Постанова

від 25.10.2016 по справі 919/335/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа№ 919/335/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Мазуренко С.С. - дов. б/н від 01.06.2016 р.

від відповідача не з'явились

від третьої особи-1 не з'явились

від третьої особи-2 не з'явились

від третьої особи-3 не з'явились

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Крокус-Крим»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 13.09.2016 (суддя Отрош І.М.)

про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» та Товариству з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження

у справі № 919/335/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (1) - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Синтез»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (2) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транссервис»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (3) - ОСОБА_3

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 919/335/13 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» та Товариству з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження.

Не погоджуючись зі згаданою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати та винести постанову, якою затвердити мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ». В обґрунтування своїх вимог зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не надано належної правової оцінки правовідносинам сторін та прийнято рішення, яке не ґрунтується на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 919/335/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 18.10.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року клопотання ТОВ «Крокус-Крим» про відкладення розгляду справи задоволено, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.10.2016 року.

В судове засідання з'явився представник позивача, представники інших учасників апеляційного провадження не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи їх повідомлено належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали. Присутній в судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представників інших учасників апеляційного провадження.

На підставі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

За змістом ст. 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 05.06.2014 № 01-06/745/2014, учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (в редакції інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14).

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

За приписами п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14, за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

З огляду на наведене, учасники провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, неявка їх представників не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті, з огляду на приписи ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційний господарський суд вважав за необхідне скаргу розглянути за відсутності цих представників за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в скарзі підстав, оскаржувану ухвалу скасувати та винести постанову, якою затвердити мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ».

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, рішенням Господарського суду міста Севастополя від 24.07.2013 у справі № 919/335/13, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2013, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» задоволено, в рахунок погашення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» заборгованості за договором кредитної лінії від 17.09.2008 №03-КЮ у розмірі 3 191 030,40 грн, у тому числі: 3 156 208,69 грн заборгованості за кредитом, 31 212,33 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3 609,38 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків, встановленої рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 у справі №5002-21/1629-2011, та за договором про відступлення права вимоги за договором кредитної лінії від 17.09.2008 №03-КЮ від 15.05.2013, звернуто стягнення на судно «Черемош», яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 і договором про відступлення прав за договорами іпотеки від 15.05.2013, і має наступні характеристики: призначення та тип - риболовне; позивний сигнал - UUWP; рік та місце побудови - 1974, м. Київ; основний матеріал - сталь; головні розміри за обмірним свідоцтвом, що видане Російським морським Регістратором судноплавства 22.10.1994 №94.0773.183: довжина - 54,80 м, ширина - 9,80 м, осадка - 4,08 м, валова місткість - 748 рег.т, чиста місткість 224 рег.т; тип, кількість та потужність головних двигунів - ДВЗ, 1,735 кВт, яке зареєстроване у Державному судновому реєстрі Севастопольського морського порту під №89 від 15.02.2000, порт приписки - м. Севастополь, і належить Товариству з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» (вул. Героїв Бресту, 1-А, м. Севастополь, 99058; ідентифікаційний код 24877222) на підставі свідоцтва про право власності на судно серії СЕ №05203, виданого 15.02.2000 Капітаном Севастопольського морського рибного порту під №89, шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

17.10.2013 на виконання рішення Господарського суду міста Севастополя від 24.07.2013 у справі № 919/335/13 видано відповідний наказ, який дійсний для пред'явлення до виконання до 24.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі № 919/335/13 (суддя Стасюк С.В.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2016, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 17.10.2013 у справі № 919/335/13 задоволено, відновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Севастополя від 17.10.2013 у справі № 919/335/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 (суддя Мудрий С.М.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення.

22.07.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження у справі 919/335/13, мотивована добровільним врегулюванням спору між сторонами.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» про затвердження мирової угоди місцевий суд встановив, що мирова угода, яка подана сторонами на затвердження суду у справі № 919/335/13, по суті є договором про задоволення вимог іпотекодержателя й передбачає відчуження майна (перехід права власності), на яке поширюється режим нерухомої речі, відповідно вона повинна відповідати вимогам, які законом ставляться до відповідних договорів, відтак дійшов висновків про відмову в задоволенні вищезгаданої заяви ТОВ Крокус-Крим» та ТОВ «МК-ФІШ».

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками місцевого суду.

Так, на підставі ч. 4 ст. 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

За приписами ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент звернення до суду з даною заявою) сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом.

Відповідно до п. 7.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал та постанов господарських судів України» судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України «Про виконавче провадження». Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.

Якщо виконавче провадження стосовно судового рішення відкрито, сторони відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується судом. Заява про затвердження такої мирової угоди розглядається в судовому засіданні за правилами частини першої статті 121 ГПК.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Севастополя від 24.07.2013 у справі № 919/335/13, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2013, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» задоволено, в рахунок погашення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» заборгованості за договором кредитної лінії від 17.09.2008 №03-КЮ у розмірі 3 191 030,40 грн, у тому числі: 3156 208,69 грн заборгованості за кредитом, 31 212,33 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3 609,38 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків, встановленої рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 у справі №5002-21/1629-2011, та за договором про відступлення права вимоги за договором кредитної лінії від 17.09.2008 №03-КЮ від 15.05.2013, звернуто стягнення на судно «Черемош», яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 і договором про відступлення прав за договорами іпотеки від 15.05.2013, і має наступні характеристики: призначення та тип - риболовне; позивний сигнал - UUWP; рік та місце побудови - 1974, м. Київ; основний матеріал - сталь; головні розміри за обмірним свідоцтвом, що видане Російським морським Регістратором судноплавства 22.10.1994 №94.0773.183: довжина - 54,80 м, ширина - 9,80 м, осадка - 4,08 м, валова місткість - 748 рег.т, чиста місткість 224 рег.т; тип, кількість та потужність головних двигунів - ДВЗ, 1,735 кВт, яке зареєстроване у Державному судновому реєстрі Севастопольського морського порту під №89 від 15.02.2000, порт приписки - м. Севастополь, і належить товариству з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» (вул. Героїв Бресту, 1-А, м. Севастополь, 99058; ідентифікаційний код 24877222) на підставі свідоцтва про право власності на судно серії СЕ №05203, виданого 15.02.2000 Капітаном Севастопольського морського рибного порту під №89, шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

17.10.2013 на виконання рішення Господарського суду міста Севастополя від 24.07.2013 у справі № 919/335/13 видано відповідний наказ, строк пред'явлення якого до виконання було відновлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі № 919/335/13 (суддя Стасюк С.В.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2016.

Як встановлено матеріалами справи, 20.07.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№51715543 з примусового виконання вказаного наказу Господарського суду міста Севастополя від 17.10.2013 у справі № 919/335/13 (копія постанови долучено сторонами до заяви про затвердження мирової угоди).

Так, п. 1 мирової угоди, поданої сторонами на затвердження суду, сторони погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» (боржник) погашає свої зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» (стягувачем) за Договором кредитної лінії від 17.09.2008 № 03-КЮ у розмірі 3 191 030 грн. 40 коп. за рахунок передачі йому судна СРМТ «Черемош», яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 30.09.2008 і Договором про відступлення прав за Договором іпотеки від 15.05.2013 з відповідними вищенаведеними характеристиками.

За умовами п. 2 згаданої мирової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» (стягувач) приймає від Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» (боржника) в рахунок виконання зобов'язань за Договором кредитної лінії від 17.09.2008 № 03-КЮ у розмірі 3 191 030 грн. 40 коп. у свою власність судно СРМТ «Черемош», яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 30.09.2008 і Договором про відступлення прав за Договором іпотеки від 15.05.2013 й має відповідні характеристики, які наведено вище.

Пунктом 3 мирової угоди передбачено, що сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди, а саме шляхом прийняття у власність іпотекодержателем судна СРМТ «Черемош», яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 30.09.2008 і Договором про відступлення прав за Договором іпотеки від 15.05.2013 з відповідними характеристиками.

Відповідно до п. 6 мирової угоди сторони погодили, що ця мирова угода є згодою боржника та підставою для перереєстрації на ім'я стягувача права власності в Держаному судновому реєстрі України для отримання відповідних правовстановлюючих документів на судно СРМТ «Черемош», має наступні характеристики: призначення та тип - риболовне; позивний сигнал - UUWP; рік та місце побудови - 1974, м. Київ; основний матеріал - сталь; головні розміри за обмірним свідоцтвом, що видане Російським морським Регістратором судноплавства 22.10.1994 №94.0773.183: довжина - 54,80 м, ширина - 9,80 м, осадка - 4,08 м, валова місткість - 748 рег.т, чиста місткість 224 рег.т; тип, кількість та потужність головних двигунів - ДВЗ, 1,735 кВт, яке зареєстроване у Державному судновому реєстрі Севастопольського морського порту під №89 від 15.02.2000, порт приписки - м. Севастополь.

Згідно п. 9 мирової угоди одночасно з укладенням цієї мирової угоди сторони укладають Договір про припинення Іпотечного договору, який є невід'ємним додатком до цієї мирової угоди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, подана сторонами на затвердження суду мирова угода на стадії виконавчого провадження у справі № 919/335/13, по суті, є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки передбачає передачу у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» (іпотекодержателю) від Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» (іпотекодавця) предмету іпотеки за Іпотечним договором від 30.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Єгоровою С.І., в рахунок погашення зобов'язань за Договором кредитної лінії від 17.09.2008 № 03-КЮ.

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (ст. 1 Закону України «Про іпотеку»), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Обтяження нерухомого майна іпотекою згідно ст. 4 Закону України «Про іпотеку» підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ст. 36 Закону України «Про іпотеку»). Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Судом встановлено, що за умовами п. 4.2.1 Іпотечного договору від 30.09.2008, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Єгоровою С.І., позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, шляхом прийняття предмету іпотеки у власність іпотекодержателем (із погашенням іпотекодавцем за рахунок коштів, отриманих від іпотекодержателя внаслідок такого прийняття зобов'язань за кредитним договором, або без проведення погашення у такий спосіб).

Таким чином, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовий спосіб було викладено у Іпотечному договорі.

З огляду на те, що мирова угода, яка подана сторонами на затвердження суду у справі № 919/335/13, по суті є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, та передбачає відчуження майна (перехід права власності), на яке поширюється режим нерухомої речі, місцевий господарський суд вірно встановив, що вона повинна відповідати вимогам, які ставляться законом до відповідних договорів.

При цьому, при вирішення питання про затвердження мирової угоди, суд повинен встановити, що вона, зокрема, відповідає закону, за своїм змістом є такою, що може бути виконана у відповідності з її умовами, така угода остаточно вирішує спір та не може призвести до виникнення нового спору.

Так, договір про відчуження нерухомого майна (майна, на яке поширюється режим нерухомого майна) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при підготовці до посвідчення правочинів про відчуження (яким, по суті, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя) або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Договори про відчуження або заставу нерухомого та рухомого майна посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності податкової застави. Договори про відчуження майна (майнових прав) платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, посвідчуються за умови письмової згоди відповідного податкового органу. При укладенні вказаних договорів нотаріус перевіряє відсутність обтяження нерухомого майна іпотекою шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі наявності обтяження іпотекою на укладання вищезгаданих договорів вимагається згода іпотекодержателя, якщо це не заборонено іпотечним договором.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, яка по суті, є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, сторони повинні надати суду, зокрема, відповідні докази, що підтверджують відсутність заборони відчуження або арешту майна, яке відчужується, та докази на підтвердження відсутності податкової застави щодо іпотекодавця.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом (ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

За приписами ст. 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до публічних обтяжень належить, зокрема, податкова застава.

Відповідно до п. 14.1.155 Податкового кодексу України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Положеннями ст. 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що при публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган. Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом. Якщо інше не встановлено законом та не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням або інша особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням. Якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.

Згідно ст. 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до Державного реєстру обтяжень рухомого майна вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Держатель або реєстратор Державного реєстру на підставі ст. 45 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зобов'язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов'язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна. Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність.

Відповідно до п. 1-1 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів проводиться відповідно до цього Порядку.

Пунктом 28 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна встановлено, що фізична чи юридична особа має право на отримання витягу про наявність чи відсутність запису в Реєстрі про обтяження, зміну обтяження, відступлення прав на предмет обтяження, передачу, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної (у разі застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів). Для цього реєстратору подається відповідна заява.

Ухвалами від 09.08.2016 та від 19.08.2016 суд першої інстанції зобов'язував сторони надати відомості щодо наявності будь-яких обтяжень речових прав щодо судна «Черемош» (призначення та тип - риболовне; позивний сигнал - UUWP; рік та місце побудови - 1974, м. Київ; основний матеріал - сталь; головні розміри за обмірним свідоцтвом, що видане Російським морським Регістратором судноплавства 22.10.1994 №94.0773.183: довжина - 54,80 м, ширина - 9,80 м, осадка - 4,08 м, валова місткість - 748 рег.т, чиста місткість 224 рег.т; тип, кількість та потужність головних двигунів - ДВЗ, 1,735 кВт), зокрема витяги (інформаційні довідки) з відповідних державних реєстрів (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта, Державного реєстру обтяжень рухомого майна) - за критеріями пошуку: 1) за суб'єктом (власником), 2) за об'єктом.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» було долучено до матеріалів справи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (за параметром запиту - за суб'єктом (власником)), згідно якої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відповідні відомості.

Як вбачається із згаданої інформаційної довідки, у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься інформація щодо заборони відчуження предмету іпотеки за Іпотечним договором від 30.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Єгоровою С.І., яка зареєстрована 30.09.2008, а в Державному реєстрі іпотек міститься інформація щодо обтяження іпотекою судна «Черемош» (призначення та тип - риболовне; позивний сигнал - UUWP; рік та місце побудови - 1974, м. Київ; основний матеріал - сталь; головні розміри за обмірним свідоцтвом, що видане Російським морським Регістратором судноплавства 22.10.1994 №94.0773.183: довжина - 54,80 м, ширина - 9,80 м, осадка - 4,08 м, валова місткість - 748 рег.т, чиста місткість 224 рег.т; тип, кількість та потужність головних двигунів - ДВЗ, 1,735 кВт).

Разом з тим, боржником (відчужувачем) не надано суду витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підтвердження відсутності будь-яких зареєстрованих обтяжень речових прав щодо судна «Черемош» (враховуючи, що п. 1-1 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна передбачено можливість реєстрації обтяжень в тому числі щодо морських суден) та відсутності будь-яких публічних обтяжень - зокрема, податкової застави щодо суб'єкта відчуження (іпотекодавця).

Відповідно до п. 3.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Оскільки імперативними нормами закону встановлено особливий порядок для відчуження нерухомого майна, в даному випадку предмету іпотеки за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, дотримання якого має бути перевірено судом при затвердженні мирової угоди, сторонами на вимогу суду не надано доказів на підтвердження відсутності будь-яких зареєстрованих обтяжень речових прав щодо судна "Черемош" та відсутності будь-яких публічних обтяжень - зокрема, податкової застави щодо суб'єкта відчуження (іпотекодавця), а саме, не було надано Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-ФІШ» про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження у справі № 919/335/13.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування оскаржуваної ували наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить.Тому апеляційна скарга як безпідставна та необгрунтована не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус-Крим» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 919/335/13 - без змін.

Матеріали справи №919/335/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко