Ухвала

від 25.10.2016 по справі 362/3029/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3029/16-ц Головуючий у І інстанції Марчук О. Л. Провадження № 22-ц/780/5415/16 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В. Категорія 18 25.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

25 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Лівінського С.В.

суддів: Березовенко Р.В.

Мельника Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Спеней І.С.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфіко-Холдінг» про зобов'язання виконати умови договору, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Борлас», в особі представника Шугалєєва Сергія Геннадійовича на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області 14 червня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року ОСОБА_3 подав до суду позов до ТОВ «Інфіко-Холдінг» про зобов'язання виконати умови договору та передати в якості внеску майно.

Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є об'єктом договору та належить відповідачу.

Заяву обґрунтовано тим, що на думку позивача невжиття таких заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач відмовляється від виконання умов укладеного між ними договору.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області 14 червня 2016 року заяву задоволено.

Накладено арешт на нежилі приміщення торгово-розважального комплексу (в літ. А) загальною площею 3423,60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Заборонено органам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації прав) здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомості, щодо нерухомого майна - нежилих приміщень торгово-розважального комплексу (в літ. А) загальною площею 3423,60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Борлас» з вказаною ухвалою не погодилося та подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову. Вважає, що вказана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

ОСОБА_3 і ТОВ «Інфіко-Холдінг» вказану ухвалу суду не оскаржили.

Позивач подав свої заперечення на апеляційну скарги, в яких просив апеляційну скаргу ТОВ «БК Борлас» відхилити, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2016 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за такого.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі Постанова) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно із п. 6. Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК України вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову).

Разом з тим, обираючи спосіб забезпечення позову в даній справі суд не звернув належної уваги на зазначені вимоги процесуального права та характер спірних правовідносин та наклав арешт на нежилі приміщення торгівельно-розважального комплексу загальною площею 3423,6 кв.м., що знаходиться, окрім іншого, у місті Києві.

Виходячи з наведеного, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, - скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, через порушення порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Борлас» задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області 14 червня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Лівінський

судді: Р.В.Березовенко

Я.С. Мельник