Постанова

від 05.10.2016 по справі 817/1182/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2016 р.Р і в н е 817/1182/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Оніщук В.П.

відповідача: представник Довгалюк І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Відінській, 25 в м.Рівне- "Жасмин" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т АН О В И В:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» (далі - ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, за наслідками яких складено акт від 14.04.2016р. №111/1204/25322561 та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області форми «Р» від 19.05.2016р. №0001271204, яким ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 36181,13 грн. (в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 28944,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7236,23 грн.).

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Суду пояснив, що згідно розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, що затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013р. №165, визначено алгоритм організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання. Даними Методичними рекомендаціями рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності. За результатами камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2014р. №1400024238 встановлено, що податкове зобов'язання орендної плати за землю згідно договору оренди землі від 09.04.2003р. №243 становить 30138,42 грн., щодо якого термін сплати податкового зобов'язання минув, тобто ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» занижено суму податкового зобов'язання орендної плати за 2014р., починаючи з 01.04.2015р. на загальну суму 28944,90 грн.. Податковим органом проведено камеральну перевірку 14.04.2016р., що на думку позивача свідчить про порушення процедури проведення перевірки податковим органом. Також, представник позивача наголошує, що Податковим кодексом України не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки, та відповідальності за дані помилки.

28.09.2016р. представником позивача було подано додаткові письмові пояснення, згідно яких п.3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Отже, мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.

За наведеного, просив позов задовольнити, визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, за наслідками яких складено акт від 14.04.2016р. №111/1204/25322561 та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області форми «Р» від 19.05.2016р. №0001271204, яким ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 36181,13 грн. (в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 28944,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7236,23 грн.). Також, керуючись ч.2 ст.11 КАС України просив суд здійснити повний захист прав, свобод та інтересів ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин».

ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області адміністративний позов не визнала, подала письмові заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що в силу п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Вважає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів з питань проведення камеральних перевірок, урегульовані Податковим кодексом України. Так, розділ ХІІІ Податкового кодексу України, який визначає право податкового органу на проведення камеральних перевірок з питань адміністрування податку на прибуток не містить граничних строків проведення таких перевірок. У свою чергу, таке обмеження випливає з положень ст.102 Податкового кодексу України зі строком 1095 днів. З наведених підстав, представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що головним державним інспектором сектору адміністрування місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області Рябешко О.М. на підставі ст.76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014р. від 20.02.2014р. №1400024238 ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин».

За наслідками проведення такої перевірки складено Акт (довідка) про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності від 14.04.2016р. №111/1204/25322561 (далі - акт перевірки).

У відповідності до висновків акту перевірки ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» допущено порушення пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, а саме встановлено заниження податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 28944,90 грн. внаслідок методологічної помилки (порушення).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.05.2016р. №0001271204, яким ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 36181,31 грн. (в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 28944,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7236,23 грн.).

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» оскаржило до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області). Рішенням про результати розгляду скарги від 27.07.2016р. №388/10с/17-00-10-03/85 ГУ ДФС у Рівненській області залишило без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 19.05.2016р. №0001271204 про збільшення грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в сумі 28944,90 грн. за основним платежем і 7236,23 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а скаргу керівника ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» ОСОБА_5 від 03.06.2016р. №17 (вхідний №67/10с/17-00 ГУ ДФС у Рівненській області від 06.06.2016р.) - без задоволення.

Не погодившись з вищевказаним рішенням ГУ ДФС у Рівненській області, ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» оскаржило оспорюване податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України). Рішенням про результати розгляду скарги від 23.08.2016р. №18262/6/99-99-11-03-01-25 ДФС України залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 19.05.2016р. №0001271204 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) визначено види перевірок, які мають право проводити органи державної податкової служби, а саме: камеральні, документальні, фактичні.

Особливості проведення камеральної перевірки визначено ст.76 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями). Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Крім того, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону № 71-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому, законодавець не визначає конкретні види перевірок, на проведення яких поширюється така заборона, а тому суд дійшов висновку, що з урахуванням пункту 75.1 статті 75 ПК України, вона поширюється на всі види перевірок, у тому числі камеральні перевірки.

Таким чином, у 2015 та 2016 роках органи Державної фіскальної служби України можуть проводити перевірки суб'єктів господарювання, незалежно від їх виду, за наявності однієї з таких обставин: у разі, якщо обсяг доходу суб'єкта господарювання перевищує 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік; за наявності дозволу Кабінету Міністрів України, судового рішення або постанови прокурора або слідчого, прийнятою в межах кримінального провадження.

Як встановлено судом і не заперечується відповідачем, ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» є неприбутковою організацією. Доказів наявності рішення суду та/або рішення прийнятого в рамках кримінально процесуального законодавства відповідачем не надано, так як і не надано дозволу Кабінету Міністрів України на проведення камеральної перевірки позивача.

Посилання відповідача на те, що камеральна перевірка є особливим видом перевірки, на яку не поширюється дія мораторію є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством накладено мораторій на проведення всіх перевірок, визначених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та жодних виключень щодо дозволу на проведення камеральних перевірок чинне законодавство не містить.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно в період дії мораторію на проведення перевірок проведено камеральну перевірку позивача без наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість проведення перевірок під час дії відповідного мораторію, а тому такі дії фіскального органу слід визнати протиправними.

Щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі рішення Рівненської міської ради №91 від 04.10.2002 між Рівненською міською радою (орендодавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Рівненському міському управлінні земельних ресурсів 09.04.2003 та відповідно до умов якого, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» отримало в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4899 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Відінська,25, для обслуговування житлового будинку. Строк дії договору оренди земельної ділянки 49 років.

Відповідно до умов вищезазначеного договору оренди, річна орендна плата встановлена за домовленістю сторін у розмірі 3 % від 1 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем орендна плата за земельні ділянки сплачувалась у вказаному розмірі.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 3 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що в разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу.

За змістом пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Порядок справляння плати за землю врегульований нормами розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПК України визначено об'єкти оподаткування, якими є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з нормами п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями ст.288 Податкового кодексу України врегульований порядок та підстави справляння орендної плати за землю.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

З 01.04.2014 Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VІІ внесено зміни до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, згідно якого річна сума орендної плати за землі державної і комунальної власності будь-якої категорії не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ч.285.1 ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Частинами 286.1-286.2 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, з 01.01.2011 вищевикладеними нормами Податкового кодексу України врегульовано правовідносини у сфері обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, з 01.04.2014 з урахуванням вимог пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі, відтак розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Вказана правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у низці судових рішень, у тому числі в постановах від 02.12.2014 №21-274а14, від 16.03.2016 у справі №1170/2а-3151/12.

Однак, при цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Стаття 4 Податкового кодексу України встановлює основні засади податкового законодавства України.

У підпункті 4.1.9. вказаної статті вказано, що стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Норма статті 7 Податкового кодексу України до елементів податку відносить, зокрема, ставку податку.

Статтею 5 Податкового кодексу України визначено порядок співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, а саме, що для регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, застосовуються поняття, правила та положення, які встановлено Податковим кодексом України.

Порядок формування доходної частини бюджетів, визначено у частині 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, а саме: закони України, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим

Тому, суд, враховуючи засади податкового законодавства та норми Бюджетного кодексу України не вбачає підстав для донарахування податковим органом у 2014 році орендної плати за землю за законодавством, яке почало діяти у середині бюджетного року.

Обов'язок платника податку - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин» щодо сплати орендної плати за землі державної і комунальної власності будь-якої категорії у розмірі, не менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі, наступає з 01.01.2015.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необґрунтованість донарахування фіскальним органом грошового зобов'язання ОСББ по вул. Відінській, 25 в м. Рівне - «Жасмин») по орендній платі з юридичних осіб за період з 01.04.2014 по 31.12.2014 відповідно до внесених змін у пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України в загальному розмірі 36181,13 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 28944,90 грн., за штрафними санкціями в розмірі 7236,23 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному у Рівненській області від 19.05.2016 №001271204 є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання позивача на пропущення 30-тиденного строку проведення камеральної перевірки, який встановлений Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затвердженими Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013р. №165, як на підставу для задоволення позовних вимог, на увагу суду не заслуговує з огляду на наступне.

За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 ПК. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, пунктом 86.2 якої передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В силу вимог пункту 102.1 статті 102 ПК, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, у разі подання платником податку податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня її подання.

Крім того, розділ ХІІІ «Плата за землю» цього Кодексу не містить окремих граничних строків проведення камеральних перевірок по деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). У свою чергу, таке обмеження випливає з положень статті 102 ПК зі строком у 1095 днів.

Наказ Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013р. №165, на який зсилається позивач, на порушення вимог Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а тому не є нормативним актом, який встановлює права та обов'язки сторін, відтак його положення не мають обов'язкової сили.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив протиправну поведінку відповідача у спірних правовідносинах, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, під-час проведення камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жасмин".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області №0001204 від 19.05.2016.

Присудити на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жасмин" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 2756,00грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.