Ухвала

від 24.10.2016 по справі 624/218/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/5514/16 Головуючий 1 інстанції Криворотов С.В.

Справа № 624/218/16-ц Доповідач - Коровін С.Г.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Коровіна С.Г.

суддів - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.,

при секретарі - Чабан А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою директора товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сади України» на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 22 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сади України» про визнання договорів оренди землі припиненими, а також зустрічні позови товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сади України» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зобов'язання звільнити земельні ділянки , -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі звернулись до суду у березні 2016 року, після уточнення позовних вимог, просили визнати припиненими договори оренди належних їм земельних ділянок, укладених з відповідачем, у зв'язку із закінченням строку їх дії 04.01.2016р. Також вони просили стягнути на користь кожного з них судові витрати по сплаті судового збору - по 551,20 грн., та за правову допомогу - по 3000 грн.

Позивачі посилалися на те, що їм належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красненської сільської ради Харківської області: ОСОБА_1 - на підставі державного акту серії ХР №057871 площею 5,9742 га; ОСОБА_2 - на підставі державного акту серії ХР №057893 площею 6,1804 га; ОСОБА_3 - на підставі державного акту серії ХР №057892 площею 5,7681га; ОСОБА_4 - на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.03.2013р. та державного акту серії ХР №019942 площею 5,9169 га.

03.01.2011р. між ними та відповідачем укладено договори оренди цих земельних ділянок, що зареєстровані 15.12.2011р. за №№632318134000516, 632318134000370, 632318134000406, 632318134000500 відповідно. Згідно з умовами п.3.1 договорів, кожен договір є укладеним на 5 років. Після закінчення строку договору відповідач має переважне право на його поновлення, попередивши про це позивачів не пізніше ніж за 90 днів до закінчення терміну його дії. Такого письмового повідомлення від відповідача не надходило, а позивачі не мають наміру надалі передавати земельні ділянки в оренду. Позивачі вважають, що строк дії договорів оренди сплинув 04.01.2016р., тому, саме з настанням цієї дати відповідач повинен був повернути земельні ділянки позивачам, відповідно до п.п.7.1 та 9.1.4 договору. Однак, відповідач не повернув земельні ділянки, продовжує використовувати їх по цей час без належних підстав. Свої доводи, серед іншого, позивачі обґрунтували ст.11 ЦК України, відповідно до якої, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки та ст.638 ЦК України, якою передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Разом з цим, позивачі вважають, що цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації, в момент якої набирає чинності договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладення договору.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом. Він просить зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звільнити належні їм земельні ділянки, що перебувають в оренді ТОВ АФ «Сади України» на підставі оспорюваних договорів оренди землі, як такі, що неправомірно засіяні цими особами до закінчення терміну дії зазначених договорів оренди, та стягнути з цих осіб судовий збір в сумі 1378 грн. з кожного. Зі змісту зустрічного позову вбачається, що, не дивлячись на той факт, що спір по суті судом не розглянуто, а земельні ділянки, як на думку позивача за зустрічним позовом, знаходяться у правомірному користуванні ТОВ АФ «Сади України», відповідачі за цим позовом здійснили посівні роботи та посіяли соняшник на спірних земельних ділянках. По даному факту позивач за зустрічним позовом звертався до правоохоронних органів із заявою про самовільне зайняття земельної ділянки.

У судовому засіданні представник позивачів за первісним позовом позовну заяву підтримав, просив її задовольнити. Він зазначав, що строк дії договорів оренди землі слід відраховувати саме з моменту їх укладення 03.01.2011р., тому, відповідно, вважає зобов'язання за цими договорами припиненими, а земельні ділянки такими, що підлягають поверненню їх власникам. З огляду на наведене, зустрічний позов заперечив. Також повідомив суду, що раніше, 31.12.2005 р. на спірні земельні ділянки вже укладались інші договори оренди цієї землі, термін дії яких закінчився 31.12.2010р, а вже 03.01.2011р. було укладено договори оренди землі, що є предметом цього спору, тобто, фактично земля не поверталась власникам і безперервно використовується відповідачем із зазначеної дати. На підтвердження надав копії попередніх договорів та довідки про фактичне використання землі з часу їх укладення.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним повністю заперечила проти задоволення первісного позову, посилаючись на п.14.1 договорів, яким визначено, що кожен з них набуває чинності після підписання сторонами і державної реєстрації, що відповідає нормам діючого законодавства, а саме, ч.5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону; ст.125 Земельного кодексу України, ст.210 Цивільного кодексу України, відповідно до яких право оренди землі підлягає державній реєстрації, право оренди виникає саме з моменту державної реєстрації цього права; правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Як на думку відповідача, оскільки законодавство пов'язує укладення договорів оренди землі безпосередньо з реєстрацією права оренди, правочин, який підлягає державній реєстрації не є укладеним та не створює прав та обов'язків сторін до моменту реєстрації. Договори зареєстровані 15.12.2011р. Під час укладення зазначеного договору сторони в п.3.1 визначили, що строк його дії становить 5 років, тобто договір є чинним з 15.12.2011р. та діє до 15.12.2016р. Також в п.12.2 договору сторони визначили випадки при настанні яких він припиняється, що відповідає умовам ст.31 Закону України «Про оренду землі», в якій визначено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, в порядку встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 Закону від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; інших випадках передбачених законом. Законодавством передбачений вичерпний перелік підстав припинення договору оренди землі.

Також представник відповідача, посилаючись на ст.ст.526, 530, 610, 611, 615, 629 ЦК України та ст.ст. 12, 14,15, 19 Закону України «Про оренду землі» щодо належного виконання зобов'язання у встановлений сторонами строк, підстав та порядку припинення зобов'язання, в тому числі в судовому порядку, наслідків такого припинення в разі доведеності позивачем своїх доводів про те, що відповідач порушив зобов'язання, вважає, що не настав жоден передбачений чинним законодавством та договором випадок, що передбачає своїм наслідком дострокове припинення договору, відповідач є правомочним та добросовісним користувачем земельної ділянки на підставі діючого договору, а тому, зобов'язання позивача станом на момент розгляду справи не можуть бути припиненими за відсутності правових підстав.

В обґрунтування зустрічного позову представник ТОВ АФ «Сади України» зазначила, що користування власниками спірними земельними ділянками до закінчення терміну дії оспорюваних договорів та до закінчення розгляду судом справи по суті не допускається, в зв'язку з чим, вимоги зустрічного позову щодо зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звільнити зазначені земельні ділянки підтримала повністю.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 22 липня 2016 року первісний позов задоволено частково.

Визнано припиненими такі договори оренди землі від 03.01.2011р., укладеними із товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сади України» орендодавцями:

№121 - ОСОБА_1 - на земельну ділянку площею 5,9742 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, кадастровий №6323181300:12:003:0017, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №057871, в зв'язку із закінченням терміну його дії 04.01.2016 року.

№128 - ОСОБА_2 - на земельну ділянку площею 6,1804 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, кадастровий №6323181300:12:003:0273, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №057893, в зв'язку із закінченням терміну його дії 04.01.2016 року.

№127 - ОСОБА_3 - на земельну ділянку площею 5,7681 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, кадастровий №6323181300:12:003:0274, що належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №057892, в зв'язку із закінченням терміну його дії 04.01.2016 року.

№ 105 - ОСОБА_5 - на земельну ділянку площею 5,9169 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красненської сільської ради Кегичівського району Харківської області, кадастровий №6323181300:12:003:0133, що належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.03.2013 року (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР №019942), в зв'язку із закінченням терміну його дії 04.01.2016 року.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сади України», код ЄДРПОУ 20212313, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_3 (НОМЕР_3) та ОСОБА_4 (НОМЕР_4) судові витрати по сплаті судового збору по 551 (п'ятсот п'ятдесят одній) грн. 20 коп. кожному.

У задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено.

У задоволенні вимог за зустрічними позовами відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сади України» звернулись до суду з апеляційною скаргою в якій просять рішення суду в частині задоволення первісних позовних вимог скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі, та задовольнити вимоги зустрічного позову.

В обґрунтування скарги зазначили, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме невірно встановлено момент укладення договорів оренди землі. Апелянт вважає, що договір оренди земель необхідно реєструвати у встановленому законом порядку. Лише після його державної реєстрації договір вважається укладеним та набуває чинності. Договір оренди землі укладено з позивачами 03.01.2011 року, але його державна реєстрація відбулася лише 15.12.2011 року і, відповідно, договір оренди землі повинен діяти до 15.12.2016 року. За таких обставин відсутні підстави орендатору звільняти землю достроково, а власникам землі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 користуватися землею до закінчення цього строку.

Позивачі за первісним позовом рішення суду не оскаржили.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачам належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Красненської сільської ради Харківської області: ОСОБА_1 - на підставі державного акту серії ХР №057871 площею 5,9742га; ОСОБА_2 - на підставі державного акту серії ХР №057893 площею 6,1804 га; ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ХР №057892 площею 5,7681га; ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.03.2013р. та державного акту серії ХР №019942 площею 5,9169га.

03 січня 2011 року між ними та відповідачем укладено договори оренди цих земельних ділянок, що зареєстровані 15.12.2011 року за №№632318134000516, 632318134000370, 632318134000406, 632318134000500 відповідно. Відповідно до приписів п.3.1 договорів, кожен договір є укладеним на 5 років. Після закінчення строку договору відповідач має переважне право на його поновлення, попередивши про це позивачів не пізніше ніж за 90 днів до закінчення терміну його дії. Такого письмового повідомлення від відповідача не надходило, а позивачі не мають наміру надалі передавати земельні ділянки в оренду. Позивачі вважають, що строк дії договорів оренди сплинув 04.01.2016 року, тому, саме з настанням цієї дати відповідач повинен був повернути земельні ділянки позивачам, відповідно до п.п.7.1 та 9.1.4 договору. Однак, відповідач не повернув земельні ділянки, продовжує використовувати їх по цей час без належних підстав.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» , договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У частині 1 ст.631 ЦК передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 Кодексу).

Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Разом з цим, позивачі вважають, що цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації, в момент якої набирає чинності договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладення договору.

Судом першої інстанції встановлено, що і це підтверджується поясненнями сторін, що моментом укладення договору оренди землі (досягнення згоди з усіх істотних умов договору) є саме, 03.01.2011року, а строк його дії визначено сторонами в 5 років, тому, відповідно, термін його дії припиняється 04.01.2016року.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах №6-162ц13 від 19.02.2014р., №6-118цс13 від 25.12.2013р., яка, відповідно до ст.360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.

В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулось, тому, реєстрація не може змінювати моменту його укладення, і не впливає на строк його дії.

Положення п.14.1 договору про те, що він набуває чинності після підписання і його державної реєстрації, на суть згаданих вище висновків не впливає. Крім того, судом встановлено, що спірними земельними ділянками ТОВ АФ «Сади України» користувався за договором оренди землі з цими ж особам з грудня 2005 року. Термін попередніх договорів оренди з позивачами закінчився 31 грудня 2010 року і вже 03 січня 2011 року сторони уклали нові договори оренди землі. Фактично відповідач не припиняв користування зазначеною землею.

Бажання до продовження оренди землі відповідно до договору та вимог закону сторони не виказали. Такі обставини свідчать про те, що договори оренди землі укладені між сторонами припинилися 04 січня 2016 року і власники землі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мали право користуватися своїми земельними ділянками, які відповідач їм своєчасно не повернув.

Суд першої інстанції дав належну оцінку наданим доказам і обґрунтовано задовольнив частково первісний позов та відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сади України» відхилити.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 22 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -