ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2016 року м. Київ К/9991/20853/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2011 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року
у справі № 2а-8735/11/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре Транс Груп»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотуре Транс Груп» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000762307 від 23 травня 2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2011 року позов був задоволений повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000762307 від 23 травня 2011 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2011 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Лотуре Транс Груп», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
На виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15 березня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лотуре Транс Груп» стосовно взаємовідносин з ПП «Лугвторсервіс», за результатами якої був складений акт № 223/1-23-70-34492746 від 05 травня 2011 року.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з податку на додану вартість) у березні 2010 року в розмірі 51027,00 грн.; занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 декларації з податку на додану вартість) на суму 848775,00 грн., саме по періодах: за серпень 2010 року у розмірі 267854,00 грн., за жовтень 2010 року у розмірі 146956,00 грн., за листопад 2010 року у розмірі 433965,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту серпня, жовтня, листопада 2010 року суму податку на додану сплаченого у складі вартості товару, придбаного у ПП «Лугвторсервіс» (згідно договорів купівлі-продажу від 04 серпня 2009 року № 35/хоз та № 256/08хоз), оскільки: за результатами аналізу бази даних АІС «ОР» встановлено, що ПП «Лугвторсервіс» має стан - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру); відповідно до бази облікових даних підприємство не звітує, останній звіт з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року, остання декларація з податку на додану вартість подавалась в грудні 2010 року; ПП «Лугвторсервіс» відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Також в акті перевірки зазначено, що відповідно до постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15 березня 2011 року про призначення позапланової перевірки встановлено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 56-2659 порушена за фактом фіктивного підприємства шляхом створення ТОВ «Гарнер» та підробки реєстраційних документів за ознаками складу злочинів, передбачених частиною 1 статті 205, частини 2 статі 358 Кримінального кодексу України. 15 листопада 2010 року порушена кримінальна справа за фактом підроблення невстановленими особами документів ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України. 06 грудня 2010 року порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємства шляхом створення ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна», передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України. 13 грудня 2010 порушена кримінальна справа за фактом прикриття незаконної діяльності ТОВ «Компанія «ЄВВА», ТОВ «Барселона-ОПТ», ТОВ «Бест-Консалт», ТОВ «Діварос Софт» та ТОВ «Сінтезтех» за частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України. Встановлено, що невстановлені особи використовуючи реквізити та печатки ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» створили видимість проведення фінансово-господарських операцій за результатами яких, незаконно сформували податковий кредит ряду суб'єктів підприємницької діяльності в 14 регіонах України на загальну суму близько 40 млн. грн. (податку на додану вартість), в тому числі ПП «Лугвторсервіс» (підприємство 1 ланцюга). В ході подальшого досудового слідства встановлено, що ПП «Лугвторсервіс», яке являється транзитним підприємством, в свою чергу за рахунок створення видимості проведення фінансово-господарських операцій, незаконно сформувало податковий кредит ТОВ «Лотуре Транс Груп» (2 ланцюг). Вказані обставини слугували для висновку податкового органу про те, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «Лотуре Транс Груп», не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним.
23 травня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000762307, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацу 2 пункту 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Лотуре Транс Груп» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 1060968,75 грн., в тому числі: 848775,00 грн. - основним платежем, 212193,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту серпня, жовтня, листопада 2010 року податок на додану вартість, сплачений у складі вартості придбаного у ПП «Лугвторсервіс» товару, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виданими належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лотуре Транс Груп» була постанова слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15 березня 2011 року у кримінальній справі № 56-2659 (т. 1 арк. справи 185-186).
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Положеннями абзаців 1, 2 пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на дату складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, обвинувального вироку, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами у кримінальній справі № 56-2659, в рамках якої призначено перевірку позивача, не приймалось.
Доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.
Крім іншого, судами попередніх інстанцій також було встановлено, що реальність господарських операцій з поставку позивачу ПП «Лугвторсервіс» товарів на підставі договорів купівлі-продажу від 04 серпня 2009 року № 35/хоз та № 256/08хоз у підтверджується: актом здавання-приймання робіт (наданих послуг), видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурою, платіжними дорученнями, виписками з банка (т.1 арк. справи 36-166).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, безвідносно мотивів таких висновків, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2016 |
Оприлюднено | 31.10.2016 |
Номер документу | 62299206 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні