Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а/0270/865/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/865/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участі секретаря судового засідання: Середюка Миколи Анатолійовича

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар`єр"

до: Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного з адміністративним позовом звернулось відкрите акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр" (далі - ВАТ "Стрижавський кар'єр" або позивач) до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09 лютого 2011 року, видане на підставі акту позапланової виїзної перевірки № 53/23-05518894 від 31 січня 2012 року, протиправним, винесеним з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позивні вимоги, додатково надали письмові докази в підтвердження зайнятої правової позиції та просили суд задоволити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на письмові заперечення та пояснив, що винесене податкове повідомлення-рішення є законним.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

ВАТ "Стрижавський кар'єр" зареєстроване як юридична особа Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 09 квітня 1998 року.

Окрім того, позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 12 вересня 1997 року № 01324525 (а.с.9).

Предметом діяльності товариства, згідно довідки № 665 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 10) та акту перевірки ( а.с.14-15) серед іншого є добування декоративного та будівельного каменю, розвідувальне буріння, оптова торгівля будівельними матеріалами.

На підставі направлення № 11 від 11.01.2012 року, виданого Вінницькою МДПІ, наказу Вінницької МДПІ від 10.01.2012 року № 9 та, керуючись п. п. 78.1.8 п.78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Вінницької МДПІ ОСОБА_3 було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Стрижавський кар'єр" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, травень, жовтень 2011 року в рахунок майбутніх платежів за листопад 2011 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ , що декларувалось в період з березня по квітень 2011 року та з вересня по жовтень 2011 року (а.с.12-33).

Висновками вказаного акту зафіксовано порушення п.192.1 ст.192, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ (рядок 23.1) по декларації за травень 2011 року на 24612,0 грн. (13650,0 грн. зменшено за результатами камеральної перевірки, 10962,0 грн. підлягає зменшенню за результатами даної перевірки).

На підставі складеного акту перевірки, Вінницькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09 лютого 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряючого виник сумнів щодо проведення фактичних господарських операцій позивача з постачальником ТОВ "Оріон" ЛТД, наслідком чого є протиправне завищення бюджетного відшкодування ПДВ. Відповідач стверджує, що правочини, укладені між ТОВ "Оріон" ЛТД та ВАТ "Стрижавський кар'єр" не спричинили реального настання юридичних наслідків, посилаючись на акт перевірки ТОВ "Оріон" ЛТД, згідно якого правочини, на підставі яких виписані накладні та податкові накладні ПП "Бізнесгруп", ПП "Спецпостачсервіс", ТзОВ "Промелектромонтаж", ПП "Децимус", ТзОВ "Маст-Опт" на ТОВ "Оріон" ЛТД є нікчемними, а тому відповідно правочини, на підставі яких ТОВ "Оріон" ЛТД виписано накладні та податкові накладні на покупців є нікчемними.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із статтею 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що на умовах договору купівлі-продажу № 25 від 11 квітня 2011 року між ВАТ "Стрижавський кар'єр" та ТОВ "Оріон"ЛТД (а.с.111-113), продавець зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця визначений товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та вчасно оплатити його. Предмет купівлі-продажу є матеріали згідно замовлення покупця, який вказаний в рахунках попередньої оплати. Ціна за наданий товар є договірною, визначається за домовленістю сторін. Форма оплати є безготівковою, проводиться на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України на умові часткової або повної передоплати відповідно до умов, вказаних у рахунках попередньої оплати. Також, умовами договору визначено, що факт передачі товару від продавця завіряється довіреністю встановленого зразку або оформленням акту здачі-приймання товару.

Згідно акту перевірки, у ході перевірки податковим органом використано наступні документи: декларації з ПДВ з додатками, уточнюючі розрахунки, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, платіжні документи, які засвідчують факт оплати за отримані товари та послуги, оригінали експортних ВМД, податкові накладні отримані, податкові накладні видані.

Перевіркою встановлено, що по деклараціях за квітень і травень 2011 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з операцій з придбання матеріалів, а саме долото шарошечне в квітні по податковій накладній №28 від 14 квітня 2011 року на загальну суму 7830,00 грн., в тому числі ПДВ 1566,00 грн., в травні по податковій накладній №22 від 19 травня 2011 року на загальну суму 23490,00 грн. в тому числі ПДВ 4698,00 грн. та податковій накладній № 45 від 31 травня 2011 року на загальну суму 23490,00 грн., в тому числі ПДВ 4698,00 грн. Постачальником даних матеріалів було ТОВ "Оріон" ЛТД м. Дрогобич, код ЄДРПОУ 20829031. Вінницькою МДПІ від ДПІ у Дрогобицькому районі отримано акт про результати позапланової перевірки ТОВ "Оріон" ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2011 року. Даною перевіркою встановлено порушення частини 5 статті 203, частин 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог вказаних статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Оріон" ЛТД при придбанні товарів та послуг від ПП "Бізнесгруп", ПП "Спецпостачсервіс", ТзОВ "Промелектромонтаж", ПП "Децимус", ТзОВ "Маст-Опт" та продажу товарів покупцям, в тому числі ВАТ "Стрижавський кар'єр". На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок, про те, що в порушення вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання матеріалів, що визнані нікчемними.

Судом спростовуються такі твердження податкового органу виходячи з наступного.

Відповідно до п. п.14.1.178 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування, згідно п. 44.1 статті 44 ПК України, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За отриманий товар покупцем проведено розрахунки, що підтверджують відповідні платіжні доручення, рахунки, накладні, податкові накладні, тобто відбулись реальні зміни майнового характеру платника податків - ВАТ "Стрижавський кар'єр".

Відповідно до п. п. 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В судовому засіданні представники позивача доказуючи реальність здійснення господарських операцій, послалися на підтвердження їх податковими накладними №28 від 14 квітня 2011 року, №22 від 19 травня 2011 року та №45 від 31 травня 2011 року.

Згідно п.198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що обов'язковими реквізитами податкової накладної є: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Перевіркою не зафіксовано жодних порушень щодо оформлення податкових накладних.

Судом також встановлено, що на момент здійснення операцій та станом на час розгляду справи ТОВ "Оріон" ЛТД володіє повним обсягом цивільної право - та дієздатності, що підтверджується наданими у справу договором купівлі-продажу, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Суд звертає увагу на ту обставину, що нормами чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов’язку з перевірки відповідності законодавству правил ведення іншим учасником правовідносин господарської діяльності та дотримання ним вимог податкового законодавства та не передбачено відповідальність платника податків за дії свого контрагента.

Досліджені обставини справи слугують підставою для визнання господарських дій такими, що відбулись та для визнання висновку відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за травень 2011 року неправомірними.

Судом досліджено наданий договір № 25 від 11 квітня 2011 року, замовлення товару від 20 травня 2011 року та 11 квітня 2011 року, згідно якого позивач замовив у ТОВ "Оріон" ЛТД долото в квітні-травні в кількості 7 (сім) штук з умовами доставки до складу покупця, при цьому постачальником при поставці товару мають передаватися наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні та сертифікат на товар (а.с.175, 177)

Крім цього, судом досліджувалися рахунки № 249 від 11 квітня 2011 року, №328 від 25 травня 2011 року і №267 від 22 квітня 2011 року, які згідно замовлення товару направлялися позивачу факсом. В зазначених рахунках вказується назва товару, його кількість та ціна. Також, на прохання позивача ТОВ "Оріон" ЛТД було направлено оригінали вказаних рахунків, які досліджувалися в судовому засіданні. Факт передачі товару підтверджується накладними № 28 від 14 квітня 2011 року, № 22 від 19 травня 2011 року, № 45 від 31 травня 2011 року, в яких зазначаються номера довіреностей на отримання товару представником позивача та зазначено таку уповноважену на отримання товару особу - ОСОБА_5 В судовому засіданні досліджено Журнал реєстрації виданих довіреностей, витяг з якого залучено до матеріалів справи, в якому під номером 192, 235, 274 зафіксовано видачі довіреностей ОСОБА_5 для отримання долота від постачальника ТОВ "Оріон" ЛТД.

Реальні зміни майнового стану платника податків підтверджуються наданими позивачем платіжними дорученнями (а.с.43-48), в яких вказано як призначення платежу - оплата за долото, назва продавця - ТОВ "Оріон" ЛТД, а також номера та дати рахунків, згідно яких робиться оплата.

Крім того, будучи допитаним в якості свідка начальник цеху буро-вибухових робіт ВАТ "Стрижавський кар'єр" ОСОБА_5 повідомив, що позивачем дійсно купувалося долото шарошечне у ТОВ "Оріон" ЛТД. Зазначене долото використовується позивачем у звичній господарській діяльності для буріння свердловин в кар'єрах. Одного долота вистачає для буріння 180-200 метрів. До проведення господарських операцій з ТОВ "Оріон" ЛТД позивач купував долото у виробника - Дрогобицького долотного заводу, але у зв'язку з тим, що вказаний завод перестав здійснювати господарську діяльність, свідку порекомендували колеги з інших кар'єрів придбати долото в ТОВ "Оріон" ЛТД. ОСОБА_5 отримував довіреності для одержання товару, який доставлявся продавцем на територію ВАТ "Стрижавський кар'єр", довіреності при цьому віддавалися представнику продавця. Факт передачі товару засвідчувався накладними. До кожної одиниці товару додавався паспорт-сертифікат, але зазначені сертифікати зберігаються поки використовується долото.

Посилання представника відповідача на те, що довіреності та накладні не є належними доказами передачі товару, а також на відсутність довіреностей у позивача, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки спростовуються положеннями Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 року "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за №293/1318, згідно пункту 13 якого довіреність залишається у постачальника цінностей. Наявність вказаних довіреностей у постачальника підтверджується Актом перевірки ТОВ "Оріон" ЛТД (а.с.72, 74)

Позивачем також надано довідку про те, що він має на балансі буровий станок 5СБШ-200-36, який знаходиться за адресою: вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області і використовується в технологічному процесі для буріння свердловин (а.с.176). Саме при цьому і використовується долото шарошечне.

Судом досліджені журнали-ордери і відомості по рахунку 201 "Сировина й матеріали" за квітень-червень 2011 року, згідно яких було списано 7 використаних доліт ( ас.168-170), а також робоча інструкція машиніста бурової установки.

Беручи до уваги надані позивачем документи, що свідчать про придбання позивачем долота шарошечного у кількості сім штук, ураховуючи види діяльності позивача, у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ "Оріон" ЛТД підтверджуються всіма необхідними документами, а зазначена вище продукція позивачем була використана у власній господарській діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Податковим органом не доведено, що господарські операції позивача з ТОВ "Оріон" ЛТД є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів, ґрунтується лише на висновках акту перевірки ТОВ "Оріон" ЛТД, згідно якого визнано нікчемними правочини, на підставі яких виписано податкові накладні ПП "Бізнесгруп", ПП "Спецпостачсервіс", ТзОВ "Промелектромонтаж", ПП "Децимус", ТзОВ "Маст-Опт" на ТОВ "Оріон" ЛТД, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Вінницької МДПІ № НОМЕР_1 від 09 лютого 2012 року, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у сумі 10962 грн. та штрафні санкції у розмірі 5481 грн., прийнято безпідставно та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, у яких обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, інших доказів та заперечень, ніж ті, що наведені в акті перевірки, відповідач не надав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції від 09.02.2012 року №0000042300.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" судовий збір в розмірі 164, 43 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна