Рішення

від 13.10.2016 по справі 495/4065/16-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4065/16-ц

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

13 жовтня 2016 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово - судді Гайда-Герасименко О.Д.,

при секретарі - Завацькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Алкалія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Алкалія» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В судове засідання позивачка не зявилась, але надала заяву згідно якої позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, справу розглянути в її відсутність.

В судове засідання представник відповідача не зявився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З позову вбачається, що 01 грудня 2010 року між сторонами по справі укладені договори оренди землі - №112 від 01 грудня 2010 року площею 4,95 га., кадастровий номер 5120883200:01:002:0262 та №113 від 01 грудня 2010 року площею 1,40 га., кадастровий номер 5120883200:01:002:0175.

Відповідно до п.4 договорів оренди землі, термін дії укладених договорів - 10 років з моменту державної реєстрації.

Пунктом 5 договорів оренди землі передбачено, що оренда плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1500 кг. Пшениці, ячменю за один повний пай.

Згідно п.7 договорів оренди, орендна плата вноситься до 20 числа першого місяця за звітним роком, тобто орендна плата вноситься орендарем один раз на рік у вказані в даному пункті строки, а відповідно до п. 8 договорів оренди землі передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Відповідач не здійснює виплату орендної плати за договорами оренди землі, що підтверджується відсутністю відповідних актів приймання-передачі.

Крім того, позивачем до суду подані письмові пояснення, в яких зазначено про те, що державна реєстрація договорів оренди землі належним чином не проведена, а відмітка у цих договорах про їх державну реєстрацію станом на 18.05.2012 року не відповідає положенням порядку реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" №1021 від 09.09.2009р . із змінами.

У зв'язку з чим, штамп, підпис та печатка Білгород-Дністровського районного відділу Держкомзему в Одеській області є неналежним доказом державної реєстрації договорів оренди землі. До пояснень позивачем додані копії витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.04.2015 року НВ-5101902552015 кадастровий №5100883200:01:002:0175 та від 15.04.2015 року НВ-5101902572015 кадастровий №5120883200:01:002:0262, які свідчать про те, що державна реєстрація договорів оренди землі станом на 15.04.2015 рік не проводилася, а отже зазначені договори не набрали чинності.

Представник відповідача надав до суду заперечення, в якому посилався на ст.ст. 291 , 525 , 615 ЦК України , ст.ст. 27 , 28 , 31 , 32 Закону України «Про оренду землі» , просив відмовити в задоволені позову та вказує, що позивач згідно договорів оренди землі, укладених з відповідачем щодо належних їй на праві власності земельних ділянок виконував всі умови спірних договорів оренди землі, в тому числі сплачував орендну плату, що підтверджено копіями відомостей та довідками.

В судовому засіданні встановлено, що згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5101902552015 та НВ-5101902572015 від 15.04.2015 року, виданих відділом Держземагенства в Білгород-Дністровському районі Одеської області позивачка є власником земельних ділянок на підставі державного акту про право власності на землю ІV-ОД №037353, площею 4,95 га., кадастровий номер 5120883200:01:002:0262 та площею 1,40 га., кадастровий номер 5120883200:01:002:0175, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Згідно копій договорів оренди землі, що наявні в матеріалах справи між ОСОБА_1А.(орендодавець) та Товариством з додатковою відповідальністю «Алкалія» (орендар) укладені договір оренди землі №112 від 01 грудня 2010 року площею 4,95 га., кадастровий номер 5120883200:01:002:0262 та №113 від 01 грудня 2010 року площею 1,40 га., кадастровий номер 5120883200:01:002:0175.

Порядок відмови від договору регулюється загальними засадами цивільного права.

Приписами ч.1 ст.291 ГК України встановлено, що одностороння відмова від договору не допускається.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч . 1 ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Частина 2 цієї ж статті встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Законодавство про оренду землі містить спеціальну норму щодо розірвання договору в односторонньому порядку.

Так, відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі" розірвання договору оренди і односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналогічне положення міститься в ч.1 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо оренди такого майна.

Порядок і підстави припинення договору оренди землі визначаються спеціальними нормами законодавства.

Приписами ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови значених у ст.7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря та в інших випадках, що передбачені законодавством України. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Стаття 32 цього ж Закону встановлює, що договір оренди землі може бути припинений його розірвання на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених договором та законодавством, а також у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та законами України. Якщо договір оренди землі розривається з ініціативи орендаря, то орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору тієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобовязань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Відповідно до ст.782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися юру найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування протягом трьох місяців підряд.

Згідно п.25 договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2010 року передбачено, що їх дія припиняється лише в 2-х випадках: 1) взаємної згоди сторін на розірвання договору; 2) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав не виконання іншою стороною договору, а також внаслідок випадкового знищення землі, яке істотно перешкоджає її використанню та з інших підстав.

Відповідно до п.25 договорів оренди земельних ділянок від 01.12.2010 року передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Крім того, зазначені земельні ділянки передавалися по актам приймання-передачі ї ділянки та відповідач користується добросовісно і вкладає в неї гроші. При цьому, передбачені ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотні умови 5 оренди при укладенні договорів - дотримані в повному обсязі.

Згідно до ч.2 ст.651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду у однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Позивач не звертався до відповідача з вимогами щодо справляння орендної плати, не надав суду належних чи будь-яких доказів про наявність заборгованності зі сплати оренди, або щодо інших порушень відповічем укладених договорів.

Відповідно до чч.1, 3, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, пір; Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статті 24, 25 Закону України «Про оренду землі» передбачають права та обов'язки та орендодавця, серед яких є право орендодавця вимагати від орендаря своєчасно внесення орендної плати. Однак доказів того, що відповідач несвоєчасно сплачував орендну плату або має перед позивачем заборгованість за оренду, матеріали справи не містять, і таких доказів позивач відповідно до ст.60 ЦПК не надав.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст.28 Закону України "Про оренду землі" орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: І) фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконання або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, розмір яких визначається на підставі документально підтверджених даних; 2) витрати, які орендар здійснив має здійснити для відновлення свого порушеного права; 3) доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Тобто, у разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має зо вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком. Виконання зобов'язання (основного) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Отже, у разі дострокового розірвання договору з ініціативи позивача, останній має сплатити неустойку, оскільки відповідач за власний рахунок присвоїв спірним землям кадастрові номери та брав на себе інші витрати повязані із земельними ділянками та їх реєстрацією.Удобрював грунти та дбав про їх родючисть, забезпечуючи зберігання та використання за цільовим призначенням.

Проаналізувавши вище наведені приписи законодавства у системному аналізі із положеннями укладених договорів вбачається, основною підставою для пред'явлення вимог про розірвання договорів оренди землі є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до Узагальнення судової практики, проведеного ВСУ вбачається, що «Вирішуючи зазначену категорію спорів суди повинні виходити з визначеного в договорі міру орендної плати та перевіряти належне виконання орендарем умов договору щодо гримання строку її внесення.

Так, ухвалою ВССУ від 25.09.2013 року (справа №6-25398св13 додаток №9) була скасована ухвала суду апеляційної інстанції від 16.05.2013 року про залишення без змін рішення Шевченківського районного суду Харківської області про відмову у задоволенні позовів власників земельної ділянки до фермерського господарства про розірвання договорів оренди земельних шок та скасування їх державної реєстрації. Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції направляючи справу на новий розгляд до цього суду, ВССУ зазначив, що на порушення присів ст.ст.212-214, 303 ЦПК України суди виходили із того, що орендна плата була плачена лише один раз, а це не є систематичним порушенням земельного законодавства договорів оренди землі, що є підставою для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України.

Також, в постанові ВСУ від 12.12.2012 року зроблено правовий висновок про можливість розірвання договору оренди землі лише в разі систематичної несплати орендної іти, разове порушення умов договору у цій частині або несвоєчасна сплата - не є підставою для його розірвання .

Стаття 782 ЦК України передбачає право наймодавця відмовитися від договору оренди та ;агати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Таким чином позивач зобов'язаний довести систематичність не сплати орендної платні відповідачем надавши докази у доведення обставин на які посилається в обгрунтування заявлених вимог.

Матеріали справи та додані до позовної заяви документи не містять інформацію про предмет доказування, а саме про те що відповідач систематично порушував свої зобовязання за договорами оренди землі щодо справляння орендної плати.

Крім того, позивачем також не обгрунтовано та не надано доказів на предмет існування їх обставин для розірвання договорів оренди в односторонньому порядку за судовим рішенням, а саме: не надано доказів про те, що відповідач передає земельну ділянку іншим особам у користування без дозволу; про те що відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням або знищує її; а також про існування інших порушень істотних умов договорів оренди землі.

Згідно з п.5 укладеного договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 1500 кг пшениці і 500 кг ячменю.

Відповідно до п.7 укладеного Договору оренди землі, орендна плата вноситься до 20 числа першого місяця за звітнім роком. Тобто один раз на рік.

Керуючись ст.ст.,9, 41 Конституцією України, ст.ст.1, 6, 13, 15, 18, 20, 25 Законом України «Про оренду землі», ст.125 Земельного кодексу України, ст.ст.6, 317, 319, 626,792 ЦК України , Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст. 3 , 4 , 10 , 11 , 60 , 169, 197, 209 , 213-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні поовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Алкалія» про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя