Рішення

від 24.10.2016 по справі 307/2262/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2262/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 жовтня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Боднар О.В., Леско В.В.

з участю секретаря : Кухта М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а також Публічного акціонерного товариства В«Комерційний банк В«ГлобусВ» на рішення Тячівського районного суду від 14 квітня 2016 року за позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» , Публічного акціонерного товариства В«Комерційний банк В«ГлобусВ» та Дочірнього підприємства В«А.Е.Т. Джоин АПВ» про захист прав споживача, стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору на туристичне обслуговування, -

в с т а н о в и л а :

Так, 15.07.2015р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись у суд вищезазначеним позовом, який мотивували тим, що 25.06.2015 року між ними та ФОП ОСОБА_1 В«Гарячі ТуриВ» і ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» було укладено договір на туристичне обслуговування. За цим договором Турагент від імені Туроператора зобов'язався надати їм комплекс туристичних послуг, які включали у себе подорож до Туреччини для п'яти осіб на сім днів (вісім ночей) з 26.08. по 02.09.2015 року, а вони у свою чергу - оплатити вказані послуги відповідно до умов договору. На виконання даних умов ними було здійснено два платежі на суму 3000,0 гривень і 53500,0 гривень за туристичні послуги, що стверджується двома квитанціями від 24.06. і 25.06.2015 року. Але, 08.07.2015 року зателефонувала ОСОБА_1, яка повідомила, що подорож не відбудеться у зв'язку із тим, що Турагент ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» перебуває у скрутному фінансовому становищі, а тому не може виконати взяті на себе зобов'язання. Грошові кошти у сумі 52249 гривень були перераховані ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» . Таким чином, ФОП ОСОБА_1 В«Гарячі ТуриВ» взяті на себе зобов'язання не виконала, грошові кошти не повернула, у зв'язку із чим у неї та ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» перед ними виникла заборгованість на суму в розмірі 56500 гривень, яка погашена лише частково.

До початку розгляду справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зменшили розмір позовної вимоги на суму 4250 гривень у зв'язку із частковим відшкодуванням їм такої ФОП ОСОБА_1 В«Гарячі ТуриВ» .

Та 23.02.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 збільшили позовні вимоги, які полягали у стягненні солідарної шкоди також із ПАТ В«Комерційний банк В«ГлобусВ» , а також додатково пеню у сумі 10750,0 гривень.

Виходячи з наведених обставин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і просили задоволити позовні вимоги, які полягають у стягненні загальної суми у розмірі 113000,0 гривень.

Рішенням Тячівського районного суду від 14 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, задоволено частково. Стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_1 В«Гарячі ТуриВ» , ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» і ПАТ В«Комерційний банк В«ГлобусВ» на користь ОСОБА_2 - 36693,75 гривні. Стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_1 В«Гарячі ТуриВ» і ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» на користь ОСОБА_2 - 15556,25 гривень. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 В«Гарячі ТуриВ» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 2000,0 гривень кожному у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто із ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 7000,0 гривень кожному у відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Заперечуючи законність й обґрунтованість рішення суду - ФОП ОСОБА_1 В«Гарячі ТуриВ» і ПАТ В«Комерційний банк В«ГлобусВ» подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог до них, та ухвалити нове судове рішення про відмову позивачам у позові до них. Мотивують свої вимоги тим, що дане рішення суду не відповідає обставинам справи, та ухвалено в порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, представник ФОП ОСОБА_1 В«Гарячі ТуриВ» в особі ОСОБА_5, та представник ПАТ В«Комерційний банк В«ГлобусВ» в особі ОСОБА_6, підтримали доводи апеляційних скарг, які просили задоволити.

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_7 заперечила, вимоги апеляційних скарг, які вважає необґрунтованими, а тому, такі підлягають відхиленню.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, але про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, та заяв про відкладення розгляду справи не подавали. Відповідач ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» у судове засідання не з'явився, але повідомлений про час та місце судового розгляду через газету В«Голос УкраїниВ» . Відповідач ОСОБА_8 підприємство В«А.Е.Т. Джоин АПВ» у судове засідання також не з'явилось та про розгляд справи повідомлялось належним чином. А звідси, виходячи з вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України та зважуючи на приписи ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати скаргу в їх відсутності.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення сторін та обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, знаходить апеляційні скарги такими, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до вимог статей 212 -214 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й, всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається, рішення в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності й підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте, таким вимогам, рішення суду не відповідає у цілому, та через це підлягає зміні, шляхом викладення його резолютивної частини в новій редакції.

За правилами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звертаючись у суд із позовом, також і до ФОП ОСОБА_1 В«Гарячі ТуриВ» та ПАТ В«Комерційний банк В«ГлобусВ» , вважали, що дані особи повинні наряду із ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» нести солідарну відповідальність перед ними за порушення договору про надання туристичних послуг.

Проте така вимога не є правомірною, виходячи з наступних доводів.

Так, ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами 1 - 3 ст. 20 ЗУ В«Про туризмВ» (надалі Закон N 324/95-ВР) - за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Частиною першою статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закон N 324/95-ВР порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Також ч. 1 ст. 33 Закон N 324/95-ВР установлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив, законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із частинами першою та другою статті 32 Закон N 324/95-ВР за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив, законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно із ч. 14 ст. 20 Закон N 324/95-ВР права і обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором, і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин 1, 2 ст. 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови, і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Як слідує із Субагентського договору на реалізацію туристичних послуг № 327 від 25.12.2014 року (Т.1, а.с. 47-50), такий укладено між ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» (що надалі ОСОБА_6), та ФОП ОСОБА_1 (надалі Субагент). Та на підставі п.2.1. цього Договору, Субагент зобов'язується за винагороду надавати послуги ОСОБА_6 з реалізації Туристичних послуг Принципалів, від імені та в інтересах Принципалів і під контролем ОСОБА_6, шляхом укладення Договорів про надання Туристичних послуг, а також вчиняти інші фактичні та юридичні дії, визначені цим Договором із забезпечення реалізації Туристичних послуг.

Та в п.3.2. Субагентського договору на реалізацію туристичних послуг № 327 від 25.12.2014 року зазначено, що Субагент укладає Договори про надання Туристичних послуг на підставі цього Договору від імені Принципала та за дорученням ОСОБА_6. Предметом зазначених договорів є послуги, що вказані в заявці Субагента за умови їх підтвердження Принципалом та Агентом.

На виконання вимог Субагентського договору на реалізацію туристичних послуг № 327 від 25.12.2014 року між ФОП В«Гріцко Б.С. В«Гарячі ТуриВ» (що надалі Турагент), що діє від імені Туроператора - Дочірнього підприємства В«А.Е.Т. Джоин АПВ» (надалі Туроператор), на підставі Субагентського договору № 2515 від 21.01.2013 року укладеного між Турагентом та ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» з одного боку та ОСОБА_2 (надалі Турист) з другого боку укладено Договір на туристичне обслуговування № 3 від 25.06.2015 року, Т.1, а.с. 6-8.

Згідно розділу 1 Договору на туристичне обслуговування № 3 від 25.06.2015 року, Туроператор відповідно до заявки поданої Туристом, Турагенту в усній або письмовій формі, за плату зобов'язується надати Туристу комплекс туристичних послуг (Турпродукт), а Турист зобов'язується прийняти ці послуги і оплатити їх на умовах цього Договору.

Як слідує з п.3.1.1 Договору на туристичне обслуговування № 3 від 25.06.2015 року, Туроператор зобов'язується належним чином та в повному обсязі виконати зобов'язання щодо надання туристичних послуг визначених у розділі 2 цього Договору.

Відповідно до п.2.14. Договору на туристичне обслуговування № 3 від 25.06.2015 року, Туристу було надано рахунок-фактуру № 11524 від 24.06.2015 року на суму 52249,00 гривень, а.с. 10.

Розрахунковими квитанціями від 24.06. і 25.06.2015 року за №№ 610219, 610220 оплачено повністю рахунок-фактуру № 11524 від 24.06.2015 року, Т.1, а.с. 9.

Після здійснення оплати Турпродукту, Турагент перераховує сплачені гроші Туроператору одразу ж після їх отримання від Туриста, п.9.9. Договору на туристичне обслуговування № 3 від 25.06.2015 року.

У даному випадку мова йде про Турагента, яким є ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» по відношенню до Туроператора, яким виступає ОСОБА_8 підприємство В«А.Е.Т. Джоин АПВ» .

Відповідно до п.3.5.11., і п.10.2.10. Субагентського договору на реалізацію туристичних послуг № 327 від 25.12.2014 року, Субагент зобов'язаний забезпечити перерахування ОСОБА_6 вартості Туристичних послуг протягом 24 годин із моменту отримання рахунку-фактури, але в будь-якому разі не пізніше ніж за 10 днів до початку надання Туристичних послуг. А кошти сплачені Клієнтами за Туристичні послуги належать Принципалу і повинні бути перераховані Агентом Принципалу негайно після їх отримання.

Тобто, саме ОСОБА_6 перераховує Принципалу грошові кошти за Туристичні послуги, а не Субагент, який на це не уповноважений Субагентським договором на реалізацію туристичних послуг № 327 від 25.12.2014 року.

На виконання цих вимог, ФОП ОСОБА_1 як Субагент, і перерахувала ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» як ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 52249,00 гривень за оплату Турпродукту, що стверджується квитанцією від 25.06.2015 року через Приватбанк, Т.1, а.с. 10.

Пунктом 10.1. Субагентського договору на реалізацію туристичних послуг № 327 від 25.12.2014 року передбачено, що у випадку порушення (невиконання чи неналежного виконання) своїх зобов'язань за цим Договором однією зі Сторін, Сторона, що порушила зобов'язання, несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов Договору. Проте, матеріали справи не містять доказів того, що Субагент порушив (не виконав чи неналежно виконав) своїх зобов'язань за цим Договором (п.10.2.1.).

У матеріалах справи міститься електронний листа від 26.06.2015 року о 18:00 з якого слідує, що ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» не може виконувати свої зобов'язання по оплаті Заявок. Вирішується питання про дофінансування компанії, Т.1, а.с. 134. А з 06.07.2015 року ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» призупинила свою роботу в зв'язку з неможливістю виконання своїх зобов'язань перед Туроператорами і Франчайзі, Т.1, а.с. 135.

Виходячи з даних обставин, ФОП ОСОБА_1 дізнавшись, що ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» має фінансові труднощі надіслала останньому вимогу від 27.06.2015 року за № 56/3 про повернення грошових коштів згідно рахунку № 11524 від 24.06.2015 року, як такі, що не неоплачені заявки Туроператора, Т.2, а.с. 58. Більше того, повернула ОСОБА_2 свою винагороду в розмірі 4250,0 гривень, і як наслідок, останній зменшив позовні вимоги на дану суму, Т.1, а.с. 97.

Таким чином, виходячи з наведених доводів, колегія суддів дійшла до думки, що в діях ФОП ОСОБА_1 відсутні порушення, які б вплинули на права позивачів при отриманні Туристичних послуг.

Стосовно ПАТ В«Комерційний банк В«ГлобусВ» , то такий у відповідності до вимог частин 1 - 3 ст. 15 Закон N 324/95-ВР здійснює фінансове забезпечення цивільної відповідальності ФОП ОСОБА_1, перед туристами.

Відповідно до Договору про надання гарантії № 365/ЮГ-14 від 11.11.2014 року між ПАТ В«КБ В«ГлобусВ» та ФОП ОСОБА_1 укладено даний договір із метою гарантування перед кредиторами виконання нею свого обов'язку. Та надано банківську гарантію № 365 від 11.11.2014 року, Т.1, а.с. 101.

У пунктах 1.1., 1.2. Договору про надання гарантії № 365/ЮГ-14 від 11.11.2014 року передбачено, зокрема, і те, що ПАТ В«Комерційний банк В«ГлобусВ» відповідає перед туристами за обов'язками ФОП ОСОБА_1 при настанні гарантійного випадку за наявності певних обставин.

Однак, матеріали справи не містять доказів, які б відповідали вимогам чинного законодавства із приводу того, що наявний гарантійний випадок. А звідси, вимоги позивачів до ПАТ В«КБ В«ГлобусВ» є передчасними.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції належним чином не перевірив, хто саме і за яких обставин несе відповідальність перед позивачами, та чи наявні випадки порушення (невиконання чи неналежного виконання) своїх зобов'язань із боку ФОП ОСОБА_1 при виконанні умов Субагентського договору на реалізацію туристичних послуг № 327 від 25.12.2014 року і Договору на туристичне обслуговування № 3 від 25.06.2015 року. Не перевірив, хто повинен був перераховувати Туроператору грошові кошти за сплачений Турпродукт, а звідси, відповідно, і на кому лежить обов'язок по відшкодуванню позивачам заподіяних збитків.

Наведені обставини, указують на те, що апеляційні скарги підлягає задоволенню, так-як являються підставними.

Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним й обґрунтованим у частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_1, і ПАТ В«КБ В«ГлобусВ» , а це у відповідності до вимог ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його зміни, шляхом викладення резолютивної частини рішення суду в іншій редакції.

Понесені ФОП ОСОБА_1, і ПАТ В«КБ В«ГлобусВ» судові витрати, підлягають стягненню із ОСОБА_4 В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» згідно вимог ст. 88 ЦПК України, Т.2, а.с. 60, 91.

Виходячи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

р і ш и в :

апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а також Публічного акціонерного товариства В«Комерційний банк В«ГлобусВ» , задоволити.

Рішення Тячівського районного суду від 14 квітня 2016 року змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції.

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» на користь ОСОБА_2 52250 (пятдесят дів тисячі двісті пятдесят) гривень 00 копійок основного боргу, та 621,78 гривню судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 9000 (девять тисяч) гривень 00 копійок, кожному у відшкодування моральної шкоди.

У решті позовних вимог, відмовити.

У позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, та Публічного акціонерного товариства В«Комерційний банк В«ГлобусВ» про солідарне стягнення заподіяного матеріального збитку, і відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мережа агенцій В«Гарячі туриВ» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 842,60 гривні у відшкодування судового збору, а Публічного акціонерного товариства В«Комерційний банк В«ГлобусВ» 683,96 гривні у відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

---

Судді :

---

---