Рішення

від 24.10.2016 по справі 910/13962/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2016№910/13962/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13962/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк», м. Київ,

до приватного підприємства «Інтертон», м. Київ,

про звернення стягнення на предмет застави,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Стеценко О.Ю. (довіреність від 01.03.2016 №б/н).

Публічне акціонерне товариство «Старокиївський Банк» (далі - Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Інтертон» (далі - Підприємство) про звернення стягнення на предмет застави за укладеним сторонами договором застави товарів в обороті від 08.04.2013 №6/3-2013 (далі - Договір застави), а саме майно, що знаходиться за адресою: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44-Е, та належить Підприємству, шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення 20 128,12 грн. заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 08.04.2013 №6-2013 (далі - Кредитний договір); 2 880,51 грн. заборгованості за відсотками; 1 654,37 грн. заборгованості по пені за прострочення сплати (повернення) кредиту; 319,69 грн. заборгованості по пені за прострочення сплати відсотків; 1 006,41 грн. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту; 343,15 грн. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків, а всього 26 332,25 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі №910/13962/15 (суддя Отрош І.М.) позов задоволено повністю; звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави, а саме: плівку ASWF в асортименті в кількості 4145 кв. м., плівку SunTek в асортименті в кількості 1096 кв. м., плівку Johnson Window Films в кількості 1800 кв. м. та плівку Witech в кількості 2000 кв. м., яке знаходиться за адресою: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44-Е, в рахунок погашення 20 128,12 грн. заборгованості за Кредитним договором від 08.04.2013; 2 880,51 грн. заборгованості за відсотками; 1 654,37 грн. заборгованості по пені за прострочення сплати (повернення) кредиту; 319,69 грн. заборгованості по пені за прострочення сплати відсотків; 1 006,41 грн. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту; 343,15 грн. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків, а всього 26 332,25 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 (колегія суддів у складі: суддя Калатай Н.Ф. - головуючий, судді Ропій Л.М. і Рябуха І.О.) рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі №910/13962/15 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю; стягнуто з Банка 2 009 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 (колегія суддів у складі: Гольцова Л.А. - головуючий, Барицька Т.Л. і Іванова Л.Б.) судові рішення попередніх судових інстанцій з даної справи скасовано; справу №910/13962/15 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи стало те, що:

- суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про відсутність у відповідача заборгованості по кредиту та відсоткам за Кредитним договором, а тому, відповідно, і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави, зазначив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 у справі №910/13695/15 встановлено факт відсутності заборгованості в сумі 20 128,12 грн. за Кредитним договором; проте постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2015 у справі №910/13695/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції;

- підставою виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі є безпосередньо не Кредитний договір, а настання певних подій, передбачених Договором застави - невиконання забезпечених зобов'язань, наслідком чого є звернення стягнення на предмет застави, однак питання щодо наявності чи відсутності заборгованості за Кредитним договором є спірним в даній справі.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу №910/13962/15 передано судді Марченко О.В. для розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2016 суддею Марченко О.В. прийнято справу № 910/13962/15 до свого провадження.

Представник позивача у судове засідання 24.10.2016 не з'явився, проте 21.10.2016 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 24.10.2016 без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України) з огляду на таке:

- про дату, час та місце проведення судових засідань, призначених на 12.09.2016, 03.10.2016 і 24.10.2016, позивача було повідомлено відповідно 25.08.2015, 19.09.2016 і 07.10.2016 належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи;

- відповідно до частин першої і третьої статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації;

- позивач, маючи достатньо часу для підготовки до судового засідання, у разі неможливості участі його представника у судовому засіданні, не був позбавлений права надати довіреність іншій особі для представлення інтересів позивача у справі №910/13962/15;

- натомість, в жодне судове засідання представник позивача не з'явився;

- крім того, у підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.10.2016 надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.04.2013 Банком (кредитор) і Підприємством (позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого:

- кредитор надає кредит на оплату розрахункових документів позичальнику при відсутності грошових коштів на його поточному рахунку, в межах встановленого ліміту кредитування у сумі 250 000 грн. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності для ведення статутної діяльності, а позичальник зобов'язується використати його у відповідності до цільового призначення та повернути кредитору кредит, відсотки за ним, а також сплатити інші платежі за надані супутні послуги на умовах та в строк, передбачений Кредитним договором (пункт 1.1 Кредитного договору);

- кредит надається позичальнику з кінцевим терміном погашення 06.04.2015 (включно) або в інший термін, визначений у заяві клієнта про повне дострокове погашення кредиту або у достроковій вимозі банку відповідно до вимог, визначених Кредитним договором та чинним законодавством України (пункт 1.2 Кредитного договору в редакції додаткової угоди від 07.04.2014);

- плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 35% річних (пункт 1.3 Кредитного договору в редакції додаткової угоди від 07.04.2014);

- кредитування здійснюється шляхом оплати розрахункових документів позичальника, надісланих в банк до 16 год. 30 хв. на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку №260033015197, відкритому Банком, в межах встановленого ліміту кредитування (пункт 2.1 Кредитного договору);

- для обліку отриманого позичальником кредиту кредитор відкриває йому позичковий рахунок №206233015197 (пункт 2.2 Кредитного договору);

- кредитор проводить щоденне списання коштів, що надійшли на поточний рахунок позичальника №260033015197, станом на 17 год. 00 хв., в рахунок погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом; кошти, що надходять на поточний рахунок позичальника, списуються кредитором у порядку, передбаченому пунктом 3.5 Кредитного договору (пункт 3.1 Кредитного договору);

- відсотки за користування кредитом нараховуються кредитором щоденно за фактичним залишком заборгованості за кредитом; для обліку нарахованих відсотків позичальнику відкривається рахунок нарахованих відсотків №206893015197; позичальник зобов'язаний відсотки, нараховані за користування кредитними ресурсами, сплачувати не рідше одного разу на місяць (пункт 3.2 Кредитного договору);

- позичальник зобов'язаний повернути основний борг не пізніше дати, вказаної в пункті 1.2 Кредитного договору (пункт 3.3 Кредитного договору);

- в день укладення Кредитного договору позичальник зобов'язаний укласти з кредитором як засіб забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором договір застави (підпункт 4.1.7 пункту 4.1 Кредитного договору);

- при порушенні строку повернення кредиту нараховується пеня за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки від суми неповерненого кредиту; нарахування пені припиняється виконанням зобов'язань, проведеним належним чином (пункт 5.2 Кредитного договору);

- при порушенні строку сплати відсотків згідно з пунктом 3.2 Кредитного договору нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки від нарахованої суми заборгованості за відсотками (пункт 5.3 Кредитного договору);

- при порушенні строків повернення кредиту або сплати відсотків, зазначених в пунктах 1.2 і 3.2, позичальник зобов'язується сплатити кредитору за кожний несвоєчасний платіж одноразовий штраф у розмірі 5% від неповерненої суми кредиту та/або несплаченої суми відсотків (пункт 5.4 Кредитного договору);

- Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до дати вказаної в пункті 1.2 Кредитного договору, але закінчує строк діє не раніше повного виконання зобов'язань за Кредитним договором (пункт 8.1 Кредитного договору).

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

08.04.2013 Банком (заставодержатель) і Підприємством (заставодавець) укладено Договір застави, за умовами якого:

- Договір застави забезпечує дійсну вимогу заставодержателя, що випливає з Кредитного договору та додаткових угод до нього, що укладені та будуть укладені в майбутньому, та які є його невід'ємними частинами (пункт 1.1 Договору застави);

- для забезпечення зобов'язань за Кредитним договором заставодавець передає, а заставодержатель приймає у заставу товари в обороті (далі - предмет застави) загальною балансовою вартістю 520 000 грн., що підтверджується випискою з балансу, завіреною початковою та підписами посадових осіб заставодавця (пункт 2.1 Договору застави);

- повний ідентифікований перелік предмета застави приводиться в додатку до Договору застави, який є його невід'ємною частиною (пункт 2.2 Договору застави).

- за взаємною згодою сторін Договору застави загальна заставна вартість предмета застави складає 500 000 грн. (пункт 2.3 Договору застави);

- сторони домовились, що на весь період дії Договору застави предмет застави, що визначений пункті 2.1 Договору застави, буде знаходитися на відповідальному зберіганні у заставодавця на складі за адресою: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44-Е, і заставодавець приймає на себе повну відповідальність за збереження предмета застави та приймає на себе ризик випадкової загибелі предмета застави (пункт 2.5 Договору застави);

- Договір застави набирає чинності після його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором (пункт 6.1 Договору застави).

Статтею 573 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про заставу» (далі - Закон) заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно із частинами першою - третьою статті 4 Закону предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за його користування виконував неналежним чином, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість за Кредитним договором у загальній сумі 23 008,63 грн., з яких 20 128,12 грн. заборгованість за кредитом, 2 880,51 грн. - за відсотками, тому позивач просить звернути стягнення на предмет застави.

Судом встановлено, що згідно з довідкою Банка від 01.04.2013 №714/05-02 Підприємству відкрито поточні рахунки №260033015197 і №260023025197.

17.06.2014 на підставі постанови Правління НБУ від 17.06.2014 №365 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №50 про запровадження з 18.06.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку; тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014.

Листом від 04.07.2014 №11 оскільки станом на 03.07.2014 на рахунку №260033015197 є залишок коштів у сумі 14 040,12 грн., а на рахунку №260023025197 - 6 088 грн., Підприємство просило Банк зарахувати вказані кошти в рахунок погашення відсотків та часткового погашення кредиту.

Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент запровадження тимчасової адміністрації в Банку) під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи», який набрав чинності з 11.07.2014, частину шосту статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено пунктом 5, згідно з яким обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Таким чином, позивач під час тимчасової адміністрації та до 11.07.2014 не мав права виконувати платіжні доручення Підприємства та здійснювати договірне списання коштів, що надійшли на рахунки відповідача під час тимчасової адміністрації.

Проте, після 11.07.2014 Банк був зобов'язаний виконувати платіжні доручення відповідача та здійснити договірне списання вказаних коштів в рахунок погашення заборгованості відповідача за Кредитним договором.

Отже, незалежно від того, що кошти в сумі 20 128,12 грн. надійшли після введення у позивача тимчасової адміністрації та до набрання чинності Законом України від 04.07.2014 №1586-VII, враховуючи, що правова природа вказаних коштів не змінилась після набрання зазначеним законом чинності, з 11.07.2014 Банк мав можливість та повинен був виконати свої зобов'язання за Кредитним договором щодо договірного списання коштів для погашення заборгованості за кредитом, які надійшли на рахунки відповідача з 20.06.2014 по 02.07.2014, тобто під час тимчасової адміністрації, незалежно від того, чи подавались відповідачем позивачу на виконання відповідні платіжні доручення на їх перерахування Банку в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем безпідставно не вчинено дій щодо зарахування наявних на поточних рахунках відповідача коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом і процентами за користування кредитом.

Крім того, судом встановлено, що Банк звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства про стягнення 26 219,65 грн. за Кредитним договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2016 зі справи №910/13695/15 позовні вимоги Банка задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Банка: 246,13 грн. заборгованості з повернення кредитних коштів; 26,86 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами; 19,42 грн. пені та 12,31 грн. штрафу. Вказане рішення набрало законної сили 16.05.2016 та в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2016 встановлено, що:

- оскільки з 11.07.2014 Банк мав можливість та повинен був виконати свої зобов'язання за Кредитним договором щодо списання коштів для погашення кредиту в порядку, встановленому умовами Кредитного договору, суд, дослідивши розрахунок позивача щодо розміру заборгованості за Кредитним договором, з урахуванням черговості погашення заборгованості, визначеної умовами договору, з урахуванням коштів, що надійшли на рахунки відповідача під час тимчасової адміністрації, встановив, що у відповідача перед позивачем за Кредитним договором залишилась лише заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 246,13 грн.;

- що ж до заборгованості за відсотками за користування кредитом, то судом з урахуванням суми заборгованості з повернення кредиту здійснено перерахунок вказаних відсотків, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 26,86 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами;

- крім того, судом здійснено перерахунок сум пені і штрафу.

Згідно із частиною другою статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи склад сторін у даній справі та справі №910/13695/15, який є тотожним, факти, встановлені судовим рішенням у справі №910/13695/15, є преюдиційними для даної справи.

За таких обставин заборгованість Підприємства перед Банком з кредиту у сумі 246,13 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 26,86 грн., 19,42 грн. пені та 12,31 грн. штрафу є встановленим юридичним фактом та доказуванню не підлягає.

Відповідачем на підтвердження виконання рішення від 20.04.2016 зі справи №910/13695/15 подано суду платіжні доручення від 21.10.2016 №238 на суму 246,13 грн. і №239 на суму 58,59 грн.

Таким чином, станом на день прийняття рішення з даної справи у відповідача відсутня перед позивачем заборгованість за Кредитним договором.

Отже, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 6/8; ідентифікаційний код 19024948) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватного підприємства «Інтертон» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 3; ідентифікаційний код 31408379) 2 009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2016.

Суддя О. Марченко