Рішення

від 11.04.2007 по справі 13/105-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/105-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" квітня 2007 р.                                                                              Справа № 13/105-07

позовом  Київської обласної спілки споживчих товариств, м Київ

до Володарського районного споживчого товариства, смт. Володарка, Володарський  р-н

про спонукання до виконання умов договору делегування

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

Від позивача: Яремчук Я.В. - довіреність;

                     Мальчик Т.Ю. –довіреність;          

Від відповідача: не з'явився.                    

суть спору:

Київською обласною спілкою споживчих товариств (далі - позивач) заявлено позов до Володарського районного споживчого товариства (далі –відповідач) про спонукання до виконання умов договору делегування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору делегування повноважень та виконання окремих функцій від 16.04.1999 р.

19.03.2007 р. та 04.04.2007 р. представником відповідача надано суду клопотання про витребування у позивача документів згідно з переліком вказаним у клопотанні про витребування доказів. Зазначене клопотання залишено судом без задоволення, оскільки необґрунтовано дослідження зазначених документів для вирішення спору, так як зазначені в клопотанні документи жодним чином не можуть підтверджувати або спростовувати викладені в заяві вимоги про виконання умов договору.

За клопотанням представника відповідача заявленого 04.04.2007 р. судовий розгляд справи з 04.04.2007 р. здійснювався з фіксацією судового процесу технічними засобами.

04.04.2007 р. згідно заяви-клопотання про прилучення доказів представник відповідача долучив до матеріалів справи докази щодо визнання недійсним та скасування договору делегування повноважень та виконання окремих функцій від 16.04.1999 р.

В поясненнях від 04.04.2007 р. відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що з 15.04.2003 р. спірний договір є розірваним, недійсним та скасованим з дня обрання нового складу правління Володарського РайСТ, діючим статутом відповідача 2003 р. не передбачено входження РайСТ до складу Київської обласної спілки споживчих товариств та будь-яких зобов'язань перед Київською облспоживспілкою, в тому числі надання фінансової і статистичної звітності та проведення ревізій, а також з інших підстав викладених у поясненнях.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

10.04.2007 р. до суду надійшли телеграми від відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою повноважного представника.

Розглянувши зазначене клопотання суд вважає, що причини неявки представника відповідача у судове засідання не є поважними, оскільки відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Крім того, з телеграми суд не може дійти достовірного висновку про те чи направлена вона дійсно від особи, яка значиться її відправником оскільки в ній не ставиться підпис та печатка відправника, які б засвідчували достовірність інформації зазначеній в телеграмі.

В судовому засіданні 04.04.2007 р. оголошувалась перерва до 11.04.2007 р. на 15-00 про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши  матеріали справи додані до позовної заяви та надані в судове засідання, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

16.04.1999 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір делегування повноважень та виконання окремих функцій (далі – Договір).  Відповідно до п. 2.1 відповідач на добровільних засадах делегує Київській обласній спілці споживчих товариств  повноваження та функції передбачені п.п. 2.1.1 –2.1.12 договору.

Відповідно до п. 2.1.11 договору на відповідача покладено обов'язок надавати Київській облспоживспілці достовірну бухгалтерську і статистичну звітність. Відповідний обов'язок відповідача також підтверджено п. 10.1 його статуту та п. 4.7.2 статуту позивача.

Згідно з п. 2.1.9 договору позивач має право не рідше ніж раз на рік проводити ревізії фінансово –господарської діяльності Райся, його кооперативних організацій і підприємств. Зазначеному праву позивача відповідає суб'єктивний обов'язок відповідача допустити відповідальних працівників Київської облспоживспілки до фінансово-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей відповідача. Зазначене підтверджується також положеннями статутів  позивача (п. 5.21.9.) та відповідача (п.4.8)

У відповідності до п. 2.1.9 абз. 2 договору відповідач зобов'язаний вирішувати майнові питання, пов'язані з продажем, ліквідацією, наданням в оренду, під заставу, обміном, безкоштовним користуванням або в позику основних засобів після погодження з позивачем.

В порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань відповідач не надає позивачу з 1-го кварталу 2002 р. статистичну і бухгалтерську звітність, не допускає ревізорів позивача до проведення ревізій, з березня 2002 р. відповідач не погоджує з позивачем питання передбачені п. 2.1.9 абз. 2 договору, що підтверджується листом головного бухгалтера Київської облспоживспілки №7 від 07.07.2006 р.

Суд бере до уваги, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2002 р. у справі №199/19-02, яка набрала законної сили та має преюдиційне значення для розгляду справи задоволено позов Київської обласної спілки споживчих товариств до Володарського РайСТ та визнано недійсною постанову загальних зборів уповноважених Володарського РайСТ від 06.08.2002 р. в, частині прийняття статут відповідача в новій редакції і виходу із складу Київської облспоживспілки. Таким чином у відповідності до постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2002 р. у справі №199/19-02 відповідач є членом Київської обласної спілки споживчих товариств.

Відповідно до п. 4.1 договору договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє на період повноважень правлінь РайСТ та облспоживспілки, якщо після закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його розірвання, він вважається пролонгованим на наступний строк повноважень правління. Але, оскільки відповідач не надав належних доказів, що після закінчення повноважень правлінь РайСТ, останнє відповідно до п. 4.1 Договору вимагало розірвання договору він є пролонгованим на кожний наступний строк (строк повноважень нового правління). Таким чином, оскільки  з матеріалів справи не вбачається, що Договір був розірваний або визнаний недійсним у встановленому  законом порядку, а будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених обставин відповідач не навів, суд дійшов висновку, що договір делегування повноважень та виконання окремих функцій від 16.04.1999 р. на даний час є чинним.

Посилання відповідача на листи-повідомлення, що були направлені позивачу про визнання недійсним, скасування та розірвання спірного договору не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Крім цього, п. 9 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, до договорів,  що були укладені до 1  січня  2004  року  і продовжують  діяти  після  набрання  чинності  Цивільним  кодексом України,  застосовуються  правила  цього  Кодексу  щодо   підстав, порядку  і  наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати, діяти,  то суд при розгляді справи застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідачем не був дотриманий загальний порядок розірвання договору встановлений нормами Цивільного та Господарського кодексів.

Відповідно статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором.  Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після   одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.  У   разі   якщо   сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі   неодержання   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового   обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як встановлено судом відповідачем дійсно було надіслано позивачу листи повідомлення з вимогою про дострокове розірвання договору делегування, які були залишені позивачем без відповіді  та задоволення. Проте, не отримавши відповідь на зазначені листи відповідач, на виконання ст. 188 ГК України,  повинен був звернутись саме до суду з вимогою про розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідач до суду в установленому порядку з вимогою про дострокове розірвання Договору не звертався.

Таким чином, оскільки відповідачем не дотримано процедуру розірвання договору оренди відповідно до чинного законодавства, суд вважає, що доводи відповідача про правомірність розірвання спірного договору від 16.04.1999 р. в односторонньому порядку з моменту отримання позивачем листа-повідомлення необґрунтовані та такі, що не можуть бути прийняті до уваги, а договір делегування повноважень та виконання окремих функцій від 16.04.1999 р. укладений між позивачем та відповідачем такий, що не був розірваний в односторонньому порядку, а отже продовжує свою дію.

Посилання відповідача на те, що Постановою правління Володарського РайСТ від 15.03.2007 р. №1 визнано недійсним та скасовано спірний договір делегування є хибним з огляду на наступне.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, питання щодо визнання договору недійсним та незаконним з юридичними наслідками передбаченими ст. 216 ЦК України є виключною прерогативою суду.

Відповідач не надав суду доказів визнання спірного договору недійсним у судовому порядку у спосіб передбачений чинним законодавством.

Згідно ст. 8 Закону України „Про споживчу кооперацію”  споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них. Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій . Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємодія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контрольних органів спілки визначається статутом. Аналогічні ж положення передбачені п. 4.3. Статуту позивача (зареєстрованого Печерською районною адміністрацією м. Києва 16.05.2001 р. за номером 20389) та п. 1.4 статуту відповідача (зареєстрованого Переяслав-Хмельницькою РДА від 21.04.1999 р. за номером 176.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, господарський суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що відповідачем порушено норми чинного законодавства щодо виконання зобов'язань та положення договору делегування повноважень та виконання окремих функцій від 16.04.1999 р.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача до виконання умов договору делегування повноважень та виконання окремих функцій від 16.04.1999 р є обґрунтованими та правомірними, а тому  підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.   Зобов'язати Володарське районне споживче товариство (09300, Київська обл., Володарський р-н, смт. Володарка, вул. Кооперативна, 22 код 30391307) у відповідності до п. 2.1.9 договору делегування повноважень та виконання окремих функцій від 16.04.1999 р. надати Київській обласній спілці споживчих товариств (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби 21, код 01753776) достовірну бухгалтерську і статистичну звітність за 2002, 2003, 2004, 2005, 2006 роки і за І-й квартал 2007 р., допустити відповідальних працівників Київської обласної спілки споживчих товариств до фінансово-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей районного споживчого товариства та його власних підприємств для проведення ревізії, письмово проінформувати облспоживспілку про кількісні і вартісні зміни в складі основних засобів, в тому числі І-ої групи по об'єктно.

          3. Стягнути з Володарського районного споживчого товариства (09300, Київська обл., Володарський р-н, смт. Володарка, вул. Кооперативна, 22 код 30391307) на користь Київської обласної спілки споживчих товариств (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби 21, код 01753776) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита та  118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя