Постанова

від 10.10.2016 по справі 52/163

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р. Справа№ 52/163

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - Довгалюк А.В., дов. № 496 від 01.07.2016 р.,

від відповідача - Єщенко І.О., дов. № 322 від 04.01.2016 р.

від третьої особи - не з'явилися,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Київводоканал»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.06.2016 року

у справі № 52/163 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Київводоканал»

до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації

житлового фонду «Липкижитлосервіс»

третя особа - Комунальне підприємство «Головний інформаційно-

обчислювальний центр»

про стягнення 2 441 742,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року по справі № 52/163 позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс» на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія «Київводоканал» 355 131,01 грн. основного боргу, 3 551,31 грн. державного мита та 17,70 грн. витрат на сплату інформаційного-технічного забезпечення судового процесу.

Позов в частині стягнення 349 941,67 грн. - основного боргу за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 6-50084 для потреб гарячого водопостачання та 41 571,74 грн. - основного боргу за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 6-90084 для потреб гарячого водопостачання залишено без розгляду. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року по справі № 52/163 скасувати в частині відмови в стягненні та прийняти в цих частинах нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.09.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 року відкладено розгляд справи на 21.09.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 05.10.2016 року.

У судовому засіданні 05.10.2016 року було оголошено перерву в розгляді справи на 10.10.2016 року.

07.10.2016 року та 20.09.2016 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшли письмові пояснення, в яких позивач підтримав вимоги апеляційної скарги.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року по справі № 52/163 скасувати в частині відмови в стягненні та прийняти в цих частинах нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс» у судове засідання не з'явився. У судових засіданнях 07.09.2016 року та 21.09.2016 року надав свої пояснення та просив вирішити спір на розсуд суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

15.03.2004 року між Державним комунальним об'єднанням «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - позивач, постачальник, ПАТ «АК «Київводоканал») та Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс», правонаступником якого є Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Липкижитлосервіс» (далі - відповідач, абонент, КП УЖГ Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс») було укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі № 03970/2-06 (далі - Договір).

За умовами Договору ПАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 (далі - Правила № 65), а також дотримуватися норм визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4 Договору передбачено, що оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. У разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Неналежне виконання відповідачем передбачених Договором обов'язків щодо оплати отриманих ним послуг стало підставою звернення позивача із позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 2 441 742,81 грн. боргу, з яких 781 533,62 грн. - борг по коду 6-84 станом на 01.06.2005 року, 1 216 193,37 грн. - борг за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 6-84 для потреб холодного водопостачання за період з червня 2005 року по травень 2008 року, 349 941,67 грн. - борг за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 6-50084 для потреб гарячого водопостачання, 52 502,39 грн. - борг по коду 6-90084 станом на 01.06.2005 року та 41 571,74 грн. - борг за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 6-90084 для потреб гарячого водопостачання.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Положеннями абз. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач зазначив, що ним було надано послуги за Договором:

- по коду 6-84 (з водопостачання холодної питної води та водовідведення) на суму:

- 781 533,62 грн. - борг станом на 01.06.2005 року,

- 1 216 193,37 грн. - борг за період з червня 2005 року по травень 2008 року,

- по коду 6-50084 (з водопостачання холодної води на підігрів для потреб гарячого водопостачання та водовідведення) на суму:

- 349 941,67 грн., - борг за період з жовтня 2005 року по травень 2008 року,

- по коду 6-90084 (з водопостачання холодної води на підігрів для потреб гарячого водопостачання та водовідведення) на суму:

- 52 502,39 грн. - борг станом на 01.06.2005 року,

- 41 571,74 грн. - борг за період з червня 2005 року по травень 2008 року.

Належних доказів, які підтверджуються заборгованість (розмір та період) по коду 6-84 станом на 01.06.2005 року на суму 781 533,62 грн. та по коду 6-90084 станом на 01.06.2005 року на суму 52 502,39 грн. матеріали справи не містять.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині.

У відповідності до Договору, відповідачеві було відкрито особовий рахунок та присвоєно код 6-84 для здійснення розрахунку за послуги з холодного водопостачання та водовідведення питної води.

За розрахунком позивача, крім зазначеної вище заборгованості перед позивачем по коду 6-84 за період до 01.06.2005 року на суму 781 533,62 грн., у відповідача за надані послуги з холодного водопостачання питної води та водовідведення виникла заборгованість за період з червня 2005 року по травень 2008 року на суму 1 216 193,37 грн.

Дана заборгованість підтверджується наданими позивачем розшифровками рахунків абонента, маршрутними картами та розрахунками, за вирахуванням частково оплачених наданих послуг.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 1 216 193,37 грн. за послуги з холодного водопостачання та водовідведення питної води.

Крім того, позивачем також було відкрито додаткові рахунки та присвоїв коди 6-50084, 6-90084, за яким здійснюється розрахунок оплати послуг з постачання питної води, що йде на підігрів та їх стоки.

Стосовно вимог позивача про стягнення заборгованості за кодами 6-50084 та 6-90084 за водопостачання холодної води для потреб гарячого водопостачання та водовідведення, колегія суддів відмічає наступне.

Відповідачем надано суду перелік бойлерів, що знаходяться частково на балансі КП «Липкижитлосервіс» та частково на балансі ПАТ «Київенерго» із зазначенням адрес будинків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 року позивача було зобов'язано надати обґрунтований розрахунок позовних вимог з переліком будинків, належності бойлерів, з зазначенням обсягів, вартості, тарифів та часткових проплат, докази належності бойлерів та докази часткової сплати, однак останній витребуваних судом доказів не надав.

Витребуваних доказів суду не було надано.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

В обґрунтування неможливості розгляду справи без витребуваних доказів, суд першої інстанції послався на приписи п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила № 190), якими передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником послуг централізованого водопостачання та водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Виробником послуг централізованого водопостачання та водовідведення в розумінні Правил № 190 є суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яким, у даному випадку, є позивач.

Бойлери, які забезпечують гарячою водою будинки, що перебувають на балансі відповідача, знаходяться частково на балансі відповідача та частково на балансі ПАТ «Київенерго». Доказів того, що вказані бойлери перебували на балансі відповідача у спірний період не надано.

Враховуючи відсутність витребуваних судом доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість встановити дійсний розмір заборгованості відповідача за надані позивачем послуги з постачання питної води, що йде на підігрів, а отже позовні вимоги у частині стягнення 349 941,67 грн. - боргу за послуги з водопостачання та водовідведення для потреб гарячого водопостачання по коду 6-50084 та 41 571,74 грн. - боргу за послуги з водопостачання та водовідведення для потреб гарячого водопостачання по коду 6-90084, підлягають залишенню без розгляду.

Апелянт не погоджуючись з даним висновком та зазначає, що, по-перше, Правила № 190 затверджені та почали після періоду за який заявлені позовні вимоги, а отже необхідно застосовувати Правила № 65. По-друге, Правила № 65 не містять подібних положень, які визначають можливість стягнення води на підігрів з особи, яка є власником або користувачем, у даному випадку, бойлерів.

Колегія суддів погоджується з доводом апелянта щодо необхідності застосовувати саме Правила № 65, які діяли у спірний період, а не Правила № 190, які затверджено пізніше.

Стосовно доводів, які передбачають стягнення води на підігрів з особи, незалежно від того чи є вона власником або користувачем бойлерів, то з ними судова колегія не може погодитись, оскільки саме власник теплових пунктів споживає послугу з отримання води на підігрів і у подальшому надає послуги з гарячого водопостачання, що є іншою послугою.

Апелянт також посилається на пп. б), п. 12.3 Правил № 65, якими встановлено, що розрахунки за воду здійснюються в такому порядку і в такі строки з житлово-експлуатаційними організаціями та ЖЕК - один раз на місяць, у тому числі за холодну воду, що йде на гаряче водопостачання.

Проте, судова колегія відмічає, що дана норма підлягає застосуванню у випадку наявності договору на постачання води на підігрів або наявністю у особи теплових пунктів. У даному випадку такі послуги за договором не передбачені, відповідачем на вимогу суду не надано розрахунку заборгованості з постачання води на підігрів та стоків з урахуванням бойлерів, що перебувають у користуванні відповідача та будинків, які від них обслуговуються.

За таких обставин, витребувані судом докази дійсно мають важливе значення для встановлення сум заборгованості за вказаними послугами.

Крім зазначеного, колегія суддів відмічає, що для належного встановлення розміру заборгованості стоків гарячої води, необхідно надати докази того, що вказаними тепловими пунктами обслуговуються саме ті будинки, за якими здійснюється розрахунок заборгованості.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення без розгляду вимог позивача про стягнення заборгованості по коду 6-50084 за водопостачання холодної води на підігрів для потреб гарячого водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2005 року по травень 2008 року на суму 349 941,67 грн., а також по коду 6-90084 за водопостачання холодної води на підігрів для потреб гарячого водопостачання та водовідведення за період з червня 2005 року по травень 2008 року на суму 41 571,74 грн.

Як зазначено вище, судом першої інстанції встановлено наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 1 216 193,37 грн. за послуги з холодного водопостачання та водовідведення питної води.

При цьому, судом також було зроблено висновок, що заборгованість з холодного водопостачання та стоків по коду 6-84 за період з червня 2005 року по травень 2008 року у сумі 1 216 193,37 грн. підлягає задоволенню частково у розмірі 355 131,01 грн. за вирахуванням сплачених відповідачем грошових коштів у сумі 861 062,36 грн., які позивачем неправомірно було зараховано у рахунок оплати за послуги з водопостачання на підігрів по коду 6-50084.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення заборгованості за Договором у сумі 355 131,01 грн., оскільки в платіжних документах зазначені реквізити за Договором та ним не передбачено постачання води на підігрів.

Щодо клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості, колегія суддів відмічає наступне.

Стосовно заборгованості яка вникла до червня 2005 року, то в цій частині воно задоволенню не підлягає, з тих підстав, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог у цій частині, через відсутність належних та достатніх доказів заборгованості.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла з червня 2005 року, з огляду на переривання строку позовної давності, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, яка виникла за період з червня 2005 року.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Тобто відповідачем було вчинено дії, якими було визнано наявність боргу за період з червня 2005 року, а тому відбулося переривання строку позовної давності і він вважається таким, що не був пропущений при поданні позову.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року по справі № 52/163 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року по справі № 52/163 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 52/163 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 17.10.2016 року.