Ухвала

від 20.10.2016 по справі 825/957/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/957/16 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Ганечко О.М. та Літвіної Н.М.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ТОВ «Обрій» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Варвинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області (правонаступником якої є Прилуцька ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області) від 24 листопада 2015 року № 0000392200 та від 25 березня 2016 року № 0000012200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що документи, надані позивачем, не підтверджують фактичного отримання товарів та послуг від ПП «Адепт-Аудіт», ТОВ «Агротехсоюз», ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра», ТОВ «Аграрна індустріальна компанія» та ТОВ «Політек-СД».

Під час апеляційного розгляду справи відповідача, що вибув - Варвинську ОДПІ ГУ у Чернігівській області було замінено на Прилуцьку ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що Варвинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Обрій» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додатну вартість по взаємовідносинах з ПП «Адепт-Аудіт», ТОВ «Агротехсоюз», ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра», ТОВ «Аграрна індустріальна компанія» за період з 01 по 28 лютого 2015 року та з ТОВ «Політек-СД» за період з 01 по 31 березня 2015 року, про що склала акт від 02 листопада 2015 року № 156/2200/30875394.

На підставі вказаного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 24 листопада 2015 року № 0000392200, яким позивачу зменшене від'ємне значення податку на додану вартість на 12627 грн. 00 коп. та від 25 березня 2016 року № 0000012200, яким нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 150460 грн. 00 коп., з яких 120368 грн. 00 коп. - за основним платежем та 30092 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ТОВ «Обрій» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Обрій», суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив фактичне отримання від ПП «Адепт-Аудіт», ТОВ «Агротехсоюз», ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра», ТОВ «Аграрна індустріальна компанія» та ТОВ «Політек-СД» товарів і послуг.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно акту перевірки від 02 листопада 2015 року № 156/2200/30875394 підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було те, що надані ТОВ «Обрій» до перевірки документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

Під час проведення перевірки було встановлено, що у лютому 2015 року позивач придбавав макуху соняшникову у ПП «Адепт-Аудіт» та на підставі податкової накладної, виданої вказаним контрагентом, задекларував податковий кредит у розмірі 26052 грн. 00 коп. При дослідженні зазначеної господарської операції відповідачем було встановлено ознаки відсутності здійснення реальних господарських операцій по взаємовідносинах, які гуртувалися на тому, що у договорі від 30 січня 2015 року №30-01/15 укладеному між ТОВ «Обрій» та ПП «Адепт-Аудіт» не чітко визначені обсяги поставки, а саме в п.1.3. договору числом прописано кількість поставки в розмірі 40 т., а прописом 30 т., що не дає однозначного визначення обсягу продукції, яка поставляється. Додаткових угод, специфікацій до даного договору та інших договорів (на постачання, транспортування) платником не надано. Також не чітко визначено місце поставки продукції. Товарно-транспортна накладна № 278233 від 30 січня 2015 року, яку позивач надав у якості підтвердження факту отримання макухи соняшникової оформлена неналежним чином, а саме - не зазначено хто саме займався транспортуванням макухи соняшникової, у зв'язку з відсутністю даних в пункті «Автомобільний перевізник», не зазначено номер посвідчення водія та жодного підпису водія, лише прізвище: «Андрущенко Д.». Крім того, згідно наданої товарно-транспортної накладної навантаження відбулося 31 січня 2015 о 12 год. 10 хв., а розвантаження не відбувалося, про шо свідчить відсутність записів у пункті «Розвантаження». Також в розділі «Відомості про вантаж» відсутні підписи особи, яка займалась транспортуванням вантажу.

Досліджуючи докази, які позивач надав на підтвердження фактичного отримання товару від ПП «Адепт-Аудіт», суд першої інстанції встановив, що на виконання договору від 30 січня 2015 року № 30-01/15 з придбання макухи соняшникової, ПП «Адепт-Аудіт» виставило ТОВ «Обрій» рахунок № 30-01/15 від 30 січня 2015 року, згідно якого товаром є макуха соняшникова кількістю 40,080 т. Такти чином, фактичний обсяг поставки був визначений сторонами у рахунку.

Згідно платіжного доручення від 02 лютого 2015 року № 231 позивач перерахував на рахунок ПП «Адепт-Аудіт» кошти в сумі 156312 грн. 00 коп. оплати за поставку макухи соняшникову.

Факт відвантаження макухи соняшникової в смт. Срібне Чернігівської області у кількості 40,080 т. підтверджується видатковою накладною від 02 лютого 2015 року № 100 та журналом відомостей руху зерна та іншої продукції на току. Як вірно зазначив суд першої інстанції, вказані документи підтверджують прийняття поставленого ПП «Адепт-Аудіт» товару на склад позивача. Також суд встановив, що ПП «Адепт-Аудіт» надало позивачу посвідчення якості макухи соняшникової від 11 січня 2015 року.

Надаючи оцінку доводам податкового органу про те, що згідно видаткової накладної від 02 лютого 2015 року № 100 відвантаження відбувалося 02 лютого 2015 року, а згідно товарно-транспортної накладної від 30 січня 2015 року № 278233 транспортування відбувалося 30 січня 2015 року суд першої інстанції зазначив, що згідно вказаної товарно-транспортної накладної місцем навантаження товару є м. Запоріжжя, а місцем розвантаження - смт. Срібне Чернігівської області. З таких підстав, суд дійшов висновку, що 30 січня 2015 року відбувалось не транспортування товару, а лише його навантаження у м. Запоріжжі, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 02.02.2015 № 278233, а вивантаження макухи соняшникової в смт. Срібне Чернігівської області у кількості 40,080 т. відбулось 02 лютого 2015 року, що підтверджується видатковою накладною № 100 та не суперечить умовам договору від 30 січня 2015 року № 30-01/15.

Відсутність заповнення графи «Розвантаження» товарно-транспортної накладної від 02 лютого 2015 року № 278233 є недоліком в заповненні цього первинного документу та не є безумовною підставою для висновку про те, що фактична поставка товару не здійснювалася.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до п. 2.2 договору від 30 січня 2015 року № 30-01/15 поставка продукції покупцю здійснюється постачальником на умовах DDP (доставка на склад покупця) за адресою: Чернігівська обл., Срібнянський р-н., смт. Срібне, в строк до 03 лютого 2015 року. Згідно товарно-транспортної накладної від 02 лютого 2015 року № 278233 замовником перевезення було ПП «Адепт-Аудіт».

Відтак, ТОВ «Обрій» не здійснювало та не організовувало здійснення перевезення, не приймало участі у заповненні товарно-транспортної накладної та не може нести відповідальність за недоліки у її оформленні у вигляді позбавлення права на податковий кредит.

Також суд першої інстанції вірно врахував, що придбана макуха була використана позивачем в господарській діяльності на корм у лютому 2015 року в обсязі 21160 кг згідно відомості на видачу кормів, а залишки макухи зберігалися на складах ТОВ «Обрій», які він орендує у співвласників майна колишнього КСП ім. Калініна згідно договору оренди майна від 07 квітня 2002 року.

З огляду на викладене колегія суддів вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що фактичне здійснення господарської операції між ТОВ «Обрій» та ПП «Адепт-Аудіт» підтверджене належними доказами.

Перевіряючи правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Агротехсоюз» відповідач дійшов до висновку про те, що договір купівлі-продажу запасних частин № 021416 від 03 лютого 2014 року не є дійсним, оскільки він діє до 31 грудня 2014 року. Також податковий орган посилався на відсутність документів які підтверджують доставку товару зі складу продавця до покупця. Крім того відповідач вказав на відсутність підтверджуючих документів щодо наявності власних або орендованих основних засобів, на яких здійснювався ремонт за наданою лімітно-забірною карткою № ОБ-0000234 від 10 березня 2015 року або залишків автозапчастин на складах.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Обрій» відповідно до договору купівлі-продажу від 03 лютого 2014 року № 021416 придбало у ТОВ «Агротехсоюз» товар.

Відповідно до п. 8.2 договору від 03 лютого 2014 року № 021416 у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 1 місяць до його закінчення, цей Договір вважається пролонгованим на такий же термін. Встановлене спростовує твердження відповідача, що господарська операція вчинена між зазначеними контрагентами поза межами дії договору від 03 лютого 2014 року № 021416.

Згідно рахунок на оплату від 19 січня 2015 року № 128 товаром, що придбавався, були автозапчастини (кільце ущільнююче, втулка чистки, куліса, підшипник конічний роликовий, гайка самостопорна та інші).

Передача товару від продавця до покупця була відбулася відповідно до видаткової накладної від 26 лютого 2015 року № 250.

Доставка товару від ТОВ «Агротехсоюз» була здійснена Новою поштою. що підтверджується експрес-накладною № 20450001488244 від 26 лютого 2015 року. Також суд першої інстанції врахував, що ТОВ «Агротехсоюз» підтвердило, що особа, яка направляла автозапчастини (ОСОБА_2) є співробітником компанії.

Крім того, товар, який придбаний за договором купівлі-продажу від 03 лютого 2014 року № 021416, позивач використав у власній господарській діяльності для проведення ремонту сівалки ХоршПромо. Списання відповідних запасних частин проведено по лімітно-забірній картці № ОБ 0000234 від 10 березня 2015 року.

Наявність у позивача вказаної сівалки підтверджується балансовою довідкою від 17 травня 2016 року № 129, згідно якої на балансі ТОВ «Обрій» перебуває сівалка зернова HORSCH PRONTO 12NT.

З огляду на викладене колегія суддів вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що фактичне здійснення господарської операції між ТОВ «Обрій» та ТОВ «Агротехсоюз» підтверджене належними доказами.

Контролюючий орган поставив під сумнів формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Агробудівельний альянс «АСТРА». Вказаний висновок був обґрунтований тим, що ТОВ «Обрій» не надано документів, які підтверджують доставку товару зі складу продавця, наявність власних або орендованих основних засобів, на яких здійснювався ремонт за наданими лімітно-забірними картками № ОБ-0000233 та № ОБ-0000202 від 10 березня 2015 року, залишків автозапчастин на складах.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів податкового орану, суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Обрій» та ТОВ «Агробудівельний альянс «АСТРА» був укладений договір від 02 січня 2014 року № 160/14/217 щодо поставки запасних частин для сільськогосподарської техніки. ТОВ «Агробудівельний альянс «АСТРА» виставило ТОВ «Обрій» рахунки №15-0003509 від 03 лютого 2015 року (послуги по ремонту та сервісному обслуговуванню техніки), №15-0004269 від 09 лютого 2015 року (автозапчастини: підшипниковий вузол, болт, диск та інші) та №15-0004259 від 09 лютого 2015 року (автозапчастини: сальник, гайка корончата, отвал правий, диск та інші). На підставі наведених вище рахунків було здійснено оплату товару та виписані податкові накладні.

Фактичне отримання ТОВ «Обрій» товарів підтверджується видатковими накладними № 0000003252 від 17 лютого 2015 року; № 0000004833 від 26 лютого 2015 року; № 0000004815 від 26 лютого 2015 року; № 0000004818 від 26 лютого 2015 року, а фактичне отримання послуг підтверджується актом виконаних робіт № 5063 від 28 лютого 2015 року. На підтвердження доставки запчастин з с. Чабани в смт. Срібне позивач надав суду копії шляхових листів від 26 лютого 2015 року № 241 та від 17 лютого 2015 року № 223.

Запчастини, які були придбані у ТОВ «Агробудівельний альянс «АСТРА», позивач використав для ремонту дискової борони Joker 8 RT, що підтверджується лімітно-забірним листом № ОБ-0000233 від 10 березня 2015 року. Право власності позивача на вказану борону підтверджене актом від 28 квітня 2012 року та балансовою довідкою від 17 травня 2016 року № 129.

З огляду на викладене колегія суддів вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що фактичне здійснення господарської операції між ТОВ «Обрій» та ТОВ «Агробудівельний альянс «АСТРА» підтверджене належними доказами.

Податковий орган ставить під сумнів фактичного отримання позивачем товару від ТОВ «Аграрна індустріальна компанія» з огляду на відсутність договору, укладеного між ТОВ «Обрій» та вказаним контрагентом. Також відповідач посилався на те, що позивач не надав підтверджуючих документів щодо доставки товару зі складу продавця на склад покупця, наявності власних, або орендованих основних засобів або залишків автозапчастин на складах.

Суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Обрій» та ТОВ «Аграрна індустріальна компанія» був укладений договір купівлі-продажу від 09 лютого 2015 року № КУ/0000198 щодо поставки запасних частин для сільськогосподарської техніки. ТОВ «Аграрна індустріальна компанія» виписала позивачу рахунок-фактуру №КУ/0000198 від 09 лютого 2015 року на суму 254583 грн. 17 коп. Позивачем проведено оплату вказаного рахунку-фактури платіжним дорученням від 09 лютого 1015 року № 244. ТОВ «Аграрна індустріальна компанія» оформила податкову накладну від 09 лютого 2015 року № 39. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною від 31 березня 2015 року № РН- 0000420.

Доставка товару від продавця до покупця підтверджується експрес-накладною Нової пошти № 59998017698697 від 01 квітня 2015 року.

Також суд першої інстанції встановив, що запчастини, які придбані у ТОВ «Аграрна індустріальна компанія» позивач використав для ремонту трактора CASE 340, що підтверджується лімітно-забірною карткою № 371. Право ТОВ «Обрій» на зазначену техніку підтверджується актом-приймання передачі від 31 жовтня 2011 року, видатковою накладною № РН-0001386 від 31 жовтня 2011 року та свідоцтвом про реєстрацію машини серії ЕА № 090759.

З огляду на викладене колегія суддів вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що фактичне здійснення господарської операції між ТОВ «Обрій» та ТОВ «Аграрна індустріальна компанія» підтверджене належними доказами.

Також відповідач вважає незаконним формування податкового кредиту по правовідносинах із ТОВ «Політек-СД», оскільки договір на надання послуг № 6 від 26 лютого 2015 року, Специфікація № 1 від 26 лютого 2015 року та рахунку на оплату № 104 від 26 лютого 2015 року передбачають, що ТОВ «Політек-СД» надає позивачу послуги із внесення КАС-32 обприскувачем самохідним «ROSA»-01. Однак, у податковій накладній у графі «Вид цивільно-правового договору» зазначено «Договір про надання послуг від 20 лютого 2015 року № 20/02-2015».

Дослідивши надані позивачем документи, суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Обрій» та ТОВ «Політек-СД» був укладений договір від 20 лютого 2015 року № 20/02-2015, який передбачав отримання позивачем послуг по внесенню КАС-32 оприскувачем самохідним «ROSA»-01 на площі 3000 га. ТОВ «Політек-СД» виписало ТОВ «Обрій» рахунок на оплату № 104 від 26 лютого 2015 року. Згідно акту виконаних робіт від 13 березня 2015 року ТОВ «Політек-СД» виконало зазначені роботи, які були оплачені згідно платіжного доручення № 372 від 13 березня 2015 року.

ТОВ «Політек-СД» було помилково виписано податкову накладну від 13 березня 2015 року № 5 щодо надання транспортних послуг. У подальшому 26 жовтня 2015 року ТОВ «Політек-СД» здійснило коригування зазначеної накладної та визначено номенклатуру послуги - внесення КАС-32 оприскувачем самохідним «ROSA»-01.

Також суд першої інстанції перевірив наявність у позивача КАС-32, який ТОВ «Політек-СД» зобов'язувалося внести оприскувачем самохідним «ROSA»-01, а також його списання.

З огляду на викладене колегія суддів вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що фактичне здійснення господарської операції між ТОВ «Обрій» та ТОВ «Політек-СД» підтверджене належними доказами.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Обрій» та скасування податкових повідомлень-рішень Варвинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 24 листопада 2015 року № 0000392200 та від 25 березня 2016 року № 0000012200.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 07 липня 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - відмовити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Ухвала складена у повному обсязі 25 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.