Постанова

від 08.10.2012 по справі 5011-70/4607-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2012 № 5011-70/4607-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на рішення Господарського суду м.Києва від 18.06.2012р. у справі №5011-70/4607-2012 (суддя Капцов Т.П.)

за позовом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент-Медіа»

про розірвання договору та стягнення 99 300,00 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва №5011-70/4607-2012 від 18.06.2012р. відмовлено ДП «Центр державного земельного кадастру» у задоволенні позову до ТОВ«Аргумент-Медіа» про розірвання договору та стягнення 99 300,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням позивач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на його необґрунтованість, просить його скасувати та прийняти рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просить залишити їх без задоволення, рішення суду-без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 12.06.2008 р. сторонами укладено договір № 48-08/07, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати науково-дослідні роботи зі створення науково-технічної продукції (НТП) -Програмного комплексу Державного реєстру земель (надалі -комплекс) в рамках реалізації першого етапу створення підсистеми Центрального земельного кадастру (земельного ресурсу) Автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру (АС ДЗК), у відповідності до визначених головних етапів робіт затвердженого ТЗ «Автоматизована система ведення Державного земельного кадастру» (код - 32206929.3 КЦД.008.00.ТЗ.00.1), а позивач прийняти роботи та сплатити 99 300,00 грн.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору та стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що на виконання умов договору було перераховано 100% передоплати. Актом передачі-прийому технічної документації та програмного забезпечення №1 відповідач передав, а позивач прийняв технічну документацію та програмне забезпечення в електронному вигляді на оптичному носії по першому етапу Календарного плану, проте, станом на день подання позовної заяви відповідачем роботи за договором повністю не виконані, результати робіт позивачу не передані. У зв'язку з укладенням між Держкомземом та Спільним підприємством ILS International Land Systems (ILS) Inc. GAF AGЮ, Swedesurvey AB ECOMM Company, ТОВ «ІЛС-Україна» договору № DZK-D2-ICB.9.201 від 30.06.2010 р., та необхідністю забезпечення вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.09 № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», що змінює процедуру взаємодії між підрозділами Держкомзему та Центру Державного земельного кадастру, положення технічного завдання 32206929.3КЦД.008.00.ТЗ.00.1 за договором № 48-08/07 від 12.06.2008 р. втратили доцільність та актуальність для позивача, у зв'язку з чим, надіслав відповідачу угоду про розірвання договору. Але, відповідач відмовився підписувати надіслану угоду про розірвання договору та запропонував підписати угоду про розірвання договору, яка не передбачає повернення авансу, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом. Посилаючись на те, що підстава для отримання авансу відпала позивач на підставі ст.1212 ЦК України позивач просить суд розірвати спірний договір та стягнути з відповідача передоплату за договором.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що відповідач неодноразово звертав увагу позивача на те, що саме, у зв'язку з ненаданням позивачем відповіді по правовому тлумаченню ряду питань, що виникли в процесі створення АС виконання завершального 3 етапу робіт заблоковано. Доказів того, що позивач на виконання умов договору вчиняв дії щодо забезпечення виконання 3-го етапу Календарного плату, позивачем не надано. За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що роботи за договором не завершені з вини обох сторін. Умовами спірного договору передбачено, що його дострокове розірвання можливе лише за взаємною згодою сторін, що оформляється окремою угодою. Договір вважається розірваним з моменту оформлення у письмовій формі сторонами угоди про розірвання цього договору, підписання її уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками сторін. Разом з тим, право сторін на розірвання договору в односторонньому порядку не передбачено. Посилання позивача на укладення між Держкомземом та СП ILS International Land Systems (ILS) Inc. GAF AGЮ, Swedesurvey AB ECOMM Company, ТОВ «ІЛС-Україна» договору № DZK-D2-ICB.9.201 від 30.06.2010 р., як на підставу для розірвання спірного договору, у зв'язку із втратою інтересу позивача до даного договору, суд відхилив з тих підстав, що чинним законодавством не передбачено, що підставою для розірвання договору може бути факт укладення іншого договору між третіми особами. За таких обставин, суд не знайшов приводу для задоволення позову.

Заперечуючи проти рішення суду, позивач наполягає на тому, що зміст договірних зобов'язань та очікувані результати робіт, які мали виконуватись відповідачем втратили доцільність та актуальність,підстава виконання договору відпала, тому згідно з приписами ст.ст. 849, 899 ЦК України договір підлягає розірванню та повернення коштів, що перераховані на виконання договору.

Щодо порушення норм процесуального права, то апелянт звертає увагу на те, що господарським судом безпідставно відхилені клопотання про витребування у відповідача кошторису, яким визначена вартість кожного етапу, з ціллю зменшення позовних вимог та стягнення коштів лише за невиконані етапи робіт, що призвело до однобокості рішення на користь відповідача. Помилковим є висновок суду про обоюдне порушення умов договору, оскільки у відповідача були сумніви щодо результатах робіт, однак не здійснено заходів на їх усунення, між тим, позивач дотримався процедури вирішення розбіжностей (правове тлумачення), які відповідач не взяв до уваги. Крім того, на даний час виконання договору суперечить інтересам Центру ДЗК, так як ведення кадастру здійснюється за іншою методикою ніж передбачена договором.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Виконавець у відповідності із нормами ст. 894 Цивільного кодексу України зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Слід наголосити, що у ст. 899 ЦК України закріплений обов'язок замовника оплатити науково-дослідні роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати. Тобто, навіть, за неможливості досягнення обумовленого договором результату, проведені НДР підлягають оплаті, але не вище відповідної частини ціни, визначеної сторонами. За змістом ст. 899 Кодексу підлягає також оплаті негативний результат, коли проведені наукові дослідження засвідчили об'єктивну неможливість досягнення обумовлених у договорі параметрів чи характеристик пристрою або процесу, що зумовили неможливість досягнення поставленого замовником технічного завдання.

Встановлена договором плата за виконання НДР або ДКТР відповідно до ч. 2 ст. 894 ЦК України може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо їх виникнення не залежало від замовника. Зменшення обумовленої плати може мати місце лише у випадку, коли сама можливість зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін. Тому для зменшення плати необхідна наявність трьох умов: 1) доведення факту невідповідності фактично одержаних результатів запланованим договором параметрам; 2) отримання таких результатів не пов'язано з невиконанням замовником своїх обов'язків; 3) можливість зменшення та його межі передбачалися у договорі. За відсутності принаймні однієї з умов, оплата робіт виконавця має бути забезпечена у повному обсязі.

Спірний договір не має положень щодо можливості зменшення плати за виконану роботу зважаючи на результати.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що належне виконання договору та очікуваного результату не сталось з неналежного виконання зобов'язань з обох сторін.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що позивач в претензії про розірвання договору, поставив відповідача перед фактом отримання науково-технічної продукції, що є предметом спірного договору, але зробленої іншою стороною.

Разом з тим, матеріали справи не містять обґрунтованих заперечень/зауважень щодо робіт здійснених відповідачем, що б було підставою для застосування п.5 договору.

На думку колегії, доводи позивача про застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, є помилковими, оскільки положення глави 83 ЦК України регулюють два види позадоговірних зобов'язань, як зобов'язання, що виникають внаслідок або безпідставного набуття, або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ДП «Центр державного земельного кадастру» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 5011-70/4607-2012 від 18.06.2012р. - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

ОСОБА_1