Рішення

від 21.10.2016 по справі 910/16793/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2016Справа №910/16793/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірнього підприємства «Трансгарант-Україна»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА

ФАБРИКА «СЄВЄРНАЯ»

про стягнення заборгованості в розмірі 358 650,00 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Дерлюк В.Д. (довіреність № 133-д від 09.12.2015);

від відповідача: Висторобець В.О. (довіреність б/н від 03.10.2016),

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2016 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява дочірнього підприємства «Трансгарант-Україна» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СЄВЄРНАЯ» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 358 650,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що між ним та відповідачем був укладений договір оренди залізничного рухомого складу № 1-135/10-15 від 22.10.2015 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати у строкове платне користування відповідача залізничні вагони, технічно та комерційно придатні для перевезень (далі - об'єкт оренди), а відповідач зобов'язувався вказаний об'єкт оренди прийняти та сплачувати орендну плату за користування ним, вчасно і в повному обсязі.

Позивач зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами договору, виконав та передав об'єкт оренди в користування відповідача. Проте відповідач, в порушення умов договору, орендну плату за користування об'єктом оренди сплатив лише частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 358 650,00 грн.

Провадження у справі № 910/16793/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2016, розгляд справи призначено на 03.10.2016.

03.10.2016 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, подав документи, витребувані ухвалою суду від 15.09.2016, для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 15.09.2016 не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 розгляд справи відкладено на 17.10.2016.

12.10.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, зазначив, що відповідачем не заперечуються факти користування залізничними вагонами, переданими в оренду, а також факти їх передання та повернення, наведені у позовній заяві, проте відповідач заперечує факт укладення додаткової угоди № 3 від 29.04.2016, умовами якої було збільшено розмір орендної плати, та у зв'язку з цим просив суд в задоволенні позову відмовити.

Також представник відповідача подав клопотання про витребування доказів, у якому просив суд витребувати у позивача оригінал додаткової угоди № 3 від 29.04.2016 до договору оренди залізничного рухомого складу № 1-135/10-15 від 22.10.2015, та зобов'язати позивача надати письмове пояснення щодо обставин отримання оригіналу вказаної додаткової угоди та її реєстрації як вхідної кореспонденції за № 1198 від 19.05.2016, а у разі наявності почтової вхідної кореспонденції від 19.05.2016, що обґрунтовує ці пояснення надати їх для огляду.

17.10.2016 у судовому засіданні представники сторін надали суду пояснення по суті спору.

Судом було розглянуто клопотання представника відповідача про витребування доказів, подане 12.10.2016, та задоволено вказане клопотання частково, зобов'язано представника позивача надати документи, необхідні для проведення судової експертизи.

Представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, просив суд приєднати до матеріалів справи оригінал додаткової угоди № 3 від 29.04.2016, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні судом оголошено перерву до 21.10.2016, керівника товариства-відповідача ОСОБА_3 зобов'язано з'явитись у наступне судове засідання для відібрання вільних умовних зразків підпису, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи, про що зазначено у протоколі судового засіданні від 17.10.2016.

21.10.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, подав заперечення щодо призначення судової почеркознавчої експертизи, вважав призначення експертизи недоцільним з огляду на те, що додаткову угоду № 3 від 29.04.2016 підписано особою, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є уповноваженим представником відповідача та засвідчено печаткою Товариства. Просив повернути долучений до матеріалів справи оригінал додаткової угоди № 3 від 29.04.2016.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд в задоволенні позову відмовити. Керівник товариства-відповідача в судове засідання для відібрання вільних умовних зразків підпису, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи, не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

У судовому засіданні 21.10.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

22.10.2015 між дочірнім підприємством «Трансгарант-Україна» (далі - позивач або орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СЄВЄРНАЯ» (далі - відповідач або орендар), був укладений договір оренди залізничного рухомого складу № 1-135/10-15 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати у строкове платне користування відповідача залізничні вагони, технічно та комерційно придатні для перевезень (далі - об'єкт оренди), а відповідач зобов'язувався вказаний об'єкт оренди прийняти та сплачувати орендну плату за користування ним, вчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.1 договору номери вагонів, кількість, рік випуску вказуються в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1 договору передання рухомого складу в оренду відбувається у місці (місцях), визначених за згодою сторін даного договору і оформлюється актом приймання-передачі, який підписується на залізничній станції приймання-передачі рухомого складу на території України погодженій сторонами. Датою початку оренди є дата підписання акту приймання-передачі рухомого складу на станції приймання-передачі (включно). Акт приймання-передачі підписується датою прибуття на станцію приймання-передачі, згідно календарного штемпеля станції.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що акт приймання-передачі з оренди підписується на станції України, вказаній в інструкції орендодавця. Датою повернення рухомого складу являється дата підписання актів приймання-передачі, яка відповідає календарному штемпелю дати прибуття рухомого складу на станцію приймання-передачі. День підписання акту приймання-передачі вважається останнім днем оренди.

Відповідно до п. 5.1 договору орендна плата нараховується за кожну добу оренди рухомого складу. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі одиниці рухомого складу, які були передані в оренду у відповідності до п. 1.1 даного договору.

Розмір орендної плати становить 350,00 грн, у тому числі ПДВ, за один вагон на добу (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 5.3 договору орендна плата сплачується шляхом 100% попередньої оплати:

- при передані в оренду, до моменту відправлення вагонів на адресу орендаря і підписання актів приймання-передачі рухомого складу, сплачується сума орендної плати за період до кінця поточного місяця та за весь наступний місяць оренди;

- наступна передплата здійснюється до 10-го числа поточного місяця за наступний місяць оренди.

Орендна плата здійснюється у національній валюті України на підставі рахунку орендодавця.

01.03.2016 сторонами була укладена додаткова угода № 1, згідно з умовами якої розмір орендної плати становив 280,00 грн, у тому числі ПДВ, за один вагон на добу.

21.03.2016 сторонами була укладена додаткова угода № 2, згідно з умовами якої розмір орендної плати становив 300,00 грн, у тому числі ПДВ, за один вагон на добу.

29.04.2016 сторонами була укладена додаткова угода № 3, згідно з умовами якої розмір орендної плати становив 350,00 грн, у тому числі ПДВ, за один вагон на добу.

Позивач, на виконання умов договору, передав у користування відповідача 77 залізничних вагонів, що підтверджується актами-приймання передачі рухомого складу від 20.11.2015, 07.03.2016, 10.03.2016, 13.03.2016, 16.03.2016, 17.03.2016, 18.03.2016, 23.03.2016, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, повернув позивачу орендовані 77 залізничних вагонів, що підтверджується актами-приймання передачі рухомого складу від 06.01.2016, 07.06.2016, 11.06.2016, 18.06.2016, 24.06.2016, 29.06.2016, 01.07.2016, 08.07.2016, 10.07.2016, 12.07.2016, 13.07.2016, 14.07.2016, 15.07.2016, 17.07.2016, 19.07.2016, 28.07.2016, 29.07.2016, 30.07.2016, 31.07.2016, 01.08.2016, 05.08.2016, 07.08.2016, копії яких долучені до матеріалів справи. Проте, орендну плату за користування ними сплатив не в повному обсязі.

Згідно з актами виконаних робіт № 1 від 30.11.2015, № 2 від 31.12.2015, № 1 від 13.01.2016, № 1 від 31.03.2016, № 2 від 30.04.2016, підписаними уповноваженим представником відповідача та засвідченими його печаткою, копії яких долучені до матеріалів справи, загальний розмір орендної плати за користування залізничними вагонами за періоди: з листопада 2015 по січень 2016 та з березня по квітень 2016, становила 1 120 440,00 грн.

Також, як вбачається з актів виконаних робіт № 3 від 31.05.2016, № 4 від 30.06.2016, № 5 від 31.07.2016, № 6 від 10.08.2016, що не були підписані уповноваженим представником відповідача та засвідчені його печаткою (далі - спірні акти виконаних робіт), за розрахунками позивача загальний розмір орендної плати за користування залізничними вагонами за період з травня по серпень 2016 становила 1 685 250,00 грн.

Відповідач орендну плату за користування залізничними вагонами протягом періоду з листопада 2015 по січень 2016 та з березня по серпень 2016 оплатив частково, а саме в розмірі 2 447 040,00 грн, що підтверджується довідкою № 06.1-186/7659 від 02.09.2016, виданою публічним акціонерним товариством «УКРСОЦБАНК», копія якої долучена до матеріалів справи.

Таким чином, за розрахунком позивача, загальний розмір орендної плати за користування залізничними вагонами протягом усього періоду оренди з листопада 2015 по січень 2016 та з березня по серпень 2016 становить 2 805 690,00 грн (1 120 440,00 + 1 685 250,00), а з урахуванням здійсненої відповідачем оплати в розмірі 2 447 040,00 грн, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з оплати орендної плати в розмірі 358 650,00 грн (2 805 690,00 - 2 447 040,00).

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 358 650,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач із розміром орендної плати, зазначеним у спірних актах виконаних робіт, не погодився, оскільки вважав, що орендна плата за користування одним вагоном на добу протягом періоду з травня по серпень 2016 становила 300,00 грн, а не 350,00 грн як зазначено позивачем. У зв'язку з цим, відповідач направив на адресу позивача заперечення № 326/08 від 08.08.2016 та №335/08 від 16.08.2016, а також акти виконаних робіт № 3 від 31.05.2016, № 4 від 30.06.2016, № 5 від 31.07.2016, в яких розмір орендної плати був визначений відповідачем із розрахунку 300,00 грн за один вагон за добу.

12.10.2016 відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив факт укладення додаткової угоди № 3 від 29.04.2016, умовами якої розмір орендної плати за користування одним вагоном за добу було збільшено до 350,00 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, копія якого долучена до матеріалів справи, особою, уповноваженою представляти відповідача у правовідносинах із третіми особами, діяти від імені відповідача без довіреності, у тому числі підписувати договори, визначено ОСОБА_3, яка є керівником товариства з 19.03.2015. Водночас, відомості по наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи відсутні.

Судом встановлено, що додаткова угода № 3 від 29.04.2016 підписана директором відповідача - ОСОБА_3, та засвідчена печаткою товариства-відповідача. Відповідач документів, які свідчать про втрату печатки, суду не надав, а директор відповідача ОСОБА_3 у судове засідання 17.10.2016 для відібрання вільних умовних зразків підпису, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи, не з'явилась.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Частинами 1, 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами його заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, що підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовують доводи останнього, суду не надав.

Відтак, перевіривши розрахунок розміру орендної плати за спірними актами виконаних робіт, суд дійшов висновку про те, що розмір орендної плати визначений позивачем вірно, а його вимога щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 358 650,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу господарських витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що вимоги позивача задоволені судом повністю, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 5 379,75 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов дочірнього підприємства «Трансгарант-Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СЄВЄРНАЯ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 736, ідентифікаційний код 31255912) на користь дочірнього підприємства «Трансгарант-Україна» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5, корпус 2, ідентифікаційний код 32667198) борг у розмірі 358 650,00 грн (триста п'ятдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят грн 00 коп.); 5 379,75 грн (п'ять тисяч триста сімдесят дев'ять грн 75 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31 жовтня 2016 року.

Cуддя Я.А. Карабань