Постанова
від 17.10.2016 по справі 200/16767/16-а
БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/16767/16-а

Провадження № 2а/200/654/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Первинної профспілкової організації обласного житлово-комунального підприємства «Південне» до Дніпропетровської міської ради, 3-і особи - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Дніпропетровської міської ради та просив визнати протиправними та скасувати пункт 2.1. Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 08.06.2016 року №30/9.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що:

-  пункт 2.1 Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді, затвердженого рішенням міської ради №30/9 від 08.06.2016 року, суперечить Конституції України, нормам Закону України «Про публічні закупівлі», Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та порушує їх;

- пункт 2.1 Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді, затвердженого рішенням міської ради №30/9 від 08.06.2016 року, при формулюванні сфери застосування посилається на норми Закону України «Про здійснення державних закупівель», який втратив чинність згідно із Законом України «Про публічні закупівлі»;

- у Дніпропетровської міської ради відсутні повноваження щодо внесення змін до законів України;

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на викладене в адміністративному позові. Наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що рішення Дніпропетровської міської ради від 08.06.2016 року №30/9 не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі» та узгоджується з ним, а тому не може бути визнано протиправним та скасовано.

Таким чином, відповідач вважає, що п. 2.1 Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді, затвердженого рішенням міської ради від 08.06.2016 року №30/9, яке оскаржує позивач, повністю відповідає нормам чинного законодавства та повноваженням Дніпропетровської міської ради. Тому просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В судовому засіданні встановлено, що 08.06.2016 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №30/9, яким було затверджено «Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді».

Пунктом 2.1 даного «Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді» передбачено, що це Положення застосовується з 01.08.2016р. замовниками для закупівлі товарів, робіт і послуг, які здійснюються за кошти міського бюджету м.Дніпропетровська, коштів комунальних підприємств та закладів, підпорядкованих Дніпропетровській міській раді та її виконавчим органам за умови, що вартість таких товарів, робіт і послуг становить не менше три тисячі гривень та не перевищує межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель», ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі».

19.02.2016 р. набрав чинності Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 р. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», Закон вводиться в дію: з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», цей Закон застосовується:

до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (абз. 2 частини 1);

до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень (абз. 3 частини 1).

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому ц статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Згідно з ч.4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» замовникам, для яких цей Закон вводиться в дію з 1 серпня 2016 року, дозволено використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзаці першому частини першої статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Тобто, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою 200 тисяч гривень для товару (товарів), послуги (послуг), та меншою 1,5 мільйонів гривень для робіт, замовники лише мають право, надане законодавцем, а не обов'язок, використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Суд зазначає, що Закон України «Про публічні закупівлі» не містить жодної імперативної норми щодо застосування електронної системи закупівель для укладення договору у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за визначені статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі», дана норма є диспозитивною та застосовуються замовником на власний розсуд.

Досліджуючи матеріали справи, судом зі змісту п. 2.1. Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді, затвердженого рішенням №30/9 від 08.06.2016 року, яким було затверджено «Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді» встановлено , що він суперечить Закону України «Про публічні закупівлі» та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядуванні в Україні».

Положеннями ч.2 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.85 Конституції України прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Стаття 143 Конституції України встановлює, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до п. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

До того ж, суд звертає увагу, що Дніпропетровська міська рада є органом місцевого самоврядування, а від так й суб'єктом владних повноважень. Відповідно до положень ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В свою чергу, відповідачем не було надано доказів відповідності оскаржуваного пункту 2.1. Положення нормам Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на наведені норми судом також беруться до уваги доводи позивача стосовно відсутності повноважень Дніпропетровської міської ради щодо зміни норм, встановлених найвищим законодавчим органом – Верховною Радою України.

Проаналізувавши зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що зміст пункту 2.1. Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді затвердженого рішенням міської ради від 08.06.2016 №30/9 року не відповідає ч.1. ст.2 Закон України «Про публічні закупівлі», оскільки ним імперативно розширено дію закону на всі закупівлі, якщо їхня вартість дорівнює або перевищує три тисячі гривень.

Прийняття органами місцевого самоврядування рішень поза межами власних повноважень не в спосіб визначений законом, на переконання суду, порушує законність і правопорядок в державі.

Метою Закону «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Тому, суд приймає доводи позивача, що п. 2.1. Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді, затвердженого рішенням №30/9 від 08.06.2016 року створює штучні перешкоди таким невеликим суб'єктам господарювання для їхньої участі у закупівлі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З урахуванням викладених обставин та зазначених правових норм, керуючись завданням адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про те, що пункт 2.1. Положення про застосування системи електронних закупівель товарів, робіт і послуг у Дніпропетровській міській раді, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 08.06.2016 року №30/9 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки доводи про неправомірність оскаржуваного рішення знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд вважає за необхідне на підставі ст. 94 КАС України визначити розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,2,3,6-11,69,70,71,122,128,137,138,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Первинної профспілкової організації обласного житлово-комунального підприємства «Південне» до Дніпропетровської міської ради, 3-і особи - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 02.03.2011 р. №16/9 «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради» (зі змінами та доповненнями внесеними рішеннями міської ради від 15.06.2011 р. №30/12; від 30.11.11 №53/17; від 28.12.11 №28/19; від 25.01.2012 №24/20; від 29.02.2012 №19/21; від 30.05.2012 №23/24; від 30.05.2012 №35/24; від 25.07.2012 №21/26; від 14.11.2012 №39/28; від 14.11.2012 №53/28; від 25.12.2013 №39/45).

Стягнути на користь первинної профспілкової організації обласного житлово-комунального підприємства «Південне» (код ЄДРПОУ 26049558, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Янгеля, 4) судовий збір в розмірі 1 378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської міської ради.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Єлісєєва Т.Ю.

17.10.2016

СудБабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення17.10.2016
Оприлюднено01.11.2016
Номер документу62266683
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —200/16767/16-а

Постанова від 12.09.2018

Адміністративне

Велика палата Верховного Суду

Золотніков Олександр Сергійович

Ухвала від 14.05.2018

Адміністративне

Велика палата Верховного Суду

Золотніков Олександр Сергійович

Ухвала від 25.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Анцупова Т.О.

Ухвала від 25.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Анцупова Т.О.

Ухвала від 20.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Анцупова Т.О.

Ухвала від 20.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Анцупова Т.О.

Ухвала від 10.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Черпіцька Л.Т.

Ухвала від 10.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Черпіцька Л.Т.

Ухвала від 15.02.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Черпіцька Л.Т.

Ухвала від 15.02.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Черпіцька Л.Т.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні