Постанова

від 09.01.2019 по справі 620/516/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

09 січня 2019 року

м. Харків

справа № 620/516/16-ц

провадження № 22-ц/818/517/19

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Кругової С.С., Маміної О.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Сільськогосподарське виробничий кооператив Заповіт 2000 ,

третя особа : відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Заповіт 2000 , третя особа: відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області про витребування майна з незаконного чужого володіння, з апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу Заповіт 2000 на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області, постановлене 30 серпня 2016 року, під головуванням судді Огієнка Д.В.,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СВК Заповіт 2000 , третя особа: відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області про витребування майна з незаконного чужого володіння.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що після смерті матері позивача ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 він успадкував земельну ділянку площею 3,2317 гектарів, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області. У травні 2016 року позивач дізнався, що договір оренди успадкованої ним земельної ділянки між матір'ю позивача ОСОБА_1 та СВК Заповіт Леніна було укладено 20.01.2010 року з порушенням умов чинного законодавства, тому ОСОБА_1 просить суд витребувати із незаконного володіння СВК Заповіт 2000 земельну ділянку площею 3,2317 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року, яке ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18.10.2016 року залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Витребувано з незаконного чужого володіння СВК Заповіт 2000 земельну ділянку площею 3,2317 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області на користь її власника ОСОБА_1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено в повному обсязі.

Додатковим рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 31.08.2016 року стягнуто з СВК Заповіт 2000 судові витрати у сумі 551,20 грн.

Постановою Верховного Суду від 19.09.2018 року ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18.10.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі представник СВК Заповіт 2000 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу представник СВК Заповіт 2000 вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що згідно з п. 4 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Вказує, що згідно з п. 4 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр цей закон набирає чинності з 1.01.2013 року, тобто договір оренди землі був укладений до набрання чинності ЗУ Про державний земельний кадастр , тому не потребує ніяких додаткових дій щодо внесення даних до Державного земельного кадастру, ані з боку власника, ані з боку користувача. Вважає, що відомості, які містяться у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6302730212016 від 16.05.2016 року (відсутність даних щодо Договору оренди землі та землекористувача від 20.01.2010 року), не дають підстав вважати, що договорі оренди землі був не зареєстрований.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга СВК Заповіт 2000 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 після смерті матері, ОСОБА_2, у липні 2011 року успадкував земельну ділянку площею 3,2317 га, що розташована на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області.

Спірна земельна ділянка знаходиться у володінні СВК Заповіт 2000 відповідно до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та СВК Заповіт Леніна , правонаступником якого є СВК Заповіт 2000 , 20 січня 2010 року (а.с. 11-13).

Відповідно до пункту 43 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України ).

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі (надалі - Закон).

За змістом статей 18, 20 Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 25 Закону орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли виникають права та обов'язки за договором, тобто коли на підставі договору (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) виникають правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 та від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17.

Як вбачається з матеріалів справи, на копії договору оренди землі, укладеному 20 січня 2010 року між ОСОБА_2 і СВК Заповіт Леніна , який доданий позивачем до позовної заяви, містяться підписи сторін та відмітка про його державну реєстрацію 10 жовтня 2012 року із зазначенням запису у Державному реєстрі земель, яка засвідчена підписом посадової особи та відбитком печатки відділу Дежкомзему у Зачепилівському районі Харківської області.

Водночас матеріали справи містять інший примірник цього договору від 20.01.2010 року, в якому дата державної реєстрації зазначена нерозбірливо: 04 чи 10 жовтня 2012 року.

Колегія суддів вважає, що ця обставина беззаперечно не свідчить про те, що спірний договір оренди взагалі не був зареєстрований у встановленим законом порядку, оскільки із наданих сторонами примірників договору вбачається сумнів лише у даті державної реєстрації - чи 04 чи 10 жовтня 2012 року.

Крім того, матеріали справи містять лист відділу Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області про те, що договір оренди між СВК Заповіт Леніна та ОСОБА_2 зареєстрований 04 жовтня 2012 року (а.с. 49).

Крім того, орендодавець ОСОБА_2 з 2010 року, а в подальшому її спадкоємець ОСОБА_1, отримували орендну плату за спірним договором оренди землі. Отже, тривалий час (більше 16 років) сторона орендодавця не заперечувала факт укладення договору оренди і реалізувала право на отримання орендної плати відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що книги реєстрації договорів оренди землі відділу Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області були вилучені 31.04.2015 року при проведенні обшуку Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (а.с. 75-80).

Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань про витребування доказів не заявляли.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що договір оренди землі є неукладеним. Із умов договору оренди вбачається, що строк його дії не сплинув.

Оцінивши докази та встановлені обставини у їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів не знаходить підстав вважати позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного чужого володіння.

Згідно ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу Заповіт 2000 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 606, 32 грн. сплачений при подачі апеляційної скарги.

В частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди рішення суду не переглядалось та не оскаржувалось.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 ч. 1 п. 2, 376 , 381 , 382 , 383 , 384 ЦПК України , -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Заповіт 2000 задовольнити.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного чужого володіння скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Заповіт 2000 , третя особа: відділ Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області про витребування майна з незаконного чужого володіння відмовити.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 в суді першої інстанції залишити за його рахунок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу Заповіт 2000 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 606, 32 грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

О.В. Маміна