Постанова

від 07.04.2016 по справі 804/741/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 р. Справа № 804/741/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді судді судді Єфанової О.В. Ляшко О.Б. Борисенко П.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "КОЛОРИТ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «КОЛОРИТ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, до Державної фіскальної служби України в якому позивач просить, з урахуванням уточненої позовної заяви:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області та Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «КОЛОРИТ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2569394 грн., у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «КОЛОРИТ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2569394 грн., та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим органом не відображено в системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей, в результаті чого податковим органом порушено статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції, а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Відповідачі надали суду заперечення, в яких зазначили, що позивачем не дотримано встановлений порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Крім того, відповідач зазначив, що податковим законодавством для збільшення суми від'ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не передбачено подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, а позивачем в порушення вимог податкового законодавства не задекларовано від'ємне значення ПДВ в рядках 24 та 31, тому контролюючим органом правомірно не враховано задекларовані суми від'ємного значення ПДВ в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник Державної фіскальної служби України в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.01.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «КОЛОРИТ» засобами електронного зв'язку направлено до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком №5за грудень 2014 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період грудень 2014 року.

Листом від 19.02.2015 року №3392/10/04-67-15-02 «Про прийняття податкової звітності» Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомила позивача про невизнання податкової декларації з ПДВ ТОВ «НВП «КОЛОРИТ» за податковий період грудень 2014 року, у зв'язку з тим, що податкова декларація подана з порушенням статті 48 Податкового кодексу України.

04.03.2015 року позивачем направлено повторно засобами електронного зв'язку до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області уточнюючу податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року.

Проте, листом від 04.03.2015 року №4454/10/04-67-15-01 Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області надала відповідь про невизнання податкової декларації з ПДВ за податковий період грудень 2014 року, у зв'язку з тим, що податкова декларація подана з порушенням статті 48 Податкового кодексу України.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 29 квітня 2015 року було прийнято постанову по справі №804/5692/15, якою задоволені позовні вимоги, а саме визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39497010, 49027, м.Дніпропетровськ, вулиця Шаумяна, будинок 5) щодо невизнання податковою звітністю - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період грудень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «КОЛОРИТ» (ЄДРПОУ 39315575); визнано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період грудень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «КОЛОРИТ» (ЄДРПОУ 39315575) такою, що прийнята датою фактичного її отримання Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39497010, 49027, м. Дніпропетровськ, вулиця Шаумяна, будинок 5), а саме 20.01.2015 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39497010, 49027, м. Дніпропетровськ, вулиця Шаумяна, будинок 5) відобразити показники (дані) податкової декларації та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період грудень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «КОЛОРИТ» (ЄДРПОУ 39315575) з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «КОЛОРИТ».

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу від 28 липня 2015 року, якою апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровськ ГУ ДФС у Дніпропетровській області була залишена без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду без змін.

Ухвалою від 07.09.2015 року Вищим адміністративним судом України було відмолено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровськ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В подальшому, на підставі виконавчого листа № 804/5692/15 від 27.08.2015 року, головним державним виконавцем Дрижурук О.О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 28.08.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 09.09.2015 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, оскільки боржником 02.09.2015 року було виконане судове рішенні, а саме у декларації з ПДВ за грудень 2014 року у рядку 24 відображена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 2569630 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано у вересні 2015 року уточнюючу декларацію за червень 2015 року з додатком № 2 щодо розрахунку суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 року, в якій відображено наступні показники:

- рядок 18: позитивне значення різниці муж сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 2082 грн.;

- рядок 20: від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 2569630 грн.;

У розділі IV «Погашення залишків сум від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року» відображено:

- рядок 27: додаток Д2: сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 ст. 200-1 Розділу V Кодексу 2569630 грн.;

рядок 29: Додаток Д2: збільшено/зменшено залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на підставі уточнюючих розрахунків 2569630 грн.

Крім того, у грудні 2015 року позивач подав уточнюючу декларацію з ПДВ за червень 2015 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якої зменшено від'ємне значення у розмірі 236 грн., що призвело до зміни у Розділі IV рядку 27 та рядку 29, в яких зазначено уточнюючий показник у розмірі 2569394 грн.

ТОВ «НВ «КОЛОРИТ» надіслав запит до Державної фіскальної служби України щодо перерахунку суми, на яку платник має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, на суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, зазначену у декларації за серпень 2015 року, в яку перенесені показники з уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2014 року.

Державною фіскальною службою України надана відповідь від 08.02.2016 року, в якій відповідач зазначив, що п. 34 підрозділу 2 розділу 20 Кодексу встановлено, що значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Отже, відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу 20 Кодексу після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків включно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників податкової звітності платника.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX ПК України:

- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Кодексу.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" від 16 жовтня 2014 року №569 (далі - Порядок №569).

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (п.2 Порядку №569).

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі (п.4 Порядку №569).

Відповідно до п.200-1.5ст.200-1 ПК України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до:

- державного бюджету;

- на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений ст.209 ПК України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченомуст. 209 ПК України;

- на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 01 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1 ПК Українита надає право для реєстрації в Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування.

Пунктом 34 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових Накл Отр, Накл Видта Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно достатті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган, після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка прийнята згідно квитанції №2, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

Так, 30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі III якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА" Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників "СУМА" НаклОтр, "СУМА" Митн та "СУМА" НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума "СУМА" Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали ("СУМА" овердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 ("СУМА" Перепл);

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА" Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04.08.2015 р. реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою "СУМА" Накл.;

- до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА" Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.

За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13), належать:

- податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

- розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Таким чином, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015 року, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2569394,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області не наділена повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, отже, у даному випадку відсутня протиправна бездіяльність зазначеного відповідача щодо не включення в розрахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку, на яку позивач, як платник податку, має право зареєструвати податкові накладні.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Суд констатує, що тимчасове затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично призвело негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним контрактам та виконання останніх, оскільки по першій події унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи по факту значну суму переплати по податкових зобов'язаннях, позивач не має можливості вилучати з обігу грошові кошти.

Судом не була встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що Державна фіскальна служба України, не забезпечивши автоматичне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2569394 грн., у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, здійснила це необґрунтовано та своє рішення не спростувала, чим порушила вимоги чинного податкового законодавства, що є підставою для задоволення позовних вимог до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «КОЛОРИТ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2569394 грн., у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «КОЛОРИТ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 2569394 грн., та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «КОЛОРИТ» судові витрати в розмірі 1378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Суддя Суддя О.В. Єфанова О.Б. Ляшко П.О. Борисенко