Ухвала

від 18.10.2016 по справі 620/516/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/6262/16 Головуючий 1 інст. - Огієнко Д.В.

Справа № 620/516/16-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря: Каплоух Н.Б.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Заповіт 2000» на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Заповіт 2000», третя особа: відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області про витребування майна з незаконного чужого володіння,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до СВК «Заповіт 2000» , третя особа - відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області, про витребування майна з незаконного чужого володіння.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 25.07.2011р. успадкував земельну ділянку площею 3,2317гектарів, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області. У травні 2016р. позивач дізнався, що договір оренди успадкованої ним земельної ділянки між матір'ю позивача ОСОБА_3 та СВК «Заповіт Леніна» було укладено 20.01.2010р. з порушенням умов чинного законодавства, тому вимушений був звернутися до суду з вказаним позовом, а також стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Витребувано з незаконного чужого володіння СВК «Заповіт 2000» земельну ділянку площею 3,2317 гектарів, кадастровий номер 6322283000:01:000:0093, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області на користь її власника ОСОБА_3 У задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Додатковим рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 31 серпня 2016 року стягнуто з СВК «Заповіт 2000» судові витрати у сумі 551,20 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції СВК «Заповіт 2000» звернулося з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

-чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

-чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

-які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

-яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам норм процесуального закону.

Розглядаючи спір, суд повно і всебічно з'ясував та встановив дійсні обставини справи правильно визначився з юридичною природою правовідносин, що виникли між сторонами, і законом, що їх регулює.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 25.07.2011р. земельної ділянки з кадастровим номером 6322283000:01:000:0093 площею 3,2317 га, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області та яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯБ №990609, виданого 20.11.2006р. Межові знаки передано на зберігання ОСОБА_3 23.06.2016р.

Судовим розглядом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться у володінні відповідача - СВК «Заповіт 2000» відповідно до договору оренди землі, укладеного між померлою ОСОБА_4 та СВК ««Заповіт Леніна» ( «Заповіт 2000» ) 20.01.2010р., що сторонами не заперечується.

Задовольняючи позовні вимоги та вирішуючи питання щодо витребування з незаконного чужого володінняСВК «Заповіт 2000» спірну земельну ділянку позивачеві ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано доказів, що спірний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у Державному земельному кадастрі, а тому не набув чинності .

При цьому суд керувався положеннями зазначених у його рішенні нормативно-правових актів.

З висновком суду судова колегія погоджується, оскільки дійшов він його на основі повно встановлених фактичних обставин справи, об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка та згідно встановленого постановлено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України.

Порядок укладення договорів оренди земельної частки (паю) урегульований Указом Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" та постановою КМ України від 24 січня 2000 року № 119 „Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)".

Відповідно до ч.2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073 Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.

Матеріали справи не містять даних, що договір оренди землі укладений між матір'ю позивача ОСОБА_3 та СВК «Заповіт Леніна» від 20.01.2010р. набрав чинності після його державної реєстрації.

Навпаки, судовим розглядом встановлено відсутність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, що належить позивачу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що при укладенні договору оренди землі, відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про оренду землі, відповідач не набув права користування землею у порядку, встановленому ч.1 ст.6 цього Закону.

Державна реєстрація оспорюваного договору оренди не була здійснена відповідно до вимог, передбачених ст.ст. 14,15 Закону України «Про оренду землі».

Тому суд правильно застосував та виходив із того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Право власності позивача на земельну ділянку підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість доказів у їх сукупності, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, ухвалив рішення таке, що відповідає вимогам ст.ст. 213,214 ЦПК України та на виконання вимог ч.3 ст. 215 ЦПК України привів мотиви, з яких вважав встановленою наявність фактів, якими позивач обґрунтовував вимоги, відхилив вважаючи позицію відповідача помилковою, докази СВК «Заповіт 2000» на заперечення проти позову, правильно застосував норми закону.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судова колегія, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317,319,324 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Заповіт 2000» відхилити.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - А.П. Івах

ОСОБА_1