову адресу господарського суду Київської області від арбітражного керуючого ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому останній зазначає про неможливість прийняти участь у судовому засіданні та просить розглянути клопотання про затвердження розміру грошової винагороди за виконання повноважень розпорядження майна ТОВ В«ОльвитаВ» без участі останнього.

23.06.2016 розпорядником майна боржника подано доопрацьований реєстр вимог кредиторів ТОВ В«ОльвитаВ» .

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2016 у даній справі кредиторські заяви Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю В«Ольвія ОСОБА_2В.В» , ТОВ В«УкрелектростандартВ» , ТОВ В«КФ АвіонВ» та ПП В«ТД АгробудВ» повернуто заявникам без розгляду.

Як вже зазначалось, оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції задовольнив клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 21.07.2015 про затвердження розміру грошової винагороди, нарахованої за період виконання останнім повноважень розпорядника майна боржника на загальну суму 33068,40 грн. та стягнення з заявника - ТОВ В«РасалесВ» вказаної винагороди; затвердив розмір грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015 на загальну суму 33068,40 грн.; стягнув з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«РасалесВ» на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 грошову винагороду у розмірі 33 068,40 грн., в рахунок оплати послуг за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015; визнав кредиторами ТОВ В«ОльвітаВ» : ПАТ В«ВТБ ОСОБА_2В» з грошовими вимогами у розмірі 27655077,59 грн., з яких: 1218,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, 24290085,90 грн. - в четверту чергу, 3363773,69 грн. - в шосту чергу; ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» з грошовими вимогами у розмірі 28514,94 грн., з яких: 27296,94 грн. підлягають задоволенню в четверту чергу, 1218,00 грн. - в першу чергу; ПАТ Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» з грошовими вимогами у розмірі 1778632,07 грн., з яких 1218,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу; 1645835,18 грн. - в четверту чергу та 131578,89 грн. - в шосту чергу; Бориспільську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з грошовими вимогами у розмірі 54844,01 грн., з яких: 45107,83 грн. підлягають задоволенню в другу чергу, 9104,11 грн. - в третю чергу, 632,07 грн. - в шосту чергу; ТОВ В«РасалесВ» з грошовими вимогами у розмірі 448093,57 грн., з яких: 6090,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, 442003,57 грн. - в четверту чергу; Щасливську сільську раду Бориспільського району Київської області з грошовими вимогами у розмірі 2011681,07 грн., які підлягають задоволенню у четверту чергу; ПП В«Українська рибна компанія ЦентрВ» з грошовими вимогами у розмірі 141130,05 грн., з яких: 1218,00 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, а 139912,05 грн. підлягають погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» з грошовими вимогами у розмірі 139550972,12 грн., з яких: 1218,00 грн. - підлягають задоволенню в першу чергу, 124704950,77 грн. - в четверту чергу, 14844803,35 грн. - в шосту чергу; вирішено інші процесуальні питання.

Апелянт не погодився з оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду у відповідній частині, про що судова колегія зазначила вище.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу лише в тій частині, що оскаржується апелянтом.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

Щодо клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_5 про затвердження розміру оплати послуг на суму 33068,40 грн. та стягнення вказаної оплати з ТОВ "Расалес", то слід зазначити наступне.

У відповідності з частиною дев'ятою ст. 16 Закону, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела їх сплати.

Як вже зазначалося, ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2016 розпорядником майна ТОВ В«ОльвитаВ» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5, встановлено розпоряднику майна ТОВ В«ОльвитаВ» заробітну плату в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, вирішено сплату вказаної грошової винагороди розпоряднику майна здійснювати шляхом її авансування заявником на депозитний рахунок нотаріуса та її виплати арбітражному керуючому за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Згідно зі ст. 98 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 115 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Частиною третьою статті 115 Закону встановлено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Частиною другою статті 115 Закону встановлено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансованого платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Частиною п'ятою ст. 115 Закону визначено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Відтак, законодавцем у Законі чітко встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом авансування цієї грошової винагороди.

Відповідно, виключена можливість застосування положень частини п'ятої ст. 115 Закону, у випадку вирішення питання щодо джерела фінансування грошової винагороди розпоряднику майна.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Здійснивши перерахунок заявленої суми оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015 (дата припинення повноважень останнього) на суму 33 068,40 грн., судова колегія дослідивши поданий арбітражним керуючим ОСОБА_5 розрахунок заявленої суми оплати послуг вважає його вірно розрахованим.

Оскільки ухвала господарського суду Київської області від 30.04.2014, якою, зокрема, було встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_5 та джерело її виплати, залишена в силі апеляційною та касаційною судовими інстанціями, розрахунок здійснений арбітражним керуючим вірно. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно затвердив розмір оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015 на суму 33 068,40 грн.

Крім того, враховуючи, що ТОВ "Расалес", як заявник у даній справі, свого обов'язку, встановленого Законом та покладеного на нього ухвалою суду від 30.04.2014 не виконав, не здійснював сплати грошової винагороди розпоряднику майна шляхом її авансування на депозитний рахунок нотаріуса та її виплати арбітражному керуючому за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника, доказів, які б спростовували дані твердження заявником не подано, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, стягнувши з ТОВ "Расалес" на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 оплату послуг на суму 33 068,40 грн., нараховану за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015.

Разом з тим, без будь-якого обґрунтування апелянтом оскаржуються кредиторські вимоги, визнані судом за оскаржуваною ухвалою. Судова колегія, дослідивши вказані кредиторські вимоги ПАТ В«ВТБ ОСОБА_2В» , ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» , ПАТ Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» , Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, ТОВ В«РасалесВ» , Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ПП В«Українська рибна компанія ЦентрВ» , ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» встановила наступне.

У частині першій ст. 23 Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частини шостої ст. 23 Закону заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Відповідно до частини другої ст. 25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Виходячи зі змісту ст. 25 Закону, за результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені ч. 2 ст. 22 цього Закону.

Відповідно до частини другої ст. 23 Закону кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Щодо кредиторських вимог ПАТ В«ВТБ ОСОБА_2В» на суму 52757478,59 грн.

07.09.2006 між ЗАТ В«ВНЄШТОРГБАНК (УКРАЇНА)В» , правонаступником якого є ПАТ В«ВТБ БАНКВ» (банк, кредитор) та ТОВ В«ОльвитаВ» (позичальник, боржник) укладено Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/378к (далі - кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язувався надати ТОВ В«ОЛЬВИТАВ» грошові кошти у тимчасове користування в межах максимального ліміту заборгованості 3 600 000 доларів США. Надання кредиту здійснювалось поетапно, окремими частинами (траншами) з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 06.09.2010, зі сплатою 13,5 % відсотків річних за користування кредитом.

В подальшому, до Кредитного договору були внесені зміни та доповнення шляхом підписання договорів про внесення змін. Вказані договори про внесення змін є невід'ємними частинами Кредитного договору. На виконання п. 7.1. Кредитного договору, усі додатки, зміни та доповнення до Договору мають бути вчиненні в письмовій формі, скріплені печатками та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов'язковим посиланням на цей Договір.

Так, у Договорі від 15.05.2012 № 7 про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 07.09.2006 № 10-0604/378к (далі - договір № 7) сторони дійшли згоди про наступне: ПАТ В«ВТБ БАНКВ» зобов'язувався на умовах Кредитного договору надати ТОВ В«ОЛЬВИТАВ» кредит в сумі 2 955 000 доларів США та 3 758 000 грн., а ТОВ В«ОЛЬВИТАВ» зобов'язалось прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше 28.12.2012, а також сплатити плату за Кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним Договором. Валютою кредитування за цим Договором вважаються долари США та гривня.

У відповідності до п. 3.1.2. Договору № 7 проценти за користування кредитом, розмір яких є базовим, встановлюється у розмірі 10 % процентів річних в доларах США та 18 % процентів річних в гривнях.

Кредитор та позичальник домовились, що базовий розмір процентів за користування кредитом збільшується у випадках та на умовах встановлених п. 3.1.3. Договору № 7.

Банком належним чином виконано умови вищевказаного договору, в той час як, боржник взяті на себе зобов'язання не виконав, що було встановлено під час розгляду справи № 911/406/13-г, а тому, згідно з приписами ст. 35 ГПК України, не потребує доказування.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2013 у справі № 911/406/13-г стягнуто з ТОВ В«ОЛЬВИТАВ» на користь ПАТ В«ВТБ БАНКВ» заборгованість за кредитом та штрафні санкції в сумі 3 091 560,03 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 18.01.2013 становить 24 710 839,32 грн.) та 3 998 295,33 грн., 68 820 грн. витрат по сплаті судового збору.

Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 04.03.2014 у справі № 911/404/13-г задоволено позовні вимоги ПАТ В«ВТБ БАНКВ» , в рахунок погашення заборгованості ТОВ В«ОльвитаВ» перед ПАТ В«ВТБ ОСОБА_2В» за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 07.09.2006 № 10-0604/378к в розмірі 3 091 560,03 долари США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 18.01.2013, становить 24710839,32 грн.) та 3 998 295,33 грн., з яких: 2 955 000,00 долари США заборгованості за кредитом у доларах США, 3 758 000,00 грн. заборгованості за кредитом у гривнях, 103 975,47 долари США заборгованості по відсоткам за користування кредитом у доларах США, 197 129,36 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом у гривнях, 25 502,05 долари США пені за несвоєчасну сплату кредиту в доларах США, 32 432,05 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту в гривнях, 1589,05 долари США пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в доларах США, 2 815,19 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в гривнях,3% річних в сумі 5 171,25 долари США за прострочення сплати кредиту в доларах США, 3% річних в сумі 6 486,41 грн. за прострочення сплати кредиту в гривнях, 3% річних в сумі 322,21 долари США за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в доларах США, 3% річних в сумі 563,02 грн. за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в гривнях, звернути стягнення на передане в іпотеку за Іпотечним договором від 07.09.2006 із змінами та доповненнями до нього нерухоме майно: 1) 1-а черга реконструкції з розширення існуючого овочесховища під комплекс по зберіганню овочів, ягід та фруктів (холодильник), літ. А, загальною площею 2 672,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, та належить ТОВ В«ОльвитаВ» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.08.2006 №905, виданого Щасливською сільською радою, зареєстрованого Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації 17.08.2006 в реєстровій книзі 8 (№ запису 901) за реєстраційним №15750662; 2) земельна ділянка, загальною площею 0,109 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, с. Щасливе, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:01:006:0014 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка належить ТОВ В«ОльвитаВ» на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №778370, виданого 03.02.2006 та зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300004; 3) овочесховище, інвентаризаційний №117, літ. А-1, загальною площею 973,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, та належить ТОВ В«ОльвитаВ» на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2004, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим номером №1253, зареєстрованого в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації 12.05.2004 в реєстровій книзі №2 (номер запису 74) за реєстраційним № 4905400;. 4) будівля стаціонарних автомобільних ваг, інвентаризаційний №263, літ. Б, загальною площею 68,8 кв. м., що розташовані на земельній ділянці за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, та належать ТОВ В«ОльвитаВ» на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2004, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_13 за реєстровим №1251, зареєстрованого в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації 12.05.2004 в реєстровій книзі №6 (номер запису 491) за реєстраційним № 4905058, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за визначеною сторонами початковою ціною реалізації в розмірі 20 947 400,00 грн.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012 у справі № 37/64). Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

Таким чином, враховуючи, що боржником ні в добровільному, ні в примусовому порядку вищезазначені рішення суду не були виконані, заборгованість боржника збільшилась і становить 52756260,59 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту в доларах США - 2955000,00 доларів США, що еквівалентно 33691671,86 грн.; заборгованість по тілу кредиту в гривнях - 3758000,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом в доларах США - 739875,08 доларів США, що еквівалентно 8435745,66 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом в гривнях - 1315595,51 грн.; пені за прострочення виконання грошового зобов'язання на загальну суму - 3363773,69 грн.; 3% річних на загальну суму - 1722502,01 грн.; інфляційні витрати на загальну суму - 331331,86 грн.; понесених витрат на сплату судового збору за подання позовів - 137640,00 грн.

Здійснивши перерахунок заявлених банком вимог, суд встановив , що відповідний розрахунок здійснений заявником вірно.

З метою забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/378к між позичальником та банком було укладено наступні договори:

- іпотечний договір від 07.09.2006, відповідно до умов якого, боржником передано в іпотеку: 1) 1-а черга реконструкції з розширення існуючого овочесховища під комплекс по зберіганню овочів, ягід та фруктів (холодильник), літ. А, загальною площею 2 672,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, та належить ТОВ В«ОльвитаВ» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.08.2006 №905, виданого Щасливською сільською радою, зареєстрованого Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації 17.08.2006р. в реєстровій книзі 8 (№ запису 901) за реєстраційним №15750662; 2) земельна ділянка, загальною площею 0,109 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, с. Щасливе, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:01:006:0014 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка належить ТОВ В«ОльвитаВ» на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №778370, виданого 03.02.2006 та зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300004; 3) овочесховище, інвентаризаційний №117, літ. А-1, загальною площею 973,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, та належить ТОВ В«ОльвитаВ» на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2004р., посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим номером №1253, зареєстрованого в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації 12.05.2004р. в реєстровій книзі №2 (номер запису 74) за реєстраційним № 4905400;. 4) будівля стаціонарних автомобільних ваг, інвентаризаційний №263, літ. Б, загальною площею 68,8 кв. м., що розташовані на земельній ділянці за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, та належать ТОВ В«ОльвитаВ» на підставі договору купівлі-продажу від 20.04..2004р., посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_13 за реєстровим №1251, зареєстрованого в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації 12.05.2004 в реєстровій книзі №6 (номер запису 491) за реєстраційним № 4905058. Вартість предмету іпотеки сторонами оцінено в 20947400,00 грн. (додатковий договір № 1), що було встановлено під час розгляду справи № 911/404/13-г та вказано в тексті рішення суду від 04.03.2014, крім того, підтвердженням цього є долучена банком до матеріалів справи копія договору від 14.02.2007 про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 від 07.09.2006 за реєстровим № 6589;

- договір застави № 10.0604/466з від 09.11.2006 р., відповідно до умов якого, боржником передано в заставу основні засоби (обладнання) згідно додатку № 1 до цього договору). Вартість предмету застави сторонами оцінено в 4155000,00 грн.;

- договір застави обладнання № 100.2.3.-13/128з-11 від 24.06.2011 р., відповідно до умов якого, боржником передано в заставу обладнання (холодильне обладнання) згідно додатку № 1 до цього договору). Вартість предмету застави сторонами оцінено в 1,00 грн.

Таким чином, визначена сторонами загальна заставна вартість майна, переданого боржником в іпотеку та заставу банку, становить 25102401,00 грн., тоді як, заявником в кредиторській заяві зазначено 23617701,00 грн., проте при здійсненні аналізу документів долучених до кредиторської заяви, судом встановлено, що банком під час здійснення розрахунків заставної вартості майна за вищевказаними договорами, не було враховано, що сторонами договору іпотеки від 07.09.2006 було змінено заставну вартість предметів іпотеки, про що вказано в рішенні суду від 04.03.2014 у справі № 911/404/13-г.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення закріплені в частині першій та частині сьомій ст. 193 ГК України (далі - ГК України), відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

ПАТ В«ВТБ ОСОБА_2В» належними та допустимими доказами доведено факт неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за вищевказаним договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/378к та, відповідно, наявність у боржника перед банком заборгованості на суму 52 756 260,59 грн. (з урахуванням понесених витрат за подання до суду позовів).

За таких обставин, судом першої інстанції правомірно визнано ПАТ В«ВТБ ОСОБА_2В» кредитором ТОВ В«ОльвитаВ» з грошовими вимогами, сума яких, з урахуванням понесених витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви, становить 52 757 478,59 грн. і які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, наступним чином:

- 25 102 401,00 грн. підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ В«ОльвитаВ» , як забезпечені заставою та іпотекою майна боржника;

- 1 218,00 грн. (судовий збір) - підлягають включенню в першу чергу задоволення;

- 24 290 085,90 грн. (тіло кредиту, відсотки за користування кредитом, інфляційні втрати, 3% річних) - підлягають включенню в четверту чергу задоволення;

- 3 363 773,69 грн. (пеня) - підлягають включенню в шосту чергу.

Щодо кредиторських вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» на суму 28514,94 грн.

02.01.2013 між ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» (постачальник) та ТОВ В«ОльвитаВ» (споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів № 2013/П-ПР-04010032709379-30464, з урахуванням змін згідно додаткової угоди, відповідно до умов договору постачальник здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1. договору).

Розрахунковий період за вищевказаним договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 4.5, 4.6.3 договору).

На виконання умов договору постачальником поставлено споживачу природний газ за регульованим тарифом для промислових потреб у період січень - лютий 2014 року в об'ємі 7500 м3 на суму 31498,74 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 та від 28.02.2014, проте боржник розрахувався частково, здійснивши оплату на суму 4201,80 грн., у зв'язку з чим, у останнього виник борг за неоплачений природний газ на суму 27296,94 грн.

Матеріалами кредиторської заяви ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» підтверджується факт наявності порушення боржником взятих на себе за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів № 2013/П-ПР-04010032709379-30464 та, відповідно наявності заборгованості за спожитий газ на суму 27296,94 грн. Вказана сума боргу визнана розпорядником майна боржника в повному обсязі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2015 до господарського суду надійшов лист ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» в якому останнє просить суд залишити без розгляду кредиторську заяву. Крім того, 05.06.2016 до суду надійшов повторний лист аналогічного змісту.

Відповідно до приписів статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. (частина четверта та частина шоста статті).

За своєю правовою природою вищезазначена вимога ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» є відмовою від розгляду кредиторської заяви.

Так, відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно з п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що у випадках відмови позивача від позову (п. 4 частини першої ст. 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Водночас у вказаних листах ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» жодним чином не обґрунтовує свою відмову від розгляду кредиторської заяви, в той час як, наявність заборгованості боржника за спожитий газ у розмірі 27296,94 грн. підтверджується долученими до кредиторської заяви документами, заборгованість (кредиторські вимоги) визнані розпорядником майна боржника.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про неможливість прийняття відмови ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» від розгляду кредиторської заяви.

Таким чином, враховуючи, що станом на дату винесення оскаржуваної ухвали та розгляду апеляційної скарги в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості боржника перед заявником, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується долученими доказами, суд визнає ПАТ по газопостачанню та газифікації В«КиївоблгазВ» кредитором ТОВ В«ОльвитаВ» з сумою кредиторських вимог, яка з урахуванням сплати судового збору, становить 28 514,94 грн., з яких: 27 296,94 грн. підлягають задоволенню в четверту чергу, 1 218,00 грн. (судовий збір) - в першу чергу.

Щодо кредиторських вимог ПАТ Акціонерно-комерційний банк В«ЛьвівВ» на суму 2239468,07 грн.

16.02.2011 між ПАТ Акціонерно-комерційний банк В«ЛьвівВ» (далі-банк, кредитор) та ТОВ В«Логіка ФрешВ» було укладено договір кредитної лінії № 10 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредити, сплатити проценти та комісії за користування ними, а також сплатити інші платежі, передбачені цим договором (п. 1 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1.1 кредитного договору максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією складає 2000000,00 грн.

Призначення кредитної лінії - поповнення обігових коштів. Процентна ставка - 20% (п. 2.1.2, 2.1.3 кредитного договору).

Згідно з п. 2.1.4 кредитного договору строк дії кредитної лінії до 15.02.2013 включно.

Порядок видачі кредитів по кредитній лінії - траншами, шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з наступним використанням за цільовим призначенням (п. 2.1.5 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1.6 кредитного договору порядок зменшення максимального ліміту заборгованості за кредитною лінією - згідно графіку пониження кредиту: з 7-го по 23-ій місяць кредитування по 111000 грн. (17 траншів); 24-ий місяць кредитування - 113000 грн. (1 транш).

Згідно з п. 2.6 кредитного договору для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок № 20635043759060.980. датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворення строкової заборгованості по позичковому рахунку).

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом В«факт/360В» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною п. 2.1.3 цього договору.

Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п. 4.2 цього договору, у валюті отриманого кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані (п. 4.4 кредитного договору).

Згідно з п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит/кредити у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором.

З метою забезпечення виконання позичальником (ТОВ В«Логіка ФрешВ» ) зобов'язань за договором кредитної лінії № 10, 16.02.2011 р. між ПАТ Акціонерно-комерційний банк В«ЛьвівВ» (кредитор) та ТОВ В«ОльвитаВ» (поручитель) було укладено договір поруки (далі - договір поруки), відповідно до умов якого ТОВ В«ОльвитаВ» зобов'язалось перед банком - кредитором відповідати за своєчасне і повне виконання зобов'язань позичальника за договором кредитної лінії від 16.02.2011р. № 10. Порукою забезпечується виконання зобов'язань позичальника у повному обсязі. Поручительство за цим договором забезпечується усім майном, грошовими коштами та майновими правами, належними поручителю (п. 1.2 договору поруки).

ПАТ Акціонерно-комерційний банк В«ЛьвівВ» належним чином виконано свої зобов'язання за вказаним договором, тоді як, як ТОВ В«Логіка ФрешВ» , і ТОВ В«ОльвитаВ» порушили взяті на себе за вищевказаними договорами зобовязання, що було встановлено під час розгляду справ № 911/583/13-г, № 911/706/14, а тому, в силу вимог ст. 35 ГПК України, вказані факти не потребують доведенню.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 28.05.2013 у справі № 911/583/13-г позов задоволено повністю, серед іншого, стягнуто солідарно з ТОВ В«Логіка ФрешВ» та ТОВ В«ОльвитаВ» на користь ПАТ Акціонерно-комерційний банк В«ЛьвівВ» 1864000,00 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 147691,81 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 111433,71 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами, крім того, стягнуто з ТОВ В«ОльвитаВ» на користь ПАТ Акціонерно-комерційний банк В«ЛьвівВ» 14154,55 грн. витрат по сплаті судового збору.

Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 08.04.2014 у справі № 911/706/14 позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з ТОВ В«Логіка ФрешВ» та ТОВ В«ОльвитаВ» на користь ПАТ Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» 205 319,96 грн. процентів за користування кредитом, 20145,18 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, крім того, стягнуто з ТОВ В«ОльвитаВ» на користь ПАТ Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» 2 254,65 грн. судового збору.

Таким чином, з ТОВ В«ОльвитаВ» , як солідарного боржника стягнено на користь ПАТ Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» згідно з вищезазначеними рішеннями суду загальну суму 2 364 999,86 грн., разом з тим, у зв'язку з частковим погашенням відсотків за користування кредитом, станом на дату звернення до суду заборгованість ТОВ В«ОльвитаВ» , як солідарного боржника, перед ПАТ Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» становить 2 239 468,07 грн., з яких: 1 864 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 227 479,98 грн. - по відсоткам за користування кредитом, 131 578,89 грн. - пені, 16 409,20 грн. - судовий збір.

Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується рішеннями суду, які набрали законної сили, а тому є преюдиціальним, тобто таким, що не потребує доказуванню.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання позичальником - ТОВ В«Логіка ФрешВ» взятих на себе зобов'язань за договором кредитної лінії № 10, 16.02.2011 між ПАТ Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» (заставодержатель) та ТОВ В«ОльвитаВ» (заставодавець) укладено договір застави, предмет застави сторонами оцінено в 462 054,00 грн.

Виходячи з наведеного, частина грошових вимог ПАТ Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» за кредитним договором № 10 в сумі 462054,00 грн. підлягає окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ В«ОльвитаВ» , як забезпечені заставою майна боржника.

Разом з тим, грошові вимоги ПАТ Акціонерно-комерційного банку В«ЛьвівВ» до боржника, які виникли на підставі кредитного договору та договору поруки та які підтверджені рішеннями суду, що, з урахуванням понесених на сплату судового збору за подання кредиторської заяви, становлять 1778 632,07 грн. не є забезпеченими, відповідно, задоволення останніх має здійснюватись у черговості встановленій ст. 45 Закону, а саме: 1218,00 грн. - в першу чергу; 1645835,18 грн. - в четверту чергу та 131578,89 грн. - в шосту чергу.

Щодо кредиторських вимог Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на суму 54844,01 грн.

Заборгованість боржника зі сплати єдиного соціального внеску на суму 45107,83 грн. підтверджується звітами боржника від 20.02.2014 № НОМЕР_1 за січень 2014 р., від 19.03.2014 № НОМЕР_2 за лютий 2014 року, від 22.04.2014 № НОМЕР_3 за березень 2014 року, від 19.05.2014 № НОМЕР_4 за березень 2014 року.

Заборгованість боржника зі сплати авансових внесків з податку на прибуток на суму 8691,07 грн. підтверджується податковими деклараціями від 28.01.2013 № НОМЕР_5, від 07.02.2013 № НОМЕР_6 та податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2013 № НОМЕР_7.

Заборгованість боржника зі сплати за спеціальне користування водними ресурсами на суму 1045,11 грн. підтверджується податковою декларацією від 16.01.2014 № НОМЕР_8 за звітний 2013 рік, податковою декларацією від 10.05.2015 № 9026522076 за перший квартал 2014 року, податковим повідомленням-рішенням від 23052014 № НОМЕР_9 (порушення терміну сплати самостійно визначених сум в 2011 році).

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Статтею 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають право, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (38.1 ст. 38 ПК України).

Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області належними та допустимими доказами доведено факт наявності у банкрута податкової заборгованості на суму 54844,01 грн., з яких: 45107,83 грн. єдиного соціального внеску (основний платіж), 8691,07 грн. податку на прибуток (8284,52 грн. основний платіж, 406,55 грн. штрафні санкції), 1045,11 грн. збір за спеціальне користування водними ресурсами (819,59 грн. основний платіж, 225,52 грн. штрафних санкцій).

Пунктом 2 частини першої статті 45 Закону встановлено, що у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Пунктом 3 частини першої зазначеної статті Закону встановлено, що у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Приписами статті 25 Закону встановлено, що неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

За таких обставин, оскільки заборгованість боржника перед Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на час винесення оскаржуваної ухвали не погашена, визнана розпорядником майна боржника у повному обсязі, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд першої інстанції правомірно визнав Бориспільську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області кредитором ТОВ В«ОльвитаВ» з грошовими вимогами у розмірі 54844,01 грн., з яких: 45107,83 грн. підлягають задоволенню в другу чергу, 9104,11 грн. - в третю чергу, 632,07 грн. - в шосту чергу.

Щодо додаткових вимог ТОВ В«РасалесВ» на суму 49237,03 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.06.2013 у справі № 911/2059/13 позов ТОВ В«РасалесВ» до ТОВ В«ОльвитаВ» про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ТОВ В«ОльвитаВ» на користь ТОВ В«РасалесВ» 395946,40 грн. боргу та 7961,93 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2014, на підставі вищевказаного рішення суду, визнано ТОВ В«РасалесВ» кредитором ТОВ В«ОльвитаВ» з безспірними грошовими вимогами у розмірі 403908,33 грн.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012 у справі № 37/64). Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення ВСУ, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

Частинами першою та другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ В«РасалесВ» , на підставі вищезазначеної статті, заявлено грошові вимоги 49237,03 грн., які складаються з інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих за прострочення грошового зобов'язання.

Здійснивши перерахунок заявлених додаткових вимог, судом першої інстанції вірно встановлено, що кредитором допущено помилку при здійсненні відповідного розрахунку, а грошові зобов'язання боржника, які виникли у зв'язку з простроченням сплати боргу становлять 38095,24 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно визнав заявлені ТОВ В«РасалесВ» додаткові грошові вимоги, які становлять, з урахуванням понесених на сплату судового збору витрат, 44185,24 грн., в іншій частині вимоги заявника вірно відхилив.

Враховуючи визнані ухвалою суду від 30.04.2014 безспірні грошові вимоги ТОВ В«РасалесВ» у розмірі 403908,33 грн., а також з урахуванням понесених на сплату судового збору витрат, судом першої інстанції правомірно внесено в реєстр вимог кредиторів боржника ТОВ В«РасалесВ» з грошовими вимогами на загальну суму 448093,57 грн., з яких: 6090,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, 442003,57 грн. - в четверту чергу.

Щодо кредиторських вимог Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області на суму 2 011 681,07 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.06.2013 по справі № 911/1055/13 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ В«ОльвитаВ» на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області 1 662 416,00 грн. основного боргу, 133 152,00 грн. 3% річних, 216 113,07 грн. інфляційних втрат, 40 233,62 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 вищезазначене рішення суду змінено в частині стягнення судового збору, а саме, судовий збір стягнуто з ТОВ В«ОльвитаВ» в дохід державного бюджету України.

На примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 12.06.2013 по справі № 911/1055/13, 20.11.2013 господарським судом Київської області видано відповідний наказ.

Відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У п. 2.6. роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18, вказано, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

З огляду на вищевказане, факт наявності заборгованості у ТОВ В«ОльвитаВ» перед Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області у розмірі 2 011 681,07 грн. є преюдиціальним, тобто таким, що не потребує доказуванню.

Оскільки вимоги кредитора є обґрунтованими, заборгованість боржника перед заявником на час винесення оскаржуваної ухвали не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд першої інстанції правомірно визнав Щасливську сільську раду Бориспільського району Київської області кредитором ТОВ В«ОльвитаВ» з сумою кредиторських вимог у розмірі 2 011 681,07 грн., які підлягають задоволенню у четверту чергу.

Щодо кредиторських вимог ПП В«Українська рибна компанія ЦентрВ» на суму 139912,05 грн.

04.04.2013 між ПП В«Українська рибна компанія ЦентрВ» (сторона-1) та ТОВ В«ОльвитаВ» (сторона-2) укладено договір про відшкодування витрат, відповідно до умов якого сторона-1 зобов'язується надати стороні-2 можливість користування комунальними послугами, необхідними для обслуговування об'єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: 83025, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, за діючими тарифами та розцінками, а сторона-2 зобов'язується компенсувати стороні-1 вартість отриманих комунальних послуг (п. 1.1. договору).

Сторона-2 здійснює оплату за користування комунальними послугами щомісяця до 25 числа поточного місяця, на підставі отриманих від сторони-1 рахунків фактур, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони-1 (п. 2.5. договору).

Кредитором належним чином виконано свої зобов'язання за вищевказаним договором, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000133 від 29.04.2013, № ОУ-0000165 від 31.05.2013, № ОУ-0000195 від 26.06.2013, № ОУ-0000205 від 24.07.2013, № ОУ-0000241 від 23.09.2013, № ОУ-0000274 від 24.09.2013, № ОУ-0000315 від 28.10.2013, № ОУ-0000371 від 30.11.2013, так кредитором надано боржнику послуги на загальну суму 574736,18 грн., проте боржник розрахувався за надані послуги частково на суму 191803,69 грн. Крім того, боржник частково розрахувався шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: згідно з укладеної між сторонами угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.07.2013 р. на суму 108268,99 грн.; згідно з укладеної між сторонами угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.09.2013 на суму 38862,51 грн.; згідно з укладеної між сторонами угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2014 на суму 95888,94 грн.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, боржник здійснив розрахунки за надані кредитором послуги на суму 434 824,13 грн., тобто не у повному обсязі, у зв'язку з чим, у останнього наявна заборгованість на суму 139 912,05 грн.

ПП В«Українська рибна компанія ЦентрВ» належними та допустимими доказами доведено факт наявності порушення боржником взятих на себе за договором про відшкодування витрат від 04.04.2013 та, відповідно наявності заборгованості за надані послуги на суму 139 912,05 грн.

Оскільки вимоги кредитора є обґрунтованими, заборгованість боржника перед заявником на час винесення оскаржуваної ухвали не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, разом з тим, враховуючи, що заявником заявлено вимоги з пропущенням встановленого Законом строку, суд визнає ПП В«Українська рибна компанія ЦентрВ» кредитором ТОВ В«ОльвитаВ» з сумою кредиторських вимог, що з урахуванням понесених витрат на сплату судового збору, становить 141 130,05 грн., з яких: 1 218,00 грн. підлягають задоволенню у першу чергу, а 139912,05 грн., з підстав встановлених частиною четвертою статті 23 Закону, підлягають погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Щодо кредиторських вимог ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» на суму 170 821 706,12 грн.

15.02.2008 між Публічним акціонерним товариством В«Банк В«Київська РусьВ» (далі-банк) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» (далі-позичальник) укладено кредитний договір № 5714-20/8-1, у відповідності до положень якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відзивної відновлювальної кредитної лінії в сумі в сумі 27800000,00 грн., із кінцевою датою повернення кредиту 14.02.2011, для проведення статутної діяльності, за процентною ставкою 17% (сімнадцять) відсотків річних.

У відповідності до положень п. 2.1 та 2.2 кредитного договору для обліку заборгованості за кредитом банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_10. Грошові кошти перераховуються банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок позичальника (або інший рахунок, вказаний позичальником в заяві про перерахування коштів) на підставі письмової заяви позичальника про перерахування грошових коштів у п'ятиденний строк з дня отримання банком заяви.

Пунктом 2.4 кредитного договору визначено мету одержання кредитних коштів, а саме закріплено, що банк видає позичальнику кредит для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом та введенням в експлуатацію фруктового логістичного терміналу та холодильника № 3, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20Г.

Договором від 01.04.2008 про внесення змін до кредитного договору від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 встановлено процентну ставку по кредиту в розмірі 16,5% (шістнадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних.

Договором від 31.07.2008 про внесення змін до Кредитного договору від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 збільшено суму кредиту до 28800000,00 грн. та встановлено плату за користування кредитом в розмірі 22 % (двадцять два) відсотків річних.

Договором від 21.11.2008 про внесення змін до кредитного договору від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 встановлено процентну ставку по кредиту в розмірі 23% (двадцять три) відсотків річних, починаючи з 01.12.2008, в розмірі 24% (двадцять чотири) відсотків річних-починаючи з 01.01.2009.

Договором від 30.06.2009 про внесення змін до кредитного договору від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 змінено погоджений сторонами графік зменшення ліміту кредитування.

Договором від 30.12.2009 про внесення змін до кредитного договору від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 збільшено суму кредиту до 34000000,00 грн., змінено процентну ставку по кредиту до розміру 22% (двадцять два) відсотків річних, починаючи з 01.01.2010.

Договором від 28.07.2010 про внесення змін до кредитного договору від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 подовжено строк користування кредитом до В« 30В» березня 2012 року.

Договором від 01.10.2010 про внесення змін до кредитного договору від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 встановлено процентну ставку по кредиту в розмірі 18,5% (вісімнадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних.

Договором від 30.03.2012 про внесення змін до кредитного договору від 15.02.2012 № 5714-20/8-1 викладено вказаний кредитний договір у новій редакції, передбачено додаткові умови забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за договором, встановлено кінцевий термін повернення кредиту - В« 29В» березня 2013 року.

Договором від 30.07.2012 про внесення змін до кредитного договору від 15.02.2012 № 5714-20/8-1 зменшено процентну ставку до 10,0% (десять) відсотків річних, процентна ставка діє з В« 01В» квітня 2012 року.

Договором від 04.09.2012 про внесення змін до кредитного договору від 15.02.2012 № 5714-20/8-1 збільшено ліміт кредитної лінії до 76100000,00 грн.

Відповідно до п.п. 4.3., 4.4, 4.5 кредитного договору зі змінами та доповненнями, проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по дату кінцевого терміну повернення кредиту (зазначену в п. 1.1.2 договору) на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, нарахування банком процентів здійснюється щомісячно 25 числа поточного місяця за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту, сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» .

Пунктом 8.2. кредитного договору зі змінами та доповненнями передбачено, що у випадку порушення строків повернення кредиту або процентів, Позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та іншими платежами згідно з Договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30,0% (тридцять) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно із п. п. 6.1.2., 6.1.3. кредитного договору зі змінами та доповненнями, позичальник прийняв на себе зобов'язання використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та винагороди банку в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору зі змінами та доповненнями, у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Так, у відповідності до умов укладеного між сторонами кредитного договору від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 зі змінами та доповненнями, банк належним чином виконав свої зобов'язання, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами, завірені копії яких долучено до кредиторської заяви. В той час як, зобов'язання, передбачене укладеним між банком та ТОВ В«ОльвитаВ» кредитним договором від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 зі змінами та доповненнями належним чином позичальник не виконав, у зв'язку з чим, у боржника наявна заборгованість станом на 30.04.2014 у розмірі 127352905,61 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 76441000,00 грн.;

- заборгованість по процентам 8795911,27 грн.;

- пені за несвоєчасну сплату процентів - 1688129,58 грн.;

- пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів 10462992,76 грн.;

- інфляційних втрат 4739342,00 грн.;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання (3% річних) 25225530,00 грн.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором між банком (іпотекодержатель) та ТОВ В«АкротрейдВ» (далі-іпотекодавець-1) та ТОВ В«ОльвитаВ» (далі-іпотекодавець-2) укладено договір іпотеки від 19.02.2008, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 та зареєстрований у реєстрі за № 554, відповідно до умов якого, іпотекодавець-1 (ТОВ В«АкротрейдВ» ) та іпотекодавець-2 (ТОВ В«ОльвитаВ» ) передали в іпотеку Іпотекодержателеві (ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» ) належне їм на праві власності нерухоме майно, а саме:

- Іпотекодавець-1 передає: земельну ділянку, площею 1,4000га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г. Земельна ділянка належить Іпотекодавцю-1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯД №963989), виданого 16.07.2007р. Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Київської області, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732300065. Цільове призначення: для розташування і обслуговування об'єктів нерухомості. Кадастровий номер 3220888001:01:006:0019.

- Іпотекодавець-2 передає: об'єкт незавершеного будівництва (салатний корпус готовністю 99%) за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г. Право власності на об'єкт незавершеного будівництва (салатний корпус) зареєстровано 23.08.2007 за реєстраційним №19495544 Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності №15691515. Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №17735886 від 14.02.2008, виданого Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер об'єкта незавершеного будівництва 19495544. Вказаний об'єкт незавершеного будівництва розташований на вищезазначеній земельній ділянці, що належить Іпотекодавцеві-1, та переданої Іпотекодавцеві-2 в оренду на підставі договору оренди від 17.07.2007.

В подальшому було укладено договір № 1 від 18.06.2008 про внесення змін до договору Іпотеки від 19.02.2008. Відповідно до пункту 2.1. Договору іпотеки після слів В«Іпотекодавця-2В» викладено в наступній редакції: В«передає салатний корпус з вбудованим АПК ІІ-а черга, загал, пл. З 058,4кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г. та належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 03.06.2008В»

Крім того, було укладено договір № 2 від 17.06.2008, договір № 3 від 29.07.2010 та договір № 4 від 15.10.2010 про внесення змін до договору Іпотеки від 19.02.2008 р. у відповідності до якої було збільшено ліміт відповідальності за Кредитним договором та змінено термін повернення кредитних коштів. Укладено інші договори про внесення змін до договору Іпотеки.

Відповідно до Договору про внесення змін від 23.10.2012 до Договору іпотеки від 19.02.2008 зафіксовано у п.2.1.2, що Іпотекодавець (ТОВ В«ОльвитаВ» ) на виконання основного зобов'язання передає в іпотеку майно, що стане власністю Іпотекодавця (ТОВ В«ОльвитаВ» ) в майбутньому, а саме: земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки 1, що має площу 1,4000га за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г. Кадастровий номер 3220888001:01:006:0019. Цільове призначення: для розташування і обслуговування об'єктів нерухомості. Предмет іпотеки 2 належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 23.10.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа ОСОБА_16, за реєстровим № 1264 та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів 23.10.2012 за № 5269879. Після здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, Предмет іпотеки 2 залишається предметом іпотеки до повного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором. Загальна узгоджена Сторонами оцінка предмета іпотеки становить 31 271 952,00 грн. у відповідності до умов Договору іпотеки від 19.02.2008 та Договору про внесення змін до останнього від 23.10.2012.

27.05.2010 між ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» (далі-банк) та ТОВ В«ДЦ КиївВ» (далі-позичальник/основний боржник) укладено кредитний договір № 24901-20/10-1, (далі-кредитний договір), у відповідності до якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти з лімітом кредитування в сумі 15500000,00 грн., з процентною ставкою 20% (двадцять) процентів річних, починаючи з 01.09.2010 - 16% (шістнадцять) процентів річних. Грошові кошти надаються для придбання та реконструкції цілісного майнового комплексу.

Строк кредитної лінії визначено з 27.05.2010 по 27.05.2013.

В подальшому було укладено ряд додаткових Договорів до кредитного договору від 27.05.2010 № 24901-20/10-1, у відповідно до яких було збільшено ліміт кредитування ТОВ В«ДЦ КиївВ» .

На забезпечення виконання Позичальником - ТОВ В«ДЦ КиївВ» зобов'язань за кредитним договором від 27.05.2010 № 24901-20/10-1 між ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» (кредитор), ТОВ В«ДЦ КиївВ» (позичальник) та ТОВ В«ОльвитаВ» (поручитель) укладено договір поруки від 31.05.2010 № 25165-20/10-5 (далі-договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором від № 24901-20/10-1 27.05.2010 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), укладеним між кредитором та боржником, за умовами якого останній зобов'язаний кредитору по 27.05.2013 включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредитну заборгованість в розмірі 15 500 000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 20,0% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (далі-основне зобов'язання) (п. 1 договору поруки).

Відповідальність поручителя за цим договором настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за Кредитним договором (п. 3 договору поруки).

Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків (п. 4 договору поруки).

Згідно з п. 5 договору поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором, кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість.

Поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаними у вимозі реквізитами протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати надіслання кредитором такої вимоги (п. 6 договору поруки).

Всі зміни та доповнення до цього договору вносяться в письмовій формі шляхом укладення додаткових договорів, підписаних уповноваженими представниками сторін та засвідчених печатками сторін (п. 15 договору поруки).

Відповідно до п. 18 договору поруки цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє по дату повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 15.01.2014 у справі № 911/4460/13, на підставі викладеного, позов ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» до ТОВ В«ДЦ КиївВ» та ТОВ В«ОльвитаВ» задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ В«ДЦ КиївВ» та ТОВ В«ОльвитаВ» на користь ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ»

- 35626854,37 грн. заборгованості за кредитом;

- 4583863,99 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

- 2384559,05 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 309121,96 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом;

- 530010,46 грн. 3% річних.

Крім того, вказаним рішенням суду стягнуто з ТОВ В«Ольвита" на користь ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» 34390,68 грн. судового збору.

Відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на вищевказане, факт наявності заборгованості у ТОВ В«ОльвитаВ» перед ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» у розмірі 43468800,51 грн. є преюдиціальним, тобто таким, що не потребує доказуванню.

Частиною першою ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, враховуючи все наведене вище, заборгованість боржника у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 та договором поруки становить 170 821 706,12 грн.

Враховуючи наявність укладеного між сторонами договору іпотеки від 19.02.2008, з урахуванням внесених змін, частина грошових вимог ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» за кредитним договором від 15.02.2008 № 5714-20/8-1 в сумі 31271952,00 грн. підлягає окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ В«ОльвитаВ» , як забезпечені заставою майна боржника, що вірно зазначив суд першої інстанції.

Разом з тим, грошові вимоги ПАТ В«Банк В«Київська РусьВ» до боржника які, виникли на підставі кредитного договору та договору поруки та які підтверджені рішеннями суду та долученими до кредиторської заяви документами, що, з урахуванням понесених на сплату судового збору за подання кредиторської заяви, становлять 139 550 972,12 грн. не є забезпеченими, відповідно, задоволення останніх має здійснюватись у черговості, встановленій ст. 45 Закону, а саме: 1 218,00 грн. - підлягають задоволенню в першу чергу, 124 704 950,77 грн. - в четверту чергу, 14 844 803,35 грн. - в шосту чергу.

Відомості про майно боржника, що є предметом застави, розпорядник майна вірно вніс окремо до реєстру вимог кредиторів, про що зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Судовою колегією з тексту апеляційної скарги, не вбачається обгрунтованих доводів або ж заперечень, які можливо було б прийняти до уваги. Станом на день слухання справи 19.10.2016 до суду апеляційної інстанції від апелянта не надійшло будь-яких доповнень чи пояснень до апеляційної скарги, в судове засідання представники апелянта не з'явились, про наявність поважних причин нез'явлення до суду не повідомили, в задоволенні клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, що викладене у вищевказаній телеграмі, судова колегія відмовила з причин, викладених вище.

За таких обставин, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ В«ОльвитаВ» , зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 13.07.2016 у справі № 911/1159/14 в тій частині, що оскаржується апелянтом. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування вказаної ухвали у даній справі у відповідній частині, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями 4-1, 33, 34, 35, 43, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ В«ОльвитаВ» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 13.07.2016 у справі № 911/1159/14 в частині задоволення клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 21.07.2015 про затвердження розміру грошової винагороди, нарахованої за період виконання повноважень розпорядника майна боржника на загальну суму 33 068,40 гривень; затвердження розміру грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015 на загальну суму 33 068,40 гривень; стягнення з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«РасалесВ» на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 грошової винагороди у розмірі 33 068,40 гривень, в рахунок оплати послуг за період виконання останнім повноважень розпорядника майна ТОВ В«ОльвитаВ» з 30.04.2014 по 16.06.2015; визнання кредиторами з грошовими вимогами до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» : Публічного акціонерного товариства В«ВТБ ОСОБА_2В» на суму 52 757 478,59 грн., Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» на суму 170 822 924,12 грн., ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«РасалесВ» на суму 448 093,57 грн., Публічного акціонерного товариства В«КиївоблгазВ» на суму 1 218,00 грн., Приватного підприємства В«Українська рибна компанія центрВ» на суму 141 130,05 грн.; окремого внесення до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» вимог Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Київська РусьВ» у розмірі 31 271 952,00 гривень, як забезпечені майном ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОльвитаВ» - без змін.

2. Матеріали справи № 911/1159/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 21.10.2016.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

ОСОБА_1

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення19.10.2016
Оприлюднено28.10.2016
Номер документу62222030
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/1159/14

Ухвала від 10.09.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Ухвала від 01.11.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Рішення від 24.05.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Рішення від 24.05.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Рішення від 24.05.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Ухвала від 26.07.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Ухвала від 30.06.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Ухвала від 24.05.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Ухвала від 17.04.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Ухвала від 08.02.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні