Рішення

від 28.10.2016 по справі 654/3128/15-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/3128/15-ц

Провадження №2/654/71/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2016 року

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді - Охтень А.А.,

при секретарі - Каменській В.П.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 треті особи: ОСОБА_5, публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк "Аваль" про поділ спільного майна подружжя та за об'єднаною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 треті особи: ТОВ "Велавто", ТОВ "Янголз", Регіональний сервісний центр МВС в Херсонській області про визнання недійсними угод купівлі-продажу транспортних засобів та скасування реєстрації транспортних засобів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 через свого представника звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 15.02.2016 року до участі в справі було залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 та публічне акціонерне товариство " Райффайзен банк "Аваль".

Також ОСОБА_3 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 треті особи: ТОВ "Велавто", ТОВ "Янголз", Регіональний сервісний центр МВС в Херсонській області про визнання недійсними угод купівлі-продажу транспортних засобів та скасування реєстрації транспортних засобів.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 15.02.2016 року позовні заяви ОСОБА_3 об'єднані в одне провадження.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.03.2016р. позивач просив суд:

- визнати недійсними: угоду від 28.10.2015 р. купівлі-продажу автомобіля Renault Kangoo, 2010 року випуску номер кузова НОМЕР_1 укладену між продавцем ОСОБА_4 та ОСОБА_7; угоду від 28.09.2015 р. купівлі-продажу автомобіля Volkswagen Crafter 2007 р.в. номер кузова НОМЕР_2 укладену між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_6; угоду від 28.09.2015 р. купівлі-продажу автомобіля Renault Premium, 2004 р.в. номер шасі VF622GVA000136864 укладену між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_6; угоду від 28.09.2015 р. купівлі-продажу автомобіля БАЗ Т713.12, 2010 р.в. номер шасі Y7FT71312А0000026 укладену між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_6.

- скасувати державну реєстрацію вище перелічених транспортних засобів за новими власниками.

- поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4:

виділивши у власність ОСОБА_3 1/2 частину наступного майна: 1/2 частину салону-магазину за адресою: м. Херсон, вул. Бєлінського, 19, орієнтовною вартістю 450 000,00 грн. магазину продтоварів за адресою: Херсонська область, Голопристанський район с. Залізний Порт, вул. Шкільна, 15-А, орієнтовною вартістю 500 000,00 грн.; 1/2 частину майнового комплексу за адресою: Херсонська область, м. Цюрупинськ вул. Гвардійська, 73-А, орієнтовною вартістю 1 150 000,00 грн.; магазину за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 3, орієнтовною вартістю 500 000 грн., земельної ділянки за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 3; цільове призначення - для розміщення магазину; кадастровий номер 6522310100:02:001:0805; орієнтовною вартістю 500 000,00 грн.; земельної ділянки за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 3; розміром 0, 0436 га; цільове призначення - для розміщення магазину кадастровий номер 6522310100:02:001:0805, орієнтовною вартістю 1 000 000,00 грн.; складу-магазину за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 5, орієнтовною вартістю 1 000 000,00 грн.; земельної ділянки за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Червоноармійська, 5; розміром 0, 0865; цільове призначення - для розміщення складу-магазину кадастровий номер 6522310100:01:002:0965, орієнтовною вартістю 1 000 000,00 грн.; 1/2 частини торгівельного комплексу за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна, 5-а, орієнтовною вартістю 1 000 000,00 грн.; 1/2 частини земельної ділянки за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Леніна, 5-а; цільове призначення - для розміщення торгівельного комплексу; кадастровий номер 6522310100:01:003:0518; орієнтовною вартістю 1 000 000,00 грн.; земельної ділянки за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт, вул. Степова, орієнтовною вартістю 250 000,00 грн.; 1/2 частину комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 13, орієнтовною вартістю 1 000 000,00 грн.; автомобілю Renault Kangoo, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1, орієнтовною вартістю 85 000,00 грн.; автомобілю Volkswagen Crafter, 2007 р.в., номер кузова НОМЕР_2, орієнтовною вартістю 100 000,00 грн.; автомобілю Renault Premium, 2004 р.в., номер шасі VF622GVA000136864, орієнтовною вартістю 150 000,00 грн.; автобусу БАЗ Т713.12, 2010 р.в., номер шасі Y7FT71312A0000026, орієнтовною вартістю 100 000,00 грн.

іншу 1/2 частину вищевказаного майна виділити у власність ОСОБА_4.

- стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1992 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі в якому ними за спільні кошти було придбано нерухоме та рухоме майно, яке на теперішній час являється предметом поділу. На початку 2015 року відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погіршилися, вони перестали підтримувати подружні відносини, вести спільне господарство та почали проживати окремо. З підстав передбачених ст. 60, 70 Сімейного кодексу України (далі СК України) позивач просила задовольнити її вимоги в частині рівного поділу спільного з відповідачем майна. З приводу визнання угод купівлі-продажу недійсними вказала, що транспортні засоби, які були предметами цих угод відносяться до спільного майна подружжя, а тому вона має право на 1/2 частину від них. Не дивлячись на це, ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 65 СК України без її згоди та в період, в який вони вже разом не проживали, відчужив спільні автомобілі третім особам. З даних підстав також просила задовольнити її вимоги в цій частині.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та росила суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в позовних заявах.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив суд відмовити в їхньому задоволенні за недоведеністю.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та у встановленому законом порядку.

Представники третіх осіб: ТОВ "Велавто", ТОВ "Янголз", Регіонального сервісного центру МВС в Херсонській області, а також ОСОБА_5 в судове засіданні не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Від представника ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" надійшло письмове пояснення на позовну заяву про поділ майна подружжя в якій він вказує, що частина нерухомого майна, яку просить поділити позивач, а саме: 1/2 частина торгівельного комплексу та 1/2 частина земельної ділянки, які розташовані в м. Гола Пристань по вул. Леніна, 5, перебувають в іпотеці банку, як вид забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань по кредитному договору № 011/0003/282148 від 07.07.2015 року. В зв'язку з цим, просить відмовити ОСОБА_3 у виділі 1/2 частини вказаного майна.

Заслухавши пояснення представників сторін, які з'явилися, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, судом були встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 1992 року Новофедорівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, актовий запис №17, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

Предметом судового розгляду являється спір між сторонами з приводу поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частинами 1-2 ст. 61 СК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України).

Згідно ч.1 ст. 69, 70, 71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Положеннями ст. 10, 60 ЦПК України визначено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи зокрема шляхом забезпечення доказів або ж вчиненням інших процесуальних дій.

Так, за клопотанням представника позивача судом було витребувано відомості стосовно наявності зареєстрованого нерухомого та рухомого майна за ОСОБА_4

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_4 зареєстровані наступні об'єкти: земельна ділянка з цільовим призначенням для розміщення магазину кадастровий номер 6522310100:02:001:0805, яка знаходиться за адресою: Херсонська область м. Гола Пристань вул. Червоноармійська, 3; склад-магазин загальною площею 425,9 кв.м. розташований в м. Гола Пристань по вул. Червоноармійська, 5; 1/2 частина торгового комплексу розташованого в м. Гола Пристань по вул. Леніна будинок 5а; 1/2 частина комплексу нежитлових будівель та споруд, що знаходяться в м. Херсон по вул. Бериславське шосе, 13; 1/2 частина земельної ділянки з цільовим призначенням - для розміщення торгового комплексу, яка знаходиться за адресою: Херсонська область м. Гола Пристань вул. Леніна, 5а; магазин загальною площею 298,3 кв.м., розташований по вул. Червоноармійська 3, в м. Гола Пристань Херсонської області та земельна ділянка з цільовим призначенням - під розміщення складу-магазину кадастровий номер 6522310100:01:002:0965, що знаходиться в м. Гола Пристань по вул. Червоноармійська, 5.

Крім цього, згідно даних інвентарної справи, магазин продовольчих та промислових товарів, розташований в с. Залізний Порт по вул. Шкільна, 15а належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності серії САА № 795689 від 29.08.2005 року. Право власності зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 29.08.2005р.

Доказів на підтвердження належності ОСОБА_4 об'єктів нерухомого майна, а саме: 1/2 частини салону-магазину, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Бєлінського, 19, 1/2 частини майнового комплексу за адресою: Херсонська область, м. Цюрупинськ вул. Гвардійська, 73-А, та земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт, вул. Степова, позивачем та її представником надано не було, в зв'язку з чим позовні вимоги про поділ вказаного майна є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Не підлягають також задоволенню вимоги про поділ магазина продовольчих та промислових товарів, розташований в с. Залізний Порт по вул. Шкільна, 15а, оскільки вказаний об'єкт був зареєстрований за відповідачем ще в 2005 році та належність його ОСОБА_4 на теперішній час матеріалами справи не підтверджено.

Що стосується іншого нерухомого майна, належність якого ОСОБА_4 встановлена судом, то в цій частині суд виходить з наступних обставин справи та положень закону.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

У постанові від 07.09.2016 року прийнятій у справі № N 6-801цс16 Верховний Суд України сформулював правову позицію, яку суд враховує згідно ст. 360-7 ЦПК України. Так, ВСУ вказав, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно наданих в судовому засіданні пояснень свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було встановлено, що останні шість років ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом не проживали, спільне господарство не вели. Позивач постійно проживала в Польщі, а в Україну приїздила лише літом на відпочинок з дітьми в с. Залізний Порт. Крім цього, близько останніх чотирьох років відповідач перебуває в фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою. Згідно свідоцтва про народження серії І-КГ № 193121 14.03.2015 року у ОСОБА_4 та ОСОБА_12 народився син ОСОБА_13.

Таким чином, судом встановлено, що приблизно з 2010 року подружжя ОСОБА_13 разом не проживало, не вело спільне господарство, не мало спільних доходів та витрат, що свідчить про фактичне припинення шлюбних відносин, а отже набуте після цього періоду нерухоме майно ОСОБА_4 підлягає виключенню із загальної маси спільного сумісного майна подружжя та не може бути об'єктом поділу.

Згідно ч.4 ст. 334 ЦК України право власності на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня такої реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зі змісту все тієї ж інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки по вул. Червоноармійська, 3 в м. Гола Пристань була зареєстрована за ОСОБА_4 14.06.2013 року; склад-магазин по вул. Червоноармійська, 5 - 26.02.2015 року; 1/2 частина торгового комплексу по вул. Леніна, 5а - 25.04.2014 року; 1/2 частина комплексу нежитлових будівель та споруд в м. Херсон по вул. Бериславське шосе, 13 - 10.11.2015 року; 1/2 частина земельної ділянки по вул. Леніна, 5а - 24.06.2014 року; магазин в м. Гола Пристань по вул. Червоноармійська, 3 - 13.08.2014 року; а земельна ділянка по вул. Червоноармійська 5, - 26.02.2015 року.

Отже, за відсутності в матеріалах справи інших доказів, які б підтверджували належність вищевказаного майна ОСОБА_4 до 2010 року, суд приходить до висновку, що вказані об'єкти нерухомості не відносяться до спільної сумісної власності подружжя та являються особистою приватною власністю ОСОБА_4, а тому поділу не підлягають.

Про можливість придбання вказаного майна за особисті кошти відповідачем свідчать дані податкових декларацій платника єдиного податку, згідно яких ОСОБА_4 являється фізичною особою-підприємцем та за період 2012-2016 років ним були одержані наступні прибутки: за 2012 рік - 816 625,00 грн., за 2013 рік - 982 282,00 грн., за 2014 рік - 991 069,00 грн., за 2015 рік - 987 100,00 грн. та за три квартали 2016 року - 833 191,00 грн.

Свідок ОСОБА_10 також зазначила, що їй, як бухгалтеру ОСОБА_4, відомо про придбання нерухомого майна відповідачем в м. Херсон по вул. Бериславське шосе, 13, за кредитні кошти, отримані від ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в розмірі 1 000 000 грн. Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено іпотекою на майно за адресою: Гола Пристань вул. Леніна, 5а.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними угод купівлі-продажу транспортних засобів та їхнього поділу, то в цій частині слід вказати наступне.

Відповідно до довідки начальника ТСЦ 6541, за ОСОБА_4 у період з 15.05.2013 по 25.09.2015 року був зареєстрований автомобіль Renault Kangoo, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1; у період з 22.05.2012 по 30.09.2015 - автомобіль Volkswagen Crafter, 2007 р.в., номер кузова НОМЕР_2; у період з 16.07.2011 по 30.09.2015 - автомобіль Renault Premium, 2004 р.в., номер шасі VF622GVA000136864; у період з 22.06.2010 року по 30.09.2015 року - автобус БАЗ Т713.12, 2010 р.в., номер шасі Y7FT71312A0000026.

Згідно довідки-рахунку серії ААЕ № 160844 автомобіль Renault Kangoo був відчужений ОСОБА_4 ОСОБА_7 за 140 000 грн.

Згідно довідки-рахунку серії ААЕ № 301394 вантажний автомобіль Renault Premium був відчужений ОСОБА_4 ОСОБА_6 за 24 000 грн.

Згідно довідки-рахунку серії ААЕ № 301395 вантажний автомобіль БАЗ Т713.12 був відчужений ОСОБА_4 ОСОБА_6 за 80 000 грн.

Згідно довідки-рахунку серії ААЕ № 301393 вантажний автомобіль Volkswagen Crafter був відчужений ОСОБА_4 ОСОБА_6 за 22 000 грн.

Таким чином встановлено, що набуття права власності відповідачем на транспортні засоби: Renault Kangoo, Renault Premium та Volkswagen Crafter відбулося після фактичного припинення шлюбних відносин з дружиною (після 2010 року), а тому вказане майно також не належить до спільної власності подружжя та не підлягає поділу між сторонами.

Враховуючи те, що суд сприймає вказане рухоме майно, як особисту приватну власність ОСОБА_4 то відповідно вирішення питання про його відчуження приймається власником одноособово та не потребує згоди дружини відповідно до ст. 65 СК України. А отже, позовні вимоги про визнання недійсними угод купівлі-продажу вказаних трьох транспортних засобів та скасування їхньої державної реєстрації не підлягають задоволенню з зазначених підстав.

Меж тим, автобус БАЗ Т713.12, 2010 р.в., номер шасі Y7FT71312A0000026 був зареєстрований за ОСОБА_4 22.06.2010 року, тобто в період спільного проживання позивача та відповідача, а отже являється їхньою спільною власністю в розумінні ст. 60 СК України.

Згідно положень ч.1-3 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Позивач вказує, що письмова згода на відчуження автобусу БАЗ Т713.12, який являється цінним майном нею не подавалася, а відповідачами вказане твердження не спростовано.

У своєму правовому висновку, викладеному в постанові від 21.10.2015р. по справі №6-1568цс15, Верховний Суд України вказав, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладав договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Враховуючи зазначене правове положення та беручи до уваги, що покупцем по угоді купівлі-продажу автобусу БАЗ Т713.12 являється рідний брат ОСОБА_4 - ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що останній не міг не знати про те, що предмет договору належить подружжю ОСОБА_6, а тому його відчуження повинно відбуватись також зі згоди позивача.

За цих обставин, суд знаходить позовні вимоги в частині визнання недійсним угоди купівлі-продажу транспортного засобу БАЗ Т713.12 від 28.09.2015 р. та скасування державної реєстрації на нього за ОСОБА_6 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується поділу цього транспортного засобі між сторонами та виділу його 1/2 частини у власність позивача то дані вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 71 СК України, неподільні речі, до яких належать і транспортні засоби присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч. ч. 4, 5 ст. 71 СК України).

Крім того, у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив вищевказаних дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на 1/2 частину транспортного засобу - автобусу БАЗ Т713.12, 2010 р.в., номер шасі Y7FT71312A0000026.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 60, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати договір купівлі-продажу автомобіля БАЗ Т713.12, 2010 р.в. номер шасі Y7FT71312А0000026 укладений між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_6 - недійсним.

Скасувати державну реєстрацію автомобіля БАЗ Т713.12, 2010 р.в. номер шасі Y7FT71312А0000026 за ОСОБА_6.

Визнати право власності за ОСОБА_3 на 1\2 частину автомобіля БАЗ Т713.12, 2010 р.в., номер шасі Y7FT71312A0000026.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд Херсонської області шляхом подачу апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя А. А. Охтень