Постанова

від 19.10.2016 по справі 910/10249/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2016 р. Справа№ 910/10249/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. № б/н від 19.07.2016.

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. № б/н від 25.08.2016.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства В«Інтеграл - банкВ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/10249/16 (суддя: Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГРУП 1 СЕК'ЮРІТІВ»

до Публічного акціонерного товариства В«ІНТЕГРАЛ - БАНКВ»

про стягнення 47 058,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/10249/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГРУП 1 СЕК'ЮРІТІВ» до Публічного акціонерного товариства В«ІНТЕГРАЛ - БАНКВ» про стягнення 47 058,49 грн., задоволено частково, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача 33 000,00 грн. - основного боргу; 2 418, 41 грн. - пені, 174, 58 грн3% річних, 1 465, 50 грн. інфляційних втрат.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство В«Інтеграл - банкВ» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі, прийняти нове , яким відмовити в задоволені позовним вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені частково, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Інтеграл - банкВ» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/10249/16 разом з доданими до неї матеріалами було повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

21.09.2016 апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства В«Інтеграл - банкВ» надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_4 (головуючий), ОСОБА_5, ОСОБА_1

Разом із апеляційною скаргою апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 відновлено Публічному акціонерному товариству В«Інтеграл - банкВ» строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено розгляд справи на 19.10.2016.

В судовому засіданні 19.10.2016 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/10249/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 19.10.2016 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву поданого під час апеляційного провадження, просив рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/10249/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУП 1 СЕК'ЮРІТІ" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "ІНТЕГРАЛ-БАНК" (замовник) 01.03.2016 було укладено договір №6184, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по здійсненню заходів з підтримання громадського порядку та охорони майна, що належить замовнику (або ж за яке відповідає замовник) і знаходиться на об'єктах замовника. Кількість постів охорони та адреси об'єктів охорони вказується в додатку №1 до цього договору (далі по тексту - В«об'єктВ» ). Обов'язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність у замовника повноважень на його володіння (користування) об'єктом (у формі права власності, права на повне господарське відання, оперативне управління, оренда, лізинг, доручення, тощо), відомості про це надаються виконавцю замовником у письмовій формі. (пункт 1.1. договору).

Пунктом 5.1. договору встановлено, що вартість послуг виконавця визначається сторонами окремо. Їх сума та порядок розрахунків за виконані роботи визначається в додатку до цього договору (додаток №2 до договору), який є його невід'ємною частиною.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником щомісячно, шляхом передплати до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, а по закінченні терміну дії договору, в останній день поточного місяця згідно з виставленим виконавцем розрахунковим документом.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що в кінці кожного поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта прийняття наданих послуг, який останній зобов'язаний до 5 (п'ятого) числа наступного місяця підписати і повернути один примірник підписаного акта виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці

Відповідно до додатку №1 до договору виконавець починаючи з 01.03.2016 мав взяти під охорону об'єкт розташований за адресою м. Київ, пр-т. Перемоги, 52/2 та встановити на об'єкті добовий період надання послуг з охорони в кількості 2-х постів (охоронників).

Як встановлено Додатком №2 до договору, вартість та порядок розрахунків. Вартість послуг виконавця за місяць становить: за 1 добовий пост - 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ; Загальна вартість послуг виконавця за місяць становить 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ (пункти 1 та 2 додатку №2 до договору).

Пунктом 3 додатку №2 до договору встановлено, вказана в пункті 1 цього додатку сума сплачується як передоплата на поточний рахунок виконавця до 10 (десятого) числа кожного поточного місяці, замовник має право не підписувати акт та зобов'язаний в той же строк , у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції Публічним акціонерним товариством "ІНТЕГРАЛ-БАНК" перебуває в стані припинення.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 25.11.2015 року № 816 В«Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства В«Інтеграл-банкВ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.11.2015 року прийнято рішення № 210 про припинення здійснення тимчасової адміністрації, запровадження процедури ліквідації ПАТ В«Інтеграл-банкВ» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію - ОСОБА_6 на період з 27.11.2015 року по 26.11.2017 року.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» встановлено, що оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом. До цих витрат, зокрема, належать витрати, пов'язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку.

До таких витрат, відносяться і витрати по здійсненню заходів з підтримання громадського порядку та охорони майна, що належить відповідачу, в зв'язку з чим ним і було укладено з позивачем договір №Г1С-05/16/ФО від 01.03.2016.

З матеріалів справи, а саме з актів здачі - приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.03.2016 на суму 30 000,00 грн. та №67 від 03.04.2016 на суму 3 000,00 грн., вбачається, що позивачем за договором №Г1С-05/16/ФО від 01.03.2016 надано послуги з охорони майна на суму 33 000,00 грн.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг згідно договору та має перед позивачем заборгованість у розмірі 33 000,00 грн.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за договором №Г1С-05/16/ФО від 01.03.2016 у розмірі 33 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 174,58 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 465,50 грн., підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до підпункту 6.2.1. договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг за договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи викладені норми закону та умови договору місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 2 418,41 грн. пені підлягають задоволенню

Також, позивач просив стягнути з відповідача 10 000,00 грн., збитків у вигляді частини неодержаного прибутку, посилаючись на ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)

У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як встановлено ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, тобто, настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 Господарського кодексу України, пов'язане з наявністю складу правопорушення, що включає в себе: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, вину. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту того, що неправомірні дії відповідача стали причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток в розмірі 10 000,00 грн. в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено вірно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Публічного акціонерного товариства В«Інтеграл - банкВ» , викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/10249/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Інтеграл - банкВ» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/10249/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 у справі № 910/10249/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10249/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Ю.Б. Михальська

ОСОБА_1