Постанова

від 30.03.2012 по справі 2а/0270/945/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

30 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/945/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича,

за участю:

секретаря судового засідання: Оніщенка Петра Анатолійовича

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 представники;

відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державну фінансову інспекцію у Вінницькій області

до: відділу культури та туризму Тульчинської районної державної адміністрації

про: зобов'язання виконати вимоги

ВСТАНОВИВ :

У березні 2012 року позивач - Контрольно - ревізійне управління у Вінницькій області звернувся у Вінницький окружний адміністративний суд із позовом до відповідача - Відділу культури та туризму Тульчинської районної державної адміністрації. У позовній заяві просив зобов'язати відповідача виконати вимоги (п.п. 3-7 Контрольно - ревізійного управління у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи доводи позовної заяви позивач зазначає, що Контрольно - ревізійним управлінням у Вінницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відділу культури та туризму Тульчинської районної державної адміністрації за період з 01.07.2009 по 01.09.2011 р. р., за результатами якої складено акт від 11.10.2011 р. № 04-15/25. Вказаною ревізією виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства. Зокрема в ході ревізії встановлено, що в порушення ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» без договірних відносин та дозволу районної ради, в приміщенні Будинку культури протягом ревізійного періоду, КП Редакція Тульчинського радіомовлення та ТзОВ «Знання» займали приміщення площею 16 та 173 кв.м. відповідно, внаслідок чого Відділом культури за КФКВ 110204 «Палаци і будинки культури, клуби та інші заклади клубного типу» зайво сплачено комунальних послуг в загальній сумі 26904,11грн., спожитих вказаними сторонніми юридичними особами, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) районному бюджету на вказану суму. Також проведеним обстеженням приміщення будинку культури встановлено, що дві посадові особи - начальник відділу культури та головний спеціаліст, які є штатними працівниками Тульчинської райдержадміністрації та утримуються за рахунок коштів державного бюджету, займають два кабінети приміщення будинку культури площею 54,3 кв. м. Крім того, в порушення ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» п.п. 20, 22 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку надання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», протягом ревізійного періоду Відділом культури до рахунків із теплопостачання, що пред'являлись до оплати орендарям, не включались витрати на оплату праці кочегарів, які опалювали орендовані приміщення Будинку культури та Тульчинської музичної школи, в результаті чого Відділу культури принесено матеріальної шкоди (збитків) на суму 14796,22 гривень.

Відповідач позов не визнав. У поданих письмових запереченнях на позовну заяву просив у задоволенні позову в частині зобов'язання виконати п.п. 3-5 вимоги Контрольно - ревізійного управління у Вінницькій області відмовити. Спростовуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що щорічно відділом культури і туризму районної державної адміністрації укладаються договори про надання послуг з газопостачання, витрати по яким відшкодовуються орендарями пропорційно площі, що орендується.

Штатним розписом Тульчинського районного будинку культури передбачено посади завідуючого котельнею та трьох операторів газового опалення, а штатним розписом Тульчинської дитячої музичної школи передбачено посади чотирьох операторів газових котелень, тобто витрати на їх утримання передбачені кошторисом установи і є прямими витратами бюджетної установи економічної класифікації видатків за кодом 1111 «Заробітна плата» та кодом 1120 «Нарахування на заробітну плату» і не можуть бути включені до витрат з теплопостачання. Щодо п. 3 вимоги, то відповідач зазначає, що відповідно до Акту фактичного обстеження: орендованих приміщень районного будинку культури комісією проведено заміри фактичної орендованої площі районного будинку культури, що посвідчено підписами членів комісії. Питання фактичного використання зазначених у акті площ не досліджувалось, а тому вимога щодо відображення дебіторської заборгованості за юридичною особою ТОВ «Знання» та стягнення з неї коштів в сумі 26904,11 грн. за спожиті останньою комунальні послуги є безпідставною і такою, що суперечить чинному законодавству, яким регулюються орендні відносини. Також не згідний відповідач із п. 5 вимоги, оскільки приміщення районного будинку культури, зазначені в п. 4 вимоги використовуються: один кабінет для проведення нарад, семінарів та інших заходів з працівниками культури, так як значна частина структурних підрозділів відділу знаходиться у приміщенні Будинку культури, а в другому розміщується ОСОБА_3 В, - методист районного Будинку культури, яка не є штатним співробітником відділу культури і туризму райдержадміністрації.

На стадії підготовчого провадження судом на підставі ст. 55 КАС України проведено заміну позивача його правонаступником - Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області, якою у судовому засіданні 30.03.2012 року подано клопотання про зменшення позовних вимог, яке задоволено судом. У вказаному клопотанні позивач просив у зв'язку з тим, що на адресу Держфінінспекції надійшло повідомлення, щодо часткового виконання вимог, а саме: в частині відображення дебіторської заборгованості за юридичними особами КП Редакція Тульчинського радіомовлення та ТзОВ «Знання» та стягнено кошти в сумі 1688,41 грн. (п.3); в частині забезпечення повернення зайво виплаченої заробітної плати в сумі в сумі 7 150,55 грн., та в частині проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до фонді соціального страхування та зарахування в рахунок майбутніх платежів зайво сплачених коштів в сумі 2594,7 грн. (п.6); забезпечено повернення зайво виплаченої заробітної плати в загальній сумі 1460,63 грн., проведено перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів соціального страхування та зараховано в рахунок майбутніх платежів зайво сплачені кошти в сумі 531,16 грн. Тому просив зменшити позовні вимоги на вказані суми.

У судове засідання 30.03.2012 року відповідач участь уповноважених представників не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи. При цьому представником ОСОБА_4 подано клопотання про відкладення розгляду справи, а представником ОСОБА_5 подано клопотання про проведення судового засідання без її участі. Розглянувши у судовому засіданні вказані клопотання, судом ухвалено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 відмовити, а клопотання ОСОБА_5 задовольнити, оскільки перебування у відпустці ОСОБА_4 не є перешкодою для відповідача забезпечити представництво своїх інтересів іншими особами, тому вказана причина неприбуття не вважається судом поважною. Окрім цього суд бере до уваги, що пояснення представників відповідача судом заслухано, при цьому додаткові докази у відповідача не витребовувалися, а розгляд та вирішення справи можливий за наявними у ній матеріалами.

Також суд бере до уваги, що подане клопотання про зменшення позовних вимог покращує правове становище відповідача, а тому може було розглянуто за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд встановив, що відповідно до п.1.2.2.5 плану роботи контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на III квартал 2011 року позивачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відділу культури та туризму Тульчинської районної державної адміністрації за період з 01.07.2009 по 01.09.2011, за результатами якої складено акт від 11.10.2011 № 04-15/25 (а.с. 6-44).

Виявлені перевіркою обставини, стали підставою для прийняття вимоги від 25.10.2011 року № 02-04-20-14/8316, з метою забезпечення виконання пунктів 3,4,5,6 із урахуванням зменшених позовних вимог позивач звернувся в суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки в ході контрольного заходу виявлені порушення не були повністю усунені, на адресу відповідача, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні», п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, було направлено лист від 25.10.2011 року № 02-04-20-14/8316, в якому повідомлялися обов'язкові для виконання вимоги, про усунення порушень виявлених під час ревізії та надано відповідачу строк до 27.01.2011 року для надання інформації щодо вжитих заходів.

Зазначені вимоги КРУ у Вінницькій області оскаржені не була.

Так, серед вимог зазначених відповідачу із урахуванням уточнення позовних вимог необхідно було забезпечити виконання:

пункту 3 - відобразити дебіторську заборгованість за юридичними особами КП Редакція Тульчинського радіомовлення та ТзОВ «Знання» та стягнути кошти в сумі 25215,70 грн., а в іншому випадку стягнути з осіб винних у безпідставному покритті за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх юридичних осіб на суму 25215,70 грн., шкоду на вказану суму;

пункту 4 - відобразити дебіторську заборгованість за юридичною особою та стягнути кошти в сумі 7731, 95 грн. за спожиті комунальні послуги, а в іншому випадку, стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніми юридичними особами шкоду в розмірі 7713,95 грн.;

пункту 5 - відобразити дебіторську заборгованість за орендарями та стягнути кошти в сумі 14796,22 грн. за спожиті комунальні послуги, а в іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх юридичних та фізичних осіб шкоду в сумі 14796,22 грн.;

пункту 6 - забезпечити повернення заяво виплаченої заробітної плати в загальній сумі 5172,03 грн. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 5172,03 грн.;

провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів соціального страхування та зарахувати в рахунок майбутніх платежів зайво сплачені кошти в сумі 1878,39 грн.

Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступним.

Статус державної контрольно-ревізійної служби України, її функції та правові основи діяльності визначені у Законі України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» однією з функцій Головного контрольно-ревізійного управління України, Контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі є проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до ст. 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно - ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, акт ревізії - це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Відповідно до п. 40 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою» від 20.04.2006 № 550, у разі наявності заперечень щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Як вбачається з матеріалів справи, акт ревізії від 11.10.2011 № 04-15/25, підписаний без застережень, що свідчить про відсутність заперечень стосовно його змісту з боку керівництва відповідача та згоду з встановленими ревізією правопорушеннями.

Тобто на етапі досудового врегулювання спірної ситуації, відповідач не вживав заходів (дій) спрямованих на спростування висновків акту ревізії, а відтак це свідчить про наявність згоди з окремими виявленими фактами.

Порядок оскарження регулюється ст.13 Закону України «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні», якою визначено, що дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно - ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративного порядку.

Контрольно-ревізійне управління є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Право звернення КРУ до суду передбачено п. 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», згідно якої органи державної контрольно-ревізійної служби мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Саме такі позовні вимоги були заявлені позивачем в позовній заяві і повинні розглядатися судом.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Судом встановлено, що позивач просить зобов'язати відповідача виконати вимогу, сформовану на підставі проведеної планової ревізії фінансово - господарської діяльності відповідача.

Вимога є способом реалізації владних управлінських функцій позивачем, як суб'єктом владних повноважень.

Сторони не заперечували, що вимогу, яка по суті є предметом спору у даній справі, ніхто не оскаржував у передбаченому законом порядку і на момент вирішення спору вона є чинною.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Надаючи оцінку виявленим обставинам, що стали підставою для прийняття вимог, суд враховує, що в силу ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Попри це, в приміщенні Будинку культури протягом ревізійного періоду КП Редакція Тульчинського радіомовлення та ТОВ «Знання» займали приміщення площею 16 та 173 кв.м. При цьому, договори оренди між вказаними юридичними особами та будинком культури та рішення сесії районної ради, щодо надання дозволу на оренду приміщення не надано. Вказана обставина підтверджується також дослідженим у судовому засіданні Актом фактичного обстеження орендованих приміщень районного будинку культури (а.с. 146), який підписано в тому числі начальником відділу культури та туризму Тульчинської районної державної адміністрації. При цьому, суд критично оцінює лист Товариства «Знання», що наданий представниками відповідача у судовому засіданні, оскільки такий суперечить як і вказаному вище Акту, так і Акту перевірки, що підписані представником відповідача без застережень. Щодо наслідків вказаного, то судом встановлено, що плати за оренду та спожиті комунальні послуги від зазначених юридичних осіб протягом періоду, що ревізується не надано. Вказане дає підстави для висновку, про порушення відповідачем норми ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Наведене призвело до покриття видатків по комунальним послугам сторонніх юридичних осіб на суму 26904,11 грн., а із урахуванням зменшення позовних вимог - 25215,70 грн. Тому вимогу викладену у п. 3 слід вважати законною.

Законність п. 4 вимоги підтверджена тим, що проведеним обстеженням приміщення будинку культури встановлено, що дві посадові особи - начальник відділу культури та головний спеціаліст, які є штатними працівниками Тульчинської районної державної адміністрації та утримуються за рахунок коштів державного бюджету, займають два кабінети приміщення будинку культури площею 54,3 кв. м. При цьому, договори оренди між Тульчинською районною державною адміністрацією та будинком культури та рішення сесії районної ради, щодо надання дозволу на оренду приміщень не надано, розрахунки з Будинком культури за спожиті комунальні послуги протягом ревізійного періоду не проводились. Тому, позивачем зроблено вірний висновок, що вказане є порушенням вимог Бюджетного кодексу України, ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 », в частині використання коштів на здійснення видатків з місцевого бюджету, які, згідно з Бюджетним кодексом України, мають проводитися з іншого бюджету.

Встановлено також, що за даними рахунків, що пред'явлено до оплати орендарям, витрати на утримання газової служби Відділом культури до відшкодування не пред'явлено, а оплачено за рахунок коштів загального фонду за КФКВ 110204 «Палаци і будинки культури, клуби та інші заклади клубного типу» та по КФКВ 110205 «Школи естетичного виховання дітей» в сумах, відповідно, 8493,37 грн. та 6302,85 грн. В ході ревізії проведено перерахунок витрат, понесених Будинком культури на теплопостачання приміщень, зайнятих орендарями, яким встановлено, що за рахунок загального фонду зайво проведено витрат на проведення теплопостачання, які не пред'явлено до відшкодування орендарям в загальній сумі 14796,22 гривень. Таким чином виділені Відділу культури по загальному фонду за КФКВ і 10204 «Палаци і будинки культури, клуби та інші заклади клубного типу» асигнування в сумі 21496,00 грн., використано на оплату комунальних послуг, спожитих орендарями без послідуючого їх відшкодування, що є порушенням п.п. 20, 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку надання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ». Вказане спричинило збитки в сумі 14796,22 грн., що підтверджує законність п. 5 вимоги.

Одночасно, всупереч вимогам п. 1 Примітки до Таблиці 4 Додатка 2 наказу Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сіли», протягом ревізійного періоду посадовий оклад директора та заступника директора Тульчинської центральної бібліотеки визначено без урахування обсягу роботи бібліотеки, як наслідок проведено зайве нарахування та виплату заробітної» сумі 12322,58 грн. та сплачено внесків до фондів у сумі 4473,09 гривень. Одночасно на підставі заяви про зменшення позовних вимог, вказані суми зменшено до 5172,03 грн. та 1878,39 грн. відповідно. Вказане підтверджує законність п. 6 вимоги.

Враховуючи, що відповідач не надав доказів стосовно виконання вимоги КРУ у Вінницькій області, а також доказів, що спростовують законність вимог адміністративного позову, суд вважає за необхідне в цій частині позов задовольнити.

Оскільки відповідач не виконав без поважних причин вимоги КРУ у Вінницькій області, чим порушив ст.ст. 10, 15 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні», тому позовні є обґрунтованими.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд встановив, що позивачем такі не понесені, а тому предмет розподілу відсутній.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

зобовязати відділ культури та туризму Тульчинської районної державної адміністрації виконати пункти 3, 4, 5, 6 законних вимог Контрольно - ревізійного управління у Вінницькій області від 25.10.2011 року № 02-04-20-14/8316, а саме:

пункт 3 - відобразити дебіторську заборгованість за юридичними особами КП Редакція Тульчинського радіомовлення та ТзОВ "Знання" та стягнути кошти в сумі 25215,70 грн. (двадцять пять тисяч двісті пятнадцять гривень сімдесят копійок), а в іншому випадку стягнути з осіб винних у безпідставному покритті за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх юридичних осіб на суму 25215,70 грн. (двадцять пять тисяч двісті пятнадцять гривень сімдесят копійки), шкоду на вказану суму;

пункт 4 - відобразити дебіторську заборгованість за юридичною особою та стягнути кошти в сумі 7731, 95 грн. (сім тисяч сімсот тридцять одну гривню девяносто пять копійки) за спожиті комунальні послуги, а в іншому випадку, стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніми юридичними особами шкоду в розмірі 7713,95 грн.(сім тисяч сімсот тридцять одну гривню девяносто пять копійки);

пункт 5 - відобразити дебіторську заборгованість за орендарями та стягнути кошти в сумі 14796,22 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот девяносто шість гривень двадцять дві копійки) за спожиті комунальні послуги, а в іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх юридичних та фізичних осіб шкоду в сумі 14796,22 грн.(чотирнадцять тисяч сімсот девяносто шість гривень двадцять дві копійки);

пункт 6 - забезпечити повернення заяво виплаченої заробітної плати в загальній сумі 5172,03 грн. (пять тисяч сто сімдесят дві гривні три копійки) В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 5172,03 грн.(пять тисяч сто сімдесят дві гривні три копійки);

провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів соціального страхування та зарахувати в рахунок майбутніх платежів зайво сплачені кошти в сумі 1878,39 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень тридцять девять копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович