Постанова

від 26.10.2016 по справі 916/828/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р.Справа № 916/828/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Жекова В.І.,

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

(Склад колегії суду визначено згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2016р.),

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників сторін 26.10.2016 р.:

Від ТОВ В«ОПТІМА-ЛІЗИНГВ» - не з'явився.,

Від ТОВ В«АЛЬГІСВ» - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ОПТІМА-ЛІЗИНГВ»

на рішення господарського суду Одеської області

від 30.08.2016 р.

по справі № 916/828/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ОПТІМА-ЛІЗИНГВ»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АЛЬГІСВ»

про стягнення 28 462,83 грн.,

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2016р., яка надіслана учасникам процесу 26.09.2016р., розгляд апеляційної скарги призначено на 12.10.2016 р.

Розгляд справи за правилами ст. 77 ГПК України відкладався.

Учасники судового процесу, відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

04.04.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ЛІЗИНГ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АЛЬГІС», в якому просило стягнути заборгованість зі сплати платежів за договором №6198096104 від 24.10.2015р. в розмірі 8866,86 грн.; пеню за невиконання зобов'язань за договором №6198096104 від 24.10.2015р. в розмірі 1267,96 грн.; матеріального збитку за договором №6198096104 від 24.10.2015р. в розмірі 18 328,01 грн. та стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Обгрунтовуючи позов, ТОВ «ОПТІМА-ЛІЗИНГ» зазначає, що умови вищевказаного договору ТОВ «АЛЬГІС» виконано не було, а також при поверненні авто були встановлені істотні пошкодження автомобілю, що і стало підставою для звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом щодо стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АЛЬГІСВ» грошової суми у розмірі 28 462,83 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2016р. (суддя Власова С.Г.) справу № 916/828/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області (а.с. 71).

На підставі Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи № 916/828/16: головуючий суддя Власова С.Г., судді: Желєзна С.П., Малярчук І.А. (а.с. 72).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2016р. (головуючий суддя: Власова С.Г., судді: Железна С.П., Малярчук І.А.) справа №916/ 828/16 була прийнята до колегіального розгляду (а.с.73).

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.08.2016р. по справі №916/828/16 (головуючий суддя: Власова С.Г., судді: Железна С.П., Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АЛЬГІС» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ЛІЗИНГ» борг по сплаті платежів в сумі 8 866,86 грн., пеню в сумі 1267,96 грн. та судовий збір в сумі 490,67 грн.; в іншій частині відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що ТОВ «АЛЬГІС» умови договору прокату автомобіля №6198096104 від 24.10.2015р. щодо внесення плати за найм автомобілю не виконало, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про відшкодування збитків, то суд першої інстанції зазначив, що викладені обставини спростовують наявність вини відповідача та розміру завданих збитків, а також причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача ТОВ «АЛЬГІС», що унеможливлює покладення на відповідача обов'язку відшкодувати суму шкоди, що заявлена до стягнення.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ЛІЗИНГ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати частково рішення господарського суду Одеської області, в частині відмови в стягненні матеріального збитку за договором №6198096104 від 24 жовтня 2015 року в розмірі 18328, 01 грн., в іншому рішення залишити без змін; постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АЛЬГІС» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг» матеріального збитку за договором №6198096104 від 24 жовтня 2015 року в розмірі 18 328, 01 грн. та всі судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення безпідставно не було прийнято до уваги звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНО-АСИСТУЮЧА КОМПАНІЯ», оскільки зазначений звіт був проведений у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 24.10.2015р. між ТОВ „ОПТІМА-ЛІЗИНГВ» та ТОВ "АЛЬГІС" було укладено договір прокату автомобіля №6198096104 (а.с.7).

За умовам вищезазначеного договору, ТОВ „ОПТІМА-ЛІЗИНГВ» передало ТОВ "АЛЬГІС" в тимчасове користування (прокат) автомобіль марки Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1 строком з 24.10.2015 р. по 23.11.2015 р. на умовах попередньої оплати в сумі 351,7 євро з ПДВ (8 866,86 грн.).

Пунктом 4 Договору визначено, що показники спідометра на початку - 159 108 км, при поверненні - 166 428 км.

Пунктами 6, 7 Договору „Гарантійна заставаВ» та „Умови страхуванняВ» передбачена гарантійна застава у розмірі 300 євро, франшиза у випадку пошкодження та/або крадіжки автомобіля в сумі 300 євро.

У відповідності до положень пункту 13 ІІ частини Договору визначено, що у випадку допущення прострочення будь-яких платежів за цим договором, Клієнт сплачує Наймодавцеві пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний неоплачений день.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ЛІЗИНГ» було виставлено ТОВ «ОЛЬГІС» рахунок на оплату № ОлС000000001846 від 26.10.2015р. на суму 8 866,86 грн. за найм автомобіля, згідно з Договором №6198096104 від 24.10.2015р., однак вказану суму ТОВ «ОЛЬГІС» не сплатив (а.с.13-14).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 17.11.2015р. директор ТОВ "АЛЬГІС" надав гарантійний лист, яким він зобов'язався сплатити усю заборгованість за період оренди автомобіля, державний номер НОМЕР_1, до 23.11.2015 р. (а.с.12).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 26.07.2015р. між сторонами був підписаний відповідний акт приймання-передачі авто, згідно з яким засвідчено факт передачі авто в оренду з відповідними пошкодженнями, а саме: 1) лущення ЛКП; 2) тріснутий ковпак; 3) подряпини від сумок; 4) дрібні подряпини (а.с.9).

В матеріалах справи також наявний акт повернення автомобіля від 24.11.2015р. за договором № НОМЕР_2, який надано ТОВ «ОПТІМА-ЛІЗИНГ», згідно з яким пробіг на момент здачі автомобіля наймодавцю - 166 428 км; опис пошкоджень: 1) немає ковпаків, 2) тріснутий ковпак, 3) загнутий поріг, 4) лущення ЛКП, 5) брудний салон, 6) заґрунтований капот (а.с.10).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ „ІФКАРВ» за замовленням ТОВ „ОПТІМА-ЛІЗИНГВ» визначило вартість ремонту автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, в сумі 18 328,01 грн., про що зазначено у рахунку від 02.12.2015р. №150002769 (а.с.16).

ТОВ «ОПТІМА-ЛІЗИНГ», у зв'язку з невиконанням умов договору, гарантійного листа, направило на адресу ТОВ «АЛЬГІС» претензію листом №162 від 14.12.2015р. з метою досудового врегулювання спору, яка отримана останнім 11.01.2016р. (а.с.15). Зазначена претензія залишена ТОВ «АЛЬГІС» без уваги.

З наявного в матеріалах справи звіту №332-2016, який складено 28.04.2016р. ТОВ В«НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНО - АСИСТУЮЧА КОМПАНІЯВ» , з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, встановлено вартість завданого матеріального збитку у розмірі 19534,54 грн.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про скоєння ДТП представником ТОВ «АЛЬГІС» під час керування автомобілєм Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, та постанова про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи, в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ст. 626 ЦК України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а відповідно до вимог ст. 765 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частинами 1,5 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 285 ГК України визначено, що Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами спору укладено договір прокату автомобіля №6198096104 від 24.10.2015р., у відповідності до якого ТОВ "АЛЬГІС" було передано в тимчасове користування (прокат) автомобіль марки Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, строком з 24.10.2015 р. по 23.11.2015 р. на умовах попередньої оплати в сумі 351,7 євро з ПДВ (8 866,86 грн.).

Вищевказаний договір ТОВ «АЛЬГІС» виконано не було, у зв'язку з чим і утворилась заборгованість за договором прокату автомобілю у розмірі 8 866,86 грн.

В силу вимог ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст. 193 ГК України.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з ТОВ «АЛЬГІС» на користь ТОВ «ОПТІМА-ЛІЗИНГ» заборгованості по договору прокату автомобілю у розмірі 8 866,86 грн.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з ТОВ «АЛЬГІС» на користь ТОВ «ОПТІМА-ЛІЗИНГ» пені в сумі 1267, 96 грн. та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що при укладенні договору прокату автомобілю №6198096104 від 24.10.2015р. сторонами передбачено стягнення пені, а відсутність доказів оплати виставленого ТОВ «ОПТІМА-ЛІЗИНГ» рахунку №ОлС000000001846 від 26.10.2015р. на суму 8 866,86 грн. за прокат автомобіля, згідно з Договором №6198096104 від 24.10.2015р., свідчить про наявність боргу в сумі 8 866,86 грн. та правомірність нарахування пені за період з 26.10.2015р. по 16.03.2016р. в сумі 1267,96 грн.

Щодо відмови у задоволенні позову, в частині стягнення матеріального збитку в сумі 18 328,01 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з приписами ст.ст. 610,611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до приписів ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У відповідності до положень ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Положеннями частин 1 - 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з приписами ст. 224 ГК України, передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вимога про відшкодування збитків, завданих порушенням особою прийнятих на себе договірних зобов'язань, має бути заснована на доведеності факту такого порушення, наявності відповідних збитків, розмір яких є підтвердженим у встановленому законом порядку, а також причинно-наслідкового зв'язку між порушенням та завданими збитками. Разом із виною порушника, яка законодавчо презумується та може бути спростована, наведені обставини складають собою елементи складу цивільного правопорушення. У випадку доведеності наявності у діях особи всіх чотирьох елементів складу цивільного порушення, до порушника застосовується такий захід відповідальності як відшкодування збитків, в той час як відсутність будь-якого з елементів цивільного порушення у діях особи унеможливлює покладення на неї обов'язку здійснити відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що позовні вимоги ТОВ «ОПТІМА-ЛІЗИНГ» в частині стягнення матеріальних збитків з ТОВ «АЛЬГІС» задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про скоєння ДТП представником ТОВ «АЛЬГІС» під час керування автомобілєм Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, та постанова про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні, хоча саме на потрапляння відповідача у ДТП, внаслідок якого і завдані збитки, посилається позивач у позові.

Зі змісту рахунку від 02.12.2015р. №150002769 (а.с.16) вбачається лише вартість ремонту з ПДВ, але не міститься розрахунків зносу, висновків щодо вартості транспортного засобу та не міститься принципів, за якими проводиться оцінка та визначаються матеріальні збитки, завдані власнику в разі пошкодження автомобілю.

Також, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення безпідставно не було прийнято до уваги звіт №332-2016 (а.с.37-40) про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складений ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНО-АСИСТУЮЧА КОМПАНІЯ», оскільки цей звіт було складено лише 28.04.2016р., тобто через тривалий період часу після повернення наймодавцю автомобіля за актом від 24.11.2015р., та без участі представника ТОВ «АЛЬГІС».

Судова колегія також встановила, що з акту прийому-передачі автомобілю від 26.07.2015р. вбачається, що авто передається в оренду з відповідними пошкодженнями, а саме: 1) лущення ЛКП; 2) тріснутий ковпак; 3) подряпини від сумок; 4) дрібні подряпини; 5) сколи (а.с.9).

З акту прийому-передачі автомобілю від 24.11.2015р. вбачається, що авто приймається з наступними пошкодженнями: 1) немає ковпаків, 2) тріснутий ковпак, 3) загнутий поріг, 4) лущення ЛКП, 5) брудний салон, 6) заґрунтований капот (а.с.10).

З наведеного вбачається, що на момент здачі автомобілю в прокат 26.07.2015р. його вже було пошкоджено і різниця між пошкодженнями з часу передачі авто в прокат до повернення, згідно актів, полягає в тому, що на момент повернення виявилися відсутніми ковпаки, загнувся поріг та був заґрунтований капот. Однак, на автомобілі на момент повернення були відсутні подряпини від сумок, дрібні подряпини та сколи, про наявність яких йдеться в акті від 26.07.2015р. Отже, з наведеного можливо зробити висновок, що дрібні подряпини та сколи стали відсутніми після загрунтування капоту. Відсутність ковпаків та наявність загнутого порогу вказані у рахунку ТОВ „ІФКАРВ» від 02.12.2015р. №150002769 (а.с.16), але цей рахунок відображає лише вартість ремонту і не містить розрахунків зносу, висновків щодо вартості транспортного засобу та не містить в собі принципів, за якими проводиться оцінка та визначаються матеріальні збитки, завдані власнику в разі пошкодження автомобілю.

Таким чином, в матеріалах справи відсутній висновок автотоварознавчого дослідження з визначенням розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що матеріали справи спростовують наявність вини ТОВ «АЛЬГІС», розміру завданих збитків, а також причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою ТОВ «АЛЬГІС», тобто відсутній склад цивільного правопорушення, що унеможливлює покладення відповідальності на відповідача.

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування збитків.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2016 р. зі справи № 916/828/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, в порядку ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 28.10.2016р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Аленін О.Ю.

ОСОБА_2