Постанова

від 18.10.2016 по справі 922/2692/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа № 922/2692/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Євтушенко Є.В.

за участю представників сторін:

позивача- не з’явився,

відповідача- не з’явився,

третьої особи - не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №2626Х/1-38) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15 вересня 2016 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«БаДМВ» , м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Альфа ОСОБА_1", м. Харків

про стягнення 861349,46 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 вересня 2016 року (суддя Прохоров С.А.) зустрічну позовну заяву ТОВ "Альфа Рент" до ТОВ "БаДМ" повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 15 вересня 2016 року скасувати та справу передати на розгляд господарського суду Харківської області з урахуванням зустрічних позовних вимог.

Позивач в судове засідання 18.10.2016 року не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Третя особа в судове засідання 18.10.2016 року не з’явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач в судове засідання 18.10.2016 року також не з’явився, однак надіслав суду клопотання №17-10/2 від 17.10.2016 року про відкладення розгляду справи, у зв’язку із зайнятістю його представника в судовому засіданні Дніпропетровського районного суду та неможливістю прибуття в дане судове засідання.

Відповідно до підпункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, зазначає, що відповідачем не доведено неможливість направити в судове засідання іншого представника та не зазначено, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином неявка представника відповідача унеможливить розгляд даної справи.

Також судова колегія приймає до уваги, що відповідач є апелянтом по справі, а отже, в апеляційній скарзі ним викладені доводи, з яких він не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, а також те, що наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті.

На підставі викладеного та враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ст.102 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення, оскільки відсутність апелянта в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Альфа РентВ» (відповідач) суми боргу за договором оренди № 01/09/14-15 від 01.09.2014р. у розмірі 861349,46 грн., з яких: 797283,27 грн. заборгованості з орендної плати та 64066,19 грн. нарахованої пені.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2016 року позовну заяву прийнято до розгляду.

12 вересня 2016 року відповідач, ТОВ "Альфа Рент", звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з позивача, ТОВ "БаДМ", грошові кошти в розмірі 235685,94 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2016 р. у справі №922/2692/16 зустрічну позовну заяву повернуто ТОВ "Альфа Рент" на підставі п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.

Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги зустрічного позову не пов'язані з первісними вимогами, заявленими ТОВ "БаДМ" та не виключають часткове або повне задоволення первісного позову; матеріально - правова вимога відповідача до позивача, яку заявлено в зустрічному позові, по суті ґрунтується на відносинах з третьою особою, а не з позивачем; предмет спору за первісним позовом та зустрічним є різними, відмінними є й підстави та докази, необхідні для підтвердження таких підстав, вимоги за зустрічним позовом не мають на меті захисту від первісного позову та не спростовують його частково чи повністю, та не є взаємопов'язаними. Крім того, судом в оскаржуваній ухвалі зазначено, що спільний розгляд позову ТОВ "Альфа Рент" та позову ТОВ "БаДМ" не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, а, навпаки, зумовить затягування розгляду справи та ускладнить її у зв'язку з численною кількістю доказів, необхідних для дослідження в межах розгляду первісного та зустрічного позовів.

Колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем позивачу для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально - правової вимоги відповідача до позивача.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність першого і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказів;

б) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної заяви.

Взаємозв'язок первісного і зустрічного позовів може полягати у певному їх співвідношенні, при якому зустрічне право відповідача, на захист якого ним заявлено позов: або виключає право позивача, або підриває його підставу.

Як роз’яснено в абз. 4 п. 3.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» та п. 16 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. №01-08/163 : обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за усіма позовами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК ) . Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК.

Як вбачається з матеріалів справи, за первісним позовом предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди №01/09/14-15 від 01.09.2014р. у розмірі 861349,46 грн., з яких: 797283,27 грн. заборгованості з орендної плати та 64066,19 грн. нарахованої пені.

Підставою звернення до суду із позовом є неналежне виконання відповідачем передбаченого договором оренди обов’язку із сплати орендних платежів.

За зустрічним позовом пред'явлено вимогу про стягнення з позивача у справі, ТОВ "БаДМ", 235685,94 грн. грошових коштів, сплачених ТОВ «Альфа Рент» попередньому власнику орендованого майна в якості попередньої оплати за договором оренди №01/09/14-15 від 01.09.2014р.

Обгрунтовуючи зустрічний позов, ТОВ "Альфа Рент" посилається на те, що 01.09.2014 року між ТОВ «Альфа Рент» та ТОВ "Керуюча компанія "Альфа ОСОБА_1" (третя особа по справі, попередній власник) було укла дено договір оренди нежилого приміщення №01/09/14-15 від 01.09.2014 року, відповідно до умов якого, в тимчасове платне користування ТОВ «Альфа Рент» були передані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Ударни ків, 27,

В подальшому, з 26.04.2016 року, як вказує відповідач, власником орендованих приміщень став позивач по справі - ТОВ "БаДМ".

Далі відповідач зазначає, що додатковою угодою №30/03 від 30.03.2016 року до договору оренди, сторони - ТОВ «Альфа Рент» та ТОВ "Керуюча компанія "Альфа ОСОБА_1" (третя особа) дійшли висновку про розірвання договору оренди з 16.09.2016 року, а також зобов’язали орендаря здійснити попередню оплату орендної плати і експлуатаційних витрат за період з 01.06.2016 року по 15.09.2016 рок в загальному розмірі 797283,27 грн.

Як вказує відповідач, 01.04.2016 року між ТОВ «Альфа Рент» та ТОВ "Керуюча компанія "Альфа ОСОБА_1", укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої припинено зобов’язання ТОВ «Альфа Рент» за договором оренди №01/09/14-15 від 01.09.2014р. та додатковою угодою №30/03 від 30.03.2016 року до вказаного договору, зі здійснення попередньої оплати орендної плати та експлуатаційних платежів за період з 01 червня 2016 року по 15 вересня 2016 року в загальному розмірі 797283,27 грн.

Таким чином, відповідач в зустрічному позові зазначає, що ним фактично було здій снено попередню оплату орендної плати та інших, в тому числі експлуатаційних, видатків ТОВ "Керуюча компанія "Альфа ОСОБА_1", за період з 01.06.2016 року по 15.09.2016 року, в загальному розмірі 797283,27 грн.

При цьому, як далі вказує відповідач, у зв’язку із передчасним поверненням майна з оренди та ненаданням ТОВ «БаДМ» жодних додаткових послуг за договором оренди, склалась ситуація, за якої ТОВ «Альфа Рент», здійснивши попередню оплату третій особі, не отримало послуг від позивача на весь обсяг сплачених коштів, що стало підставою для звернення до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з позивача 235685,94 грн. попередньої оплати.

Зустрічні позовні вимоги фактично грунтуються на правовідносинах ТОВ «Альфа Рент» із ТОВ "Керуюча компанія "Альфа ОСОБА_1".

Так, відповідач у зустрічному позові зазначає, що попередню оплату орендної плати та інших, в тому числі експлуатаційних, видатків, сплачено ним на користь ТОВ "Керуюча компанія "Альфа ОСОБА_1".

Таким чином, матеріально-правова вимога відповідача до позивача, яку заявлено в зустрічному позові, ґрунтується фактично на правовідносинах ТОВ «Альфа Рент» з третьою особою - ТОВ "Керуюча компанія "Альфа ОСОБА_1", а не з позивачем.

Первісні позовні вимоги не пов'язані із зустрічними позовними вимогами.

Крім того, як зазначалося вище, спільний розгляд первісного та зустрічного позовів повинен сприяти оперативному та правильному вирішенню спору у зв'язку з наданням відповідних доказів, однак у даному випадку докази за зустрічним позовом подаються на підтвердження інших обставин, ніж ті, що встановлюються в первісному позові.

Таким чином, сумісний розгляд первісних та зустрічних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що суттєво ускладнить вирішення спору, а отже, вказані позови мають вирішуватись в різних позовних провадженнях.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що викладені в первісному та зустрічному позовні вимоги заявлено з різних підстав виникнення, які не можна вважати спільними та однорідними, а з'ясування правовідносин за заявленими вимогами потребує дослідження різних доказів та встановлення не пов'язаних між собою обставин.

Отже, поданий відповідачем позов не є взаємопов'язаним з первісним, оскільки його розгляд не впливає на вирішення вимог первісного позову.

Враховуючи, що заявником зустрічного позову не було доведено обставин, що свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним, суд першої інстанції, керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України , правомірно повернув зустрічну позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідач не позбавлений права звернутись з даним позовом до господарського суду в загальному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що первісний та зустрічний позови є пов'язаними, оскільки предметом обох позовів є стягнення грошових коштів за договором оренди №01/09/14-15 від 01.09.2014р. та однакову підставу - «дія договору оренди».

Колегія суддів зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п.3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Судова колегія зазначає, що вимоги за первісним та зустрічним позовом дійсно стосуються договору оренди №01/09/14-15 від 01.09.2014р.

Однак, як встановлено судом вище в постанові, матеріально-правова вимоги відповідача до позивача, яку заявлено в зустрічному позові, ґрунтується фактично на правовідносинах ТОВ «Альфа Рент» з третьою особою у даній справі, а не з позивачем та обставини, якими відповідач обґрунтовує вимоги щодо захисту своїх прав, стосуються його правовідносин з ТОВ "Керуюча компанія "Альфа ОСОБА_1" (третя особа).

Так, відповідач в обгрунтування позову посилається на угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка укладена 01.04.2016 року між ТОВ «Альфа Рент» та ТОВ "Керуюча компанія "Альфа ОСОБА_1".

При цьому, відповідач зазначає, що суму попередньої оплати, яку він просить стягнути з позивача, була сплачена фактично на користь третьої особи у даній справі.

В свою чергу, предметом спору за первісним позовом є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди №01/09/14-15 від 01.09.2014р.

Первісний позов ґрунтується на інших обставинах та доказах, правовідносини сторін регулюються іншими нормами матеріального права.

Враховуючи наведене, предмет і підстави первісного та зустрічного позовів є різними, що свідчить про їх не пов’язаність, а отже, доводи апелянта є безпідставними.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що у разі задоволення зустрічного позову, підстави для стягнення заборгованості за первісним позовом відсутні.

Вказане твердження апелянта є помилковим, оскільки у даному випадку подання зустрічного позову не має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 15.09.2016 р. у справі №922/2692/16 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 99, 102, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.09.2016 року у справі №922/2692/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 24.10.2016 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Хачатрян В.С.