Рішення

від 25.10.2016 по справі 906/761/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" жовтня 2016 р. Справа № 906/761/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - ліквідатор

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю" Кристал"

про зобов'язання вчинити юридично значущі дії для виділу частки та вчинити юридично значущі дії щодо реєстрації змін в ЄДРПОУ у зв'язку з виділенням частки позивача та його виходом зі складу учасників

Позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання вчинити юридично значущі дії для виділу частки відповідача, яка належить позивачу та зобов'язання вчинити юридично значущі дії щодо реєстрації змін в ЄДРПОУ у зв'язку з виділенням частки позивача та його виходом зі складу учасників.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність корпоративних прав Публічного акціонерного товариства Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю" Кристал". В якості правових підстав позивач посилається на положення ст.ст.41, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема, пояснив, що оскільки ПАТ Овруцький ГЗК "Кварцит" є учасником ТОВ "Кристал", ліквідатор позивача, якого визнано банкрутом, на підставі 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою задоволення вимог кредиторів ПАТ Овруцький ГЗК "Кварцит" порушив питання про виділення частки зі статутного капіталу відповідача. При цьому, надав копію заяви №21/10/16-4 від 21.10.2016 про вихід зі складу учасників ТОВ "Кристал" і виділення частки позивача зі статутного капіталу відповідача, а також докази її направлення останньому 24.10.2016.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. До суду повернулися ухвали суду від 04.08.2016 (а.с. 35-38), від 20.09.2016 (а.с. 83-86), від 06.10.2016 (а.с. 100-103), які направлялися останньому на адресу, вказану в позовній заяві, а також у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №22249222 від 20.09.2016 (а.с.39-40), з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений судом за адресою, вказаною у позовній заяві, про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення його представника не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Житомирської області від 20.08.2015 у справі №906/1821/13 Публічне акціонерне товариство Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит (ПАТ Овруцький ГЗК "Кварцит", позивач) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ПАТ Овруцький ГЗК "Кварцит" ОСОБА_1 (копія постанови - а.с. 10-17).

Пунктом 14 зазначеної вище постанови суду ліквідатора банкрута ОСОБА_1 зобов'язано, зокрема, надати докази вжиття заходів щодо виділення частки майна товариств, співзасновниками яких є банкрут, пропорційно частці банкрута у статутному капіталі цих товариств.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, зокрема, щодо аналізу фінансового становища банкрута; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

За змістом ч.6 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

У зв'язку із зазначеним вище, позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання вчинити юридично значущі дії для виділу частки Товариства з обмеженою відповідальністю" Кристал" (відповідач), яка належить позивачу та зобов'язання вчинити юридично значущі дії щодо реєстрації змін в ЄДРПОУ у зв'язку з виділенням частки позивача та його виходом зі складу учасників.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства (ч.3 ст.1 Закону України "Про господарські товариства").

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ч.1 ст.50 Закону України "Про господарські товариства").

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю" Кристал" №1_285_000300_73 (а.с. 48-82), п.4.1 Установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю" Кристал" (а.с. 60-64) визначено, що для забезпечення діяльності товариства створюється шляхом об'єднання вкладів учасників статутний фонд у розмірі 30000,00грн. Статутний фонд утворюється за рахунок наступних вкладів учасників:

- Відкрите акціонерне товариство Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (загальна сума вкладу становить 15000,00грн);

- Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Класичне страхування" (загальна сума вкладу становить 15000,00грн) (п.4.2 Установчого договору).

Згідно п.4.3 Установчого договору відповідача до моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30% вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Так, довідкою Філії "Житомирське центральне відділення" Промінвестбанку №04/3131 від 28.11.2003 (а.с. 65) підтверджено, що на розрахунковий рахунок ТОВ "Кристал" внесено в статутний фонд 9000,00грн, з них:

- ВАТ Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" - 4500,0грн;

- ЗАТ "Страхова компанія "Класичне страхування" - 4500,00грн.

При цьому, ч.1 ст.52 Закону України "Про господарські товариства", зміст якої кореспондується з ч.3 ст.144 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), передбачено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства (ч.2 ст.144 ЦК України).

Товариство з обмеженою відповідальністю" Кристал" зареєстровано 11.12.2003, про що свідчить запис №31 державного реєстратора Володарськ-Волинської районної державної адміністрації на статуті товариства (а.с. 51-59), пунктом 5.8 якого також визначено, що учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства.

За змістом ч.6 ст.52 Закону України "Про господарські товариства" учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Проте, позивачем на підтвердження внесення до статутного капіталу відповідача внеску в розмірі 15000,00грн не подано відповідного свідоцтва ТОВ "Кристал", і такі докази в матеріалах справи відсутні. Крім того, сам ліквідатор ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що у позивача відсутня інформація про те, чи є сформованим статутний капітал відповідача (а.с. 3-5).

Таким чином, позивачем не доведено належними та достатніми доказами його право на частку в статутному капіталі відповідача саме в розмірі 15000,00грн.

Крім того, варто зауважити, що за змістом ст.ст.116, ст.148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю м а є п р а в о в и й т и з т о в а р и с т в а, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який в и х о д и т ь і з т о в а р и с т в а з о б м е ж е н о ю в і д п о в і д а л ь н і с т ю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (ч.2 ст.148 ЦК України).

Водночас, ст.54 Закону України "Про господарські товариства" визначає порядок такої виплати.

Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (ч.1 ст.54 Закону України "Про господарські товариства").

Тобто, необхідною умовою для одержання позивачем вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі відповідача, законодавець визначив факт виходу (виключення) зі складу учасників товариства.

При цьому, як зазначено у п.28 постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме - з опису поштового вкладення від 24.10.2016 (а.с. 109), позивач звернувся до відповідача із заявою №21/10/16-4 про вихід зі складу учасників ТОВ "Кристал", датованою 21.10.2016 (а.с. 107-108). Тобто, позивач скористався своїм правом на вихід зі складу учасників товариства-відповідача, а відтак - і правом на одержання своєї частки зі статутного капіталу останнього лише під час розгляду справи в суді.

При цьому, слід зауважити, що п.3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу...

Проте, як свідчать матеріали справи, позивачем до початку розгляду справи по суті не було надано жодних заяв про зміну підстав позовних вимог.

Водночас, п.11 постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити н а я в н і с т ь в о с о б и, яка звернулася з позовом, с у б ' є к т и в н о г о м а т е р і а л ь н о г о п р а в а а б о з а к о н н о г о і н т е р е с у, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про н а я в н і с т ь ч и в і д с у т н і с т ь ф а к т у ї х п о р у ш е н н я а б о о с п о р ю в а н н я. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.

Таким чином, вимоги позивача щодо виділу частки зі статутного капіталу відповідача, пропорційної його внеску, а також про реєстрацію змін в ЄДРПОУ в зв'язку з виділенням частки позивача та його виходом зі складу учасників станом на день звернення з відповідною позовною заявою до суду є передчасними, так як є похідними від юридичного факту виходу (виключення) позивача зі складу учасників товариства-відповідача.

Окрім того, варто зауважити, що рішенням господарського суду Житомирської області від 18.04.2006 у справі №7/242-НМ юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал" припинено (ліквідовано); державного реєстратора зобов'язано здійснити заходи, передбачені ч.6 ст.38 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 (а.с. 80).

Як вбачається, зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001588936 від 25.10.2016 (а.с. 104-106), 08.01.2014 державним реєстратором Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області внесено запис до державного реєстру про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст.33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позивач не зміг належними та допустимими доказам обґрунтувати правомірність заявлених у позовній заяві вимог.

З огляду на встановлені судом в процесі розгляду спору обставини та досліджені подані позивачем на обґрунтування своїх позицій докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.10.26

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2,3 - позивачу за адресою: 09113, Київська обл., м. Біла Церква, а/с 21 (рек. з повід.), а також на електронну адресу: 3072907057@mail.gov.ua

4 - відповідачу (рек. з повід.)